Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2459/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Іпотека і оренда землі.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2019. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 19.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 вересня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  916/2459/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Случ О.   В. - головуючий, Волковицька Н.   О, Могил С.   К.,
		за участю секретаря судового засідання - Мазуренко   М.   В.
		за участю представників:
		позивача - Токарчук Б. В.
		відповідача - не з`явилися 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Ізмаїльської міської ради
		на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2019 (суддя Оборотова   О.   Ю.)
		і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (головуючий - Ярош А. І., судді Принцевська Н. М., Савицький Я. Ф.) 
		у справі № 916/2459/18
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона-15 "Дунайводбуд"
		до Ізмаїльської міської ради 
		про визнання права користування земельною ділянкою припиненим, 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Приватне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона-15 "Дунайводбуд" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Ізмаїльської міської ради (далі - відповідач, Рада) про визнання права користування земельною ділянкою припиненим, в якій просило суд визнати припиненим за Товариством право користування на земельну ділянку із кадастровим номером 5110600000:01:031:0014, яка розташована за адресою: Одеська область, м.   Ізмаїл , Болградське шосе 14.
		2. Позовні вимоги аргументовано наявністю правових підстав для припинення права користування земельною ділянкою передбачених пунктом "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), посиланням на частину третю статті 142 ЗК України, а також тим, що відповідач не визнає припиненим право користування земельною ділянкою за позивачем.
		Короткий зміст рішення судів першої і апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.03.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, позов задоволено. Визнано припиненим право користування Товариства земельною ділянкою із кадастровим номером 5110600000:01:031:0014, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 14.
		4. Судові рішення аргументовано тим, що у зв`язку з припиненням права власності Товариства на нерухоме майно, що розташоване не спірній земельній ділянці, враховуючи приписи статей 120 ЗК України, 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право користування Товариства спірною земельною ділянкою припинилося. Враховуючи те, що відповідач не визнає припиненим право користування за Товариством земельною ділянкою, а також обов`язок Ради прийняти рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача, суди дійшли висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
		6. Суди неправильно застосували частину шосту статті 120 ЗК України, статтю 377 ЦК України, оскільки не дослідили чи перейшло право на земельну ділянку, чи виділялася земельна ділянка в окрему частину, в яких розмірах, чи присвоювався їй окремий кадастровий номер при укладенні договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, розташованих на спірній земельній ділянці.
		7. Позивач безпідставно об`єднав в позовній заяві дві підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, а саме: пункт "е" частини першої статті 141 ЗК України і статтю 142 ЗК України.
		8. Скаржник не погоджується з висновками судів про те, що відповідач повинен був вирішити питання припинення права користування спірною земельною ділянкою, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки, як зазначає скаржник, відповідно до приписів статті 142 ЗК України припинення права користування земельною ділянкою є виключною компетенцією міської ради і можливе лише на підставі рішення міської ради, як власника земельної ділянки.
		Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
		9. Позивач подав відзив, в якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції законними, обґрунтованими і таким, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		10. Ізмаїльська Рада народних депутатів Ізмаїльського району Одеської області надала Відкритому акціонерному товариству «Пересувна механізована колона-15 «Дунайводбуд» (правонаступник - Товариство) право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності площею 3,7951 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, Белградське шосе, 14 (кадастровий номер 5110600000:01:031:0014) на підставі державного акта на право постійного користування серії І-ОД № 002465 від 26.12.1996.
		11. Вказану земельну ділянку було надано у постійне користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд адміністративно-побутових будівель, а саме промбази загальною площею 6261,7 кв.м.
		12. Позивач відчужив 53/170 частину промбази на користь ТОВ «ПМК-15 Дунайводбуд» на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2011, 1/17 частину промбази на користь ТОВ «Ліаб» на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2011, 107/170 промбази на користь підприємства «ГРЕЙТ СТАР 2015 ЛП» на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2016.
		13. Суди встановили, що позивач не є власником нерухомого майна - промбази, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл. Белградське шосе, 14, або окремої її частини, у зв`язку з чим фактично не користується земельною ділянкою за цією ж адресою, на якій розташована зазначена будівля, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.10.2018 №   140040843.
		14. У зв`язку із припиненням права власності на зазначені будівлі, 19.04.2018 позивач звернувся до Ізмаїльської міської ради із заявою, у якій просив прийняти рішення про припинення права користування на земельну ділянку площею 3,7951 га.
		15. 15.05.2018 виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради надав відповідь на заяву Товариства, в якій зазначив: «для запобігання виникнення ситуації, коли право постійного користування земельною ділянкою буде припинено, а новими власниками майна («ГРЕЙТ СТАР 2015 ЛП», ТОВ «ЛІАБ» та ТОВ «ПМК-15» «Дунайводбуд»), розташованого на зазначеній земельній ділянці, право користування земельними ділянками під своїми об`єктами не буде оформлено та земельні ділянки будуть використовуватись з порушенням вимог земельного законодавства та законодавства про плату за землю, питання щодо припинення права користування земельною ділянкою буде розглянуто Ізмаїльською міською радою після надходження до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради заяв від нових власників - землекористувачів щодо оформлення права користування земельними ділянками». 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		16. Земельний кодексу України
		- частини перша, друга, п`ята статті 116: громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. 
		Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. 
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
		- стаття 120: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. 
		Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. 
		У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). 
		У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. 
		У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. 6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. 
		Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. 
		У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим). 
		- стаття 141: підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а)   добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ)   використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д)   систематична несплата земельного податку або орендної плати; е)   набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є)   використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
		- стаття 142: припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. 
		Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню. 
		Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. 
		Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. 
		17. Цивільний кодекс України 
		- стаття 377: до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		18. Касаційний господарський суд наголошує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		19. Спір у справі стосується припинення за Товариством права постійного користування земельною ділянкою.
		20. Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що право власності на нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці перейшло до інших осіб, у зв`язку з чим, просить припинити його право постійного користування спірною земельною ділянкою.
		22. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. 
		23. Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 13 цього Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		24. У постанові від 04.12.2018 у справі №   910/18560/16 (провадження №   12-143гс18) Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що за змістом статей 120, 140 та 141 ЗК України законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою. Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункти 7.40, 7.42, 8.5).
		25. Встановивши, що спірна земельна ділянка була виділена позивачу у постійне користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд адміністративно-побутових будівель, а саме промбази загальною площею 6261,7 кв.м, що право власності на вказану промбазу перейшло до інших осіб, і що позивач більше не є власником нерухомості на спірній земельній ділянці, і не користується нею, врахувавши приписи пункту "е" частини першої статті 141 ЗК України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
		26. Колегія суддів зазначає, що ці обставини є самостійною і достатньою підставою для припинення права користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим доводи скаржника, викладені у пункті 7, 8 цієї постанови відхиляються, оскільки не спростовують вказаних висновків судів.
		27. Крім того, суди встановили, що позивач звертався до відповідача з заявою про припинення права користування земельною ділянкою, проте ця заява була відхилена відповідачем, що свідчить про наявність спору між сторонами. Разом з тим, звертаючись з позовом, позивач посилався на те, що його право користування земельною ділянкою припинилося внаслідок переходу права власності на об`єкти нерухомості до інших осіб, що і стало підставою задоволення позовних вимог. Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.
		28. Суд відхиляє доводи скаржника, викладені в пункті 6 цієї постанови, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оскаржує дійсність правочинів щодо переходу права власності на нерухоме майно до інших осіб, а не погоджується з тим, що нові власники нерухомості не оформили право на землю у встановленому законом порядку. Однак, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, оформлення права власності чи права користування на земельну ділянку, що перебуває у користуванні інших осіб, відповідно до приписів частини п`ятої статті 116 ЗК України, можливе лише після припинення права власності чи права користування ними в порядку, встановленому законом.
		29. Суд зазначає, що керуючись рішенням Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи та обґрунтування судових рішень про задоволення позовних вимог Товариства, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій дотримано обов`язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору та не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права, яке б зумовлювало скасування прийнятих судових рішень.
		30. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		31. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.
		32. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
		Розподіл судових витрат
		33. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №   916/2459/18 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          О. В. Случ 
		 
		Судді                                                                                                    Н. О. Волковицька 
		 
		                                                                                                    С. К. Могил

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...