Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2540/2686/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано для оприлюднення: 03.10.2019. Зареєстровано: 03.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2019.
Дата набрання законної сили: 03.12.2019
Результат оскарження 03.12.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: В/620/1/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24 вересня 2019 року Чернігів Справа № 2540/2686/18 
		В/620/1/19
		Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., суддів Бородавкіної С. В., Заяць О. В. за участю секретаря Шашери М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами
		за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпро за участю сторін від позивача визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 У С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 25.07.2018 звернувся до суду з позовом до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (далі  Ніжинським ОУ ПФУ), в якому просив суд: визнати протиправними дії Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати Ніжинське об`єднане управління пенсійного фонду України, відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити з 01.10.2017 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку; визнати дії Ніжинського об`єднаного управління пенсійного фонду України, при вирішенні звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії, яке було подано 06.07.2018 до Ніжинського об`єднаного управління пенсійного фонду України, як дискримінаційні.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у задоволенні позову було відмовлено повністю.
		Суд мотивував своє рішення тим, що правило призначення пенсії у розмірі 5 мінімальних заробітних плат як мінімальна соціальна гарантія, передбачена ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у первісній редакції запроваджено законодавцем саме для військовослужбовців дійсної строкової служби за призовом. Тому, суд не знайшов підстав для поширення на інші категорії військовослужбовців вказаного правила, що було запроваджено для військовослужбовців строкової служби, а враховуючи, що позивач на час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС дійсну строкову службу не проходив, підстави для задоволення позову були відсутні.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 апеляційна скарга на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі № 2540/2686/18 була залишена без задоволення, а зазначене рішення Чернігівського окружного адміністративного суду  без змін.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі № 2540/2686/18 набрало законної сили станом на 12.12.2018.
		В подальшому, 02.05.2019 до Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 в адміністративній справі № 2540/2686/18, в якій заявник просить:
		- скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі № 2540/2686/18, 
		- прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
		В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 (надалі також  ОСОБА_1 , заявник) зазначив, що вважає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі № 2540/2686/18 є таким, що підлягає перегляду за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України. Заявник є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1-ї категорії та інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З огляду на це, позивач вважає, що він має право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, суд встановив, що в період з 08.08.1986 по 20.11.1986 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та у вказаний період не проходив дійсну строкову службу. Тому, у задоволенні позову було відмовлено.
		Водночас заявник зазначив, що в рішенні від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) Конституційний Суд України (далі - КСУ) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за яким визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
		При цьому, за твердженнями заявника, такі висновки КСУ є визначальними, а викладені обставини є виключними, мають істотне значення для правильного розгляду справи, для перегляду рішення суду та задоволення позову в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 14.05.2019 було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі № 2540/2686/18, та призначено заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
		Ухвалою суду від 24.09.2019, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати та занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, Ніжинське об`єднане управління Пенсійного фонду України замінено його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
		У встановлений судом строк відповідач надав суду відзив на заяву, в якому зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була чинною, а тому приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 орган Пенсійного фонду діяв в межах повноважень. Таким чином, відповідач наполягає на відмові в задоволенні заяви ОСОБА_1 . При цьому, відповідач просив розгляд справи проводити без його участі.
		Заявник та його представник в судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовільнити.
		Відповідно до ч. 2 ст. 368 КАС України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
		Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, а також, надаючи оцінку обставинам, зазначеним заявником у заяві про перегляд рішення суду за виключними обставинами, переглядаючи за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі № 2540/2686/18, дійшов наступного висновку.
		ОСОБА_1 з 10.05.1969 по 26.06.1971 проходив дійсну строкову військову службу, а з 08.08.1986 по 20.11.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , довідкою Військової частини НОМЕР_2 та довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України від 26.07.1996 № 51/1/1045 (а.с.18, 46, 47 том 1).
		З огляду на матеріали справи позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серія НОМЕР_3 та вкладкою № НОМЕР_4 до посвідченнякатегорії 1 серії НОМЕР_3 , виданими Чернігівською обласною державною адміністрацією 14.05.1998 (а.с.17 том 1).
		ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області (правонаступник Ніжинського ОУ ПФУ) та отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на підставіЗакону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Позивач 06.07.2018 звернувся до Ніжинського ОУ ПФУ із заявою про проведення з 01.10.2017 перерахунку та виплати йому пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.19 том 1).
		Листом від 19.07.2018 № 56/04/Б-2 відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до частини 3статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з підстав, що позивачприймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як особа, призвана на військові збори, та на момент призову працював на посаді майстром дільниці в Ніжинському учбово-виробничому підприємства УТОС, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с.20-22, 44-45 том 1).
		Не погодившись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду за захистом свої прав та інтересів.
		З огляду на викладене, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності рішення Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 01.10.2017 року.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі № 2540/2686/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю з підстав того, що під час участі у ліквідації наслідків ЧАЕС позивач у вказаний період не проходив дійсну строкову службу, а тому не має права на перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Судом зазначено, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
		Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, єЗакон України від28.02.1991№796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон № 796-XII).
		Статтею 1 Закону № 796-XIIвстановлено мету та основні завдання цьогоЗакону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
		Отже метою та завданнями цьогоЗаконує захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
		Відповідно достатті 59 Закону № 796-XII(у редакціїЗакону України від 05.10.2006 № 231-V)пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цимЗакономта іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51цього Закону.
		Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54цього Закону.
		Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цьогоЗаконуабо за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
		Отже частина 3статті 59 Закону № 796-XII(до внесення змінЗаконом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ)регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
		Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Законувикладено у новій редакції:
		«Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цимЗакономта іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51цього Закону.
		Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно достатті 54 цього Закону.
		Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброїпід час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цьогоЗаконуабо за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна 1 січня відповідного року».
		Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3статті 59 Закону № 796-XIIсвідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завданьзакону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що діястатті 59 Закону № 796-XII(обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
		1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
		2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
		3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
		Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьоїстатті 59 Закону № 796-XIIне допускається):
		1) особа має статус особи з інвалідністю;
		2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
		3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
		Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 у справі № 816/1159/18 (провадження № Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 у справі № 820/2589/18 (провадження № Пз/9901/39/18), від 11.06.2018 у справі № 825/1922/18 (провадження № Пз/9901/41/18) та від 13.06.2018 у справі № 812/1094/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/43/18).
		Як встановлено судом вище, позивач з 10.05.1969 по 26.06.1971 проходив дійсну строкову військову службу, а з 08.08.1986 по 20.11.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		Згідно з записами у трудовій книжці позивача, останній з 07.12.1979 по 02.12.1988 працював на посаді майстра дільниці в Ніжинському учбово-виробничому підприємства УТОС (а.с.44-45).
		Отже позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби.
		Постановою Кабінету Міністрів України«Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.11.2011 № 1210затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (даліПорядок № 1210).
		Пунктом 1 Порядку № 1210 (у редакції, чинній до внесення змінпостановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей54і57 Закону № 796-XII.
		Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (пункт 9 Порядку № 1210).
		15.11.2017 (після внесення змін достатті 59 Закону № 796-XII) постановою Кабінету Міністрів України № 851 внесено зміни до Порядку № 1210, а саме:у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей54і57Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»замінено словами і цифрами «статей54,57і59Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок № 1210пунктом9-1такого змісту:«За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна 1 січня відповідного року».
		Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що пункт 9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми частини 3статті 59 Закону № 796-XII, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини 3статті 59 вказаного Закону.
		За таких обставин та з урахуванням встановлення судом факту, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби,суд дійшов висновку, що дія норм частини 3статті 59 Закону № 796-XIIта пункту 9-1 Порядку № 1210 на нього не поширюються.
		Водночас суд вважав за необхідне зазначити, що частину третюстатті 59 Закону № 796-XIIнеобхідно застосовувати з урахуванням контекстного зв`язку з іншими її положеннями та положеннямистатті 10 Закону № 796-XII.
		Так,статтею 10 Закону № 796-XIIвстановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
		Відповідно до примітки достатті 10 Закону № 796-XIIтут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
		Суд зауважив, що стаття 59 має назву «Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», отже її положеннями врегульовано порядок призначення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків ЧАЕС саме під час проходження військової служби.
		Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, приписистатті 59 Закону № 796-XIIне врегульовують питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.
		Пункт 9-1 Порядку № 1210 повністю повторює зміст частини третьоїстатті 59 Закону № 796-XII, зі встановленням механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.
		Отже пунктом 9-1 Порядку № 1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі статті 59 Закону № 796-XII, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.
		За таких обставин та враховуючи, що за змістомстатті 10 Закону № 796-ХІІдо осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці та щостаття 59 Закону№ 796-ХІІрегулює пенсії саме військовослужбовців, суд дійшов висновку, що частина третястатті 59 Законувизначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
		Отже суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Таким чином, у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі № 2540/2686/18, суд надав правову оцінку та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		 
		Водночас, 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№ 1-р(II)/2019), яким вирішено:
		1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
		2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Отже, вимога ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019, тому суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача вважає, що слід застосувати ч. 2 ст. 9 КАС України, і зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року), саме з 25 квітня 2019 року.
		Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Крім того, відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Суд, також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09 грудня 1994 року, пункт 29).
		Отже, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№ 1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, суд вважає, що позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019 року.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
		Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення за виключними обставинами підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині часткового скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі № 2540/2686/18, в порядку перегляду за виключними обставинами, та часткового задоволення позовних вимог в частині щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019.
		В свою чергу, щодо вимоги про виплату різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку, суд зазначає, що вказані вимоги в частині періоду з 01.10.2017 до 24.04.2019 є безпідставними, оскільки закон зворотної дії не має в силу прямої норми Конституції України та ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від13.07.2017 №2136-VII, а з 25.04.2019 є передчасними, оскільки права позивача в цій частині ще не порушені.
		Щодо визнання дій відповідача при вирішенні звернення позивача як дискримінаційних щодо перерахунку пенсії, яке було подано до відповідача, суд зауважує, що вказана вимога задоволенню не підлягає, враховуючи те, що дії відповідача відбувались в діючому на той час правовому полі, за нормами чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, з урахуванням виключних обставин в адміністративній справі, ч.2 ст 9 КАС України, згаданих висновків Верховного Суду, практики Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України від25.04.2019 №3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019), що підтверджено доказами, які перевірено судом.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від24.09.2018 у справі №2540/2686/18 слід задовольнити частково, а саме: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від24.09.2018 у справі №2540/2986/18 - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (правонаступник Ніжинського ОУПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 25.04.2019 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Щодо клопотання представника заявника щодо звернення в порядку частини 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону суд зазначає таке.
		На момент перегляду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 за виключними обставинами спірні положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вже визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№ 1-р(II)/2019), що в своє чергу і стало підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами. Тобто актуальність даного клопотання мала місце саме під час розгляду справи та винесення рішення 24.09.2018 року, а не під час його перегляду за виключними обставинами. 
		Оскільки, позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України, судовий збір розподілу не підлягає.
		Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 361, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		Заяву ОСОБА_1 про перегляд справи за виключними обставинами за позовом ОСОБА_1 до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від24.09.2018 у справі № 2540/2686/18  скасувати.
		Позов ОСОБА_1 до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, обчисленої в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 25.04.2019, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
		У задоволенні іншої частини позову  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
		З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
		Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
		Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. Пятницька, 83-а м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.
		Дата складення повного рішення суду - 02.10.2019.
		 
		Головуючий суддяЮ. О. Скалозуб
		 
		СуддіС. В. Бородавкіна
		 
		О. В. Заяць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...