Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/654/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2019.
Дата набрання законної сили: 25.09.2019
Номер судового провадження: 61-27449ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                                                                     
		Іменем України                                  
		 
		25 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа 591/654/17
		провадження № 61-27449св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,       
		 
		учасники справи: 
		позивачі: Виконавчий комітет Сумської міської ради в особі відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		відповідачі: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут», 
		треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Сумська міська рада,  
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Виконавчого комітету Сумської міської ради та публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на рішення Зарічного районного суду міста Суми у складі судді Шелєхової Г. В.              від 08 червня 2017 року, додаткове рішення Зарічного районного суду міста Суми у складі головуючого судді Шелєхової Г. В. від 14 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Сумської області у складі суддів: Левченко Т. А., Ткачук С.С., Собини О. І., від 05 вересня 2017 року, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У лютому 2017 року Виконавчий комітет Сумської міської ради в особі відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів в інтересах          ОСОБА_1 ,   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» ( далі - ПАТ «Сумигаз»), товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут» ( далі - ТОВ «Сумигаззбут»)  про захист прав споживачів.
		Позовна заява мотивована тим, що 12 серпня 2016 року представниками ПАТ «Сумигаз» було складено акт про порушення № 04/61, згідно якого споживачі газу в будинку за адресою: АДРЕСА_1 відмовилися від встановлення лічильника, що здійснюється з ініціативи та за кошти оператора ГРМ, не допустили представників оператора ГРМ для проведення ремонтних та монтажних робіт. В акті зроблено застереження про те, що фактичний об`єм спожитого природного газу по кожному побутовому споживачу за відповідний попередній місяць буде визначатися за граничними об`ємами споживання природного газу. На зворотній стороні акту від 12 серпня 2016 року наявні підписи мешканців 20 квартир. Аналогічний акт представники відповідача ПАТ «Сумигаз» склали                 13 вересня 2016 року № 04/189. 18 листопада 2016 року частині мешканців будинку, в тому числі і позивачам, було направлено повідомлення про результати засідання комісії від 17 листопада 2016 року з розгляду акту      від 12 серпня 2016 року №04/61, акту від 13 вересня 2016 року № 04/189, за результатами якого прийнято рішення про те, що споживачам побутового газу в будинку АДРЕСА_1 , в яких не встановлено індивідуальні лічильники газу, з 01 листопада 2016 року фактичний об`єм спожитого газу визначатиметься за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем у зв`язку з відмовою споживачів природного газу, мешканців багатоквартирного будинку від встановлення загальнобудинкового лічильника газу за ініціативи та кошти Оператора газорозподільної системи ( далі - Оператора ГРМ), шляхом не допуску представників Оператора ГРМ до ввідного газопроводу багатоквартирного будинку. Остаточно уточнивши свої позовні вимоги, просять: визнати недійсним рішення ПАТ «Сумигаз», яке оформлено рішенням комісії з розгляду актів про порушення від 17 листопада 2016 року щодо визначення мешканцям будинку АДРЕСА_1 , в тому числі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з 01 листопада 2016 року режиму споживання, за яким фактичний об`єм спожитого (розподіленого, поставленого) природного газу, визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, згідно Додатку №10 до Кодексу газорозподільних систем; визнати з 01 листопада 2016 року за споживачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,         ОСОБА_3 право на споживання природного газу за діючими нормами споживання природного газу; зобов`язати ТОВ «Сумигаззбут» здійснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перерахунок спожитого природного газу, починаючи з 01 листопада 2016 року із застосуванням норми споживання природного газу за вищевказаний період.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2017 року позов виконавчого комітету Сумської міської ради в особі відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Сумської міської ради в інтересах           ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.
		Визнано недійсним рішення ПАТ «Сумигаз» від 17 листопада 2016 року в частині визначення мешканцям будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в період з 01 листопада 2016 року режиму споживання, за яким фактичний об`єм спожитого природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенню згідно Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем ( далі - Кодекс ГРС).
		Зобов`язано ТОВ «Сумигаззбут» здійснити перерахунок об`ємів природного газу за період з 01 листопада 2016 року по 01 квітня 2017 року із застосуванням норми споживання природного газу за вищевказаний період споживачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено в зв`язку з необґрунтованістю.
		 
		Задовольняючи позов в частині визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз» від 17 листопада 2016 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що у ході розгляду справи не встановлено будь-яких належних доказів протидії позивачів у встановленні  загальнобудинкового приладу  обліку газу, тому  обґрунтованими є вимоги в часині визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз» від 17 листопада 2016 року в частині визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 01 листопада 2016 року режиму споживання, за яким фактичний об`єм споживчого природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенню згідно з Додатком № 10 до Кодексу ГРС. Вказав, що оскільки рішення комісії ПАТ «Сумигаз» в оскаржуваній частині визнано недійсним,  то є обґрунтованими вимоги позивачів про здійснення перерахунку об`ємів природного газу по квартирам АДРЕСА_1 за листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017, квітень 2017 року, травень 2017 року за нормою споживання 4,4 м.куб у місяць на одну людину. Вказавши, що оскільки обсяги споживання природного газу по об`єму споживання за відповідний календарний місяць визначається оператором ГРМ (ПАТ «Сумигаз»), а на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм газу підприємство ТОВ «Сумигаззбут» проводить нарахування споживачам за надану послугу з газопостачання, про що свідчать відповідні рахунки, які виставляються споживачам природного газу саме ТОВ «Сумигаззбут», то суд вважав необхідним зобов`язати обох відповідачів провести відповідний перерахунок.
		 
		Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання за споживачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 права на споживання природного газу за діючими нормами споживання природного газу, суд вважав, що позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до статті 15 ЦК України, суди розглядають справи щодо захисту вже порушених прав, і не можуть вирішувати питання щодо захисту прав на майбутнє.
		 
		Додатковим рішенням суду від 14 червня 2017 року стягнуто з ПАТ «Сумигаз» на користь виконавчого комітету Сумської міської ради судовий збір у розмірі 3200 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 05 вересня 2017 року апеляційні скарги ТОВ «Сумигаззбут», ПАТ «Сумигаз» задоволено частково.
		Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2017 року скасовано в частині зобов`язання ТОВ «Сумигаззбут» здійснити перерахунок об`ємів природного газу за період з 01 листопада 2016 року по 01 квітня 2017 року із застосуванням норми споживання природного газу за вказаний період споживачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 та відмовлено в задоволенні цієї позовної вимоги.
		В іншій оскаржуваній частині рішення залишено без змін.
		 
		Погоджуючись з висновками суду першої інстанцій в частині визнання недійсним рішення постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» з розгляду актів про порушення про визначення позивачам фактичного об`єму споживання природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, апеляційний суд вказав, що рішення комісії прийнято з порушенням норм чинного законодавства. 
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ТОВ «Сумигаззбут»  здійснити позивачам перерахунок, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії по розрахунку вартості газу, які здійснює ТОВ «Сумигаззбут», нерозривно зв`язані з діями ПАТ «Сумигаз» щодо визначення обсягу споживчого газу, тому визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз» у частині визнання фактичного об`єму спожитого природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенню згідно Додатку № 10 до Кодексу ГРС, є способом захисту, який є достатнім для відновлення порушеного права позивачів.
		Додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 червня           2017 року скасовано, стягнуто з ПАТ «Сумигаз» на користь держави судовий збір у розмірі 1600 грн, компенсовано ТОВ «Сумигаззбут» судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1760 грн за рахунок держави.
		Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виконавчим комітетом Сумської міської ради подано позов в інтересах споживачів, які відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» звільнені від сплати судового збору, тому за подання даного позову до суду судовий збір сплачено помилково. Тому судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягав стягненню з ПАТ «Сумигаз» на користь держави, тоді як виконавчий комітет Сумської міської ради має право звернутися до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про повернення помилково сплаченого ним судового збору.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		 
		У вересні 2017 року Виконавчий комітет Сумської міської ради подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволені позову щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок об`ємів газу та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		 
		У жовтні 2017 року ПАТ «Сумигаз» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, додаткове рішення суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову. 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги
		 
		Касаційна скарга Виконавчого комітету Сумської міської ради мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи частково в задоволенні позову, допустив порушення вимог частини першої статті 15 ЦК України та пункту четвертого частини другої статті 16 ЦК України, які передбачають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорення. Одним із способів захисту цивільного права та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Вказував, що ТОВ «Сумигаззбут» заперечував проти здійснення ним перерахунку норм споживання газу, що свідчить про неповний захист прав позивачів, шляхом  визнання недійсним рішення.   
		 
		Касаційна скарга ПАТ «Сумигаз» мотивована тим, що суди чітко встановили факт відмови позивачів від встановлення лічильників за кошти Оператора ГРМ, однак дійшли протилежного висновку. Вказувало, що суди не надали оцінку всім зібраним доказам та дійшли необґрунтованих висновків.
		 
		Доводи осіб, які подали відзиви 
		 
		У листопаді 2017 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( далі - НКРЕКП) направила пояснення, у яких вказувала, що повністю підтримує пояснення по справі, надані суду першої інстанції. Своє ставлення до направлених касаційних скарг не висловила.
		 
		У листопаді 2017 року від ТОВ «Сумигаззбут» надійшли заперечення (відзив),  просить залишити без задоволення касаційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції, оскільки при його ухваленні правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
		 
		У листопаді 2017 року від ПАТ «Сумигаз» надійшли заперечення (відзив), в яких просить залишити без задоволення касаційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення апеляційних скарг ТОВ «Сумигаззбут» та ПАТ «Сумигаз», оскільки при його ухваленні правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
		 
		Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних               і кримінальних справ від 29 вересня 2017 року та 01 листопада 2017 року відкрито касаційні провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції. 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу. 
		Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3. проживають у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 - кв. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 - кв. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 - кв. НОМЕР_3 ), на їх ім`я відкриті особові рахунки для сплати за газ та послуги з газопостачання, вони є пенсіонерами.
		 
		Згідно з ліцензією, виданою НКРЕКП на підставі рішення від 26 березня 2015 року № 929 (переоформлена рішенням від 01 вересня 2015 року            № 2248), ПАТ «Сумигаз» є газорозподільною організацією ( далі - Оператор ГРМ), яке здійснює свою діяльність, зокрема, на території Сумської області.
		 
		Постановою НКРЕКП від 31 березня 2016 року № 549, з наступними змінами від 15 грудня 2016 року, затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Сумигаз» на 2016-2025 роки, яким передбачено витрати на встановлення будинкових приладів обліку.
		 
		Будинок № АДРЕСА_1 включено в План розвитку газорозподільної системи на 2016-2025 роки Інвестиційної програми ПАТ «Сумигаз» на 2016 рік, якою передбачені витрати на встановлення будинкових приладів обліку.
		 
		Починаючи з серпня 2016 року, працівники ПАТ «Сумигаз» намагалися встановити загальнобудинковий вузол обліку газу у вказаному будинку.
		 
		12 серпня 2016 року представниками ПАТ «Сумигаз» складено акт про порушення № 04/61. В акті зазначено, що на об`єкті - житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення Кодексу ГРС, а саме: відмова споживачів від встановлення лічильника, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ, не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних, монтажних робіт. За виявленими порушеннями споживачу необхідно надати безперешкодний доступ до об`єкта системи газопостачання житлового будинку за адресою                   АДРЕСА_1 , забезпечити представника споживача. Інша необхідна інформація та вимоги - фактичний об`єм спожитого природного газу по кожному побутовому споживачу за відповідний попередній місяць визначатиметься за граничними об`ємами споживання природного газу. Комісія оператора ГРМ з розгляду цього акту проведе засідання 18 серпня 2016 року за адресою: м. Суми вул. Береста, 21 о 14-00 год. З актом про порушення ознайомлені мешканці 20 квартир, в тому числі ОСОБА_2 , про що міститься відмітка на зворотному боці акту.
		 
		13 вересня 2016 року представниками ПАТ «Сумигаз» повторно складено акт про порушення № 04/189 аналогічного змісту. З актом про порушення не погодились мешканці 25 квартир, які ознайомились з актом, в тому числі ОСОБА_2 .
		 
		У актах зазначено, що порушенням є відмова споживачів від встановлення загальнобудинкового лічильника, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ.
		 
		Встановлено, що підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в актах відсутні.
		 
		16 вересня 2016 року мешканці будинку АДРЕСА_1 , звернулися з колективною заявою на адресу ТОВ «Сумигаззбут», яку підписали, зокрема, позивачі, в якій йдеться про те, що вони заперечують проти встановлення загальбудинкового лічильника обліку та просять встановити індивідуальні лічильники в кожну квартиру.
		 
		Запрошеннями на ім`я ОСОБА_1 від 04 листопада 2016 року                  № 03/1665, ОСОБА_2 від 04 листопада 2016 року № 03/1665,        ОСОБА_3 від 04 листопада 2016 року № 03/1665 позивачі запрошені ПАТ «Сумигаз» на засідання комісії для розгляду актів про порушення         від 12 серпня 2016 року та 13 вересня 2016 року, проведення якого  призначено на 14-00 год. 17 листопада 2016 року.
		 
		Повідомленнями від 18 листопада 2016 року № 03/1684 про результати засідання комісії з розгляду актів від 01 серпня 2016 року № 4/61,                  від 13 вересня 2016 року № 04/189 до відома позивачів доведено наступне рішення комісії ПАТ «Сумигаз» від 17 листопада 2016 року: «Через відмову споживачів природного газу, мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , від встановлення загальнобудинкового лічильника газу за ініціативи та кошти Оператора ГРМ, шляхом не допуску представників Оператора ГРМ до відповідного газопроводу багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 для виконання робіт по встановленню загальнобудинкового вузла обліку природного газу, в порушення вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 № 3533-VI пункту З глави 4 розділу IX та глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, затвердженого постановою НКРЕКП              від 30 вересня 2015 року № 2494, що документально підтверджується актом від 12 серпня 2016 року № 04/61 про порушення, актом від 13 вересня      2016 року № 04/189 про порушення, фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу мешканцям багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 як побутовим споживачам, у яких не встановлені індивідуальні лічильники газу, з               01 листопада 2016 року визначити за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у Додатку №10 до Кодексу ГРС».
		 
		У період з грудня 2016 року по квітень 2017 року ОСОБА_1 ,      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримали від ТОВ «Сумигаззбут» рахунки на оплату за спожитий газ та послуги газопостачання за листопад та грудень 2016 року, січень - березень 2017 року, згідно яких позивачі повинні сплачувати за спожитий газ за граничними об`ємами споживання природного газу населенням.
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга Виконавчого комітету Сумської міської ради підлягає частковому задоволенню, касаційна скарга ПАТ «Сумигаз» не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог                      і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Функціонування ринку природного газу в Україні врегульовано Законами України «Про ринок природного газу», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексом ГРС, постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України                       від 16 травня 2002 року № 620, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 46.
		 
		Відповідно до частин другої, третьої статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
		 
		Підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону України                     «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» передбачено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року.
		 
		Частиною першою статті 5 цього Закону визначено, що в разі відмови населення від встановлення суб`єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу, розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - з 01 січня 2018 року.
		 
		Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу Х Кодексу ГРС установлення лічильників газу побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
		 
		Доводи представника відповідача, що Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено розрахунок доцільності встановлення загальнобудинкових вузлів обліку газу згідно з Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ «Сумигаз» на 2016-2025 роки, у якому встановлення будинкового вузла обліку газу за адресою: АДРЕСА_1 визнано доцільним, суд обґрунтовано вважав такими, що не звільняють його від обов`язку встановити індивідуальні лічильники позивачам. 
		 
		Саме на відповідача покладений обов`язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов`язку на споживачів є неправомірним. 
		 
		Зі змісту статті 6 Закону № 3533-VI вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу.
		 
		Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18).
		 
		Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких оператор газорозподільної системи змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить відмова в доступі до об`єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого оператор газорозподільної системи не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.
		 
		Згідно з пунктом 6 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови в доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого оператор газорозподільної системи не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу споживачу, який не забезпечений лічильником газу (розраховується за нормами споживання), визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв, починаючи з дати, наступної після дати недопуску, визначеної в акті про порушення.
		 
		Ознайомлення побутового споживача із запланованими датою та часом встановлення лічильника газу має бути підтверджено позначкою про вручення йому письмового попередження про встановлення лічильника газу, яке має бути надане побутовому споживачеві не пізніше ніж за десять робочих днів до запланованої дати встановлення лічильника газу.
		 
		При цьому представник оператора ГРМ в акті про порушення має попередити споживача під особистий підпис про те, що розрахунки за спожитий газ за граничними об`ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через 20 днів з дня складання акта про порушення, і про те, що до цього часу споживач має забезпечити доступ представникам оператора газорозподільної системи для безкоштовного встановлення лічильника газу. У разі забезпечення споживачем протягом цього строку доступу представникам оператора газорозподільної системи для безкоштовного встановлення лічильника газу процедура нарахування за граничними об`ємами споживання природного газу населенням не застосовується.
		 
		Абзацом сьомим пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС передбачено, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок оператора газорозподільної системи (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до глави         5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу. Додаток 10 до Кодексу газорозподільних систем встановлює граничні об`єми споживання природного газу населенням: плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання -   9,8 куб. м людино-місяць.
		 
		Таким чином, для застосування такої санкції, як визначення фактичного об`єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, має бути встановлений факт правопорушення - відмова споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок оператора газорозподільної системи, тобто у разі доведеності факту відмови в доступі до об`єкта споживача.
		 
		При цьому законодавчо не розмежовано поняття «об`єкт споживача», що в даному випадку може бути як багатоквартирний будинок в разі встановлення загальнобудинкового приладу обліку, так і інше житло - в разі встановлення індивідуального приладу обліку газу.
		 
		Аналіз норм Кодексу ГРС у їх системному зв`язку із Законами України       «Про ринок природного газу», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» дає підстави вважати, що законодавець під відмовою від встановлення лічильника розуміє відмову від встановлення будь-якого лічильника газу - квартирного чи загальнобудинкового, оскільки метою регулювання ринку газу є саме забезпечення обліку спожитого газу населенням.
		 
		Суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку, що ПАТ «Сумигаз» не довів факту здійснення позивачами, як побутовими споживачами природного газу, правопорушення у вигляді відмови від встановлення за рахунок оператора газорозподільної системи лічильника природного газу - індивідуального або загальнобудинкового.
		 
		Водночас матеріали справи свідчать про те, що позивачі висловили своє бажання встановити в квартирах індивідуальні лічильники, подавши            16 вересня 2016 року колективну заяву до ПАТ «Сумигаз».
		 
		Незважаючи на це, нарахування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,      ОСОБА_3 обсягів спожитого газу за нормами споживання 9,8 куб. м здійснено саме як санкцію за порушення правил обліку та споживання природного газу, що полягало у відмові від встановлення приладу обліку спожитого газу (лічильника).
		 
		Як встановлено Кодексом ГРС (абзац сьомий пункту 3 глави 4 розділу IX, пункт 6 глави 3 розділу ХІ), правопорушення у виді відмови від встановлення лічильника має бути зафіксоване оператором газорозподільної системи згідно з визначеною процедурою з оформленням відповідного документа певної форми і змісту.  
		 
		Надаючи оцінку діям працівників ПАТ «Сумигаз» щодо дотримання процедури складання актів про порушення стосовно споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 12 серпня 2016 року та 13 вересня 2016 року, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно застосував положення глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС та дійшов обґрунтованого висновку про допущення працівниками ПАТ «Сумигаз» порушень при оформленні вказаних актів, тому дійшов правильного висновку щодо визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз»   від 17 листопада 2016 року в частині визначення позивачам в період з                01 листопада 2016 року режиму споживання, за яким фактичний об`єм спожитого природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням згідно Додатку № 10 до Кодексу ГРС.
		 
		Ухвалюючи рішення в частині зобов`язання ТОВ «Сумигаззбут» здійснити перерахунок об`ємів природного газу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення, яке стало підставою для нарахування граничних об`ємів споживання природного газу скасовано, то є підстави для зобов`язання відповідачів для здійснення такого перерахунку. При цьому вказав про необхідність покладення обов`язків по здійсненню перерахунку на обох відповідачів, обґрунтовуючи це тим, що обсяги споживання природного газу по об`єму споживання за відповідний календарний місяць визначається оператором ГРМ (ПАТ «Сумигаз»), а на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм газу підприємство ТОВ «Сумигаззбут» проводить нарахування споживачам за надану послугу з газопостачання, про що свідчать відповідні рахунки, які виставляються споживачам природного газу саме ТОВ «Сумигаззбут». 
		 
		Відповідно до глави 4 розділу IХ Кодексу газорозподільних систем, об`єми та обсяги споживання природного газу побутовими споживачами визначаються оператором газорозподільної мережі (в даному випадку - ПАТ «Сумигаз»). Зокрема, в абзаці 3 п. 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу вказано, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
		 
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, дійшов обґрунтованого висновку, що згідно з приписами глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ об`єми та обсяги споживання природного газу побутовими споживачами визначаються оператором газорозподільної мережі, тобто  ПАТ «Сумигаз», безумовні вимоги якого покликаний виконувати ТОВ «Сумигазбут».
		 
		Однак, висновки суду апеляційної інстанції щодо визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз» в частині визначення позивачем режиму споживання, яким фактичний об`єм споживчого природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенню згідно з Додатком № 10 до Кодексу ГРС, є способом, який є достатнім для відновлення їх порушених прав, суперечать приписам, викладеним в статті 16 ЦК України. 
		 
		Так, пункт четвертий частини першої статті 16 ЦК України встановлює, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Оскільки рішення (акт-розрахунок) ПАТ «Сумигаз» не має наслідком виникнення  певних прав  та обов`язків у позивачів, не сприяє ефективному відновленню порушених прав позивачів, то вимога, заявлена з метою відновлення становища, яке існувало до порушення прав, є належним способом захисту за умови звернення з позовними вимогами до особи, яка це право порушила, тобто ПАТ «Сумигаз». Однак цього позивачами зроблено не було, так як позовні вимоги про зобов`язання здійснити  перерахунок  адресовані до ТОВ «Сумигаззбут», а не до  ПАТ «Сумигаз».
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції в частині скасування додаткового рішення суду першої інстанцій щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд вважає обґрунтованими, оскільки приписи статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняють Виконавчий комітет Сумської міської ради від сплати судового збору при подачі позову в інтересах позивачів, які є споживачами природного газу.
		 
		Доводи касаційної скарги ПАТ «Сумигаз» зводяться до переоцінки доказів, що з огляду на статтю 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Щодо доводів касаційної скарги Виконавчого комітету Сумської міської ради, колегія суддів зазначає, що перевіривши доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення суду апеляційної інстанції, виключно в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування апеляційним судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, відсутні підстави для його скасування.
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального                              і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Керуючись статтями 389, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги Виконавчого комітету Сумської міської ради, публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2017 року в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Сумської області            від 05 вересня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		  Головуючий    Д. Д. Луспеник    Судді:   І. А. Воробйова      Б.І.Гулько     Г. В. Кривцова     Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...