Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/4496/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2019.
Дата набрання законної сили: 26.09.2019
Номер судового провадження: 61-32512ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		26 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 359/4496/16-ц
		провадження № 61-32512св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,                               Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Бориспільська центральна районна лікарня,
		третя особа - головний лікар Бориспільської центральної районної лікарні Щур Олександр Павлович,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Бориспільської центральної районної лікарні - Клочай Наталії Іванівни, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2017 року в складі судді Муранової-Лесів І. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області 
		від 20 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., 
		Кулішенка Ю. М., Кашперської Т. Ц.,
		В С Т А Н О В И В:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільської центральної районної лікарні (далі - Бориспільська ЦРЛ), третя особа - головний лікар Бориспільської центральної районної лікарні Щур О. П., про скасування дисциплінарного стягнення, зокрема про визнання незаконним та скасування наказу головного лікаря Бориспільської ЦРЛ «Про дисциплінарне стягнення» 
		від 17 березня 2016 року № 163.
		 
		У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільської центральної районної лікарні (далі - Бориспільська ЦРЛ), третя особа - головний лікар Бориспільської центральної районної лікарні Щур О. П., про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі.
		 
		Позовні заяви мотивовані тим, що з 01 серпня 2006 року він працював у відповідача на посаді завідуючого патологоанатомічним відділенням та за роки роботи не отримував жодного дисциплінарного стягнення. 
		Проте, 17 березня 2016 року наказом головного лікаря Бориспільської ЦРЛ № 163 «Про дисциплінарне стягнення» йому було оголошено догану за відсторонення від роботи підлеглого працівника та допущення до роботи сторонньої людини. 
		Підставою для застосування дисциплінарного стягнення у наказі зазначено доповідну записку ОСОБА_2 та акт проведеного службового розслідування від 17 березня 2016 року. 
		Позивач вважав такий наказ незаконним, оскільки доповідна санітара                     ОСОБА_2 від 10 березня 2016 року про неможливість виконувати посадові обов`язки з його вини містить надумані обставини, та що 02 березня 2016 року ОСОБА_2 відмовився від виконання своїх трудових обов`язків без будь-якої поважної причини і ці обставини були повідомлені позивачем головному лікарю у пояснювальній записці від 11 березня 2016 року. 
		Оскаржуваний наказ також не містить будь-яких правових посилань на законодавство, не зазначено, які саме норми посадової інструкції чи інших нормативних актів було порушено позивачем, а також відсутні посилання на те, коли і за яких обставин було вчинено дисциплінарне правопорушення, до яких негативних наслідків воно привело.
		04 квітня 2016 року наказом головного лікаря Бориспільської ЦРЛ № 185 
		ОСОБА_1 було оголошено догану у зв`язку з тим, що він у термін до 01 квітня 2016 року не надав графік відпусток на підлеглих працівників та не протабелював графік обліку робочого часу молодшої медичної сестри ОСОБА_2 за березень 2016 року, у зв`язку з чим ОСОБА_2 не отримав заробітну плату. 
		Позивач посилався, що з 25 березня 2016 року по 01 квітня 2016 року він не міг виконувати свої трудові обов`язки чи інші доручення керівництва у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а також те, що згідно зі статтею 10 Закону України «Про відпустки» відповідальними за черговість надання відпусток працівникам є власник та профспілка, а посадовою інструкцією завідуючого патологоанатомічного відділення не передбачено обов`язку надавати графік відпусток на підлеглих працівників та здійснювати табелювання обліку робочого часу. 
		Крім того роботодавцем порушено вимоги статті 149 КЗпП України та не повідомлено про стягнення працівникові під розписку, а про накладення дисциплінарного стягнення позивач дізнався у судовому засіданні 11 серпня         2016 року.
		Наказами від 09 серпня 2016 року № 362 та від 31 серпня 2016 року № 385 йому було оголошено догану за порушення ведення первинної медичної документації, тобто за одне порушення трудової дисципліни двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності, чим порушено вимог частини третьої статті 149 КЗпП України. 
		Позивач посилався на те, що під час складання акта статистичної ревізії ведення облікової первинної медичної документації та достовірності звітних даних 
		13 квітня 2016 року його не було на робочому місці, оскільки він перебував на лікарняному з 11 квітня 2016 року по 01 серпня 2016 року. 
		Вважав неправомірними дії щодо вилучення медичної документації, а саме шляхом пошкодження сейфу вилучено 16 медичних карток померлих стаціонарних хворих, відповідальність за зберігання та заповнення яких покладена на позивача. Неправомірні дії відповідача позбавили його можливості належним чином оформити картки стаціонарних хворих після виходу з лікарняного та своєчасно передати їх в інформаційно-аналітичний відділ. 
		Картки хворого, який вибув зі стаціонару форма 006/о заповнені та передані до інформаційно-аналітичного відділу вчасно, а медичні картки стаціонарних хворих були залишені для подальшого оформлення після отримання даних гістологічних досліджень, детального вивчення медичної документації для написання карт патологоанатомічного дослідження відповідно до вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12 травня 1991 року № 81 «Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби».
		Наказом від 18 серпня 2016 року № 373 йому оголошено чергову догану, і роботодавцем не надано можливість ознайомитися з документом, що став підставою для застосування стягнення 
		У порушення вимог статті 149 КЗпП України будь-яких вимог від роботодавця чи працівників відділу кадрів про надання пояснень позивач не отримував, а також у порушення вимог чинного законодавства з наказом від 18 серпня 2016 року                    № 373 був ознайомлений через п`ять днів, а саме 23 серпня 2016 року, з наказом від 31 серпня 2016 року - через шість днів (06 вересня 2016 року), що свідчить про порушення власником вищевказаних вимог закону. 
		Крім того, наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності, однак керівником Бориспільської ЦРЛ вказана вимога дотримана не була, що призвело до порушення вимог законодавства під час накладення дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 .
		Також посилався на те, що пояснення про підстави звільнення ні письмово ні усно йому надані не були, наказ про звільнення і трудова книжка йому видані не були. Факт порушення ним трудової дисципліни нічим не підтверджується, вина у порушенні трудового законодавства відсутня. 
		Профспілковий комітет Бориспільської ЦРЛ не надавав свою згоду на його звільнення як члена профспілкового комітету, засідання з розгляду даного питання не відбувалося, на розгляд письмового подання власника про розірвання трудового договору він не запрошувався. 
		Вважав, що вказані дії з боку відповідача є порушенням його законних прав на працю, які завдали йому моральних страждань. Після свого звільнення із займаної посади позивач залишився без роботи і без засобів для існування, що негативно позначилось на його фізичному стані. Вказана ситуація призвела до тяжких моральних страждань, через незаконне звільнення він нервував і знаходився у депресивному стані, оскільки після звільнення через зазначення у його трудовій книжці причин звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, йому важко знайти подібну роботу. 
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2017 року обидва позови об`єднані в одне провадження.
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області 
		від 20 вересня 2017 року, позов задоволено частково.
		 
		Визнано незаконним та скасовано наказ головного лікаря Бориспільської ЦРЛ «Про дисциплінарне стягнення» від 17 березня 2016 року № 163.
		 
		Скасовано наказ головного лікаря Бориспільської ЦРЛ від 04 квітня 2016 року 
		№ 185 «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 ».
		 
		Скасовано наказ в.о. головного лікаря Бориспільської ЦРЛ від 18 серпня                             2016 року № 373 «Про накладення дисциплінарного стягнення на завідуючого патологоанатомічного відділення ОСОБА_1 ».
		 
		Скасовано наказ виконуючого обов`язки головного лікаря Бориспільської ЦРЛ 
		від 31 серпня 2016 року № 385 «Про накладення дисциплінарного стягнення на завідуючого патологоанатомічного відділення ОСОБА_1 ».
		 
		Скасовано наказ головного лікаря Бориспільської ЦРЛ від 26 вересня 2016 року № 426 «Про звільнення за пунктом 3 статтею 40 КЗпП України» та поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого патологоанатомічного відділення у Бориспільській ЦРЛ з 26 вересня 2016 року.
		 
		Стягнуто з Бориспільської ЦРЛ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 39 010,00 грн.
		 
		Стягнуто з Бориспільської ЦРЛ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 
		Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. 
		 
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із недоведеності систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, що призвело до накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани, а тому вважав звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України незаконним та необґрунтованим.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У жовтні 2017 рокупредставник Бориспільської ЦРЛ - Клочай Н. І. , подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову.
		 
		Аргументи учасників справ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
		 
		Відзив на касаційну скаргу не подано
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексуУкраїни, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		Судами установлено, що з 01 серпня 2006 року  ОСОБА_1 перебував з відповідачем у трудових відносинах.
		 
		Наказом відповідача від 01 лютого 2013 року № 16-к переведений з посади лікаря-патологоанатома патологоанатомічного відділення на посаду завідуючого патологоанатомічним відділенням з посадовим окладом згідно штатного розкладу та йому було надано 0,5 ставки лікаря-патологоанатома за сумісництвом.
		 
		Протягом 2016 року позивач неодноразово перебував на лікарняному, що підтверджується копіями листків непрацездатності, а також листом Київського міського відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності «Про результати перевірки обґрунтованості видачі листа непрацездатності на ім`я ОСОБА_1 по догляду за дитиною» від 01 грудня 2016 року № 3973-08, зокрема у періоди: з 25 березня 2016 року по 01 квітня 
		2016 року включно, з 11 квітня 2016 року по 01 серпня 2016 року включно, з 
		08 вересня 2016 року по 21 вересня 2016 включно.
		 
		Встановлено, що протягом 2016 року ОСОБА_1 шість разів притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено п`ять доган та звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі наказів: від 17 березня 2016 року № 163 «Про дисциплінарне стягнення»; від 04 квітня 2016 року № 185 «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 »; від 09 серпня 2016 року № 362 «Про оголошення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 »; від 18 серпня 2016 року № 373 «Про накладення дисциплінарного стягнення на завідуючого патологоанатомічного відділення ОСОБА_1 »; від 31 серпня 2016 року № 385 «Про накладення дисциплінарного стягнення на завідуючого патологоанатомічного відділення ОСОБА_1 »; від 26 вересня 2016 року № 426 «Про звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України».
		Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни були усі оскаржувані позивачем накази про накладення дисциплінарного стягнення, письмові документи, що були підставою для застосування цих стягнень, зокрема: доповідна молодшої медичної сестри ОСОБА_2 від 10 березня 2016 року, доповідна оператора комп`ютерного набору відділу кадрів ОСОБА_4 , доповідна завідуючої ІАВ Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_5 , доповідна охоронця господарчої діяльності ОСОБА_6 , доповідна молодшої медичної сестри ОСОБА_2 , доповідна лікаря патологоанатомічного відділення ОСОБА_7 , доповідна молодшої медичної сестри патологоанатомічного відділення ОСОБА_8 , доповідна молодшої сестри медичної патологоанатомічного відділення ОСОБА_9 , колективна записка працівників патологоанатомічного відділення, доповідна заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_11., накази від 17 березня 
		2016 року № 163, від 04 квітня 2016 року № 185, від 09 серпня 2016 року № 362, від 18 серпня 2016 року № 373, від 31 серпня 2016 року № 385, пояснююча ОСОБА_1 від 10 березня 2016 року, акт про відмову надання пояснення на доповідну від 04 квітня 2016 року, акт про відмову надання пояснення на доповідну від 03 серпня 2016 року, акт про відмову надання пояснення на доповідну від 18 серпня 2016 року, акт про відмову надання пояснення на доповідну від 18 серпня 2016 року, подання до голови ПК Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_10 про отримання згоди на звільнення завідуючого патологоанатомічного відділення ОСОБА_1 , доповідна головного бухгалтера ОСОБА_12., акт про відмову надання пояснення від 22 вересня 2016 року, акт службового розслідування від 22 вересня 2016 року.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника з роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		 
		Відповідно до частини першої статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
		 
		Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		 
		У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 та пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержаним власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
		 
		За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.
		 
		Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, встановивши, що дисциплінарні стягнення були застосовані до позивача із порушенням вимог статей 147-1, 148, 149 КЗпП України, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулось із порушенням норм трудового законодавства, що є підставою для поновлення  ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь заборгованості із заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу представника Бориспільської центральної районної лікарні - Клочай Наталії Іванівни, залишити без задоволення.
		 
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 
		2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                             В. М. Коротун 
		С. Ю. Бурлаков
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...