Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 355/771/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2019.
Дата набрання законної сили: 25.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		                                   
		 
		 
		Справа № 355/771/19                                                                             Головуючий у суді І інстанції Литвиненко О.Л.
		Провадження № 22-ц/824/9568/2019                                                        Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		25 вересня 2019 року                                                                  м. Київ
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - Ігнатченко Н.В.,
		суддів : Мостової Г.І., Писаної Т.О., 
		за участю секретаря судового засідання - Тимошевської С.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап», третя особа - Державна авіаційна служба України, про захист прав споживачів, припинення дії, яка порушує право, та примусове виконання обов`язку в натурі,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У травні 2019 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» (далі - ТОВ «Авіакомпанія Скайап»), третя особа - Державна авіаційна служба України,про захист прав споживачів, в якому просила: припинити дії відповідача щодо виконання польотів з перевезення пасажирів повітряним транспортом, які несуть загрозу життю та здоров`ю пасажирів і порушують права позивача на якісну продукцію, обслуговування та безпеку продукції, передбачені в Законі України «Про захист прав споживачів»; зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які порушують умови ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, яка видана ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на підставі наказу Державної авіаційної служби України від 18 травня 2018 року № 454 «Про прийняття рішення про видачу ліцензії з перевезення пасажирів повітряним транспортом»; стягнути з відповідача судові витрати у справі.
		Одночасно позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії ліцензії ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом та заборони цьому товариству здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті.
		На обґрунтування заяви  ОСОБА_1 зазначила, що у разі продовження дії указаної вище ліцензії ТОВ «Авіакомпанія Скайап» та продовження здійснення останньою господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом можуть продовжуватися протиправні дії та грубі порушення прав громадян, які страждають від зухвалої поведінки недобросовісного авіаперевізника, діяльність якого жодним чином не контролюється та не інспектується зі сторони відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		У період літніх відпусток неналежні авіаперевізники, зокрема ТОВ «Авіакомпанія Скайап», зловживають своїм положенням та порушують права споживачів шляхом неналежного надання та/або ненадання послуг з перевезення повітряним транспортом. Найбільш зухвалим та крикучим у цій ситуації є те, що дані порушення допускаються зі сторони відповідача внаслідок технічної несправності авіапарку (повітряних суден) ТОВ «Авіакомпанія Скайап» з причин його зношеності, потреби у постійному ремонті, оскільки термін їх служби та експлуатації вже є настільки критичним, що породжує високий ризик та несе загрозу життю та здоров`ю як пасажирів, так і екіпажу відповідних повітряних суден товариства.
		Також зазначила, що ТОВ «Авіакомпанія Скайап» не може забезпечити не лише належну якість послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом, але й безпеку пасажирів під час надання послуг з їх перевезення повітряним транспортом. При цьому вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії ліцензії відповідача та забороною останній здійснювати діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та зменшить ризик порушення прав громадян-споживачів зі сторони неналежної діяльності товариства. 
		На думку позивача, вжиття запропонованих заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації ТОВ «Авіакомпанія Скайап» своєї діяльності на підставі відповідної ліцензії після розгляду справи по суті, оскільки є тимчасовим заходом, не скасовує чинність ліцензії, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін спору та не є втручанням у діяльність відповідача. 
		Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року заяву  ОСОБА_1 задоволено частково.
		Зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, яка видана ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на підставі наказу Державної авіаційної служби України від 18 травня 2018 року № 454 «Про прийняття рішення про видачу ліцензії з перевезення пасажирів повітряним транспортом» до вирішення даного позову по суті.
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині заборонити ТОВ «Авіакомпанія Скайап» здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті відмовлено.
		Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, ТОВ «Авіакомпанія Скайап»звернулося до суду першої інстанції та апеляційного суду з ідентичними апеляційними скаргами, в яких просить його скасувати, з мотивів неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, та прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		Як на підставу своїх вимог відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було враховано норми матеріального права, які встановлюють порядок ліцензування видів господарської діяльності відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом. Якщо господарська діяльність підпадає під ліцензування, то саме наявність ліцензії у суб`єкта господарської діяльності надає йому право законно здійснювати діяльність, яка підпадає під ліцензування. Ані законом (ліцензування), ані Ліцензійними умовами не визначено правової можливості зупиняти дію ліцензії, не міститься і юридичних наслідків зупинення дії ліцензії, а судом забезпечено позов способом, що взагалі не передбачений чинним законодавством, правових наслідків для відповідача не визначено.
		Суд першої інстанції, розглядаючи заяву про забезпечення позову не надав можливості відповідачу захистити свої права та інтереси, оскільки задоволення заяви про забезпечення позову є втручанням в господарську діяльність, що спричинить збитки відповідачу, чим порушено вимоги частини четвертої статті 55 Конституції України, якою гарантується право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Забезпечуючи позов шляхом зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, яка видана ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на підставі наказу Державної авіаційної служби України від 18 травня 2018 року № 454 «Про прийняття рішення про видачу ліцензії з перевезення пасажирів повітряним транспортом» до вирішення даного позову по суті, суд першої інстанції не взяв до уваги права та інтереси інших осіб, які вже придбали авіаквитки на рейси відповідача.
		Відповідач зауважував, що оскаржувана ухвала не містить обґрунтованих мотивів та опису доказів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Судом не було враховано, що дія Закону України «Про захист прав споживача» поширюється на правовідносини між споживачем та виробниками товарів та виконавцями робіт та послуг, проте жодних правовідносин між позивачем, як споживачем та відповідачем, як виконавцем послуг не виникало, а тому норми даного закону не поширюються на спірні правовідносини.
		За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Отже, відповідно до положень частини першої статті 367 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку лише в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо зупинення дії ліцензії відповідача на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом.
		Відзиви інших учасників справи на апеляційну скаргу до суду не надходили.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, що з`явилися, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
		Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, яка видана ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на підставі наказу Державної авіаційної служби України від 18 травня 2018 року № 454 «Про прийняття рішення про видачу ліцензії з перевезення пасажирів повітряним транспортом» до вирішення даного позову по суті, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову та застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, матиме наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, зменшить ризик порушення прав громадян-споживачів зі сторони неналежної діяльності ТОВ «Авіакомпанія Скайап» до закінчення розгляду справи щодо виконання польотів з перевезення пасажирів повітряним транспортом, які несуть загрозу життю та здоров'ю пасажирів і порушують їх конституційні права.
		При цьому суд вважав, що вжиття таких заходів не вплине на можливість реалізації ТОВ «Авіакомпанія Скайап» своєї діяльності на підставі відповідної ліцензії після розгляду справи по суті, оскільки забезпечення позову є тимчасовим заходом, який не скасовує чинність ліцензії, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та не є втручанням у діяльність відповідача.
		Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.
		За правилами статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований насамперед проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його.
		Згідно із статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та/або встановленням обов`язку вчинити певні дії, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. 
		Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
		Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
		Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
		Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити  порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Таким чином у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2019 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ТОВ «Авіакомпанія Скайап», третя особа - Державна авіаційна служба України, про захист прав споживачів, в якому просила: припинити дії відповідача щодо виконання польотів з перевезення пасажирів повітряним транспортом, які несуть загрозу життю та здоров`ю пасажирів і порушують права позивача на якісну продукцію, обслуговування та безпеку продукції, передбачені в Законі України «Про захист прав споживачів»; зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які порушують умови ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, яка видана ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на підставі наказу Державної авіаційної служби України від 18 травня 2018 року № 454 «Про прийняття рішення про видачу ліцензії з перевезення пасажирів повітряним транспортом»; стягнути з відповідача судові витрати у справі.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  ОСОБА_1 є споживачем послуг з перевезення повітряним транспортом, виконавцем яких є ТОВ «Авіакомпанія Скайап», однак з підстав наявності загрози її життю та здоров'ю, яка є наслідком зухвалої та протиправної діяльностітовариства, зазначені послуги відповідачем надані не були.
		Так, протягом майже року своєї діяльності ТОВ «Авіакомпанія Скайап» систематично грубо порушувало як права так і законні інтереси пасажирів, які користувалися послугами товариства щодо перевезення повітряним транспортом, шляхом неналежного надання та навіть недодання останнім зазначених послуг, так і вимоги та положення Повітряного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо порядку здійснення господарської діяльності з перевезення повітряним транспортом та відповідно надання послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом.
		Зазначала, що ТОВ «Авіакомпанія Скайап»допустило ряд порушень щодо відміни або затримки рейсів, а більшість випадків систематичних грубих порушень зі сторони авіакомпанії є наслідком технічних причин, а саме зношеності авіапарку (повітряних суден), тобто використання старих повітряних суден, які постійно потребують ремонту, а також термін служби та експлуатації яких є критичним та відповідно небезпечним для їх використання у господарській діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом.
		Поряд із вищезазначеним, неналежна якість та безпека послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом, які надавалися ТОВ «Авіакомпанія Скайап» викликана також низьким рівнем пілотів літаків, які належать до авіапарку товариства, що виражається у некомфортному та невпевненому керуванні повітряним судном та низькокваліфікованим рівнем екіпажів (зокрема, пасажирського екіпажу) його повітряних суден, що виражається у їх некомпетентності, а також низькій культурі обслуговування пасажирів повітряного судна.
		Позивач вважала, що зазначені обставини породжують високий ризик та несуть загрозу життю і здоров`ю як пасажирів, так і екіпажу відповідних повітряних суден ТОВ «Авіакомпанія Скайап».
		При наявності зазначених систематичних грубих порушень ТОВ «Авіакомпанія Скайап» вимог законодавства щодо захисту прав споживачів та вимог законодавства у сфері повітряних перевезень пасажирів, останнє продовжує надавати послуги з перевезення пасажирів повітряним транспортом, які несуть загрозу для життя та здоров`я пасажирів (зокрема її), що призвело до порушення її прав, як споживача послуг, надання яких виконується відповідачем.
		У зв`язку з наведеним, позивач вважала, що є обгрунтовані підстави стверджувати про те, що зазначена протиправна поведінка і діяльність відповідача призводить до вказаних вище порушень її прав на належну якість продукції (послуг) та обслуговування і права на безпеку продукції (послуг).
		На думку позивача, дії та діяльність відповідача порушують її права на належну якість послуг та обслуговування і безпеку послуг, а тому мають бути припинені, а також необхідно зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які порушують умови ліцензії на право провадження господарської діяльності і перевезення пасажирів повітряним транспортом, яка видана ТОВ «Авіакомпанія Скайап» напідставі наказу Державної авіаційної служби України від 18 травня 2018 року № 454 «Про прийняття рішення про видачу ліцензії з перевезення пасажирів повітряним транспортом».
		Порушуючи питання про забезпечення позову, позивач посилалася на те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії ліцензії ТОВ «Авіакомпанія Скайап» та забороною останній здійснювати діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та зменшить ризик порушення прав громадян-споживачів зі сторони неналежної діяльності цього товариства.
		Разом з тим, задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині зупинення дії ліцензії ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення даного позову по суті, суд першої інстанції не здійснив аналіз співмірності запропонованих позивачем заходів забезпечення позову з предметом спору, не дав належної оцінки доводам заяви про забезпечення позову та доказам на підтвердження наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної заяви.
		Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що такі заходи забезпечення позову, як зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом фактично перешкоджатимуть здійсненню відповідачем господарської діяльності, оскільки саме вказана ліцензія дає право суб`єкту господарської діяльності на перевезення пасажирів повітряним транспортом.
		Крім того, статтею 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що цей закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
		Як вбачається з даного Закону та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом нормами вказаних актів не визначено правової можливості зупиняти дію ліцензії.
		Однак суд першої інстанції уваги на це звернув та забезпечив позов способом, що не передбачений чинним законодавством.
		Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не взяв до уваги те, що забезпечення позову шляхом зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, яка видана ТОВ «Авіакомпанія Скайап»на підставі наказу Державної авіаційної служби України від 18 травня 2018 року № 454 «Про прийняття рішення про видачу ліцензії з перевезення пасажирів повітряним транспортом» до вирішення даного позову по суті може порушувати права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а саме осіб, які уже придбали авіаквитки на рейси відповідача.
		Разом з тим, сама позивач доказів того, що вона була та/або є споживачем послуг з перевезення повітряним транспортом, виконавцем яких є ТОВ «Авіакомпанія Скайап» (авіаквиток) ні до матеріалів позовної заяви, ні до заяви про забезпечення позову не надала.
		Із позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач не надала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду відповідачем з огляду на категорію спору та характер заявлених позовних вимог.
		Крім того, при аналізі спірних правовідносин, можна дійти висновку, що застосований судом вид забезпечення позову ніяким чином не захищає права позивача на випадок можливого ухвалення рішення на її користь та суперечить положенню частини десятої статті 150 ЦПК України, згідно якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		Таким чином, заходи забезпечення позову, які запропоновані ОСОБА_1 та вжиті судом першої інстанції, не забезпечують виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову в межах заявлених позовних вимог і жодним чином не впливають на ефективний захист, або поновлення права споживача, за захистом якого вона звернулася до суду.
		З метою повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про забезпечення позову у справі, апеляційний суд витребував в суду першої інстанції матеріали вказаної вище цивільної справи № 355/771/19, з яких вбачається, що 25 червня 2019 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з власноручно написаною заявою про відмову від позову у зв`язку з тим, що між нею та ТОВ «Авіакомпанія Скайап» жодних правовідносин не було і немає, вона ніколи не була клієнтом авіакомпанії. У зв`язку з відсутністю вимог до відповідача позивач просила суд закрити провадження у справі.
		За таких обставин, оскаржувана ухваласуду першої інстанції в частині зупинення дії ліцензії ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом не відповідає матеріалам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви  ОСОБА_1 про забезпечення позову у повному обсязі.
		Згідно пункту 2 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується на вимогу апеляційної скарги, оскільки спір по суті не розглядався.
		Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» задовольнити.
		Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап», третя особа - Державна авіаційна служба України, про захист прав споживачів, припинення дії, яка порушує право, та примусове виконання обов`язку в натурі відмовити у повному обсязі.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий                                                                                              Н.В. Ігнатченко
		 
		 
		Судді:                                                                                                         Г.І. Мостова
		 
		 
		                                                                                                                    Т.О. Писана

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...