Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/2732/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2019.
Дата набрання законної сили: 11.09.2019
Номер судового провадження: 11-381апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		11 вересня 2019 року 
		м. Київ 
		 
		Справа № 810/2732/18 (К/9901/5276/19) 
		Провадження № 11-381апп19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Князєва В. С.,
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		 
		розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Канівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зобов`язання вчинити дії 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1  на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (судді Безименна Н. В., Аліменко В. О., Кучма А. Ю.),
		 
		У С Т А Н О В И Л А :
		 
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1.   У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
		- зобов`язати Миронівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести зміни до актового запису про народження від 02 жовтня 1972 року № 21, складеного виконавчим комітетом Мельниківської сільської ради Канівського району Черкаської області, а саме: змінити національність в графі мати з «українка» на «німка» для отримання витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
		- зобов`язати Миронівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести зміни до актового запису про шлюб від 09 січня 1999 року № 1, складеного виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Канівського району Черкаської області, вказавши в графі національність чоловіка «німець» з підтвердженням відповідних відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.
		2.   На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що встановлення факту німецького походження необхідне йому для впорядкування документів та реалізації особистих прав, власної національної ідентифікації та можливості користуватися окремими пільгами і гарантіями, що передбачені чинним законодавством Німеччини. Позивач відносить себе до німецької національності. Вказує, що його дід був німцем і на даний час він бажає відновити та підтвердити свою дійсну національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», також для вільного підтвердження культурних та родинних стосунків з родичами з Німеччини.
		 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3.   Київський окружний адміністративний суд рішенням від 12 жовтня 2018 року позов задовольнив.
		4.   Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 січня 2019 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року скасував та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), роз`яснивши позивачу право звернення до суду з цим позовом у порядку цивільного судочинства.
		 
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
		5.    ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Позиція інших учасників справи
		6.   Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
		 
		Рух касаційної скарги
		7.   Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою 
		від 26 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою 
		від 09 квітня 2019 року призначив її до розгляду.
		8.   Ухвалою від 11 квітня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, а саме у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		9.   Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 травня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику її учасників.
		 
		Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
		10.         ОСОБА_1 звернувся до Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою, в якій просив внести зміни до: актового запису про народження 
		від 02 жовтня 1972 року № 21, складеного виконавчим комітетом Мельниківської сільської ради Канівського району Черкаської області, зазначивши національність матері із «українка» на «німка» та актового запису про шлюб від 04 січня 1999 року №1, складеного виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Канівського району Черкаської області, зазначивши національність чоловіка «німець» замість «-», за результатами розгляду якої Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області складено висновок від 09 грудня 2017 року, яким у задоволенні заяви відмовлено з посиланням на положення статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відповідно до якої встановлення національної належності громадян не є компетенцією органів державної реєстрації актів цивільного стану.
		11.        Зазначаючи, що його дід був німцем, позивач з метою відновлення своєї дійсної національності, а також для вільного підтвердження культурних та родинних стосунків з родичами в Німеччині звернувся до суду з цим позовом.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування
		12.        Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		13.        Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		14.        Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		15.        Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		16.        Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		17.        Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		18.        Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		19.        З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою до Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, мав на меті внести зміни до актового запису про народження, зазначивши національність матері «німка», та актового запису про шлюб, зазначивши національність чоловіка « німець », у задоволенні якої позивачу було відмовлено.
		20.        Таким чином, позивач, зазначаючи у позові про відмову Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області у внесенні змін до актових записів, не просив визнати неправомірними такі дії відповідача, а мав намір вирішити питання про внесення змін щодо національності у вже існуючі записи, отже, спір у цій справі не має ознак публічно-правового,  і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		21.        Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17.
		22.        При цьому Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» в цьому випадку слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, з огляду на таке.
		23.        Положеннями частин першої - третьої статті 49 Цивільного кодексу України 
		(далі - ЦК) визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
		24.        Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
		25.        Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. 
		26.        Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 
		(далі - Правила).
		27.        Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та в яких зазначено про можливість оскарження його у судовому порядку.
		28.        Підпунктами  2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.
		29.        Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.
		30.        У частині першій статті 315 ЦПК наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоч за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).
		31.        Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
		32.        При цьому чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах органами державної реєстрації актів цивільного стану національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається. 
		33.        Згідно зі статтею 300 ЦК особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.
		34.        Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні».
		35.        Отже, національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.
		36.        Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила, зокрема, в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18.
		37.        Таким чином, у зв`язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності цей спір не підлягає розгляду не лише в порядку адміністративного судочинства, а й у судовому порядку взагалі.
		38.        Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		39.        Згідно зі статтею 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		40.        Відповідно до статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		41.        Переглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, який, ухвалюючи судове рішення, не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права.
		 
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		42.        За правилами частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		43.        Отже, підстав для зміни розподілу судових витрат немає.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач В. С. КнязєвСудді:    Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко Т. О. Анцупова Н. П. Лященко С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко В. В. Британчук В. В. Пророк Ю. Л. Власов Л. І. Рогач М. І. Гриців О. М. Ситнік Д. А. Гудима О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. С. Золотніков О. Г. Яновська О. Р. Кібенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...