Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/8271/16-Ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 61-32626ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                   
		Іменем України
		 
		04 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 335/8271/16-ц
		провадження № 61-32626 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради,
		третя особа - Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 
		2017 року у складі судді Рибалко Н. І. та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., 
		Онищенко Е. А., Воробйової І. А., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (далі - КП «ЕЛУАШ»), Служби автомобільних доріг у Запорізькій області про відшкодування майнової та моральної шкоди.
		 
		На обгрунтування позовних вимог зазначив, що 22 травня 2016 року приблизно о 00 год. 05 хв. він, рухаючись автомобілем марки «Fiat Regata», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проспекту Соборному, 111-а у м. Запоріжжі, здійснив наїзд на яму, що призвело до перекидання автомобіля та його механічного пошкодження. На ділянці дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), був відсутній попереджувальний знак «Вибоїна», передбачений підпунктом 1.12 пункту 33 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). 
		 
		Унаслідок ДТП належний йому на праві власності автомобіль зазнав механічних пошкоджень, розмір завданих збитків становить 35 900,26 грн, з яких: шкода, пов`язана з пошкодженням належного йому транспортного засобу, - 
		34 457,22 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження - 
		700,00 грн, витрати на виклик представників відповідачів для забезпечення їх участі у проведенні автотоварознавчого дослідження - 143,04 грн, витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП - 600,00 грн.
		 
		Пошкодження транспортного засобу та заподіяння фізичного болю внаслідок ДТП завдало йому душевних і фізичних страждань, на відшкодування яких просив стягнути солідарно з КП «ЕЛУАШ» та Служби автомобільних доріг у Запорізькій області 50 000,00 грн.
		 
		У листопаді 2016 року ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради майнову шкоду у розмірі 35 900,26 грн та моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн, посилаючись на те, що належним відповідачем за заявленими вимогами є саме Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради як замовник робіт з ремонту автомобільної дороги, на якій сталося ДТП, виконавець яких КП «ЕЛУАШ» у порушення вимог ПДР не позначив місце проведення дорожніх робіт відповідними попереджувальними знаками, що призвело до пошкодження належного йому транспортного засобу.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 
		2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		 
		Стягнуто з Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 35 900,26 грн, на відшкодування моральної шкоди 30 000,00 грн, а всього - 65 900,26 грн.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що уклавши з КП «ЕЛУАШ» договір підряду від 12 квітня 2016 року № 02/16, Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, як замовник робіт з поточного ремонту доріг у районах м . Запоріжжя зобов`язаний був контролювати та перевіряти якість роботи підрядника, а тому саме він є суб`єктом відповідальності за шкоду завдану позивачу. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції вважав обгрунтованими вимоги ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 35 900,26 грн, а також моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн, який відповідає вимогам розумності і справедливості.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради задоволено частково, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 2017 року змінено, розмір моральної шкоди зменшено до 5 000,00 грн.
		 
		Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив, що саме Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради є належним відповідачем у справі, а тому доводи апеляційної скарги про те, що відповідальність за заподіяну позивачеві майнову та моральну шкоду має бути покладено на районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району як балансоутримувача автодороги, на якій відбулася ДТП, є необгрунтованими.  
		 
		Зменшуючи розмір відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції неповно врахував конкретні обставини справи, вимоги розумності та справедливості.
		 
		Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
		 
		У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, у якій заявник просив скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 
		04 травня 2017 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 
		22 червня 2017 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що зобов`язуючи заявника відшкодувати ОСОБА_1 майнову та моральну шкоду, суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21 квітня 2011 року № 188/45 «Про передачу майна комунальної власності в оперативне управління районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району» автодорога по проспекту Соборному з боку вулиці Гагаріна у напрямку вулиці Української, тобто у місці, де сталася ДТП, передана в управління та обліковується на балансі районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, а тому Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради є неналежним відповідачем у зазначеній справі. 
		 
		Суди не врахували, що на виконання договору від 12 квітня 2016 року № 02/16, КП «ЕЛУАШ», відповідно до Порядку огородження та організації дорожнього руху у місцях проведення робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг СОУ 45.2-00018112-006:2006 перед початком робіт повинно було облаштувати ділянку проведення дорожніх робіт відповідними знаками, однак зазначені вимоги не виконало.
		 
		У запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив про відсутність визначених законом підстав для скасування оскаржуваних рішень, які ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому просив касаційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради відхилити.
		 
		Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		05 червня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» 
		ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		 
		Судами попередніх інстанцій установлено, що  ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки «Fiat Regata», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		 
		22 травня 2016 року приблизно о 00 год. 05 хв. ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі марки «Fiat Regata», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проспекту Соборному, 111-а у м. Запоріжжя, здійснив наїзд на яму, внаслідок чого автомобіль перекинувся, що призвело до його механічного пошкодження. 
		 
		Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 
		2016 року встановлено, що водій ОСОБА_1 об`єктивно не міг виявити яму, у яку потрапив автомобіль під його керуванням, зважаючи на темну пору доби та відсутність на ділянці дороги попереджувального знаку «Вибоїна» (підпункт 1.12 пункт 33 ПДР), у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП України закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зважаючи на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. 
		 
		Відповідно до звіту № 1852 про оцінку вартості майнової шкоди пошкодженого транспортного засобу від 06 липня 2016 року, вартість майнової шкоди, заподіяної власнику автомобіля марки «Fiat Regata», реєстраційний номер 
		НОМЕР_1 , на дату проведення оцінки становить 34 457,22 грн. Також 
		ОСОБА_1 сплачено 700,00 грн за проведення оцінки вартості майнової шкоди, заподіяної транспортному засобу, та витрачено 143,04 грн на проведення автотоварознавчого дослідження.
		 
		Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21 квітня 2011 року № 188/45 «Про передачу майна комунальної власності в оперативне управління районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району» автодорога по проспекту Соборному з боку вулиці Гагаріна у напрямку вулиці Української, на якій сталася ДТП, передана в управління районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району.
		 
		12 квітня 2016 року між Департаментом житлово-комунального господарства Запорізької міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, та КП «ЕЛУАШ» укладений договір підряду № 02/16, предметом якого є проведення протягом 2016 року поточного ремонту дорожнього покриття у районах м. Запоріжжя.
		 
		Відповідно до пункту 2.2. зазначеного договору, замовник здійснює контроль за відповідністю якості, обсягів і ціни наданих послуг державним стандартам.
		 
		Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів. 
		 
		Відповідно до статті 16 цього Закону вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
		 
		Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»визначено, що елементами благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.
		 
		Статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, у тому числі, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.
		 
		Пунктом 1 частини третьої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. 
		 
		Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (пункт 1 частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух»).
		 
		Згідно зі статтею 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
		 
		Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Вказані правила є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів.
		 
		Згідно з вимогами частини другої статті 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
		 
		Для виникнення в особи обов`язку з відшкодування шкоди відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб`єктивного складу відповідних відносин, зокрема наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника.
		 
		12 квітня 2016 року між замовником Департаментом житлово-комунального господарства Запорізької міської ради та підрядником КП «ЕЛУАШ», укладений договір підряду № 02/16, предметом якого є надання підрядником протягом 2016 року послуг з поточного ремонту доріг у районах міста Запоріжжя.
		 
		Відповідно до положень чинного законодавства та договору підряду відповідач зобов`язаний постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованих висновків про те, що Департамент житлово-комунального господарства Запорізької міської ради як замовник відповідає за шкоду, заподіяну ОСОБА_1 внаслідок неналежного здійснення контролю за організацією та якістю виконання поточного ремонту дороги, підрядником КП «ЕЛУАШ». 
		 
		Ураховуючи наведене, доводи касаційної скарги про те, що суди безпідставно поклали на заявника відповідальність за заподіяну позивачу шкоду, оскільки автомобільна дорога, на якій сталося ДТП, перебуває в оперативному управлінні районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, є неспроможними.
		 
		Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		 
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України). 
		 
		Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України.) 
		 
		Розмір відшкодування заподіяної ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди апеляційний суд визначив з урахуванням конкретних обставин справи, вимог розумності та справедливості.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції у незміненій після апеляційного перегляду частині та рішення апеляційного суду є законним та обгрунтованим, доводи касаційної скарги правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
		 
		Щодо поновлення дії судового рішення
		 
		Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Оскільки ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року зупинено виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 
		2017 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 
		2017 року до закінчення касаційного провадження, то його необхідно поновити.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради залишити без задоволення.
		 
		Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 
		2017 року у незміненій після апеляційного перегляду частині та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2017 року залишити без змін.
		 
		Поновити виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 2017 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області 
		від 22 червня 2017 року.
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                О. В. Ступак
		Судді:                                                                           І. Ю. Гулейков
		А. С. Олійник
		С. О. Погрібний
		Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...