Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/1876/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; до засобів масової інформації.
Надіслано судом: 27.09.2019. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 22.04.2020
Результат оскарження 22.04.2020 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/0203/875/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 203/1876/19
		2/0203/875/2019 
		 
		РІШЕННЯ 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 вересня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
		 
		головуючого-судді - Казака С.Ю.
		при секретарі         - Пилипенко А.С.
		за участю представника позивача - ОСОБА_1 
		представника відповідача - ОСОБА_33
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Інтернет-порталу «ЦЕНЗОР.НЕТ» в особі головного редактора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірної інформації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що в травні 2019 року йому знов стало відомо з мережі інтернет про поширення стосовно нього неправдивої та недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а саме: на сайті інтернет-порталу «ЦЕНЗОР.НЕТ», у загальному доступі, ІНФОРМАЦІЯ_11 року опублікована та поширена стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15». В даній статті головним редактором/редактором «ЦЕНЗОР.НЕТ» зазначено недостовірну та неправдиву інформацію стосовно нього, яка принижує його честь та ділову репутацію, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_16 »; « ІНФОРМАЦІЯ_17 »; «ІНФОРМАЦІЯ_18 »; «На думку головного редактора ОСОБА_3, резонанс виник не через те, що ОСОБА_2 ступив на шлях виправлення, не тому, що він фінансує різні релігійні конфесії і благодійні фонди, а тому, що він вирішив напрацьовані зв`язки конвертувати в політичну кар`єру, стати публічною особою держави - але при цьому правоохоронні органи розглядають його не як «колишнього» «авторитета», а як «діючого»; «Водночас, суд оштрафував ОСОБА_3 на 357 тис. грн. за публікацію в соцмережах, де міститься фотографія президента ОСОБА_34 і кримінального авторитета ОСОБА_35 ».
		Також позивач посилався на те, що на власній сторінці громадянки ОСОБА_4 в мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_19 року з дописом була опублікована та поширена стаття інтернет-порталу «ЦЕНЗОР . НЕТ» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15», а саме: «Все знают в городе что ОСОБА_2 можно сказать "прикармливал" чиновников из госадминистрации области и правоохранителей а теперь смотрю и УПЦ прикармливает. Интересно, очередная отмывка денег???? Хотя какие вопросы, и так все понятно. Многие из тех кого он прикармливал стали совладельцами принадлежавших этому "бандиту" прибыльных предприятий и получали стабильный доход. Именно поэтому уголовные дела против " ОСОБА_35 " либо не возбуждались, либо закрывались. Спасибо издательству Цензор .нет, они единственные кто открывает обществу глаза на происходящее в нашем городе".
		Вважає, що вищевказані твердження відповідачів у мережі Інтернет на сайті інтернет-видання «ЦЕНЗОР.НЕТ» та в мережі Facebook є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та не мають підтвердження жодними засобами доказування. Так, він ніколи не притягався до кримінальної відповідальності та ніколи не був засуджений, не є кримінальним авторитетом та не має прізвиська « ОСОБА_35 », нікого не «прикормлював» та не є «бандитом», як про це зазначено та поширено відповідачами. Висловлюючись проти нього в негативному світі, без жодного доказу, відповідачі доводять до відома громадськості недостовірну та неправдиву інформацію, яка порочить його чесне та благородне ім`я, робить його в очах оточуючих людей та соціуму недобропорядною людиною, якою він ніколи не був. 
		Крім того, позивач посилався на те, що в 2009 році ОСОБА_22 , будучі на посту міністра МВС України висловлювався на його адресу без жодних доказів та казав, що він є «кримінальним авторитетом». В зв`язку з цим, він звернувся до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації (справа №2-1639/2010), за наслідками розгляду якого суд зобов`язав ОСОБА_22 спростувати викладену інформацію. Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.04.2010 року було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.08.2010 року. Таким чином, вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, було встановлено, що ОСОБА_2 не є «кримінальним авторитетом» та не має прізвиська « ОСОБА_35 », раніше не засуджений.
		Також позивач зазначав, що відповідачу-1 було відомо про прийняття Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська рішення про визнання такими, що не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію, поширені відповідачем відомості про те, що « ОСОБА_2 відомий в кримінальних колах як « ОСОБА_35 », «керівник організованого злочинного групування», «кримінальний авторитет». Про це свідчить опублікована ІНФОРМАЦІЯ_20 року на інтернет-порталі «ЦЕНЗОР.НЕТ» стаття, а також подана 20.03.2019 року представником відповідача-1 апеляційна скарга на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2018 року. Проте, вказаний відповідач не виконує рішення судів та продовжує нехтувати правовими нормами, публікувати недостовірну та неправдиву інформацію про позивача. 
		Він (позивач) є засновником та керівником Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд ОСОБА_2 «СОЛІДАРНІСТЬ», який займається благодійною діяльністю та надає благодійну допомогу незахищеним верствам населення, дітям сиротам та позбавленим батьківського піклування, закладам освіти та охорони здоров`я, організаціям захисту зазначених осіб. Підтвердженням чого є різноманітні листи подяки та грамоти. Таким чином, недостовірна інформація з боку відповідачів, розповсюджена в мережі Інтернет, викликала негативні наслідки для нього, оскільки ця недостовірна інформація була переглянута необмеженою кількістю користувачів Інтернет. В очах оточуючих, у т.ч. його сім`ї, друзів, знайомих, сформувалось негативне враження його поведінки та оцінки його людських, ділових та професійних якостей, що носить негативний характер та принижує честь, гідність та ділову репутацію. Висвітлення його особи в негативному світлі, твердження про його причетність до «кримінального світу», що він має прізвисько « ОСОБА_35 », є «бандитом», в очах оточуючих громадян ганьбить його моральні якості та етичні принципи, знижує суспільну оцінку його моральних, духовних та професійних якостей як члена суспільства.
		З урахуванням наведеного, позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію:
		 
		- що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_11 року на сайті інтернет-порталу «ЦЕНЗОР .НЕТ » в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15», де зазначено, що ОСОБА_2 - «Філарет нагородив кримінального авторитета ОСОБА_35 »; « ІНФОРМАЦІЯ_17 »; «в Стамбулі був присутній дніпровський бізнесмен ОСОБА_12 , якого ЗМІ називали кримінальним авторитетом на прізвисько ОСОБА_35 »; «але при цьому правоохоронні органи розглядають його не як «колишнього» «авторитета», а як «діючого»; «фотографія президента ОСОБА_34 і кримінального авторитета ОСОБА_35 ».
		 
		- що поширена ІНФОРМАЦІЯ_19 року громадянкою ОСОБА_4 в мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_19 року на власній сторінці із дописом до статті «ІНФОРМАЦІЯ_16. Фото», де в допису до статті зазначено, що « ОСОБА_2 можно сказать «прикармливал» чиновников из госадминистрации, а теперь смотрю и УПЦ прикармливает»; «Многие из тех кого он прикармливал стали совладельцами принадлежавших этому «бандиту» прибыльных предприятий и получали стабильный доход»; «Именно поэтому уголовные дела против « ОСОБА_35 » либо не возбуждались, либо закрывались. Спасибо издательству Цензор .нет, они единственные кто открывает обществу глаза на происходящее в нашем городе».
		Також позивач просив зобов`язати інтернет-портал "ЦЕНЗОР.НЕТ" в особі головного редактора/редактора ОСОБА_3 протягом 10 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили опублікувати на головній сторінці інтернет-порталу «ЦЕНЗОР .НЕТ » (http://censor.net.ua/) спростування під заголовком «СПРОСТУВАННЯ», а саме, що «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15», а саме, що: « ОСОБА_2 є кримінальним авторитетом на прізвисько ОСОБА_35 », «правоохоронні органи розглядають його не як «колишнього» «авторитета», а як «діючого», є недостовірною та не відповідає дійсності.
		Зобов`язати ОСОБА_4 протягом 10 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили опублікувати на власній сторінці в мережі Facebook. com спростування під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» наступного змісту, а саме: що: «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в дописі до статті «ІНФОРМАЦІЯ_16. Фото », а саме, що: « ОСОБА_25 «прикармливал» чиновников, а теперь УПЦ»; є бандитом, має прізвисько ОСОБА_35 » - є недостовірною та не відповідає дійсності.
		Крім того, позивач просив стягнути на його користь з інтернет-порталу «ЦЕНЗОР.НЕТ» в особі головного редактора/редактора ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 400000 грн.
		Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.06.2019 року позовну заяву було залишено без руху.
		Ухвалою суду від 18.06.2019 року, після усунення недоліків, позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Відповідачка ОСОБА_4 відзиву на позов не надала. Представник ОСОБА_4 в своїх поясненнях під час розгляду справи в суді заперечував проти заявлених до неї позовних вимог, посилаючись на недоведеність позивачем факту поширення останньою недостовірною інформації.
		Відповідач-1 в призначені судові засідання за викликами не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав та будь-яких клопотань по справі не заявляв. 
		Оскільки інтернет-портал «ЦЕНЗОР.НЕТ» не є юридичною особою, місцезнаходження його редакції, телефони на сайті відсутні, вказаний відповідач в особі головного редактора ОСОБА_3 викликався за останньою відомою адресою місцезнаходження останнього: АДРЕСА_3.
		В зв`язку з тим, що судова кореспонденція, що направлялась за цією адресою, була повернута з зазначенням про вибуття адресата, подальший виклик відповідача здійснювався відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошень про виклик на сайті суду.
		За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач-1 про день та час слухання справи повідомлявся належним чином та через його повторну неявку, відповідно до положень ст.223 ЦПК України, визнає за можливе провести подальший розгляд справи по суті за фактичної явки сторін, за наявними матеріалами справи.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст.28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
		Згідно ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей.
		Статтею 32 Конституції України визначено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 
		Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно ч.1 ст.201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Статтею 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
		Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
		Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Частинами 1,4,5,6,7 ст.277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
		Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
		Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Відповідно до ст.280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
		       Згідно термінів, наведених в ст.1 закону України «Про інформацію»,  інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Відповідно до ст.11 Закону України «Про інформацію», інфор мація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
		Статтею 22 Закону України «Про інформацію» визначено, що масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
		Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.
		Статтями 27,28 Закону України «Про інформацію» встановлено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України, а також визначено, що інформація не може бути використана для посягання на права і свободи людини.
		Відповідно до ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Як роз`яснено судам в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова №1 від 27.02.2009 року) чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		В п.9 Постанови №1 від 27.02.2009 року роз?яснено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції.
		У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.
		У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
		При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.
		Згідно п.12 Постанови №1 від 27.02.2009 року належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		Відповідно до п.15 Постанови №1 від 27.02.2009 року при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_11 року на сайті інтернет-порталу «ЦЕНЗОР.НЕТ» було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21».
		В тексті вказаної статті, окрім іншого, було зазначено, що: « ІНФОРМАЦІЯ_22»; «По мнению главреда ОСОБА_3 резонанс возник не из-за того, что ОСОБА_2 встал на путь исправления, не потому, что он финансирует различные религиозные конфессии и благотворительные фонды, а потому, что он решил наработанные связи конвертировать в политическую карьеру, стать публичным лицом государства - но при этом правоохранительные органы рассматривают его не как «бывшего» «авторитета», а как «действующего». 
		Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_19 року громадянкою ОСОБА_4 в мережі Facebook на власній сторінці, в її коментаріях до статті «ІНФОРМАЦІЯ_21», що була опублікована на інтернет-порталі «ЦЕНЗОР.НЕТ», було зазначено, що: «Все знают в городе что ОСОБА_2 можно сказать «прикармливал» чиновников из госадминистрации области и правоохранителей, а теперь смотрю и УПЦ прикармливает.»; «Многие из тех кого он прикармливал стали совладельцами принадлежащих этому «бандиту» прибыльных предприятий и получали стабильный доход. Именно поэтому уголовные дела против « ОСОБА_35 » либо не возбуждались, либо закрывались".
		З долучених позивачем до позовної заяви скриншотів з офіційного сайту інтернет-порталу «ЦЕНЗОР . НЕТ» вбачається, що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_11 року стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21» була переглянута та прокоментована великою кількістю осіб, доступ до вказаного сайту є необмеженим.
		Також є необмеженим доступ до сторінки відповідачки ОСОБА_4 в мережі Facebook, згідно скриншоту якої на сторінку підписані та мають доступ 78 осіб. 
		З огляду на це, наявність у відповідних публікаціях відповідачів особистого фото позивача, зазначення його анкетних даних, які дають можливість ідентифікувати останнього, суд вважає доведеним позивачем факт поширення відповідачами інформації стосовно нього відносно необмеженого кола осіб.
		Посилання представника відповідачки ОСОБА_4 про недоведеність позивачем належності саме відповідачці сторінки в мережі Facebook, на якій було розміщено фото та відповідні коментарі до неї, суд вважає безпідставними, оскільки з скриншоту відповідної сторінки вбачається, що на ній розміщені чисельні фото зареєстрованого користувача сторінки, її анкетні дані, вказано автором коментарів до фото відповідачку.
		Доказів протилежного стороною відповідача в свою чергу суду не представлено.
		Стосовно доводів позивача, щодо поширення відносно нього відповідачами інформації, яка не відповідає дійсності, є неправдивою та принижує його честь, гідність та ділову репутацію, суд враховує наступне. 
		Поширена ІНФОРМАЦІЯ_11 року на сайті інтернет-порталу «ЦЕНЗОР.НЕТ» стаття має назву «ІНФОРМАЦІЯ_21» та текст останньої містить такі вислови, як: « ОСОБА_2, известный как криминальный авторитет ОСОБА_35 …»; «…но при этом правоохранительные органы рассматривают его не как «бывшего» «авторитета», а как «действующего». 
		Розміщені ІНФОРМАЦІЯ_19 року громадянкою ОСОБА_4 в мережі Facebook на власній сторінці коментарі до статті «ІНФОРМАЦІЯ_21», містять такі вислови, як: «Все знают в городе что ОСОБА_2 можно сказать «прикармливал» чиновников из госадминистрации области и правоохранителей, а теперь смотрю и УПЦ прикармливает.»; «Многие из тех кого он прикармливал стали совладельцами принадлежащих этому «бандиту» прибыльных предприятий и получали стабильный доход. Именно поэтому уголовные дела против «ОСОБА_35» либо не возбуждались, либо закрывались».
		Таким чином, в оскаржуваних публікаціях відповідачами було наведено такі вислови стосовно позивача, як: «кримінальний авторитет ОСОБА_35 », «бандит», «прикармливал чиновников».
		В загальноприйнятому уявлені та згідно тлумачень у словниках термін кличка визначається, як жартівливе або глузливе прізвисько; конспіративне прізвисько людини; прізвисько людини з кримінального середовища; терміни «кримінальний авторитет», «бандит», застосовують до осіб, які причетні до кримінального середовища, злочинців; вислів «прикармливал чиновников» може сприйматись, як причетність до вчинення незаконної діяльності, надання неправомірної винагороди. 
		Також суд враховує, що вказані вислови та термінологія, в тому вигляді, в якому вона застосована та представлена в опублікованих статтях, не має ознак оціночних суджень чи критики, а викладені у формі тверджень та натяків на причетність позивача до кримінального світу, вчинення ним протиправних дій, що в очах оточуючих позивача осіб та інших громадян виставляє позивача в негативному світлі, знижує суспільну оцінку його моральних, духовних та професійних якостей як члена суспільства. Тобто, є негативною інформацією, яка порушує права позивача на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		При цьому, суд враховує, що вказані статті не містять посилань на будь-які інші конкретні джерела, з яких відповідачам стало відомо про поширену інформацію стосовно позивача та на відповідні докази.
		Не надано таких доказів суду і під час розгляду справи.
		В той час, як з наданої позивачем довідки вбачається, що останній до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
		       За вказаних обставин та наведених положень діючого законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, а саме:
		 
		-інформації, що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_11 на сайті інтернет-порталу «ЦЕНЗОР . НЕТ» в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21», де зазначено наступні вислови: « ІНФОРМАЦІЯ_23»; « ОСОБА_2 , известный как криминальный авторитет ОСОБА_35 …»; «…но при этом правоохранительные органы рассматривают его не как «бывшего» «авторитета», а как «действующего».
		-інформації, що поширена ІНФОРМАЦІЯ_19 року о 10-24 г. ОСОБА_4 в мережі Facebook на власній сторінці, в її коментаріях до статті «ІНФОРМАЦІЯ_21», де зазначено, що: «… ОСОБА_2 можно сказать «прикармливал» чиновников..., а теперь смотрю и УПЦ прикармливает»; «Многие из тех кого он прикармливал стали совладельцами принадлежащих этому «бандиту» прибыльных предприятий и получали стабильный доход. Именно поэтому уголовные дела против " ОСОБА_35 " либо не возбуждались, либо закрывались».
		 
		В частині спростування інформації, опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_11 на сайті інтернет-порталу «ЦЕНЗОР .НЕТ », а саме: «фотографія президента ОСОБА_34 і кримінального авторитета ОСОБА_35 », суд враховує, що вказаний вислів в тексті статті міститься у реченні: «В то же время, суд оштрафовал ОСОБА_3 на 357 тыс. грн за публикацию в соцсетях, где содержится фотография президента ОСОБА_34 и криминального авторитета ОСОБА_35... ». 
		Таким чином, вказаний вислів не має характеру тверджень, а є відсилочним до іншою публікації, за розміщення якої до автора було рішенням суду застосовано заходи цивільно-правової відповідальності, а тому не підлягає спростуванню.
		       В зв`язку з цим, також слід задовольнити позовні вимоги в частині зобов`язання відповідачів спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію у спосіб, у який вона була поширена, а саме:
		 
		-зобов`язати інтернет-портал "ЦЕНЗОР.НЕТ" в особі головного редактора/редактора ОСОБА_3 протягом 10 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили опублікувати на головній сторінці інтернет-порталу «ЦЕНЗОР .НЕТ » (http://censor.net.ua/) спростування під заголовком «СПРОСТУВАННЯ», а саме, що «Інформація, поширена в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21», зокрема, що: « ОСОБА_2, известный как криминальный авторитет ОСОБА_35 …»; «правоохранительные органы рассматривают его не как «бывшего» «авторитета», а как «действующего» - є недостовірною та не відповідає дійсності.
		-зобов`язати ОСОБА_4 протягом 10 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили опублікувати на власній сторінці в мережі Facebook. com спростування під заголовком «СПРОСТУВАННЯ», а саме: що: «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в коментаріях до статті «ІНФОРМАЦІЯ_21», зокрема, що: « ОСОБА_25 «прикармливал» чиновников..., а теперь… и УПЦ»; є бандитом, має прізвище ОСОБА_35 » - є недостовірною та не відповідає дійсності.
		Відповідно до ст.1167 ЦК України- моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків передбачених законодавством.
		Статтею ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		В своєму позові позивач просив стягнути на         його користь з відповідача-1 у рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 400000 грн. Проте, в обґрунтування вказаних вимог, крім посилань на норми ст.ст.23,1167 ЦК України, не навів жодних обґрунтувань та доказів заподіяння йому такої шкоди та в чому вона полягає.
		В зв`язку з цим, вказані вимоги позивача не підлягають задоволенню, як необґрунтовані та не підтверджені належними доказами. 
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідачів на користь позивача, пропорцінйо до задоволених позовних вимог, слід стягнути судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. з кожного відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,201,275,277,280,297,299,1167 ЦК України, ст.ст.1,11,22,27,28,30 Закону України «Про інформацію», ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_2 до Інтернет-порталу «ЦЕНЗОР.НЕТ» в особі головного редактора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірної інформації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		       Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , інформацію:
		 
		-що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_8 на сайті інтернет-порталу «ЦЕНЗОР .НЕТ » в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21», де зазначено, що: « ІНФОРМАЦІЯ_23»; «ОСОБА_2, известный как криминальный авторитет ОСОБА_35…»; «…но при этом правоохранительные органы рассматривают его не как «бывшего» «авторитета», а как «действующего»».
		-що поширена ІНФОРМАЦІЯ_24 року о 10-24 г. ОСОБА_4 в мережі Facebook на власній сторінці, в її коментаріях до статті «ІНФОРМАЦІЯ_21» зазначено, що: «… ОСОБА_2 можно сказать "прикармливал" чиновников..., а теперь смотрю и УПЦ прикармливает."; "Многие из тех кого он прикармливал стали совладельцами принадлежащих этому "бандиту" прибыльных предприятий и получали стабильный доход. Именно поэтому уголовные дела против " ОСОБА_35 " либо не возбуждались, либо закрывались.".
		 
		Зобов?язати інтернет-портал "ЦЕНЗОР.НЕТ" в особі головного редактора/редактора ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 5, ІПН НОМЕР_1 ) протягом 10 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили опублікувати на головній сторінці інтернет-порталу «ЦЕНЗОР .НЕТ » (http://censor.net.ua/) спростування під заголовком «СПРОСТУВАННЯ», а саме, що «Інформація, поширена в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21», зокрема, що: « ОСОБА_2, известный как криминальный авторитет ОСОБА_35 …»; «правоохранительные органы рассматривают его не как «бывшего» «авторитета», а как «действующего» - є недостовірною та не відповідає дійсності.
		Зобов`язати ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) протягом 10 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили опублікувати на власній сторінці в мережі Facebook. com спростування під заголовком «СПРОСТУВАННЯ», а саме: що: «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в коментаріях до статті «ІНФОРМАЦІЯ_21», зокрема, що: «ОСОБА_2 "прикармливал" чиновников..., а теперь… и УПЦ»; є бандитом, має прізвище ОСОБА_35 » - є недостовірною та не відповідає дійсності.
		В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
		Стягнути з інтернет-портал "ЦЕНЗОР.НЕТ" в особі головного редактора/редактора ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 5, ІПН НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
		Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) на користь позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		       Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровським районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено 24 вересня 2019 року.
		 
		 
		Суддя С.Ю.Казак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...