Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/1588/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; біженців.
Надіслано для оприлюднення: 26.09.2019. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 26.09.2019
Номер судового провадження: 9699/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		26 вересня 2019 р. Справа № 520/1588/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Жигилія С.П.,
		Суддів: Чалого І.С. ,  Перцової Т.С. ,
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року (суддя Мельников Р.В.; м. Харків; рішення виготовлено 09.04.2019 у повному обсязі) по справі № 520/1588/19
		за позовом  ОСОБА_1     
		до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області    
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради щодо не вжиття заходів по тимчасовому влаштуванню ОСОБА_1 та подачі заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до територіального органу Державної міграційної служби України;
		- зобов`язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради вжити заходів по тимчасовому влаштуванню ОСОБА_1 та подачі заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до територіального органу Державної міграційної служби України. 
		В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що виразилася у не вчинення дій щодо позивача по тимчасовому влаштуванню та подачі  до територіального органу  ДМС  заяви дитини, розлученої  із сім`єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту по невидачі позивачу  проїзного документу особи, якій  надано додатковий захист. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту порушених прав та законних інтересів.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
		Визнано протиправною бездіяльність Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо не вжиття заходів по тимчасовому влаштуванню ОСОБА_1 та подачі заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до територіального органу Державної міграційної служби України.
		Зобов`язано Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради вжити заходів по тимчасовому влаштуванню ОСОБА_1 та подачі заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до територіального органу Державної міграційної служби України.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 і закрити провадження у справі.
		Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач, з посиланням на висновок Консультативної поліклініки Державної установи «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», яким встановлено біологічний вік пацієнта старше 18 років, вказує, що представництво інтересів позивача було припинено відповідно до пп. 2 п. 15 Порядку взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час виявлених розлучених із сім`єю дітей, які не є громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 832. Крім того, посилаючись на ч. 3 ст. 17 цього Порядку, відповідач зазначає, що саме територіальний орган ДМС направляє дитину, розлучену із сім`єю, у разі виникнення обґрунтованого сумніву щодо її віку із залученням перекладача за згодою дитини та її законного представника на обстеження для встановлення її віку в порядку, встановленому МОЗ, МОН та Мінсоцполітики. Таким чином, відповідач вважає, що до підтвердження біологічного віку дитини (або особи старше 18 років) Департамент служб не має жодних повноважень на представництво її інтересів. 
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що 19.11.2018 року в офісі Благодійного Фонду "Право на захист", який є виконавчим партнером УВКБ ООН в Україні, стосовно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , країна походження - М`янма, був складений акт про виявлення розлученої із сім`єю дитини, яка не є громадянином України. Акт було складено заступником начальника-завідувачем сектору з питань захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради - Павленко Галиною Миколаївною та Шеметом Олегом Григоровичем - головним спеціалістом відділу по роботі з шукачами притулку та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в Харківській області.
		Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради уповноважено Павленко Галину Миколаївну представляти інтереси дитини, розлученої із сім`єю, від імені органу опіки та піклування довіреністю №713 від 19.11.2018 року.
		19.11.2018 ОСОБА_1 було поміщено до Комунального закладу охорони здоров`я "Харківська міська дитяча клінічна лікарня № 24", де йому було поставлено діагноз "гостра респіраторна вірусна інфекція". 
		20.11.2018 року за направленням Департаменту служб у справах дітей до Державної установи "Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків національної академії наук України" складено консультативний висновок спеціаліста про те, що позивач має вік понад 18 років. 
		Після складення зазначеного консультативного висновку законний представник ОСОБА_1 - відмовилась вчиняти будь-які дії з представництва його інтересів, зокрема, щодо поміщення на проживання, подачі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до територіального органу ДМС України.
		Також судовим розглядом встановлено, що через відсутність місця для проживання в Харкові, позивач намагався подати заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у місті Полтава, проте під час звернення 22.11.2018 року разом із перекладачем та заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до відділу по роботі з шукачами притулку УДМС України в Полтавській області був повідомлений його  може бути прийнято пізніше та за умови присутності законного представника.
		Вважаючи бездіяльність відповідача, яка виражається у не вчиненні дій по тимчасовому влаштуванню та подачі до територіального органу ДМС заяви дитини, розлученої із сім`єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у невидачі проїзного документу особи, якій надано додатковий захист, протиправною, незаконною, а отже такою, що порушує права позивача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено  порядок визначення віку дитини, що стало наслідком  порушення прав позивача на тимчасове влаштування останнього та подачі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до територіального органу Державної міграційної служби України.
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з таких підстав.
		Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із приписами ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" дитина, розлучена із сім`єю, - особа віком до вісімнадцяти років, яка прибуває чи прибула на територію України без супроводу батьків чи одного з них, діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікуна чи піклувальника, призначених відповідно до законодавства країни походження, або інших повнолітніх осіб, які до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження взяли на себе відповідальність за виховання дитини.
		Як передбачено положеннями  п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" законні представники дитини, розлученої із сім`єю, - орган опіки та піклування, опікуни та піклувальники, призначені відповідно до законодавства України, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, адміністрація закладу охорони здоров`я, навчального або іншого дитячого закладу.
		Механізм взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час роботи з розлученими із сім`єю дітьми, які є іноземцями або особами без громадянства та виявили бажання особисто чи через інших осіб набути статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" визначається Порядком взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час виявлення розлучених із сім`єю дітей, які не є громадянам України, який затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 16.11.2016 року №832 (Порядок №832).
		Відповідно до п. 3 Порядку № 832, робота державних органів та органів місцевого самоврядування з дитиною, розлученою із сім`єю, проводиться з дотриманням таких принципів: 1) забезпечення захисту прав та інтересів дитини; 2) недопущення дискримінації дітей; 3) урахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються її життя; 4) забезпечення конфіденційності інформації про дитину.
		Згідно із п.4 Порядку №832 у роботі з дітьми, розлученими із сім`єю, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть співпрацювати з Представництвом Управління Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй у справах біженців та міжнародними організаціями з урахуванням Законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних".
		Положеннями п. 6 Порядку №832 визначено, що у разі виявлення дитини, розлученої із сім`єю, представниками інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, юридичними та фізичними особами зазначені органи та особи невідкладно повідомляють про такий факт територіальному органу ДМС і органу опіки та піклування за місцем виявлення дитини.
		При цьому представник територіального органу ДМС у присутності представника органу опіки та піклування за місцем виявлення дитини:
		- роз`яснює дитині можливість і порядок подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з урахуванням її віку та індивідуальних особливостей зрозумілою для неї мовою із залученням у разі потреби перекладача, в тому числі з використанням засобів дистанційного перекладу;
		- складає акт про виявлення дитини, розлученої із сім`єю, у трьох примірниках. Третій примірник зазначеного акта не складається, якщо дитина, розлучена із сім`єю, виявлена фізичними особами або самостійно звернулася до територіального органу ДМС або органу опіки та піклування.
		До акта про виявлення дитини, розлученої із сім`єю, вносяться відомості, які містяться в наявних документах, що посвідчують особу дитини, в разі їх відсутності відомості вносяться із слів дитини та за результатами її візуального огляду. В акт можуть вноситися отримані від іншої особи відомості про дитину, які засвідчуються підписом такої особи.
		Згідно із п. 7 Порядку №832 керівник органу опіки та піклування видає довіреність на представництво інтересів дітей, розлучених із сім`єю, від імені органу опіки та піклування працівнику служби у справах дітей (далі - представник служби у справах дітей).
		У разі надходження повідомлення про неможливість здійснення представником служби у справах дітей заходів щодо представництва інтересів дитини, розлученої із сім`єю, керівник органу опіки та піклування невідкладно видає довіреність іншому працівнику служби у справах дітей.
		Як передбачено приписами п. 8 Порядку №832 у разі отримання повідомлення про виявлення дитини, розлученої із сім`єю, у випадках, передбачених     пунктом 6     цього Порядку, представник служби у справах дітей та представник територіального органу ДМС невідкладно виїжджають до місця виявлення такої дитини.
		Пунктом 9-11 Порядку №832 визначено, що після виявлення дитини, розлученої із сім`єю, представник служби у справах дітей за сприяння представника територіального органу ДМС невідкладно забезпечує:
		1) супроводження дитини до закладу охорони здоров`я за місцем її виявлення для проведення медичного обстеження та надання в разі потреби невідкладної медичної допомоги;
		2) вжиття на підставі отриманої від закладу охорони здоров`я довідки про стан здоров`я дитини, розлученої із сім`єю, акта про виявлення дитини, розлученої із сім`єю, акта про приймання-передачу дитини, розлученої із сім`єю (в разі наявності), та інших документів заходів для тимчасового влаштування дитини, розлученої із сім`єю, відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини".
		Передачу дитини, розлученої із сім`єю, для тимчасового влаштування проводять представник служби у справах дітей та представник територіального органу ДМС протягом доби після виявлення такої дитини. При цьому представник територіального органу ДМС забезпечує в разі потреби присутність перекладача та використання засобів дистанційного перекладу.
		Під час тимчасового влаштування дитини передаються копія акта про виявлення дитини, розлученої із сім`єю, та акта про приймання-передачу дитини, розлученої із сім`єю (в разі наявності), довідка про стан здоров`я дитини, наказ/направлення служби у справах дітей.
		Служба у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім`єю, після її тимчасового влаштування невідкладно залучає центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді для проведення оцінки потреб дитини.
		Про результати оцінки потреб дитини, а також про подальші заходи щодо соціальної підтримки дитини центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді повідомляє не пізніше ніж через сім робочих днів службу у справах дітей за формою, встановленою Мінсоцполітики.
		Зазначена інформація може враховуватися під час складання індивідуального плану соціального захисту дитини.
		Якщо місце перебування дитини, розлученої із сім`єю, після вирішення питання її тимчасового влаштування не є місцем її виявлення, служба у справах дітей за місцем виявлення дитини надсилає повідомлення центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та службі у справах дітей за її місцем перебування.
		Як передбачено приписами п.13 Порядку №832 законний представник дитини, розлученої із сім`єю:
		1) у разі отримання повідомлення про виявлення дитини, розлученої із сім`єю, невідкладно виїжджає на місце виявлення такої дитини;
		2) бере участь у складенні акта про виявлення дитини, розлученої із сім`єю;
		3) вживає заходів щодо тимчасового влаштування дитини, розлученої із сім`єю;
		4) подає до територіального органу ДМС заяву дитини, розлученої із сім`єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не пізніше ніж через три робочих дні після тимчасового влаштування дитини;
		5) бере участь у заходах, які проводяться територіальним органом ДМС під час розгляду заяви дитини, розлученої із сім`єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
		6) забезпечує захист прав та інтересів дитини, доступ дитини до безоплатної правової допомоги, представляє її інтереси в судах та інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, закладах, установах та організаціях незалежно від форми власності;
		7) вживає не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати надходження письмового повідомлення про прийняття ДМС рішення про відмову у визнанні дитини, розлученої із сім`єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, заходів для оскарження такого рішення в установленому законом порядку;
		8) забезпечує реєстрацію дитини, розлученої із сім`єю, в установленому законодавством порядку після отримання посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
		9) має право взаємодіяти із представниками Представництва Управління Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй у справах біженців та його виконавчими партнерами (за згодою) з питань соціального захисту дитини, розлученої із сім`єю, сприяючи при цьому спілкуванню дитини з ними з урахуванням принципу конфіденційності;
		10) подає на запит служби у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім`єю, інформацію про заходи, вжиті щодо її соціального захисту;
		11) повідомляє не пізніше ніж через сім робочих днів службі у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім`єю, та відповідному територіальному органу ДМС про зміну місця її проживання (перебування) та інші обставини, що мають істотне значення.
		Водночас, як визначено положеннями п. 17 Порядку № 832 територіальний орган ДМС: 
		1) забезпечує реєстрацію та розгляд заяви дитини, розлученої із сім`єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у порядку, встановленому МВС;
		2) видає дитині, розлученій із сім`єю, довідку про звернення за захистом в Україні;
		3) направляє дитину, розлучену із сім`єю, у разі виникнення обґрунтованого сумніву щодо її віку із залученням перекладача за згодою дитини та її законного представника на обстеження для встановлення її віку в порядку, встановленому МОЗ, МОН та Мінсоцполітики.
		Дитині, розлученій із сім`єю, яка направляється на обстеження з метою встановлення віку, через перекладача в присутності законного представника роз`яснюються причини такого обстеження;
		4) проводить разом із міжнародними організаціями заходи, пов`язані з розшуком батьків або інших законних представників дитини, розлученої із сім`єю;
		5) інформує у разі встановлення місця проживання/перебування батьків або інших законних представників дитини, розлученої із сім`єю, орган опіки та піклування за місцем виявлення дитини для розгляду питання щодо повернення дитини на виховання до них відповідно до вимог законодавства;
		6) забезпечує надання послуг перекладача в процесі вирішення питання про визнання дитини, розлученої із сім`єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
		7) інформує представника служби у справах дітей про прийняття ДМС рішення про визнання або про відмову у визнанні дитини, розлученої із сім`єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не пізніше ніж через три робочих дні з дати надходження повідомлення про прийняття такого рішення;
		8) продовжує в установленому законодавством порядку строк дії довідки про звернення за захистом в Україні;
		9) видає дитині, розлученій із сім`єю, посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
		10) надсилає в разі, коли дитину, розлучену із сім`єю, визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а місце проживання/перебування батьків або інших законних представників такої дитини не встановлено, службі у справах дітей за місцем виявлення дитини копію рішення ДМС про визнання дитини, розлученої із сім`єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також інформацію про розшук батьків/законних представників дитини та відсутність відомостей про їх місцезнаходження.
		Відповідно до приписів п. п. 31, 33 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім`єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.
		Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитина, розлучена із сім`єю, тимчасово може бути влаштована у: сім`ю родичів, знайомих; сім`ю патронатного вихователя; притулок для дітей служби у справах дітей; центр соціально-психологічної реабілітації дітей; центр соціальної підтримки дітей та сімей; соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко); спеціалізований будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення.
		Тимчасове влаштування підкинутої чи знайденої дитини, дитини з ознаками насильства або жорстокого поводження, а також дитини, розлученої із сім`єю, проводиться після надання їй необхідної медичної допомоги, завершення медичного обстеження чи лікування.
		Медичне обстеження підкинутої чи знайденої дитини, дитини з ознаками насильства або жорстокого поводження у медичному закладі або її влаштування до нього в разі виникнення потреби в наданні їй медичної допомоги чи лікуванні проводиться за клопотанням служби у справах дітей чи уповноваженого органу Національної поліції за місцем виявлення дитини.
		Медичне обстеження дитини, розлученої із сім`єю, у медичному закладі або її влаштування до нього в разі виникнення потреби в наданні їй медичної допомоги чи лікуванні проводиться за клопотанням служби у справах дітей за місцем виявлення дитини за сприяння територіального органу ДМС.
		Зі змісту викладених правових норм слідує, що тимчасове влаштування дитини відносно якої складено акт про виявлення дитини, розлученої із сім`єю, проводиться після надання їй необхідної медичної допомоги, завершення медичного обстеження чи лікування. Не пізніше ніж через три робочих дні після тимчасового влаштування дитини, законний представник дитини подає до територіального органу ДМС заяву дитини, розлученої із сім`єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. У разі виникнення обґрунтованого сумніву щодо віку дитини, територіальний орган ДМС із залученням перекладача за згодою дитини та її законного представника, направляє дитину на обстеження для встановлення її віку в порядку, встановленому МОЗ, МОН та Мінсоцполітики.
		Колегія суддів зазначає, що процедуру проведення обстеження для встановлення віку дитини (дитина, яка залишилась без батьківського піклування та перебуває в службі у справах дітей на первинному обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дитини, розлученої із сім`єю, яка не є громадянином України і яка або законний представник якої звернулась (звернувся) до компетентних органів України із заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту) (далі - дитина), яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту в разі виникнення сумніву щодо заявленого цією дитиною віку, визначено Порядком проведення обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України від 23.10.2013 року № 903/1464/711 (далі - Порядок № 903/1464/711).
		Відповідно до положень п. 3 Порядку № 903/1464/711, обстеження для встановлення віку дитини здійснюється, якщо дитина, яка розлучена із сім`єю, не є громадянином України і яка або законний представник якої звернулась (звернувся) до компетентних органів України із заявою про визнання такої дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, - за направленням територіального органу Державної міграційної служби України із залученням законного представника за участю перекладача.
		Згідно із п. 4 розділу І Порядку № 903/1464/711, процедура встановлення віку дитини складається з трьох етапів: вивчення та аналізу наявної інформації про дитину, інформації про країну її походження, у разі якщо дитина, розлучена із сім`єю, не є громадянином України і яка або законний представник якої звернулась (звернувся) до компетентних органів України із заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту; психологічної оцінки віку; фізіологічної оцінки віку.
		Згідно із пп. 2-5 Порядку № 903/1464/711, дитині, щодо якої проводиться відповідне обстеження, та її законному представнику надається роз`яснення стосовно проведення процедури щодо встановлення психологічної оцінки віку.
		Психологічна оцінка віку здійснюється протягом декількох (не більше ніж 3) співбесід. Кількість таких співбесід визначається з урахуванням особливостей розвитку та стану дитини.
		Загальний час однієї співбесіди не може перевищувати дві години.
		За результатами проведеної фахівцями роботи оформлюється експертний висновок за формою, що додається.
		Відповідно до пп. 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 903/1464/711, фізіологічна оцінка віку здійснюється фахівцями, які мають спеціальності "Педіатрія", "Дитяча ендокринологія", "Дитяча стоматологія", у разі потреби - лікарем-рентгенологом на підставі маркерів, що мають найвищий ступінь кореляції з біологічним дозріванням: терміни прорізування молочних зубів та заміна їх на постійні (зубна зрілість); антропометричні дані (фізична зрілість); ознаки статевого дозрівання (статева зрілість); у разі необхідності визначається кількість острівців та ядер скостеніння рентгенологічним методом (скелетна зрілість).
		Обстеження проводиться на базі багатопрофільної республіканської (Автономна Республіка Крим), багатопрофільних обласних (міських) дитячих лікарень, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України, за направленням Голови комісії за формою згідно з додатком 3 до Положення про комісію для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України від 23 жовтня 2013 року N 903/1464/711.
		За результатами медичного обстеження для встановлення віку дитини спеціалісти складають висновок за формою, що додається.
		Здійснивши аналіз викладених правових норм колегія суддів зазначає, що обстеження для встановлення віку дитини здійснюється виключно за направленням територіального органу ДМС України із залученням законного представника та за участю перекладача лише після тимчасового влаштування дитини та подачі законним представником дитини до територіального органу ДМС заяви дитини про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.  
		Натомість, як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 було влаштовано до медичного закладу КНП "Міська дитяча клінічна лікарня № 24" Харківської міської ради з метою обстеження стану здоров`я для подальшого тимчасового влаштування відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини", та відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого КНП "Міська дитяча клінічна лікарня 24". У зв`язку із виникненням сумніву щодо віку, Департаментом служб у справах дітей ОСОБА_1 було направлено до Консультативної поліклініки Державної установи "Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України". За результатом обстеження було надано консультативний висновок спеціаліста, яким встановлено біологічний вік пацієнта старше 18 років, у зв`язку з чим представництво інтересів позивача від імені органу опіки та піклування було припинено відповідно до пп. 2 п. 15 Порядку № 832. 
		Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не було вчинено дій по тимчасовому влаштуванню ОСОБА_1 у відповідності до п. 31 Порядку № 866 та подачі до територіального органу ДМС заяви позивача про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що передує направленню дитини на обстеження для встановлення її віку. У зв`язку з цим, направлення на обстеження для встановлення віку позивача територіальним органом ДМС України не видавалось та відповідне обстеження у відповідності до Порядку N 903/1464/711 не проводилось, висновок за результатами фізіологічної/психологічної оцінки віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту (додаток 5 до Порядку N 903/1464/711) Комісією не складався. 
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав для припинення повноважень законного представника щодо представництва інтересів позивача, визначених у пп. 2 п. 15 Порядку  № 832, а саме: що ОСОБА_1 досяг 18 років, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено порушення відповідачем порядку проведення обстеження для встановлення віку дитини, що призвело до порушення прав позивача у спірних правовідносинах в частині не здійснення тимчасового влаштування останнього та подачі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до територіального органу Державної міграційної служби України.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. 
		Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. 
		Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,  - 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради - залишити без задоволення.
		Рішення  Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 по справі № 520/1588/19 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис)  (підпис) І.С. Чалий    Т.С. Перцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...