Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/28850/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2019. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 26.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/15080/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26 вересня 2019 року 
		Київ
		 
		справа №686/28850/18
		адміністративне провадження №К/9901/15080/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №28850/18
		за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2019 року, ухвалене суддею Карплюком О.І., та
		на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого - судді Граб Л.С., суддів: Гонтарука В.М., Білої Л.М.
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
		В грудні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - позивач; ГУ ПФУ в Хмельницькій області), яке є правонаступником УПФУ у м.Хмельницькому звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області), в якому просило скасувати постанову про накладення штрафу від 21 листопада 2018 року ВП № 53197950.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у державного виконавця знаходився виконавчий лист з виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 686/14314/16-а за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в м. Хмельницькому про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії.
		На виконання вказаної постанови та розпорядження начальника управління № 138979 від 15 грудня 2016 року позивачем проведено перерахунок ОСОБА_1 пенсії, про що листом від 08 грудня 2016 року № 27644/03 було повідомлено ОСОБА_1 
		21 листопада 2018 року винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 10 200,00 грн за повторне невиконання рішення суду.
		ГУ ПФУ в Хмельницькій області оскаржено дану постанову в судовому порядку.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2019 року позов Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області задоволено. Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Секрети Олега Миколайовича від 21 листопада 2018 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому в розмірі 10 200 грн (ВП №53197950) скасовано.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ГУ ПФУ в Хмельницькій області та наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови за повторне невиконання судового рішення, оскільки позивач з 01 січня 2016 року на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року перерахував ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90 % заробітної плати державного службовця, що підтверджується розпорядженням за № 138979 від 15 грудня 2016 року.
		Вважаючи, що даним рішенням було вирішено питання про його права без залучення до участі в справі, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. 
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2019 року без змін.
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що вирішення в судовому порядку питань щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, врегульовано статтею 383 КАС України, а відтак оскарження ОСОБА_1 судового рішення про скасування постанови державного виконавця, є невірним способом захисту порушеного права. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення суду у справі № 686/14314/16-а виконано позивачем, а тому у посадової особи відповідача не було законних підстав для накладення на ГУ ПФУ в Хмельницькій області штрафу в розмірі 10 200 грн.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		24 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі № 686/28850/18.
		У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанову Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 686/14314/16-а позивач не виконав, чим допустив бездіяльність та порушення закону при здійсненні примусового виконання, а відтак державним виконавцем правомірно накладено на ГУ ПФУ в Хмельницькій області штраф за невиконання рішення суду. 
		Також скаржник зазначив, що оскаржувані рішення безпосередньо впливають на його права та обов`язки, адже останній являться стягувачем у виконавчому провадженні. Однак, на думку скаржника, суд першої інстанції протиправно не залучив його до участі у справі як третьої особи, у зв`язку з чим його позбавлено можливості приймати участь у справі та користуватися процесуальними правами учасника справи, що у підсумку призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі № 686/28850/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу.          
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько     Л.О. від 24 вересня 2019 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.
		Позиція інших учасників справи 
		17 липня 2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судом першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
		18 липня 2019 року від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, у який відповідач з посиланням на порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції. 
		Установлені судами фактичні обставини справи
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року у справі №     686/14314/16-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. 
		Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1103 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». 
		Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому     провести з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної в розмірі 90 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем його роботи на державній службі - на посаді заступника начальника управління - начальника відділу Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області, з врахуванням довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям № 5209/к/22-01-05 від 29 грудня 2015 року, виданої ГУ Державної фіскальної служби України в Хмельницькій області про заробітну плату у зв`язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1103 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
		26 грудня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 53197950 з виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року.
		Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Секретою О.М. від 09 червня 2017 року за невиконання судового рішення по справі № 686/14314/16-а накладено на ГУ ПФУ в Хмельницькій області штраф в розмірі 5100 грн.
		21 листопада 2018 року ОСОБА_2 за повторне невиконання вказаного рішення на ГУ ПФУ в Хмельницькій області накладено штраф в розмірі 10 200 грн.
		Не погоджуючись з постановою відповідача від 21 листопада 2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Позиція Верховного Суду
		Релевантні джерела права й акти їх застосування
		Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені     Конституцією     та законами України.
		Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»     № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
		У відповідності до пункту 1, підпункту 1 пункту 2 статті 17 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
		Частиною 1  статті 18 вказаного Закону     встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 1,16 частини 3     статті 18 Закону № 1404-VIII)
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону № 1404-VIII державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в     статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
		Відповідно до частин 1, 2  статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою  статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
		У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
		Статтею 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
		У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
		Частиною 2 статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. 
		Відповідно до частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу (частина 2 статті 51 КАС України).
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.         
		Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		З матеріалів справи слідує, що на примусовому виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області знаходиться виконавчий лист з виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 686/14314/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії.
		26 грудня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 53197950 з виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року, стягувачем у якому є ОСОБА_1 
		Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції, розглядаючи справу щодо оскарження постанови накладення штрафу в розмірі 10200 грн за невиконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року, до участі в цій справі не було залучено ОСОБА_1 , за заявою якого відкрито відповідне виконавче провадження № 53197950 та на користь якого здійснюється це виконавче провадження. При цьому, суд дійшов висновків, що боржником в повному обсязі виконано судове рішення, а тому відсутні правові підстави для притягнення боржника до відповідальності у вигляді штрафу. Із висновками суду про виконання боржником рішення суду в означеному виконачому провадженні категорично не згоден стягувач у цьому виконавчому провадженні - ОСОБА_1 
		Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований     КАС України.     
		При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
		Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
		На порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не залучено до участі у справі як третьої особи ОСОБА_1 , не зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у рамках виконавчого провадження, стягувачем у якому є ОСОБА_1 , а тому, результат розгляду даної справи безпосередньо вплине на права та інтереси ОСОБА_1 як учасника виконавчого провадження.
		За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме ОСОБА_1 .
		Отже, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була до участі в справі.
		Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає. Вирішення спору по суті заявлених вимог без залучення осіб, рішення яке може мати вплив на їх права та обов`язки, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо      належної реалізації належними особами своїх прав та обов`язків визначених положеннями КАС України.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
		Згідно пункту четвертого частини 3 статті 353 КАС України  порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
		Відповідно до пункту другого частини 1 статті 349 КАС України  суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення ОСОБА_1 до участі в справі в якості третьої особи. 
		Відповідно до частини 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України    адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
		Висновки щодо розподілу судових витрат.
		З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі № 686/28850/18 скасувати та направити справу на новий розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Л.О. Єресько
		А.Г. Загороднюк 
		 В.М. Соколов 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...