Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/3281/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2019. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 29.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		27 вересня 2019 року Справа №  280/3281/19   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		08 липня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради, в якому позивач просить суд:
		визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради стосовно відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
		зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі моїх заяв відповідно до п.3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної організації, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної організації, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
		Ухвалою суду від 15.07.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
		Так, позивачем подано уточнюючу позовну заяву, в якій в якості відповідача визначено Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (далі - відповідач, Управління), а відповідно і зміст позовних вимог викладено саме до цього відповідача.
		Ухвалою суду від 05.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначення без виклику учасників справи.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 02.10.2018 по 01.04.2019 позивач отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, виплата якої була припинена у зв`язку із не працевлаштуванням. Вказує, що з 01.08.2018 відповідачем призначена позивачу соціальна допомога на дитину з інвалідністю з надбавкою за догляд. Зазначає, що у зв`язку з доглядом за дитиною з інвалідністю віком до 18 років та у зв`язку зі зміною обставин, що мають значення при призначенні грошової допомоги, позивач звернулась до Управління з заявою про призначення їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, разом з тим, відповідачем з посиланням на пункт 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, було відмовлено у призначенні адресної допомоги. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки на даний час вона здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, а від так відноситься до зайнятого населення, у зв`язку з чим має право на призначення щомісячної адресної допомоги. Просить задовольнити позовні вимоги.
		Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач послався на те, що відповідно до абзацу 10 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. Зазначає, що оскільки за інформацією УСЗН Синельниківської РДА (попереднє місце обліку) позивачу припинено виплату адресної допомоги в зв`язку з її не працевлаштуванням (знята з оплати з 27.06.2016), тобто на підставі пункту 7 Порядку, комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам по Комунарському району було прийнято рішення про не призначення адресної допомоги з 01.08.2018 року. Зазначає, що на наступні періоди - з 02.10.2018 по 01.04.2019 та з 02.04.2019 по 01.10.2018, адресна допомога на позивача не призначалася з тих же самих підстав (відповідно до п.3 Порядку). Відповідач зазначає, що жодних протиправних дій під час прийняття рішення про не призначення позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг допущено не було, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.
		З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 мають статус внутрішньо переміщених осіб, які перемістились з села Первомайське Ясинуватського району Донецької області, що підтверджується довідками від 25.06.2018 №0000565754 та від 26.06.2018 №0000566664 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у УСЗН Запорізької міської ради по Комунарському району і отримує державну соціальну допомогу, як особа з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		З 01.08.2018 позивачу призначено допомогу на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 з надбавкою на догляд. 
		Вважаючи, що позивач має право на отримання щомісячної адресної допомоги, ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, проте, відповідно до повідомлення Управління від 11.04.2019, позивачу відмовлено у призначенні адресної допомоги.
		Позивач не погодившись з правомірністю відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
		Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Так, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що підставою для відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги стало те, що відповідно до пункту 7 постанови КМУ №505 від 01.10.2014, якщо працездатна особа не працевлаштувалась протягом двох місяців з дня призначення допомоги на проживання, її розмір на наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період припиняється. За інформацією УСЗН Синельниківської РДА позивачу припинено виплату адресної допомоги в зв`язку з її не працевлаштуванням (знята з оплати з 27.06.2016), а відтак на наступні періоди адресна допомога на позивача не призначалася з тих же самих підстав (відповідно до п.3 Порядку).
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 №505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок №505), який визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).
		Відповідно до пункту 2 Порядку №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
		Згідно пункту 3 Порядку №505, грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).
		Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.
		Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.
		Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.
		Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
		Відповідно до пункту 7 Порядку №505, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
		Пунктом 12 Порядку №505 визначено, що виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.
		Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
		З аналізу наведених положень слідує, що грошова допомога на наступний строк не призначається лише тим особам, які продовжують перебувати  у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. 
		В разі, якщо така особа працевлаштувалася або набула статусу громадянина, який доглядає за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадянина, який доглядає за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадянина, який має трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядає за ними; громадянина, який доглядає за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; є фізичною особою, яка надає соціальні послуги; є студентом денної форми навчання, її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку №505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
		Суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 не встановлено обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
		Оскільки позивач набула статусу особи, яка доглядає за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, відтак знову на загальних підставах набула прав на отримання від держави щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, відтак відмова відповідача у призначення такої допомоги є протиправною.
		Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин була неодноразово викладена в постановах Верховного Суду, зокрема у справах №738/2163/16-а, №461/2043/16, №127/5805/17, №227/788/17, №465/676/17, №227/2259/17, №415/1691/17, №333/3750/17, №539/651/17, яка враховується судом підчас ухвалення рішення.
		З огляду на те, що відповідачем у відзиві не наведено підстав, які б могли свідчити про відсутність у позивача права на отримання щомісячної адресної допомоги, окрім тих, що спростовані в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача призначити позивачу відповідну допомогу.
		Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Оскільки ухвалою суду від 05.08.2019 позивача звільнено від сплати судового збору, то судові витрати на користь позивача не стягуються.
		Щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.1 ст.382 КАС України).
		Разом з тим, в даній справі у суду відсутні об`єктивні вважати, що у разі набрання рішенням суду законної сили відповідач буде ухилятися від його виконання, у зв`язку з чим не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
		Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, 32, код ЄДРПОУ 37573838) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району стосовно відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
		Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району прийняти рішення про призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505, з дати звернення за її призначенням. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                І.В. Новікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...