Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/5569/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державному підприємству, установі, організації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 19.09.2019
Номер судового провадження: 61-33134ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                            
		Іменем України
		 
		19 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 204/5569/16-ц
		провадження № 61-33134св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова»,
		відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 
		2017 року в складі судді Черкез Д. Л.та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року в складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА 
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2016 року Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» (далі - ДП «ВО «ПМЗ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків.
		Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працюють старшими комірниками цеху № 5 ДП «ВО «ПМЗ» відповідно до розпорядження від 27 грудня 2012 року № 3251, про що з ними було укладено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 14 грудня 2012 року 
		№ 2131. Відповідно до пункту 12 вказаного договору, підставою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності 
		є матеріальна шкода, що спричинена нестачею, умисним знищенням чи пошкодженням матеріальних цінностей, а також їх знищення чи порча по недбалості, що підтверджується інвентаризаційними документами. Проведеною станом на 01 липня 2016 року ревізією підзвітних відповідачам товарно-матеріальних цінностей виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 1 712 471,37 грн. Нестача виникла у результаті неналежного виконання відповідачами своїх обов`язків про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих їм для зберігання передбачених договором про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 14 грудня 2012 року № 2131. Вина відповідачів в нестачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується актами 
		№ 1, 2 раптової перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей. 
		Позивач зазначав, що відповідно до пункту 16 договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 14 грудня 2012 року № 2131 відповідачі, спільними діями яких було завдано шкоду позивачу несуть солідарну відповідальність перед підприємством.
		З урахуванням викладеного, уточнивши позивні вимоги, позивач просив суд стягнути пропорційно в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ДП «ВО «ПМЗ»: з ОСОБА_1 суму 913 232,19 грн та судовий збір у розмірі 
		13 698,49 грн; з ОСОБА_2 суму 799 239,18 грн та судовий збір 11 988,58 грн, а всього 1 712 471,37 грн та судовий збір у розмірі 25 687,07 грн.
		Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська 
		від 24 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року, в задоволенні позову 
		ДП «ВО «ПМЗ» відмовлено. 
		Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив з того, що керівництвом підприємства не було створено належних умов, необхідних для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого працівникам майна, що в свою чергу сприяло втраті та зникненню товарно-матеріальних цінностей. Крім того, начальник цеху не має повноважень щодо видання розпоряджень на встановлення колективної матеріальної відповідальності на працівників, не було отримано погодження 
		з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) позивача тому договори про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 12 вересня 2013 року № 1348 та від 14 грудня 2012 року 
		№ 2131 були укладені з порушенням частини другої статті 135-2 КЗпП України 
		і підстав для покладення матеріальної відповідальності на відповідачів не має.
		Аргументи учасників справи
		У липні 2017 року ДП «ВО «ПМЗ» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, не досліджено усіх документів наданих позивачем, тому судами ухвалено неправомірне рішення з порушенням статей 179, 185, 212 ЦПК України 2004 року та статей 134, 135-2 КЗпП України
		Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.
		Рух справи
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних 
		і кримінальних справ від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження 
		в цій справі.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Згідно підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Розпорядженням помічника генерального директора по кадрам 
		ОСОБА_3 від 27 вересня 2005 року № 1860 ОСОБА_1 , 1982 року народження, прийнята в цех № 76 ДП «ВО «ПМЗ» учнем модельщика по виплавлюваних моделях з 03 жовтня 2005 року. Розпорядженням помічника генерального директора по кадрам від 19 вересня 2007 року № 2105 
		ОСОБА_2 , 1977 року народження, прийнята до ДП «ВО «ПМЗ» учнем фрезерувальника з 20 вересня 2007 року.
		На підставі розпорядження від 29 липня 2009 року № 1436 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переведені в управління № 89 старшими комірниками 
		з 01 червня 2009 року, а згідно з розпорядженням від 27 грудня 2012 року 
		№ 3251 переведені в цех № 5 старшими комірниками з 02 січня 2013 року.
		Відповідачі є членами Профспілки робітників космічного та загального машинобудівництва України Первинна профспілкова організація ДП «ВО «ПМЗ».
		Згідно виписки з акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностейстаном на 01 грудня 2012 року з управління № 89 (склад № 18) в цех № 5 титанові вироби та прутки у переліку усіх товарно-матеріальних цінностейзнаходяться під такими номерами: з № 449 по № 470 , та з № 472 по № 488. Вказані товарно-матеріальні цінностібули перевірені комісією в натурі, внесені до опису, та передані на відповідальне зберігання комірникам ОСОБА_1 та 
		ОСОБА_2 , про що останні власноручно розписалися.
		На час підписання акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей 
		від 01 грудня 2012 року відповідачі не були переведені до цеху № 5 та не займали в ньому посад старших комірників, оскільки були переведені з 02 січня 2013 року, і з ними не було укладено договору по колективну матеріальну відповідальність.
		Розпорядженням начальника цеха № 5 від 19 червня 2013 року № 182 ОСОБА_4 у зв`язку із виробничою необхідністю, відповідно до протоколу від 19 червня 2013 року № 1 визначено встановити на складі № 18 колективну матеріальну відповідальність, затвердити керівником колективу складу № 18 старшого комірника ОСОБА_1 , укласти договір про колективну матеріальну відповідальність зі старшими комірниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказане розпорядження погоджено: Продцехком ? ОСОБА_5 
		12 вересня 2013 року на підставі наказу від 19 червня 2013 року № 182 про встановлення колективної (бригадної) матеріальної відповідальності, погодженого з профспілковим комітетом, з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей належних ДП «ВО «ПМЗ» між начальником управління ОСОБА_6 , який виступає від імені підприємства, та членами колективу (бригади) склад № 18 термічний цех № 5 в особі керівника колективу (бригади) старшим комірником ОСОБА_1 було укладено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність № 1348. Договір підписаний начальником управління, керівником колективу (бригади) старшим комірником ОСОБА_1 та членом колективу (бригади) старшим комірником 
		ОСОБА_2 
		Розпорядженням начальника цеху № 5 від 17 листопада 2015 року № 190 ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю комірника на складі № 20 було покладено відповідальність за номенклатуру складу № 20 на старших комірників складу № 18 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказане розпорядження погоджено: Продцехком ? ОСОБА_5 
		14 грудня 2015 року на підставі наказу від 17 листопада 2015 року № 190 про встановлення колективної (бригадної) матеріальної відповідальності, погодженого з профспілковим комітетом, з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей належних ДП «ВО «ПМЗ» між начальником управління ОСОБА_6 , який виступає від імені підприємства, та членами колективу (бригади) складу № 18, 20 термічний цех № 5 в особі керівника колективу (бригади) старшим комірником ОСОБА_1 було укладено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність № 2131. Відповідно до цього договору колектив (бригада) взяла на себе колективну (бригадну) матеріальну відповідальність за забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей складу № 18, 20, переданих йому для зберігання та відпуску. Вказаний договір був підписаний начальником управління, керівником колективу (бригади) старшим комірником ОСОБА_1 та членом колективу (бригади) старшим комірником ОСОБА_2 
		01 липня 2016 року в ДП «ВО «ПМЗ» проведено раптову перевірку фактичної наявності матеріальних цінностей на складі № 18 цеху № 5 станом на 01 липня 2016 року, про що було складені відповідні акти № 1 та № 2 від 01 липня 
		2016 року, в яких зазначено про виявлення нестачі матеріальних цінностей, 
		а саме прутків та виробів з титанового сплаву. Вказані акти були підписані перевіряючими, матеріально-відповідальними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , начальником цеху, старшим бухгалтером.
		Згідно з актом № 4 оцінки збитків, які завдано суб`єкту господарювання, затвердженого виконуючим обов`язки генерального директора ДП «ВО «ПМЗ» ОСОБА_8 , встановлено розмір збитків внаслідок нестачі товарно-матеріальних цінностей на складі № 18 цеху № 5 «Термічний», виявленої 01 липня 2016 року для відшкодування ДП «ВО «ПМЗ», який складає 1 712 471,37 грн.
		В рецензії на вказаний акт № 4 оцінки збитків, які завдано суб`єкту господарювання ДП «ВО «ПМЗ» внаслідок нестачі товарно-матеріальних цінностей на складі № 18 цеху № 5 «Термічний» зазначено, що даний акт оцінки повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів і може використовуватися у відповідності з законодавством України. 
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до частин першої, другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
		Згідно з частиною першою статті 131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.
		Відповідно до статті 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
		Тлумачення наведених норм дозволяє зробити висновок, що при вирішенні питання про покладення на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків, та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, з`ясуванню та доведенню підлягають обставини щодо наявності прямої дійсної шкоди та її розміру; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; 
		в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей 
		і нормальну роботу з ними. Якщо шкоду заподіяно кількома працівниками, 
		в рішенні суду має бути зазначено, які конкретно порушення трудових обов`язків допустив кожен працівник, ступінь його вини та пропорційна їй частка загальної шкоди, за яку до нього може бути застосовано відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.
		Відповідно до статті 135-2 КЗпП України при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв`язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).
		Результат аналізу частин першої та другої статті 135-2 КЗпП Українидозволяє зробити висновок, що для встановлення колективної матеріальної відповідальності та укладення з колективом відповідного договору про це, обов`язковою є наявність двох умов: 1) колективна матеріальна відповідальність установлюються власником або уповноваженим ним органом; 2) установлення колективної матеріальної відповідальності проводиться за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Відсутність хоча б однієї з цих умов слід вважати порушенням порядку встановлення колективної матеріальної відповідальності.
		Відповідно до частин першої - четвертої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб. Які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, належним чином вмотивував, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що колективна (бригадна) матеріальна відповідальність була встановлена уповноваженою на те особою, було отримано погодження виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства на установлення колективної матеріальної відповідальності, створення належних умов для збереження схоронності переданих товарно-матеріальних цінностей.
		За таких обставин висновок судів, що підстав для покладення на відповідачів матеріальної відповідальності немає, є правильним. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, 
		у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 
		6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, 
		№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. 
		У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення апеляційного суду без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» залишити без задоволення.
		Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська 
		від 24 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                Є. В. Краснощоков 
		 
		І. О. Дундар
		 
		В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...