Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/10650/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2019. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 21.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		19 вересня 2019 року                      № 640/10650/19
		Окружний адміністративний суд м.Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи 
		за позовом  ОСОБА_1  
		до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 
		про скасування повідомлення та зобов`язання вчинити дії, 
		за участю представників сторін:
		від позивача:  ОСОБА_2 
		від відповідача: Башілов В.О.
		                                         О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И:
		          До Окружного адміністративного суду м.Києва (надалі - суд) звернувся ОСОБА_1  (надалі також - позивач) з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі також - відповідач) про скасування повідомлення та зобов`язання вчинити дії.
		          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно виніс оскаржуване повідомлення, тому останнє підлягає скасуванню з підстав викладених у позові.   
		          Відповідач проти задоволення позову заперечив надав суду усні пояснення та копії матеріалів виконавчого провадження.   
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
		         Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2017 № 826/27223/15 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Центральної діагностичної патолого-анатомічної лабораторії Міністерства оборони України-лікарем патологоанатомом.
		        Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2018 № 826/27223/15 судом встановлено контроль за виконанням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2017 року. Встановлено відповідальним за виконання рішення суду - Міністра оборони України.
		05.09.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/27223/15 за невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2017 в адміністративній справі № 826/27223/15 накладено штраф на Міністра оборони України - ОСОБА_3 в розмірі 35 240,00 грн. Половину штрафу у розмірі 17 620,00 грн. стягнуто на користь ОСОБА_1 
		28.08.2017          Окружним адміністративним судом м. Києва по справі № 826/27223/15 видано виконавчий лист.
		03.07.2018          рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/1268/19 встановлено, що з урахуванням встановлених судовими рішеннями у адміністративній справі № 826/27223/15, суд вважає, що стягнення штрафу в даному випадку відбувається з керівника яка є фізичною особою.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/1268/19, яке наразі набрало законної сили.
		20.03.2019 Солом`янським районним відділом Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято повідомлення № 17211 відповідно до якого державним виконавцем встановлено, що керівник відповідальний за виконання рішення - Міністр оборони України Полторак С.Т., який є боржником за виконавчим документом, є посадовою особою Міністерства, а тому виконання рішення підвідомче відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
		ОСОБА_1 подано виконавчий лист на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.  
		Повідомлення державного виконавця відповідача від 26.04.2019 №10381-33-19/21 повідомлено позивача, що згідно з п.4 р.І інструкції Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі          рішення, за яких: боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи; сума зобов`язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму          в іноземній          валюті. Крім іншого, що виконання рішень, де боржниками є органи влади, які визначені в абзаці першому п. 4 р.І Інструкції стосується лише виконання рішень зобов`язального характеру, оскільки відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено порядок, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.  На адресу відділу надійшла заява про примусове виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва разом із виконавчим листом від 11.09.2018 у справі №826/27223/15, боржник за яким є - ОСОБА_3 , про стягнення штрафу 17620,00грн. на користь ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, виконавчий лист №826/27223/15 видано на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2018, якою ухвалено, зокрема п.2 та п.3, накласти на керівника, відповідального за виконання рішення - Міністра оборони України ОСОБА_3 . штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 35240,00грн. за невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2017 в адміністративній справі №826/27223/15. Половину штрафу у розмірі 17620,00грн. стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 17620,00 грн. - на користь Державного бюджету України. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 виправлено помилку у виконавчому листі від 11.09.2018, зазначивши у відомостях про боржника ОСОБА_3 дату народження. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 виправлено помилку у виконавчому листі від 11.09.2018, зазначивши у відомостях про боржника Міністра оборони України ОСОБА_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків. Таким чином, з урахування встановлених обставин судовими рішеннями у адміністративній справі №826/27223/15, що стягнення штрафу в даному випадку відбувається з керівника як фізичної особи, а саме з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків. Виходячи з вищевикладеного та відповідно до п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем або не за підсудністю. 
		 Керуючись п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто без прийняття.  
		Не погоджуючись з винесеним повідомленням, позивач звернувся до суду.
		Закон України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
		Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Частиною першою статті 5 Закону №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Частиною першою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
		          Відповідно до пункту 1 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432, із змінами і доповненнями (далі також - Інструкція), ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
		          Органами державної виконавчої служби, відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції, є:
		          Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
		          управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
		          районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
		          Згідно з пунктом 4 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:
		боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;
		сума зобов`язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
		З матеріалів виконавчого провадження 58990877 вбачається, що 26.03.2019 на адресу державного виконавця ДДВС МЮ України надійшла заява  про примусове виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва разом із  виконавчим листом від 11.09.2018 у справі №826/27223/15, боржник за яким  є - ОСОБА_3 , з рахунків якого підлягало до стягнення 17 620,00 грн.
		Виконавчий лист №826/27223/15, який  подано до виконання, видано на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2018, якою ухвалено,  накласти на керівника, відповідального за виконання рішення - Міністра оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6) ОСОБА_3 штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 35 240,00 грн. (тридцять п`ять тисяч двісті сорок гривень) за невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2017 року в адміністративній справі № 826/27223/15. Половину штрафу у розмірі 17 620,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень) стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), іншу половину у розмірі 17 620,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень) - на користь Державного бюджету України (отримувач УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, рахунок 31116106026007).
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018  виправлено помилку  у виконавчому листі від 11.09.2018, зазначивши у відомостях про  боржника ОСОБА_3 дату народження, оскільки Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 29.10.2018 року на заяву позивача про примусове виконання рішення надано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання в зв`язку з тим, що у виконавчому документі в якості боржника зазначено посадову особу яка є фізичною особою, проте не вказано дату народження боржника та його ідентифікаційний код.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 року виправлено помилку  у виконавчому листі від 11.09.2018 року, зазначивши у відомостях про боржника Міністра оборони України ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків 
		Судовими рішеннями встановлено, що стягнення штрафу в даному випадку відбувається з керівника яка є фізичною особою.
		          Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункт 6 розділу I Інструкції).
		Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
		Державним виконавцем 26.04.2019 прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання  відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
		Відповідно до абзацу третього частини п`ятої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
		          Враховуючи позицію Верховного Суду України в якій зазначено, що під час розгляду справи за позовом особи до Вищої ради юстиції роз`яснив, що може бути визначено як протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Суд зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		          У постанові від 13.06.2017 у справі № 21-1393а17 Верховний Суд України роз`яснив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
		Крім того, суд зауважив, що самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
		Судом встановлено, що відповідачем вчинялись дії з метою розгляду заяви позивача щодо примусового виконання рішення суду в межах наданих повноважень, наслідком чого є прийняття повідомлення про  повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, відтак відповідачем не допущено бездіяльності.
		Щодо вимоги про зобов`язання відповідача відкрити виконавче провадження за заявою, суд зазначає наступне.
		Згідно з абзацом 1 частини п`ятої статті  26  Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
		Так, на думку позивача, яким направлено заяву про примусове виконання рішення суду відповідачу 26.03.2019,  виконавець, отримавши таку заяву зобов`язаний відкрити виконавче провадження. 
		З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 26.04.2019 прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання  відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
		          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		          З огляду на те, що таку заяву, разом із виконавчим документом (рішенням суду) повернуто стягувачу відповідним повідомленням, та таке повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання позивачем не оскаржено, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження на підставі заяви позивача.
		З огляду на встановлені обставини, суд зазначає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язання останнього відкрити виконавче провадження за заявою не підлягають задоволенню.
		Згідно з ч.1  ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до  ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2  ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від  різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. 
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено протиправності дій відповідача та з урахуванням вимог, встановлених ч.2  ст.19 Конституції України  та ч.2  ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень  ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
		Керуючись статтями  72-77,  139,  143,  241-246,  255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		                                                  В И Р І Ш И В:
		          В задоволенні адміністративного позову відмовити. 
		          Рішення суду, відповідно до частини 1  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.           Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими  статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Суддя                                                                                                І.В. Смолій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...