Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/232/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2019. Зареєстровано: 03.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2019.
Дата набрання законної сили: 17.09.2019
Номер судового провадження: 11-кп/803/1782/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016040000000749

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/1782/19 Справа № 203/232/17   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 вересня 2019 року                                м. Дніпро
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ: 
		головуючого судді     ОСОБА_2 
		суддів     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретаря судового засідання     ОСОБА_5 
		за участю прокурора         ОСОБА_6 
		обвинуваченого         ОСОБА_7 
		захисника         ОСОБА_8 
		потерпілих         ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		представників потерпілих         ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016040000000749 від 25 вересня 2016 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 08 квітня 2019 року щодо
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мічурінськ Тамбовської області Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		- 19.08.2005 року Торезьким міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 307 КК України до п`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, з іспитовим строком на один рік;
		- 23.06.2008 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 187 КК України до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- 14.12.2009 року на підставі ст. 82 КК України по рішенню Торезького міського суду Донецької області від 04.12.2009 року, звільнений з Торезької виправної колонії з заміною невідбутого покарання на виправні роботи, невідбутий строк 3 роки 9 місяців 23 дні, з утриманням 10% в дохід держави;
		- 10.05.2011 року на підставі рішення Торезького міського суду Донецької області замінено невідбуту частину покарання у вигляді виправних робіт 9 місяців 25 днів з утриманням 10% заробітної платні, на штраф у розмірі 501 гривня 50 копійок, штраф сплачено 10.05.2011 року,
		обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ст. 348, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення. 
		Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2019 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ст. 348, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК Українита призначено йому покарання:
		за ч. 1 ст. 263 КК України - сім років позбавлення волі;
		за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 - десять років позбавлення волі;
		за ч. 3 ст. 262 КК України - 15 років позбавлення волі, з конфіскацією майна;
		за ст. 348 КК України - у виді довічного позбавлення волі;
		за п. 1 ч. 2 ст. 115 - у виді довічного позбавлення волі.
		Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року) зараховано ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дві позбавлення волі починаючи з 25.09.2016 року по 08.04.2019 року.
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди  задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000000 (три мільйона) гривень.
		Цивільний позов Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди  задоволено. 
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 24 474 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) гривні 21 копійку.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів 30835 (тридцять тисяч вісімсот тридцять п`ять) гривень 84 копійки.
		Арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.12.2016 року, на грошові кошти в загальній сумі 2700 доларів США, на каблучку із жовтого металу з зображенням орла, на каблучку із жовтого металу з камінням, на браслет з жовтого металу, - скасовано.
		Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог закону.
		Цим вироком, дії ОСОБА_7 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу; за ч. 3 ст. 262 КК України, як розбій з метою викрадення вогнепальної зброї, поєднаний з насильством небезпечним для життя і здоров`я; за ст. 348, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство двох працівників правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків; за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
		За обставин встановлених судом та детально викладених у мотивувальній частині вироку, ОСОБА_7 у невстановлену досудовим розслідуванням дату, час та місці, реалізуючи умисел направлений на придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу з невстановленого досудовим розслідуванням джерела, придбав не менше чотирьох патронів з маркуванням «LCW12» та не менше чотирьох патронів з маркуванням «LCW13», калібру 9мм, які відносяться до категорії боєприпасів, призначених для стрільби з нарізної вогнепальної зброї: пістолетів ПМ, АПС, ФОРТ-12,14 та інше, та які він, не маючи передбаченого законом дозволу, носив при собі.
		Крім того, 25.09.2016 співробітники Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, старший сержант поліції ОСОБА_13 (службове посвідчення ДН №005472, номер жетону НОМЕР_1 ) та рядовий поліції ОСОБА_14 (службове посвідчення ДН № 005465, номер жетону НОМЕР_2 ), під час несення добового наряду у складі патрулю батальйону № 4, роти № 5, знаходячись у салоні службового автомобіля патрульної поліції «Toyota Prius», д.н. НОМЕР_3 , який було відповідним чином позначено і марковано, а також обладнано системою проблискових маячків, характерних для автомобілів поліції, здійснюючи охорону громадського порядку та діючи відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», перебуваючи на перехресті вул. Княгині Ольги та пр. Дмитра Яворницького м.Дніпро, у зв`язку із порушенням водієм автомобілю «Citroen C-ELYSEE», д.н. НОМЕР_4 правил дорожнього руху, за яке передбачено адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП (проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху), виїхали на пр. Дмитра Яворницького з вищевказаної вулиці та продовжили рух в сторону центрального залізничного вокзалу м. Дніпро, переслідуючи автомобіль «Citroen C-ELYSEE», д.н. НОМЕР_4 , водій якого 25.09.2016, близько 09 годині 27 хвилин, порушив вимоги правил дорожнього руху. Рухаючись за автомобілем «Citroen C-ELYSEE», співробітники патрульної поліції проїхали повз залізничний вокзал та заїхали за вищевказаним автомобілем на територію автовокзалу, що розташований за адресою: вул. Курчатова, 10 у м. Дніпро, де проїхавши контрольно-пропускний пункт в`їзду-виїзду на територію автовокзалу із ввімкненим проблисковим маячком синього кольору, на відстані близько 50 метрів зупинили свій службовий автомобіль поряд з автомобілем «Citroen C-ELYSEE» д.н. НОМЕР_4 .
		У подальшому, співробітник Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старший сержант поліції ОСОБА_13 , виконуючи свій службовий обов`язок, діючи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», перебуваючи у форменому одязі, з розпізнавальними знаками працівника поліції, підійшов до автомобіля «Citroen C-ELYSEE», д.н. НОМЕР_4 , за кермом якого перебував ОСОБА_7 та з метою складання протоколу про вчинення водієм адміністративного правопорушення, перевірки особи водія та належної реєстрації транспортного засобу, узяв надані водієм документи. Після чого повернувся до салону патрульного автомобіля. В цей же час, співробітник Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядовий поліції ОСОБА_14 , перебуваючи у форменому одязі з розпізнавальними знаками працівника поліції, залишилась біля патрульного автомобіля.
		В свою чергу, ОСОБА_7 будучи обізнаним про те, що перебуває у розшуку за скоєння інших злочинів на території України та, намагаючись уникнути свого викриття та подальшого затримання співробітниками поліції, дістав предмет, зовні схожий на пістолет, споряджений патронами з маркуванням «LCW12» та «LCW13» калібру 9 мм, які у подальшому були стріляні з одного екземпляра зброї, та, близько 09 години 35 хвилин, маючи умисел направлений на розбій з метою викрадення табельної вогнепальної зброї співробітника Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого сержанта поліції ОСОБА_13 , підійшов до автомобіля патрульної поліції зі сторони водійського сидіння, де саме і перебував співробітник поліції ОСОБА_13 .
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння вогнепальною зброєю шляхом розбійного нападу, ОСОБА_7 з метою подавити волю ОСОБА_13 до ймовірного опору, використовуючи предмет зовні схожий на пістолет, споряджений патронами з маркуванням «LCW12» та «LCW13», як знаряддя злочину, приставив його до шиї потерпілого, тим самим погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я, здійснив вимогу передачі співробітником Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, старшим сержантом поліції ОСОБА_13 його табельної вогнепальної зброї, що перебувала у кобурі останнього, а саме пістолета «Форт-17», серійний номер НОМЕР_5 , переслідуючи при цьому мету отримання переваги для безперешкодного зникнення з місця події.
		Близько 09 години 37 хвилин, після отримання відмови з боку співробітника Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого сержанта поліції ОСОБА_13 , щодо передачі табельної вогнепальної зброї та надання можливості безперешкодного зникнення з місця події, у ОСОБА_7 виник умисел на протиправне заподіяння смерті обом працівникам поліції.
		З метою реалізації свого злочинного умислу на умисне вбивство двох осіб, ОСОБА_7 із застосуванням фізичної сили витягнув з салону службового автомобіля патрульної поліції «Toyota Prius», д.н. НОМЕР_3 , співробітника поліції ОСОБА_13 , поклав його на землю та діючи умисно, з метою заподіяння смерті, розуміючи протиправність своїх дій, з предмету, зовні схожого на пістолет, спорядженого патронами з маркуванням «LCW12» та «LCW13» калібру 9 мм, здійснив декілька, не менше двох, пострілів в останнього.
		В результаті вказаних дій ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді: рани по лівій бічній поверхні тулуба, рани по правій задньо-бічній поверхні тулуба, рани на обличчі справа, які є вогнепальними ранами та були заподіяні при пострілі з вогнепальної зброї компактним (поодиноким) снарядом (кулею), про що свідчить характер виявлених ушкоджень та наявність куль в кінці раневих каналів.
		Смерть ОСОБА_13 настала на місці події від вогнепальних, кульових поранень голови, шиї, груді та живота, з ушкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалося зовнішньою та внутрішньою кровотечею та ускладнилося розвитком гострої крововтрати.
		Після чого, подолавши опір співробітника поліції, спричинивши йому вищезазначені тілесні ушкодження, ОСОБА_7 шляхом розбою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, заволодів табельною вогнепальною зброєю старшого сержанта поліції ОСОБА_13 , а саме пістолетом «Форт-17», серійний номер НОМЕР_5 , в магазині якого знаходились патрони.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на умисне вбивство двох працівників правоохоронного органу, ОСОБА_7 знаходячись біля службового автомобіля патрульної поліції «Toyota Prius», д.н. НОМЕР_3 , діючи умисно та розуміючи протиправність своїх дій, з предмету, зовні схожого на пістолет споряджений патронами з маркуванням « НОМЕР_6 » та « НОМЕР_7 », з метою зникнення з місця скоєння злочину, здійснив декілька пострілів, не менше трьох, в співробітника Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядового поліції ОСОБА_14 , яка перебувала поблизу вищевказаного транспортного засобу.
		В результаті вказаних дій ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді: рани по зовнішньому краю правої молочної залози, рани на лівій бічній поверхні тулуба, рани на спині зліва від першого поперекового хребця, рани на лівому стегні, які заподіяні при пострілі з вогнепальної ручної зброї (пристрою), компактним (поодиноким) снарядом (кулею), який мав високу кінетичну енергію і пробивну дію.
		Смерть ОСОБА_14 настала о 14.00 годині 25.09.2016 в КЗ «Дніпропетровська клінічна лікарня №16» внаслідок вогнепальних кульових поранень грудної клітини та живота з ушкодженням легень, стравоходу, нижньої порожнистої вени, печінки, що супроводжувалося зовнішньою та внутрішньою кровотечею та ускладнилося розвитком гострої крововтрати і шоку.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, близько 09 годині 38 хвилин, маючи при собі табельну вогнепальну зброю співробітника поліції ОСОБА_13 пістолет «Форт-17», серійний номер НОМЕР_5 та невстановлений предмет зовні схожий на пістолет, з якого здійснено вбивство двох співробітників поліції, сів до салону автомобіля «Citroen C-ELYSEE», д.н. НОМЕР_4 , на якому намагався втекти з місця скоєння особливо тяжких злочинів.
		Проте, ОСОБА_15 , який знаходився у безпосередній близькості до місця скоєння ОСОБА_7 злочинів та будучи їх очевидцем, з метою перешкодити ОСОБА_7 покинути місце злочину та затримати злочинця, здійснив зіткнення автомобілю «Volkswagen LT 45», д.н. НОМЕР_8 , який перебував під його керуванням, з автомобілем «Citroen C-ELYSEE», д.н. НОМЕР_4 , який перебував під керуванням ОСОБА_7 , тим самим заблокувавши виїзд автомобіля «Citroen C-ELYSEE», д.н. НОМЕР_4 .
		З метою розблокувати свій автомобіль та зникнути з місця події у ОСОБА_7 , виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, 25.09.2016, близько 09 години 38 хвилин, знаходячись на автомобільній стоянці автовокзалу, розташованого за адресою: вул. Курчатова, 10 у м. Дніпро, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля «Citroen С- ELYSEE», д.н. НОМЕР_4 , та з невстановленого предмету, зовні схожого на пістолет, споряджений патронами з маркуванням « НОМЕР_6 » та « НОМЕР_7 » калібру 9 мм, діючи умисно та розуміючи протиправність своїх дій, з метою вбивства ОСОБА_15 , здійснив не менше двох пострілів в його напрямку, при цьому влучивши в передню частину автомобіля «Volkswagen LT 45», д.н. НОМЕР_8 , який перебував під керуванням ОСОБА_15 та знаходився на відстані не більше 10 метрів від нього.
		ОСОБА_15 , реально сприймаючи загрозу життю, перебуваючи за кермом автомобіля «Volkswagen LT 45», д.н. НОМЕР_8 , від`їхав з вказаного місця, тим самим звільнивши виїзд автомобілю під керуванням ОСОБА_7 .
		При цьому ОСОБА_7 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення умислу до кінця, але злочин не було закінчено з причини, які не залежали від його волі.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. 
		В апеляційнійскарзі тадоповненнях донеї обвинувачений ОСОБА_7  просить скасувати вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2019 року відносно нього та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції, вказати на порушення та дотриматись вимог конвенції ЄСПЛ.
		Зазначає, що з вироком суду першої інстанції не згоден, оскільки вирок ухвалений на сфабрикованих матеріалах справи з порушенням норм матеріального та процесуального права. 
		На думку обвинуваченого ОСОБА_7 суд провів необ`єктивне, одностороннє слухання справи, піддавшись інформаційному тиску, та навмисно відмовляв йому в проведенні експертних досліджень, висновки яких могли б підтвердити штучне створення доказів обвинувачення по даній справі.
		В порушення презумпції невинуватості, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 62 Конституції України, він через засоби масової інформації органами досудового розслідування був оголошений винним в інкримінованих йому діяннях. 
		Вважає, що подібна імітація повноцінного процесу з боку суду першої інстанції дозволяє клопотати перед судом апеляційної інстанції про повторне дослідження доказів у справі, згідно зі ст. 404 ч. 3 КПК України, що необхідно з метою винесення законного і вмотивованого рішення як того вимагає ст. 370 КПК України.
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ст. 348, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України  виправдати з підстав не доведення його вини. 
		В обґрунтування зазначає, що під час проведення обшуку автомобіля Сітроен, був порушений порядок проведення слідчої дії, порядок відеофіксації, порядок вилучення та пакування речових доказів, оскільки досліджені у суді відеозаписи не містять час початку та зупинки відеозапису, відомостей про закінчення слідчої дії, заяв чи зауважень учасників, тобто частина відеозапису взагалі відсутня.
		Враховуючи, що будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що має не безпосередній, а лише опосередкований зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили, захист вважає, що усі докази, які фактично є похідними від протоколу слідчої дії проведення обшуку автомобіля Сітроен від 26.09.2016 року та двох DVD-R, які є невід`ємною частиною протоколу слідчої дії, є недопустимими. 
		Однак, зауваження захисту судом було відхилено з підстав того, що відеозапис є додатком до протоколу, а його обов`язковість запроваджена зміною до КПК України від 03.10.2017 року. 
		Також стороною захисту було заявлено та задоволено клопотання про виклик та допит слідчих, які складали протоколи слідчих дій. Останні в судовому засіданні повідомили, про те, що поняті приймали участь у трьох слідчих діях одночасно та на їх думку могли одночасно слідкувати за всіма діями, які проводили посадові особи. Також слідчі повідомили, що слідчі дії призупинялися, для того щоб їх учасники змогли залучатися для проведення іншої слідчої дії, чого кримінальний процесуальний кодекс не передбачає.
		У зв`язку з вищевикладеним захист вважає недопустимими і докази, які фактично є похідними від протоколу огляду місця події від 25.09.2016 року об`єктом якого була автостоянка на автовокзалі м. Дніпра, протоколу огляду трупа ОСОБА_13 та протоколу огляду місця події від 25.09.2016, об`єктом якого був автомобіль Тойота Пріус.
		Захисник ОСОБА_8 також вказує, що під час дослідження письмових доказів у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_7 10.08.2017 року у судовому засіданні був досліджений протокол огляду руху підозрюваного ОСОБА_7 , який був зачитаний слідчим який його складав, про що сторона захисту заперечувала. Однак зауваження судом було відхилене з підстав того, що зачитування протоколу слідчим пов`язано виключно з особливостями почерку останнього, які ускладнювали його відтворення безпосередньо судом. Таким чином суд фактично підтвердив неспроможність особисто дослідити доказ у суді та за власної ініціативи викликав слідчого, який є фактично стороною обвинувачення, що є незаконним, оскільки це ставить порушення принципу змагальності, права на захист та рівності сторін процесу. 
		ОСОБА_8 звертає увагу суду й на те, що під час дослідження висновку судово-психіатричної експертизи № 282 від 28.11.2016 року, а також медичної довідки, було виявлено, що вказані довідки були видані на особу ОСОБА_7 , а не на ОСОБА_7 , який є обвинуваченим по справі.
		Враховуючи дані обставини, сторона захисту вважає висновки судово-психіатричної експертизи, недопустимим доказом, так як вона ґрунтується на матеріалах, які стосуються взагалі іншої особи.
		Під час судових засідань неодноразово стороною захисту заявлялось клопотання про припинення утримання обвинуваченого ОСОБА_7 під час судових засідань у світлопрозорій огорожі, однак не зважаючи на вищезазначені посилання суд все одно залишив обвинуваченого за металевою огорожею, чим на думку захисника ОСОБА_8 порушив ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 
		Захисник, вказує також на те, що судом неодноразово було продовжено строк тримання під вартою терміном на 60 діб, проте суд продовжував строки тримання під вартою без урахування динаміки провадження. 
		Окрім того, захисник ОСОБА_8 звертає увагу суду на те, що покази свідків та потерпілого ОСОБА_15 носять не точний та не послідовний характер. Ніхто зі свідків не може повідомити кількість пострілів, хто відкрив вогонь першим та інші відомості.
		Також не було знайдено та досліджено зброю, від якої загинули ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Не був встановлений точний механізм пострілів, їх кількість, послідовність, хоча стороною захисту неодноразово заявлялись клопотання про призначення комплексної судово-медичної та балістичної експертизи, але вони були відхилені. 
		Оцінюючи докази, суд за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен дійти висновку, що доказів вини ОСОБА_7 не було здобуто, а обсяг обвинувачення його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень не знайшов свого підтвердження в судовому засідання та оскільки при розгляді кримінального провадження в суді стороною обвинувачення не доведено що вказані кримінальні правопорушення вчинив обвинувачений ОСОБА_7 , тому на думку захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_7 слід визнати невинуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення. 
		 
		Позиції учасників судового провадження. 
		Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг сторони захисту та наполягали на задоволенні апеляційних скарг в повному обсязі з підстав наведених у них. 
		Потерпілі, представники потерпілих, прокурор заперечували проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника та просили залишити їх без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін. 
		 
		Мотиви апеляційного суду.
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що останні не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		В п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		   Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		   Так, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Бербера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150 , п. 253).
		   Відповідно до вимог ст. 91 КПК у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		   Частиною 1 статті 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		   Суд, враховує, що практика Європейського суду з прав людини, яка згідно ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України є частиною національного законодавства, вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.12.2012 р.).
		   За наведенихвище обставин,вчинення обвинуваченимінкримінованих йомусуспільно-небезпечнихдіянь ,передбачених  ч.1ст.263,ч.3ст. 262,ст.348,п.1ч.2ст.115,ч.2ст.15,п.13ч.2ст.115 КК України узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положенні ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
		   У силу положень ст. 94 КПК суд має оцінювати не тільки кожний доказ, але й обов`язково сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		   У даному кримінальному проваджені колегія суддів констатує наявність переконливих доказів поза розумним сумнівом на користь позиції сторони обвинувачення. 
		   В підтвердження встановлених обставин інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, судом першої інстанції наведені в повній мірі усі дослідженні докази, яким надана відповідна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у сукупності зібраних доказів з точки зору -достатності і взаємозв`язку.
		   Незважаючи на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 послався на ст. 63 Конституції України та відмовився від дачі показань, його вина підтверджується доказами дослідженими судом з дотриманням вимог закону та детально проаналізованих у вироку, зокрема: 
		   - поясненнями потерпілого ОСОБА_15 в судовому засіданні, що 25 вересня 2016 року приблизно о 08:00 годині приїхав з маршруту та поставив маршрутне таксі на автостоянці автовокзалу в м. Дніпропетровську. О 09:15 годині на стоянку автовокзалу заїхала машина цегляного кольору та стала праворуч, за нею заїхала патрульна машина та стала ліворуч. Працівник патрульної поліції підійшов до водія, який вийшов з машини. Водій дістав документи, посвідчення та надав поліцейському, після чого з заднього сидіння дістав файл з документами. Потім він почув постріли та побачив, що водій і поліцейський перебували біля патрульного автомобіля та водій витягнув поліцейського з патрульної машини та поклав його на землю. Дівчина - співробітник поліції, стояла попереду автомобіля з правої сторони. Водій підняв руку та вистрілив в дівчину, потім два рази вистрілив в поліцейського, який лежав на асфальті. Дівчина, працівник поліції почала бігти, та він вистрілив в неї ще два рази. Після пострілів ОСОБА_7 , з двома пістолетами в руках, побіг до свого автомобіля. ОСОБА_15 завів свою машину та перекрив рух автомобіля ОСОБА_7 , з метою не дати йому виїхати. ОСОБА_7 , вийшовши з автомобіля, вимагав у ОСОБА_15 відігнати машину, погрожуючи застрелити його, при цьому направив пістолет в його бік та здійснив два постріли, влучивши у капот автомобіля. Реально відчувши загрозу своєму життю, ОСОБА_15 від`їхав назад на 2 метра, та ОСОБА_7 проскочив на своєму автомобілі через шлагбаум, який ще не встиг закритися. ОСОБА_15 в судовому засіданні вказав на ОСОБА_7 , як на особу, яка стріляла в співробітників поліції та в його бік.
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 вересня 2016 року, відповідно до якого встановлено, що потерпілий ОСОБА_15 серед пред`явлених йому восьми фотографій, впізнав особу зображену на фотографії № 3, як чоловіка, який 25.09.2016 на території автовокзалу у м.Дніпрі здійснив постріли в бік його автомобілю та в його бік. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 вересня 2016 року, на фотознімку під № 3 зображено  ОСОБА_7 (т. 4, а.п. 69-72).
		- поясненнями свідка ОСОБА_16 , відповідно до яких 25 вересня 2016 року на початку десятої години він приїхав до автовокзалу м. Дніпропетровська. Він бачив, що на стоянці працівник поліції розмовляв з чоловіком. Поруч з ними стояв патрульний автомобіль та автомобіль марки «Citroen» коричневого кольору, перші цифри номеру якого - 70. Він підійшов до дівчини поліцейської ,вона щось шукала в реєстрі. Він побачив , що ОСОБА_17 почала доставати зброю, коли він повернувся, то побачив, що водій, якого вони зупинили, направив на поліцейського зброю в область голови та шиї. Після чого поклав поліцейського на землю обличчям донизу, заламавши руки. Дівчина поліцейська сказала водію-нападнику кинути зброю. Поліцейська направилась зі зброєю в руках в бік нападника. Він почув не менше чотирьох пострілів, але не бачив хто стріляв. ОСОБА_17 впала біля переднього колеса автомобіля, де він знаходився. 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 вересня 2016 року, відповідно до якого встановлено, що свідок ОСОБА_16 серед пред`явлених йому восьми фотографій, впізнала особу зображену на фотографії № 3, як чоловіка, який 25.09.2016 на території автовокзалу у м.Дніпрі здійснив вбивство двох працівників поліції. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 вересня 2016 року, на фотознімку під №3 зображено  ОСОБА_7 (т.4, а.п.135-138).
		- поясненнями свідка ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що він працює в ПрАТ «ДОПАС» касиром-контролером. Його робоче місце знаходиться при в`їзді на територію автовокзалу, де встановлено автоматичний шлагбаум. 25 вересня 2016 року, в районі 09:00 годині, до виїзного шлагбауму під`їхав автомобіль марки «Citroen» світло-коричневого кольору. Водій даного автомобіля, погрожуючи зброєю вимагав у ОСОБА_19 відкрити шлагбаум. Водій даного автомобіля в цей час проїхав під шлагбаум, який відкрився від різкого руху та виїхав з території автовокзалу. 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 вересня 2016 року, відповідно до якого встановлено, що свідок ОСОБА_19 серед пред`явлених йому восьми фотографій, впізнав особу зображену на фотографії № 7, як чоловіка, який 25.09.2016 на території автовокзалу у м.Дніпрі направляв в його бік вогнепальну зброю та намагався покинути територію автовокзалу. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 вересня 2016 року, на фотознімку під №7 зображено  ОСОБА_7 (т.4, а.п.147-150).
		- поясненнями свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні , що він 25 вересня 2016 року о першій половині дня перебував на стоянці автовокзалу м. Дніпропетровська. Спускаючись до свого автомобіля, він побачив, що працівник поліції розмовляв з водієм. Він почув хлопки. Коли вийшов з-за машини, побачив, що дівчина, співробітник поліції лежала на землі біля мікроавтобуса, а чоловік, з яким розмовляв до цього працівник поліції, намагався на своєму автомобілі марки «Citroen» виїхати зі стоянки, при цьому водій мікроавтобуса намагався перегородити йому виїзд. Потім водій автомобіля «Citroen» вийшов з автомобіля та здійснив кілька пострілів у мікроавтобус, який перегородив йому виїзд, після чого даний мікроавтобус від`їхав. Водієві вдалося втекти. 
		- поясненнями свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що він працює лікарем-радіологом в лікарні імені Мечнікова в м. Дніпропетровську. 25 вересня 2016 року з мережі Інтернет він дізнався про те, що на автовокзалі відбулась стрілянина, під час якої було вбито та поранено працівників поліції. Він знаходився на робочому місці, коли о 14 годині 15 хвилин до нього в кабінет санітарка привела пацієнта для проведення комп`ютерної томографії черевної та грудної порожнин. В даному чоловікові він впізнав особу, яка брала участь у стрілянині на території автовокзалу зранку. На цю особу було виписано направлення на проведення дослідження на ім`я ОСОБА_7 . Під час дослідження ОСОБА_7 , виявилось, що у пацієнта було вогнепальне поранення черевної порожнини, після чого приїхала група працівників поліції та затримали ОСОБА_7 
		- протоколом огляду місця події від 25 вересня 2016 року з додатками до нього , відповідно до якого встановлено, що слідчим, в присутності двох понятих, за участю експерта, встановлено та зафіксовано місце вчинення злочину - відкрита ділянка місцевості, а саме паркувальний майданчик на автовокзалі у м.Дніпро, за адресою: м.Дніпро, вул.Курчатова, буд.10. (т. 1, а.п. 15-50).
		- протоколом огляду місця події від 25 вересня 2016 року з додатком до нього у вигляді фототаблиці, за яким оглянуто автомобіль марки «Toyota Prius», н/з НОМЕР_3 , з номером екіпажу 0503, розташований за адресою: м.Дніпро, вул.Курчатова, буд.10. (т.1, а.п. 51-71)
		- протоколом огляду від 25 вересня 2016 року з додатком до нього у вигляді фототаблиці, за яким оглянуто та вилучено пістолет марки Форт 17 з № НОМЕР_9 з магазином та патронами в кількості 14 штук калібру 9 мм. (т.1, а.п.72-74)
		- протоколом огляду місця події від 25 вересня 2016 року та додатком до нього у вигляді фототаблиці, яким оглянуто ділянку місцевості за адресою: м.Дніпро, вул..Н.Алексєєнко, буд.40а, де поруч з п`ятиповерховим будинком було оглянуто автомобіль «Citroen», н/з НОМЕР_4 . (т.1, а.п.106-109)
		- протоколом обшуку від 26 вересня 2016 року з додатками до нього у вигляді DVD-R дисків, яким за адресою: м.Дніпро, пр.Слобожанський, буд.40 проведено обшук автомобіля «Citroen»», н/з НОМЕР_4 , під час якого здійснені змиви речовини бурого кольору (далі -РБК) та вилучені предмети зі слідами РБК, а також інші предмети, серед яких магазин №3762/2 для пістолету з сімома патронами з маркувальним позначенням НОМЕР_6 (т.1, а.п.138-144)
		- протоколом огляду від 25 вересня 2016 року з додатком до нього у вигляді фототаблиці, відповідно до якого оглянуто та вилучено предмет жовтого кольору циліндричної форми розмірами 1,2 см на 0,9 см, який було вилучено під час надання хірургічної допомоги ОСОБА_7 в приміщенні лікарні ім.Мечнікова у м.Дніпрі. (т.1, а.п.145-146)
		- протоколом огляду трупа від 25 вересня 2016 року, за яким в приміщенні моргу ОБ «СМЕ» ДОР оглянуто труп ОСОБА_13 . В ході розтину трупа було вилучено 2 кулі діаметром 9 мм та одяг з механічним пошкодженням(т.1, а.п.153-156).
		- протоколом огляду трупа від 25 вересня 2016 року, за яким в приміщенні моргу ОБ «СМЕ» ДОР було оглянуто труп ОСОБА_14 , в ході якого вилучено кулю діаметром 9 мм (т.1, а.п.157-159).
		- висновками судово-медичних експертиз № 1790/493-Е від 14.10.2016 та № 965-МК від 13.10.2016 відповідно до якихщо смерть потерпілого ОСОБА_13 настала від вогнепальних кульових поранень голови, шиї, грудей та живота, з ушкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалося зовнішньою та внутрішньою кровотечею та ускладнилося розвитком гострої крововтрати.Виявлені вогнепальні кульові поранення голови, шиї, тулуба та грудної клітини і живота відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і які в даному випадку спричинили настання смерті (т.1, а.п.195-200, 215-222).
		- висновками судово-медичних експертиз № 1791/494-Е від 25.10.2016 та №964-МК від 18.10.2016 слідує, що смерть потерпілої ОСОБА_14 , настала внаслідок вогнепальних кульових поранень грудної клітини та живота з ушкодженням легень, стравоходу, нижньої порожнистої вени, печінки, що супроводжувалося зовнішньою та внутрішньою кровотечею та ускладнилося розвитком гострої крововтрати і шоку. Виявлені вогнепальні поранення тулуба (грудної клітини, живота) з ушкодженням внутрішніх органів відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і які в даному випадку спричинили настання смерті (т.1, а.п.206-211, 226-234).
		- висновком судово-балістичної експертизи №08/3.2-574 від 26 вересня 2016 року, встановлено, що надані на дослідження 10 гільз калібру 9 мм з маркуванням „270 99, „LCW 12 та „LCW 13, вилучені 25.09.2016 при огляді місця події, є складовими частинами патронів - стріляними гільзами 9 мм патронів до пістолету ПМ. Дані патрони відносяться до категорії боєприпасів та призначені для стрільбі з нарізної вогнепальної зброї: пістолетів: ПМ, АПС, ФОРТ-12,14 та інше (т.1, а.п.242-246).
		- висновком судово-балістичної експертизи №08/3.2-575 від 26 вересня 2016 року, встановлено, що куля, яка вилучена 25.09.2016 в ході надання медичної допомоги ОСОБА_7 , являється частиною 9 мм пістолетного патрону до пістолету ПМ (комерційне позначення патрону 9x18). Куля, яка вилучена 25.09.2016 в ході надання медичної допомоги ОСОБА_7 , була вистріляна зі ствола 9 мм пістолета Форт -17, № НОМЕР_5 , експериментально стріляні з якого кулі та гільзи, були надані на дослідження. (т.1, а.п.251-254).
		- висновком судово-балістичної експертизи №08/3.2/3.3 - 711 від 23 грудня 2016 року, встановлено, що на момент дослідження, на капоті автомобіля «VolksWagen LT 46», д.н.з. НОМЕР_10 , виявлені пошкодження , які мають вогнепальне походження. Вищевказані два пошкодження капоту автомобіля «Volks Wagen LT 46», д.н.з. НОМЕР_10 були утворені в результаті пострілу з вогнепальної зброї кулями калібру приблизно 9 мм. Пошкодження на капоті вищевказаного автомобіля були утворені в результаті двох пострілів (т.1, а.п.283-287).
		-висновком судово-імунологічноїекспертизи №1767від 05.10.2016, відповідно до якого в слідах на двох кросівках, вилучених у ОСОБА_7 , в об.№№1,2,4-6 знайдена кров. (т.2, а.п.44-45)
		- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №404 від 17.10.2016, відповідно до якого препарати ДНК, виділені із слідів крові на кросівці на ліву ногу ОСОБА_7 , являють собою ДНК чоловічої статевої належності. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання їх генотипу з генотипом потерпілого ОСОБА_13 . ДНК крові на кросівці на ліву ногу може походити від потерпілого ОСОБА_13 з ймовірністю не менше 99,999999999999999929%. Походження ДНК крові на кросівці на ліву ногу від підозрюваного ОСОБА_7 виключається. (т.2, а.п.49-52).
		- висновком судової експертизи вибухових речовин №1/5.1/2488 від 19 жовтня 2016 року, встановлено, що на наданих на експертизу 26.09.2016 спиртових змивах на марлеві тампони з обох рук трупа ОСОБА_13 , виявлені сліди дифеніламіну, який може бути віднесений до продуктів пострілу. (т.2, а.п.105-107)
		- висновком судово-трасологічної експертизи №11/4.6-906 від 30 вересня 2016 року з додатком до нього встановлено, що на вісім липких стрічок відкопійовані дванадцять слідів рук, вилучених 25.09.2016 під час огляду автомобіля «Citroen» д.н.з. НОМЕР_4 ,залишені вказівним та безіменним пальцями лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2, а.п.222-236).
		- висновком судово-медичної експертизи №4254е від 16.11.2016, за яким за даними медичної документації (медична карта стаціонарного хворого №6862 на ім`я ОСОБА_7 ) та при огляді у нього виявлено тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого вогнепального кульового поранення передньої черевної стінки. Враховуючи характер та локалізацію виявленого у нього тілесного ушкодження, , можливо вказати, що воно отримано незадовго до надходження на стаціонарне лікування в ОКЛМ, тобто і в термін на який вказує слідчий у постанові - 25.09.2016 року (т.2,а.п.317-321).
		- протоколом огляду від 30 вересня 2016 року з додатком до нього у вигляді фототаблиці, встановлено, що було оглянуто диск для лазерних систем зчитування типу DVD-R «HP» з номером «PSP6A9RC16172547 D5». При перегляді файлу «20160925094625Х304781_004781» встановлено, що камерою відео реєстратору DSGX304781_004781 проводиться зйомка. На записі відображені події , які мали місце 25 вересня 2016 року. Запис проводився як в салоні поліцейського автомобіля так і подальші дії поліцейських ОСОБА_22 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 (т.4, а.п.164-176). Вказаний диск було переглянуто у судовому засіданні.
		- протоколом огляду від 15.10.2016 року, за яким оглянуто диск з камер відеоспостереження, розташованих на території автовокзалу АДРЕСА_3 , за період з 09.30 по 09.45 25.09.2016 року, на якому зафіксовані події та дії працівників поліції ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_7 (т.4, а.п.183-184).Вказаний диск було переглянуто у судовому засіданні.
		- протоколом огляду від 15 жовтня 2016 року, за яким слідчим в присутності понятих було проведено огляд двох DVD-дисків. При перегляді файлу «09260789» на диску №2, встановлено, хронометраж «2016/09/25  09:26:39» руху автомобіля «Citroen», золотистого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , (т.4, а.п.189-190). 
		- довідкою, відповідно до якої за працівниками УПП у м.Дніпро закріплена табельна вогнепальна зброя: за ОСОБА_13  Форт-17 № НОМЕР_5 , два магазина та 28 набоїв; за ОСОБА_14  Форт-17 № НОМЕР_9 , два магазина та 28 набоїв(т.5, а.с.68)
		   Суд присяжних дійшов висновку, що докази на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є достовірними, належними, допустимими та отриманими в порядку, визначеному КПК України, тому суд вважав доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
		Колегія суддів вважає вказані висновки правильними та з ними погоджується, оскільки вони ґрунтуються на дійсному змісті досліджених доказів та їх належній оцінці, як кожного окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, так ів їхсукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення про доведеність вини обвинуваченого. 
		 
		   Аналізуючи доводиапеляційної скаргизахисника обвинуваченого, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки вони в цілому повторюють позицію захисту, обрану під час судового провадження в суді першої інстанції, яка була обговорена, перевірена та ґрунтовно відкинута як неспроможна. 
		Ці доводи випливають з власного тлумачення захисником норм матеріального та процесуального закону та суб`єктивного аналізу і переоцінки окремих доказів. При цьому оцінка і тлумачення таких доказів здійснюються тенденційно, вибірково, спотворюючи їх зміст та відокремлено від інших обставин та доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність, а доводи про недопустимість окремих доказів є надуманими та мають характер формальних міркувань.
		   Так, посилання захисника на порушення порядку проведення слідчої дії  обшуку автомобіля Сітроєн з огляду на відсутність відомостей про час початку і зупинення відеозапису вказаної слідчої дії, його ймовірну неповноту та інші порушення, які, на його думку, мали місце, були ґрунтовно визнані судом першої інстанції неспроможними, оскільки даний обшук було проведено 26.09.2016 р., в той час як обов`язковість відеофіксації обшуку було запроваджено Законом від 03.10.2017 р. 
		   Крім того, добуті у межах даної слідчої дії докази були переглянуті судом у межах судового розгляду, при цьому не було встановлено порушення цілісності їх пакування, а також відмінності між записами на пакунках та у протоколі обшуку, чим спростовуються доводи апелянта у відповідній частині.
		   Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недопустимими доказами протоколів огляду місця події, огляду трупа та огляду автомобіля Toyota Prius з тих мотивів, що вони проводилися одночасно за участю тих самих понятих і спеціалістів. При цьому приймається до уваги, що доводи захисника у цій частині мають характер його особистих припущень про неможливість належного контролю понятих за перебігом слідчих дій, що відбувалися одночасно на невеликій ділянці місцевості. Крім того, вказані слідчі дії проводилися повноважними слідчими, включеними до групи слідчих у даному кримінальному провадженні, з дотриманням вимог процесуального закону, в тому числі щодо обов`язкової участі понятих, а також за правилами ч. 2 ст. 338 КПК України огляд трупа може здійснюватись одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи.
		   Щодо посилання захисника в апеляційній скарзі на оголошення у судовому засіданні протоколу огляду руху обвинуваченого ОСОБА_7 від 27.09.2016 р. самим слідчим як на підставу для визнання цього доказу недопустимим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що необхідність у цьому була викликана особливостями почерку слідчого, які ускладнювали безпосереднє оголошення цього протоколу судом. Крім того, положеннями ч. 1 ст. 358 КПК України не визначено певну особу, яка має оголосити письмові докази у судовому засіданні, вищезазначений протокол було оголошено в судовому засіданні, учасники судового провадження мали можливість із ним ознайомитися, а отже порушення порядку дослідження доказів в даному випадку не вбачається і підстави для визнання вказаного протоколу недопустимим доказом відсутні. 
		   Питання про те, те, що висновок судово-психіатричної експертизи № 282 від 28.11.2016 року містить посилання на медичні довідки, в яких було зазначено, що вони складені щодо особи ОСОБА_7 , в той час як обвинуваченим у справі є ОСОБА_7 , було досліджене судом першої інстанції, при цьому було з`ясовано, що дійсно така обставина має місце у зв`язку з помилкою допущеною при складанні вказаних довідок. 
		   Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що дана помилка не має істотного значення і не може бути підставою для визнання недопустимим доказом висновку судово-психіатричної експертизи № 282 від 28.11.2016 року з огляду на те, що для його надання було здійснене особисте опитування особи, відносно якої проводилася експертиза, і медичні довідки при цьому не мали вирішального значення. Крім того, згідно отриманим на запит суду довідкам (т. 9 а.с. 144, 145, 148-151), фактичні відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , - те, що він не перебуває на обліку у лікарів психіатра і нарколога, - відповідають наведеним у первісно наданих експертам довідках (т. 5 а.с. 93, 94, 96, 97).
		   Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що його підзахисний під час судового розгляду в суді першої інстанції утримувався за металевою огорожею, а також строк тримання останнього під вартою неодноразово продовжувався на 60 діб без врахування динаміки провадження, не підтверджують обставин, що згідно ст. ст. 409-414 КПК України є підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції, а отже не обґрунтовують апеляційні вимоги. 
		   Доводи апеляційної скарги щодо непослідовності та неточності показань свідка ОСОБА_15 не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що вони мають характер суб`єктивних оцінок апелянта, в той час як фактично ці показання є логічними, послідовними та узгоджуються із іншими дослідженими судом доказами. 
		   Аналізуючи посилання апелянта на неточне встановлення слідством та судом фактичних обставин справи, зокрема кількості пострілів, послідовності та точного механізму їх здійснення, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи були встановлені судом першої інстанції в обсязі, достатньому для категоричного висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні, зокрема судом був встановлений факт послідовного здійснення останнім не менше двох пострілів в ОСОБА_13 , не менше трьох пострілів в ОСОБА_14 , та не менше двох пострілів в напрямку ОСОБА_15 з предмету, зовні схожого на пістолет, спорядженого патронами калібру 9мм з маркуванням  НОМЕР_6  та LCW13. 
		   Та обставина,що вищевказанийпредмет ОСОБА_7 ,залишаючи місцеподії,забрав зсобою іу подальшому,до моментусвого затримання,спромігся позбутисяйого утакий спосіб,що вінне буввідшуканий правоохороннимиорганами,у зв`язкуз чимекспертизи цьогопредмету проведеніне були,-не свідчитьпро недостатнєвстановлення судомфактичних обставинсправи,або пронедоведеність вини ОСОБА_7 ,яка позарозумним сумнівомпідтверджується сукупністюінших дослідженихсудом доказів.   
		Посилання апелянта на помилковість висновку суду першої інстанції про спрямованість умислу ОСОБА_7 на позбавлення життя ОСОБА_15 з огляду на те, що напрямок здійснення пострілів свідчить про його намір влучити саме у капот автомобіля, але не у водія, були предметом розгляду суду першої інстанції, який їх відхилив. При цьому суд грунтовно виходив із того, що згідно дослідженим доказам постріли були здійснені ОСОБА_7 саме у ліву частину автомобіля Volkswagen LT45, д/н НОМЕР_8 , де у той час перебував за кермом ОСОБА_15 , при цьому одна із куль влучила під отвір повітровідведення на капоті, розташований на лінії сидіння водія, що беззаперечно свідчить про спрямованість умислу ОСОБА_7 на умисне вбивство ОСОБА_15 . Колегія суддів із цими висновками погоджується і вважає їх правильними, оскільки вони відповідають дослідженим судом доказам та фактичним обставинам справи, які ними підтверджуються.
		Доводи апеляційної скарги щодо перекручення судом у вироку дійсного змісту показань свідка ОСОБА_23 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з аудіозапису судового провадження в суді першої інстанції вбачається, що остання, будучи допитаною в судовому засіданні 13.03.2019 р., первісно зазначила, що не брала участі в слідчих діях, а лише підписала свої пояснення, втім у подальшому, ознайомившись із відповідними протоколами та визнавши свої підписи у них, вказала, що за збігом часу і у зв`язку з великою кількістю людей в лікарні у день події може не пам`ятати всіх деталей, що не суперечить стислому викладенню її показань у вироку.
		Посилання апелянта на сумнівність висновку експерта від 02.11.2016 р. № 15/6.2/187 колегія суддів оцінює критично, оскільки вони мають характер загальних міркувань і не містять конкретних доводів, які дали б підстави ґрунтовно припускати, що наданий експерту графічний файл містив зображення іншої особи, ніж обвинувачений ОСОБА_7 .
		У зв`язку з викладеним, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 .
		 
		Аналізуючи доводиапеляційної скаргиобвинуваченого            ОСОБА_7 , колегіясуддів приходитьдо висновку,що уній наведенілише заявидекларативного характеру,без подальшоїконкретизації,про фабрикаціюматеріалів кримінальноїсправи,тиск збоку судупершої інстанціїна свідків,безпідставну відмовуу проведенніекспертних досліджень,заздалегідь сформованузасобами масовоїінформації суспільнудумку пройого винуватість.Дана апеляційнаскарга немістить посиланняна обставини,які заправилами  ст. ст. 409-414 КПК України є підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції, та обґрунтування їх наявності, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення її вимог.
		Призначаючи покарання ОСОБА_7 судом присяжних були враховані загальні засади призначення покарання, визначені у ст. 65 КК України.
		   Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації призначене покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.
		   Згідно зі ст. 64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
		   У цій справі, як видно з її матеріалів, суд при призначенні ОСОБА_7 покарання, керуючись вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на час скоєння злочинів перебував у розшуку за скоєння інших кримінальних правопорушень та переховувався на території м.Дніпро, змінював зовнішність та анкетні дані, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за час утримання в слідчому ізоляторі характеризується негативно, має малолітню доньку, має статус учасника бойових дій.
		Судом було враховано,що ОСОБА_7 вчинив злочинипроти життяі здоров`яособи,проти авторитетуорганів державноївлади,які відносятьсядо категоріїособливо тяжких,а такожзлочини протигромадської безпеки,один зяких таксамо відноситьсядо особливотяжкого злочину,тяжкість наслідків,а саме позбавленняжиття двохосіб,ставлення обвинуваченогодо своїхдій таїх наслідків,а такожтой факт,що злочинивчинені зізастосуванням вогнепальноїзброї,у світлупору доби,у людномумісці,на автовокзалі,де перебувалавелика кількістьлюдей та обґрунтовано суд обрав ОСОБА_7 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 115 КК України.
		   Аналізуючи дії засудженого до та після вчинення вбивства працівників поліції, суд дійшов обґрунтованого висновку про зухвалість поведінки ОСОБА_7 , а відтак про його підвищену суспільну небезпечність.
		   Зазначене та відсутність даних для застосування позбавлення волі на певний строк свідчить про те, що призначене ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Колегія суддів вважає, що виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, саме це покарання є адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу ОСОБА_7 .
		З урахуваннням вищенаведеного, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 задоволенню не підлягають. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційні скаргиобвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7  залишити без задоволення. 
		Вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 08 квітня 2019 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ст. 348, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,  залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той саме строк з моменту вручення йому копії ухвали апеляційного суду.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_2      ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...