Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 695/3695/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 23.09.2019
Номер судового провадження: 61-30640ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		23 вересня 2019 року 
		м. Київ
		справа № 695/3695/15-ц 
		провадження № 61-30640св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Артбудкомфорт», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Золотоноша, Управління державної праці у Черкаській області Державної служби з питань праці, Федерація профспілок Черкаської області,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 08 червня 2017 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2015 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артбудкомфорт» (далі -ТОВ «Артбудкомфорт»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Золотоноша, Управління державної праці у Черкаській області Державної служби з питань праці, Федерації профспілок Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		Позов обґрунтовано тим, що позивач є дружиною ОСОБА_2 , який працюючи 13 липня 2015 року близько 13 години під час виконання робіт з підвищеною небезпекою по очищенню каналізаційного коллектору, разом з працівниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , загинув.
		ОСОБА_2 працював у ТОВ «Артбудкомфорт» на підставі договору про надання послуг № 3 (цивільно-правовий договір) від 15 травня 2015 року, договір фактично мав ознаки трудового та приховував дійсні трудові відносини між працівником і підприємством, які мали постійний, сталий та систематичний характер, оскільки на роботу ОСОБА_2 ходив щодня, крім вихідних, мав своє робоче місце, був підпорядкований внутрішньому трудовому розпорядку підприємства. Указане підтверджуються тим, що предметом договору є виконання слюсарно-сантехнічних робіт, які потребують відповідної кваліфікації. За виконану роботу передбачена виплата винагороди у розмірі 2 000,00 грн, при цьому нараховано оплати: за травень - 1 536,0 грн, червень - 2 412,00 грн, липень - 1 356,78 грн. Акти виконання робіт, всупереч вимогам чинного законодавства та пункту 2.2 договору про надання послуг не складались. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а його результат, який визначається після закінчення роботи та оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата.
		15 травня 2015 року та 01 липня 2015 року головним інженером підприємства ОСОБА_5 , відповідно до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, ОСОБА_2 , як слюсарю-сантехніку проведено первинний та повторний інструктажі з охорони праці як працівнику, що також є ознакою трудового договору.
		За фактом загибелі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слідчим СВ Золотоніського MB УМВС порушено кримінальне провадження №12015250150000837 за частиною другою статті 272 КК України та внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Наказом №17-р від 14 липня 2015 року Територіальним Управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Черкаській області створено комісію спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 13 липня 2015 року в ТОВ «Артбудкомфорт», до складу якої включено представників відповідачів у справі. 
		16 вересня 2015 року складено акт спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 13 березня 2015 року в ТОВ «Артбудкомфорт» за формою Н-5.
		Акт про нещасний випадок за формою Н-1, пов`язаний з виробництвом, стосовно ОСОБА_2 , дає підстави на проведення грошових виплат, вищевказаною комісією не складався, через посилання на необхідність встановлення факту трудових відносин між цією особою та підприємством, про що зазначено у висновках комісії (розділ 6) Акта спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 13 липня 2015 року в ТОВ «Артбудкомфорт» за формою Н-5. Такі ж рекомендації зазначені у листі № 985 від 13 серпня 2015 року Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області.
		Позивач просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт перебування у трудових відносинах працівника ОСОБА_2 з підприємством ТОВ «Артбудкомфорт» в період з 15 травня 2015 року по 13 липня 2015 року включно, та зобов`язати відповідачів скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1, пов`язаний з виробництвом, стосовно ОСОБА_2 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2017 року позов задоволено частково. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт перебування у трудових відносинах працівника ОСОБА_2 з підприємством - ТОВ «Артбудкомфорт» в період з 15 травня 2015 року по 13 липня 2015 року включно. В іншій частині позову відмовлено.
		Суд першої інстанції задовольняючи позов частково, виходив із того, що загиблий ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Артбудкомфорт», а не надавав послуги на підставі відповідної цивільно-правової угоди, що свідчить лише про юридичний факт наявності трудових правовідносин між сторонами.
		Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо зобов`язання відповідачів скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1, пов`язаний з виробництвом стосовно ОСОБА_2 , оскільки у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження порушення прав позивача у цій частині, оскільки складання акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 стосовно ОСОБА_2 у разі задоволення судом позовної вимоги про встановлення факту трудових відносин неможливе без проведення повторного спеціального розслідування. Відповідно до пункту 54 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок), вирішення цього питання можливе в позасудовому порядку, а тому така позовна вимога є передчасною.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 08 червня 2017 року апеляційну скаргу  задоволено частково. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2017 року в частині вирішення позову про встановлення факту трудових відносин між ОСОБА_2 та ТОВ «Артбудкомфорт» скасовано. У задоволенні позову в частині встановлення факту, що має юридичне значення - факту трудових відносин між працівником і підприємством відмовлено. В іншій частині рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2017 року залишено без змін.
		Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що судом першої інстанції застосовано для вирішення спору між сторонами норму матеріального права, яка була нечинною в момент виникнення спірних правовідносин, відповідно суд дійшов неправильних висновків щодо одночасного існування між сторонами трудових і цивільно -правових відносин.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про відмову у позові в частині зобов`язання вчинити певні дії (скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1, пов`язаний з виробництвом, стосовно ОСОБА_2 , адже вчинення цих дій можливе у позасудовому порядку у разі доведеності факту наявності між ОСОБА_2 та ТОВ «Артбудкомфорт» трудових правовідносин, що у справі не бралося до уваги, у зв`язку з тим, що такі правовідносини врегульовано чинним договором про надання послуг.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 08 червня 2017 року.
		У касаційній скарзі просить скасувати рішення Апеляційного суду Черкаської області від 08 червня 2017 року, залишити в силі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2017 року. 
		Рух справи у суді касаційної інстанції 
		10 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
		У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до розпорядження від 10 червня 2019 року № 643/0/226-19 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року №7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги усі доводи позивача та надані нею докази, які підтверджують наявність трудових відносин між ОСОБА_2 та ТОВ «Артбудкомфорт», не навів належних обгрунтувань у рішенні.
		Апеляційний суд єдиною підставою для скасування рішення суду першої інстанції зазначив наявність цивільно-правового договору укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Артбудкомфорт», який є чинний та сторонами не оспорений. Проте суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, оскільки з моменту смерті ОСОБА_2 договір припинив свою дію, а тому не є чинним та не підлягає оспорюванню.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, що згідно із договором про надання послуг № 3 від 15 травня 2015 року, укладеного між ТОВ «Артбудкомфорт» в особі директора ОСОБА_6 , як замовником, та ОСОБА_2 , як виконавцем, останній взяв на себе зобов`язання виконати слюсарно-сантехнічні роботи в строк з 15 травня 2015 року до 15 липня 2015 року. За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 2 000,00 грн.
		Актом спеціального розслідування групового нещасного випадку, зі смертельним наслідком, що стався 13 липня 2015 року близько 13 години в ТОВ «Артбудкомфорт», складеного 16 вересня 2015 року за формою Н-5 встановлено, що акт про нещасний випадок за формою Н-1, пов`язаний з виробництвом, стосовно ОСОБА_2 та який дає право і підставу на проведення грошових виплат, комісією не складався, через посилання на необхідність встановлення факту трудових відносин, як факту, що має юридичне значення у судовому порядку, про що зазначено у висновках комісії (розділ 6). Крім того, на момент розслідування нещасного випадку затверджений штатний розпис на підприємстві відсутній. Колективний договір між адміністрацією та найманими працівниками не складено.
		Відповідно до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці головним інженером ТОВ «Артбудкомфорт» ОСОБА_5 . 15 траня 2015 року та 01 липня 2015 року ОСОБА_2 , як слюсарю - сантехніку, проведено первинний та повторний інструктажі з охорони праці.
		Відповідно до листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області № 985 від 13 серпня 2015 року, договір про надання послуг № 3 між директором ТОВ «Артбудкомфорт» та ОСОБА_2 , укладено у м. Києві 15 травня 2015 року із терміном дії 15 травня 2015 року до 15 липня 2015 року. Предметом договору є виконання слюсарно-сантехнічних робіт, що потребує відповідної кваліфікації, та має ознаки трудового договору. За виконану роботу передбачена виплата винагороди у розмірі 2 000,00 грн. При цьому нараховано оплату за травень - 1 536,00 грн, червень - 2 412,00 грн, липень - 1 356,78 грн. Будь-яких додаткових угод до зазначеного вище договору сторони не укладали. Акти виконаних робіт у ході надання послуг не складались. Незважаючи на умову, вказану у договорі, про виконання роботи ОСОБА_2 на власний ризик, головним інженером ОСОБА_5 15 травня 2015 року та 01 липня 2015 року ОСОБА_7 , як слюсарю-сантехніку, проведено інструктаж з охорони праці як працівнику, що є ознакою трудового договору. Крім того, є сумнівним підпис ОСОБА_2  у договорі про надання послуг № 3.
		Згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ «Артбудкомфорт» за ІІІ квартал 2015 року, наданого Золотоніською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області 18 травня 2016 року, на підприємстві працювало за трудовими договорами 146 осіб, за цивільно-правовими договорами - 2 особи, сума нарахованого у ІІІ кварталі 2015 року доходу ОСОБА_2 становить 5 305,68 грн, який не виплачений та з якого сума утриманого податку становить 790,56 грн.
		Наказом ТОВ «Артбудкомфорт» № 117/1 від 10 липня 2015 року «Про вихідний день» 13 липня 2015 року оголошено вихідним днем.
		Відповідно до листа ознайомлення до наказу № 117/1-к від 10 липня 2015 року цього дня з ним ознайомлені ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 Доказів про ознайомлення (доведення до відома) з наказом загиблих працівників, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ТОВ «Артбудкомфорт» суду не надано.
		24 грудня 2014 року головним інженером ТОВ «Артбудкомфорт» ОСОБА_5 затверджено Перелік слюсарно-сантехнічних робіт на 2015 рік (по договору), який не є додатком до договору про надання послуг № 3 від 15 травня 2015 року.
		Згідно з довідкою №11100/65-2016 від 18 жовтня 2016 року, виданої начальником СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, роздруківки вхідних і вихідних телефонних з`єднань встановлене телефонне з`єднання, відповідно до якого 12 липня 2015 року о 17 годині 10 хвилин 48 секунд була телефонна розмова з номера, який належав покійному ОСОБА_3 на номер, який належав покійному ОСОБА_2 . Також 10 липня 2015 року о 20 годині 05 хвилин 46 секунд мала місце телефонна розмова з номера, який належить головному інженеру ТОВ «Артбудкомфорт» ОСОБА_5 на номер, який належав покійному ОСОБА_2 Такі ж телефонні розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстровані о 23 годині 42 хвилини 20 секунд 10 липня 2015 року, о 01 годині 33 хвилини 34 секунд 11 липня 2015 року та о 01 годині 42 хвилині 04 секунди 11 липня 2015 року.
		Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів Форми №Д4 ТОВ «Артбудкомфорт» за травень 2015 року у податкову звідність за ІІІ квартал 2015 року станом на 21 червня 2016 року внесено зміни та у графі «Зміст помилки» зазначено, що проведено нарахування в липні 2015 року за договором ЦПЗ за період 15 травня 2015 року до 13 липня 2015 року і винагорода за договором у розмірі 2 000,00 грн розрахована, як 2 000,00 грн. щомісячно. Перераховано, що 2 000,00 грн винагорода за період дії договору 15 травня 2015 року до 01 липня 2015 року.
		Згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ «Артбудкомфорт» за ІІІ квартал 2015 року на підприємстві працювала за цивільно-правовим договором 1 особа, сума нарахованого у ІІІ кварталі 2015 року доходу ОСОБА_2 становить: 5 305,68 грн, який не був виплачений та з якого сума утриманого податку становить 790,56 грн; 2 000,00 грн, який не був виплачений та з якого сума утриманого податку становить 297,40 грн; 1 710,00 грн, який не був виплачений та з якого сума податку не нарахована; 1 158,05 грн, який не був виплачений та з якого сума утриманого податку становить 173,71 грн.
		Відповідно до видаткового касового ордеру №133 від 14 липня 2015 року ТОВ «Артбудкомфорт» видано ОСОБА_6 для виплати оплати по договору ЦПХ №3 від 15 травня 2015 року ОСОБА_2 - 1 620,61 грн. Із видаткового касового ордеру №133 від 14 липня 2015 року вбачається, що ТОВ «Артбудкомфорт» видано ОСОБА_6 для виплати матеріальної допомоги ОСОБА_2 - 2 676,97 грн.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.
		Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Крім того, в силу статті 204 ЦК України правочин (а двосторонній договір є правочином, що передбачено частиною другою статті 202 ЦК України) є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Цивільно - правовий договір про надання послуг № 3 від 15 травня 2015 року є чинним, сторонами не спростований та не оспорений.
		Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом або фізичною особою, з якого працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену даною угодою, з підпорядкуванням внутрішньому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно вимог статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою, що має місце у даній справі.
		Відповідно до вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, до якої внесено зміни на підставі вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року (далі - Закон) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Законом виключено частину четверту статті 24 КЗпП України, згідно якої трудовий договір вважався укладеним з моменту фактичного допущення до роботи.
		Аналіз вищевказаних правових норм дає можливість дійти обгрунтованого висновку, що законодавцем взагалі не передбачено можливості укладення трудового договору шляхом фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, отже, і відсутні законні підстави для встановлення відповідного факту перебування у трудових правовідносинах без укладення трудового договору.        
		За визначенням, наведеним у пункті 5 частини першої статті 1 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
		Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.
		Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком, згідно з пунктом 47 якого, за результатами спеціального розслідування складаються акти форми  Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).
		Правовідносини, які пов`язані з розслідуванням нещасних випадків на виробництві регулюються Порядком, який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.
		Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками (підпункт 1 пункту 36 Порядку).
		Згідно з пунктом 38 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.
		Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.
		Звертаючись до суду із вказаним позовом,  ОСОБА_1 посилалася на те, що  ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Артбудкомфорт», яке відмовилось провести розслідування нещасного випадку, що стався з ним 13 липня 2015 року під час виконання ним трудових обов`язків та скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1, тому вважає, що відповідачі зобов`язані скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1, пов`язаний з виробництвом, стосовно ОСОБА_2 . Проте такі твердження спростовуються таким.
		Частиною першою статті 57 ЦПК України 2004 року встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга стаття 59 ЦПК України 2004 року).
		При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи (частина друга статті 24 КЗпП України).
		Аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що укладення трудового договору свідчить про те, що між працівником та роботодавцем виникли правовідносини, що зобов`язують їх виконувати певні функції та дотримуватись вимог, встановлених для сторін трудового договору законодавством про працю. Отже, лише у разі доведення факту укладення трудового договору працівник має право вимагати, а роботодавець зобов`язаний вчинити дії спрямовані на реалізацію прав працівника, які гарантовані йому у випадку, коли останній зазнав впливу небезпечного виробничого фактора у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок чого заподіяно шкоду його здоров`ю.
		У справі встановлено, що трудового договору між ОСОБА_2 , як працівником, та ТОВ «Артбудкомфорт», як роботодавцем, ні в якій формі укладено не було, що підтверджує відсутність трудових правовідносин.
		Суд першої інстанції при вирішення цього спору на вищевказане уваги не звернув, застосувавши норму матеріального закону, яка була нечинною на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно, дійшов неправильних висновків, щодо одночасного існування між сторонами трудових і цивільно -правових відносин.
		З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та викладених вище норм законодавства, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що за наявності чинного договору про надання послуг, укладеного між ОСОБА_2 , як виконавцем, та ТОВ «Артбудкомфорт», як замовником, та відповідно до якого виконавець у строк, обумовлений у цьому договорі, надавав замовнику послуги, які є предметом за цим договором (пункт 1.1 договору - слюсарно-сантехнічні роботи), відсутні трудові правовідносини між сторонами договорупро надання послуг № 3 від 15 травня 2015 року, адже відповідні правовідносини урегульовано чинним   цивільно - правовим договором про надання послуг.
		Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові в частині зобов`язання вчинити певні дії (скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1, пов`язаний з виробництвом, стосовно ОСОБА_2 ), адже вчинення цих дій можливе у позасудовому порядку у разі доведеності факту наявності між ОСОБА_2 та ТОВ «Артбудкомфорт» трудових правовідносин, що у справі не мало місця у зв`язку з тим, що такі правовідносини врегульовано чинним договором про надання послуг.
		Безпідставними є доводи касаційної скарги щодо того, що з моменту смерті ОСОБА_2 договір № 3 про надання послуг від 15 травня 2015 року припинив свою дію, а тому не є чинним та не підлягає оспорюванню, оскільки оспорювання договору не є предметом позову.
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду апеляційної інстанцій не впливають, оскільки не спростовують встановлені ним обставини справи, а Верховний Суд не має повноважень встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права є необгрунтованими.
		З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Апеляційного суду Черкаської області від 08 червня 2017 року - без змін.
		Щодо судових витрат
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 08 червня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                          А. С. Олійник
		С. О. Погрібний 
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...