Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/456/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2019. Зареєстровано: 02.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.01.2020
Результат оскарження 09.01.2020 Північно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Господарський суд
		Житомирської області
		_________________________________________
		______________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"20" вересня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/456/19 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Кудряшової Ю.В. 
		секретар судового засідання: Сенькіна Л. А.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Привіденцев В.М. - керівник,
		 Слівінський А.О. - адвокат, ордер серії ЖТ №059235 від 12.05.2019 та 
		договір про надання правової допомоги від 25.04.2019, 
		від відповідача: Полуян І.І. - керівник,
		Сіра А.В. - адвокат, ордер серії ЖТ №060598 від 24.06.2019. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Телеінформаційні технології" 
		до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" 
		про зобов`язання вчинити певні дії 
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання ОСББ "Лесі Українки 38" на виконання вимог Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", з урахуванням пунктів 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону, укласти господарський договір з Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Телеінформаційні технології щодо доступу товариства до елементів інфраструктури житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 38 по вул. Лесі Українки АДРЕСА_2 м. Житомирі, для забезпечення надання позивачем телекомунікаційних послуг мешканцям будинку. Також позивач просить суд зобов`язати ОСББ "Лесі Українки 38" не чинити перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Телеінформаційні технології" у наданні телекомунікаційних послуг мешканцям житлового багатоквартирного будинку №38 по вул. Лесі Українки в м. Житомирі, а також в обслуговуванні телекомунікаційного обладнання позивача, забезпечивши безперешкодний доступ позивачу до всіх належних йому технічних засобів телекомунікацій.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" безпідставно ухиляється від укладення договору для надання доступу до елементів інфраструктури житлового багатоквартирного будинку №38 по вул. Лесі Українки в м. Житомирі. Разом з тим, позивач зазначив, що відповідач вважає за необхідне визначити тверду договірну щомісячну плату за доступ, яка є необґрунтовано завищеною. Також позивач зазначив, що відповідач чинить перешкоди у наданні телекомунікаційних послуг мешканцям будинку АДРЕСА_3 Житомирі, а також в обслуговуванні телекомунікаційного обладнання.
		Також згідно письмових пояснень представника позивача (а.с. 157-159) оператор комунікаційних послуг здійснює їх надання співвласникам багатоквартирного будинку згідно відповідних договорів. Такі договори містять умови щодо зобов`язання абоненту забезпечувати техперсоналу оператора можливість проведення робіт з обслуговування та ремонту мереж і супутніх пристроїв. Тобто в розумінні ст. 269, 401 ЦК України право на доступ до елементів інфраструктури житлового багатоквартирного будинку №38 по вул. Лесі Українки в м. Житомирі гарантовано позивачу згідно діючих договорів на абонентське обслуговування. За таких обставин позивач вважає обґрунтованою вимогу щодо зобов`язати ОСББ "Лесі Українки 38" не чинити перешкод ТОВ ТРК "Телеінформаційні технології" у наданні телекомунікаційних послуг мешканцям житлового багатоквартирного будинку №38 по вул. Лесі Українки в м. Житомирі шляхом забезпечення безперешкодного доступу позивачу до всіх належних йому технічних засобів телекомунікацій.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими.
		Так згідно відзиву (а.с. 74-81) відповідач вважає, що частиною 2 ст. 369 ЦК України встановлено, що розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Отже наявність договорів між позивачем та окремими власниками квартир ОСББ на абонентське обслуговування не дає позивачу право користуватися елементами інфраструктури житлового багатоквартирного будинку та допоміжними приміщеннями без годи всіх співвласників такого будинку.
		Також відповідач зауважував, що застосування п.п. 3.4 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" в межах даного позову не є можливим, оскільки телекомунікаційні послуги, які надаються позивачем окремим власникам квартир ОСББ, не є загальнодоступними в розумінні ст. 62 Закону України "Про телекомунікації".
		Водночас, відповідач звертав увагу суду на те, що позивачем не дотримано порядку укладення договору з доступу для надання доступу до інфраструктури, передбаченого нормами ст.ст. 16-17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".
		Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Телеінформаційні технології" здійснює ліцензійний вид діяльності з надання населенню міста Житомира телекомунікаційних послуг, в тому числі, співмешканцям житлового багатоквартирного будинку №38 по вул. Лесі Українки. З усіма своїми абонентами, позивач має укладені письмові договори на абонентське обслуговування (а.с. 13-17) та дозвіл співвласника будинку у формі заяви на безоплатне та безперешкодне використання оператором приміщень загального користування житлового будинку (горище, дах, сходовий майданчик, підвал, технічний поверх, міжповерхові сходи тощо) для забезпечення надання абоненту телекомунікаційних послуг.
		Також позивач зауважив, що з постачальником в житловий будинок електричної енергії укладено договір №642 від 28.09.2007 та відповідним актом розмежовано балансову належність електромереж та експлуатаційну відповідальність сторін, акт підписано попередником відповідача - КВЖРЕП-15 (а.с. , електрики якого і здійснювали підключення обладнання товариства до електричної мережі будинку. Щомісячна сплата спожитої електричної енергії відбувається Житомирському РЕМ.
		10.08.2016 співмешканцями багатоквартирного житлового будинку було створено юридичну особу, яка стала новим балансоутримувачем будинку - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38".
		04.06.2017 набрав чинності, спеціальний у спірних правовідносинах Закон України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", який визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні.
		На виконання вимог Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", позивач з метою оформлення правовідносин доступу оператора телекомунікаційних послуг до об`єктів інфраструктури будинку з новим його балансоутримувачем - ОСББ "Лесі Українки 38" неодноразово направляв відповідачу пропозицію щодо укладення відповідного договору з додаванням тексту такого (а.с. 24-26, 29-32, 37-44).
		В свою чергу відповідач вимагав (а.с. 97-98) надати звернення до власника інфраструктури відповідного об`єкта доступу щодо отримання доступу до інфраструктури об`єкта доступу з пропозицією укладання договору доступу; надати перелік обладнання, розміщеного в будинку АДРЕСА_3 та потужності цього обладнання; проектну документацію з доступу; технічні умови з доступу; кількість використовуваних елементів розподільної мережі та відомості про потужність кожного з елементів. Крім цього згідно листа (а.с. 97) відповідач вимагав від позивача погасити заборгованість перед ОСББ "Лесі Українки 38" за раніше отримані в користування елементи інфраструктури об`єкта доступу, де самовільно, без укладання договору, було розміщено обладнання ТОВ ТРК "Телеінформаційні технології" та погасити заборгованість перед ОСББ "Лесі Українки 38" за використану електроенергію через лічильник ОСББ обладнанням TOB ТРК "Телеінформаційні технології".
		Також позивач зазначив, що 25.03.2019 на телефон гарячої лінії оператора почали поступати повідомлення від мешканців будинку по вул. Лесі Українки, 38 в м. Житомирі, з приводу відсутності сигналу телебачення та Інтернет з`єднання з провайдером.
		Аналогічні повідомлення надходили від КП "Міський інформаційний центр Житомирської міської ради", який використовує потужності нашої мережі задля функціонування системи "Безпечне місто" (50 камер зовнішнього спостереження та З0 камер відео спостереження у навчальних закладах).
		На місце події було направлено ремонтну бригаду для з`ясування причин. Проте, інженерів було не допущено до належного позивачу обладнання.
		За таких обставин на місце події було невідкладно викликано слідчо - оперативну групу, яка зафіксувала такі неправомірні дії посадових осіб відповідача.
		Позивач відзначив, що отримавши доступ до обладнання, було виявлено факт його виведення з ладу, внаслідок імпульсного перепаду напруги, електричні кабелі було перерізано.
		З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
		Відповідно до преамбули Закону України Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" від 07.02.2017 р. № 1834-VIII цим Законом визначено правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлено повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначено права та обов`язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.
		Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється виключно на договірній основі.
		Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" власник інфраструктури об`єкта доступу має право:
		- вимагати укладення договору з доступу для надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу;
		- визначати плату за доступ, що розраховується згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідним Державним органом;
		- відмовляти замовнику у видачі технічних умов з доступу і погодженні проектної документації з доступу та укладенні договору з доступу виключно з підстав, визначених цим Законом;
		- демонтувати (частково демонтувати) технічні засоби телекомунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об`єкта доступу, відповідно до законодавства;
		- укладати із замовником договір з доступу після досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору з доступу.
		За приписами ст. 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу.
		Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів:
		- проектна документація з доступу до інфраструктури об`єкта доступу (засвідчені замовником фотокопії проектної документації з доступу);
		- проект договору з доступу.
		Укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об`єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті.
		Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов`язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.
		Власник інфраструктури об`єкта доступу може відмовити замовнику в укладенні договору з доступу з таких підстав:
		- звернення щодо укладення договору з доступу підписано не уповноваженою належним чином посадовою особою (представником) замовника або складено з порушенням відповідних правил надання доступу до інфраструктури об`єкта доступу;
		- ненадання замовником документів, передбачених частиною другою статті 16 цього Закону.
		З аналізу викладених приписів Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" вбачається, що для укладення договору з доступу до об`єкта інфраструктури необхідна наявність декількох умов, а саме:
		- звернення замовника до власника інфраструктури об`єкта доступу з проханням щодо отримання (розробки) технічних умов з доступу;
		- після отримання технічних умов з доступу, замовник самостійно розробляє проектну документацію з доступу відповідно до наданих йому технічних умов з доступу та погоджує проектну документацію з доступу відповідно до наданих йому технічних умов з доступу та погоджує проектну документацію з власником інфраструктури об`єкта доступу;
		- подання замовником власнику інфраструктури об`єкта доступу письмового звернення з пропозицією укласти договір з доступу, до якого додається погоджена проектна документація з доступу до інфраструктури об`єкта доступу та проект договору з доступу.
		Отже, не додержання відповідного порядку, виключає можливість на погодження проектної документації.
		Основні вимоги до технічних умов з доступу та порядок їх видачі визначено статтею 12 Закону.
		Частинами 1 - 3 цієї норми передбачено, технічні умови з доступу розробляються та видаються власником інфраструктури відповідного об`єкта доступу замовнику в порядку, на умовах та у строк, що визначені правилами надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу.
		Технічні умови з доступу мають містити:
		1) вихідні дані для розроблення замовником проектної документації з доступу;
		2) перелік робіт, що мають бути виконані для доступу до елементів інфраструктури об`єкта доступу;
		3) строк дії технічних умов з доступу;
		4) наявні обмеження щодо доступу до певного елемента інфраструктури об`єкта доступу та/або порядку його експлуатації.
		Отримання та виконання технічних умов з доступу є обов`язковими умовами здійснення доступу до елементів інфраструктури відповідного об`єкта доступу.
		Відповідно до ч. 12 цієї норми у разі прийняття власником інфраструктури об`єкта доступу рішення про відмову у видачі технічних умов з доступу він у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження заяви, письмово повідомляє про це замовника з обґрунтуванням причин відмови та внесенням іншої можливої альтернативної пропозиції щодо доступу до інфраструктури відповідних об`єктів доступу.
		Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не дотримано чітко визначеного алгоритму дій, що передує укладенню договору для надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта (буд. 38 по вул. Лесі Українки, 38 в м. Житомирі).
		Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч.ч. 3, 6 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він ґрунтований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у ч. 1 цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавство може передбачати обов`язкові умови таких договорів. Згідно зі ст. 187 ГКУ спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону, і в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду, якщо це передбачене угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. Отже, за законом можливе спонукання до укладення договору за рішенням суду за умови виникнення переддоговірного спору з таких підстав:
		укладення договору необхідне у сфері державних закупівель;
		обов`язковість укладення договору прямо передбачена законом;
		укладення договору випливає з попереднього договору;
		укладення договору передбачене будь-яким іншим договором;
		укладення договору випливає з умов мирової угоди, затвердженої судом.
		Позивач в даному випадку звернувся до суду з позовом про зобов`язання ОСББ "Лесі Українки 38" на виконання вимог Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", з урахуванням пунктів 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону, укласти господарський договір з Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Телеінформаційні технології щодо доступу товариства до елементів інфраструктури житлового багатоквартирного будинку №38 по вул. Лесі Українки в м. Житомирі, для забезпечення надання позивачем телекомунікаційних послуг мешканцям будинку.
		Проте, норми ст. 187 ГК України і ст. 238 Господарського процесуального кодексу України чітко передбачають, що у спорі про спонукання до укладення договору в резолютивній частині рішення вказують умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. День набрання чинності рішенням суду щодо переддоговірного спору вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначене інше. Отже, викладення змісту договору в судовому рішенні є обов`язковою умовою його повноти, законності та обґрунтованості. Невизначення судом умов договору, на яких його укладено, зумовлює неможливість набуття ним чинності разом з рішенням суду та нездатність цього способу захисту досягти мети, задля якої він передбачений законом,  визнання прав та законних інтересів позивача.
		Також згідно п. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови , на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
		Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви позивач не зазначає умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір.
		Типового договору в даному випадку законодавець не передбачає. 
		Крім цього, в судовому засіданні представник позивача, на запитання суду щодо умов договору, не підтвердив, що договір, має бути укладений саме на тих умовах, що викладені в проекті, який надсилався відповідачу. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача укласти договір з позивачем щодо доступу до елементів інфраструктури житлового багатоквартирного будинку №38 по вул. Лесі Українки в м. Житомирі, для забезпечення надання позивачем телекомунікаційних послуг мешканцям будинку, не підлягає задоволенню.
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання ОСББ "Лесі Українки 38" не чинити перешкод ТОВ ТРК "Телеінформаційні технології" у наданні телекомунікаційних послуг мешканцям житлового багатоквартирного будинку №38 по вул. Лесі Українки в м. Житомирі, а також в обслуговуванні телекомунікаційного обладнання позивача, суд зазначає наступне. 
		В ході розгляду справи, представник позивача повідомив, що телекомунікаційне обладнання в даний час працює.
		Отже вчинення відповідачем перешкод у наданні телекомунікаційних послуг мешканцям житлового багатоквартирного будинку №38 по вул. Лесі Українки в м. Житомирі, а також в обслуговуванні телекомунікаційного обладнання на даний час не доведено.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		Позивач не подав до суду достатніх доказів на доведення позовних вимог.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами та не підлягають задоволенню.
		Щодо клопотання адвоката Сірої А.В. про покладення витрат відповідача з оплати професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн. на позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
		Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).
		В матеріалах справи наявний договір (укладений між відповідачем та Адвокатським бюро "Аліна Сіра та Партнери") про надання правничої допомоги від 24.06.2019 (а.с. 141), акт прийому-передачі виконаних робіт від 02.09.2019 (а.с. 142), рахунок-фактура №7 від 24.06.2019 на оплату авансового платежу за надання правничої допомоги (а.с.143), банківська виписка, що підтверджує сплату вартості правничої допомоги (а.с. 144) та відповідне платіжне доручення №82 від 26.06.2019 (а.с.145).
		З договорів про надання правової (правничої) допомоги від 08.08.2018 (а.с. 141) та 27.02.2019 вбачається, що Адвокатське бюро зобов`язується надати клієнту (ОСББ "Лесі Українки 38") правничу допомогу з питань надання консультацій, підготовки відзиву, інших заяв, клопотань та пояснень по справі та здійсненню дій по представництву інтересів та захисту прав клієнта у судах України по справі №906/459/19.
		Також п. 4.1. договору сторони погодили, що розмір гонорару за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції визначається з розрахунку 1 година роботи адвоката - 1000,00 грн., проте становить не менше 10000,00 грн. 
		Згідно акта прийому-передачі виконаних робіт від 02.09.2019 вартість наданих послуг становить 5000,00 грн.
		Докази оплати наданої правничої допомоги містять матеріли справи (а.с. 144-146).
		Дослідивши подані відповідачем документи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., суд вважає останні обґрунтованими. 
		 
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Відмовити в задоволенні позову.
		 
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРК (Телерадіокомпанія) "Телеінформаційні технології" (10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 10, ід. код 32075758)
		- на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лесі Українки 38" (10029, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 38, ід. код 40731880) 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Повне рішення складено: 30.09.19 
		 
		Суддя Кудряшова Ю.В. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Віддрукувати: 
		1 - в справу;
		2,3 - сторонам (рек. з повід.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...