Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/12412/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 03.10.2019. Зареєстровано: 04.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		26 вересня 2019 року                      № 640/12412/19
		 
		          Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Маруліної Л.О., суддів Добрівської Н.А., Кузьменко А.І., за участі секретаря судового засідання Щербань Є.В.,  представника позивача Пилипенко В.М. (ордер серії КС №480615 від 22.10.2018), представника відповідача 1 Пуленця А.С. (довіреність від 18.09.2019 року №7656/9.1.4/22-19),  представника третьої особи 1 Поцеловкіної О.В. (ордер серії АІ №1003536 від 07.08.2019 року), представника третьої особи 2 Гнатенка О.А. (ордер серії КС №285452 від 06.09.2019 року),  вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»   
		до  Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції
		треті особи Компанія Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві., Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» 
		про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		Приватне акціонерне товариство «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (далі також - позивач, ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі також - відповідач 1, КМУ), Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі також - відповідач 2), Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (далі також - відповідач 3, Міжвідомча комісія), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Компанія Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві. (далі також - третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» (далі також - третя особа 2), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
		1) визнати протиправним та скасувати абзац 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська та є додатком і невід`ємною частиною постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, а саме: «Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви»;
		2) визнати протиправним та скасувати абзац 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 507-р «Про визначення переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів», а саме щодо визначення Компанії Ойл Енд Гез Оверсіз Трейдинг БіВі (Oil&Gas overseas trading B.V.) та товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська»;
		3) зобов`язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, як робочий орган Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, організувати проведення засідання Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції з метою повторного розгляду зареєстрованих заяв і додані до них матеріалів учасників Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, без врахування абзацу 6 частини 2 пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, а саме без врахування абзацу: «Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви»;
		4) зобов`язати Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції повторно розглянути зареєстровані заяви і додані до них матеріали учасників Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, без врахування абзацу 6 частини 2 пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, а саме без врахування абзацу: «Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви». За результатами повторного розгляду підготувати для Кабінету Міністрів України нові висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу;
		5) зобов`язати Кабінет Міністрів України повторно розглянути пропозиції Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо визначення переможця Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, прийняті без врахування абзацу 6 частини 2 пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, а саме без врахування абзацу: «Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви».
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним абзацом Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, які є додатком і невід`ємною частиною постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183 «Про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська» (далі також - Конкурс), на учасників Конкурсу протиправно покладено обов`язок щодо подання документів та відомостей, що стосуються не безпосередньо самих учасників, а їх засновників, що суперечить вимогам статті 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції». 
		Наслідком цього, на думку позивача, стало безпідставне прийняття Розпорядження Кабінетом Міністрів України від 05.07.2019 року № 507-р, яким, в тому числі, визначено переможців Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська.
		Позивач, як учасник цього Конкурсу, вважає, що викладене у оскаржуваному абзаці формулювання протиправно дозволяє прийняти участь у конкурсі новоствореній особі, яка не має досвіду роботи в галузі використання надр, що суперечить нормам Закону України «Про угоди про розподіл продукції» в частині обов`язкової наявності досвіду роботи в галузі використання надр, а також відомості про технічні і фінансові можливості для використання робіт та про технології, що будуть застосовані при користуванні надрами. Крім того, інформація щодо досвіду та інших можливостей повинна стосуватися саме учасника конкурсу, а не його засновника, який таким учасником не є.  
		На думку ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», Міжвідомча комісія під час підготовки пропозицій, а Кабінет Міністрів України під час визначення переможця Конкурсу, серед інших критеріїв, повинні були враховувати досвід самого учасника, а не його засновника. 
		Крім іншого, позивач вважає, що під час процедури визначення переможця Конкурсу, у зв`язку з протиправністю оскаржуваного пункту Умов конкурсу, позивача позбавлено об`єктивної оцінки поданої ним заявки на участь у Конкурсі.
		Вважаючи, що застосування при оцінці критеріїв учасників Конкурсу положень Умов конкурсу суперечить чинному законодавству України та призвело до порушення прав позивача, останній просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.  
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 19.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.08.2019 року.
		Через канцелярію суду 05.08.2019 року представником ТОВ «Нафтогазексплуатація» подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		Через канцелярію суду 08.08.2019 року представником Компанії Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві. подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		У підготовче засідання 08.08.2019 року прибули представники позивача, відповідача1, представники Компанії Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві., ТОВ «Нафтогазексплуатація».
		Належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, відповідачами 2, 3 участь уповноважених осіб не забезпечено.
		Судом поставлено на розгляд клопотання представників Компанії Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві., ТОВ «Нафтогазексплуатація» про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача 1, які проти задоволення клопотань не заперечували, судом задоволено клопотання, протокольною ухвалою залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Компанію Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві. та ТОВ «Нафтогазексплуатація» та встановлено третім особам строк для надання пояснень на позов до 30.08.2019 року.
		За клопотанням представника відповідача 1 судом продовжено строк для подання відзиву до 30.08.2019 року.
		З огляду на викладене, судом відкладено підготовче засідання до 09.09.2019 року.
		Через канцелярію суду 09.08.2019 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву.
		Міністерство енергетики та вугільної промисловості України проти позову заперечує з тих підстав, що статтею 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції», на порушення якої посилається позивач, визначено перелік вимог до заяви на участь у конкурсі, який не є вичерпним та може конкретизуватися та/або розширюватися умовами конкурсу, а законодавцем, в свою  чергу, передбачено можливість учасника надавати інші матеріали та відомості, якщо це передбачено умовами конкурсу.
		Крім того, відповідачем 2 зазначено, що позивачем не вірно трактується той факт, що при оцінці зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів учасників Конкурсу оцінювалася виключно наявність у учасника Конкурсу досвіду з пошуку та видобутку вуглеводнів, зокрема із нетрадиційних джерел.
		Так, на переконання відповідача 2, оскаржувані положення Умов конкурсу передбачають можливість врахування не лише досвіду самого учасника, а й засновника учасника конкурсу, що повністю кореспондується як з іншими положеннями Умов конкурсу, так і з нормами Закону України «Про угоди про розподіл продукції».
		Враховуючи викладене, відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю. 
		Через канцелярію суду 21.08.2019 року позивачем подано відповідь на відзив відповідача 2.
		Позивач із викладеними у відзиві відповідачем 2 твердженнями не погоджується. Вважає, що Законом України «Про угоди про розподіл продукції» чітко передбачено, що інформація про досвід роботи в галузі використання надр, а також відомості про технічні і фінансові можливості для виконання робіт та про технології, що будуть застосовані при користуванні надрами, повинна стосуватися саме учасника Конкурсу. Встановлення будь-якої додаткової вимоги, в тому числі, щодо надання засновником інформації про свій власний досвід у галузі видобутку вуглеводнів жодним чином не звільняє самого учасника від обов`язку надати зазначену інформацію щодо себе.       
		Відтак, на думку позивача, врахування досвіду та технічних можливостей засновника новоствореного учасника, замість самого учасника суперечить вимогам статті 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції», а тому, посилання відповідача 2 у відзиві на повну відповідність оскаржуваного пункту Умов конкурсу вказаному положенню законодавства є безпідставним.
		Крім того, позивач вважає, що встановлена оскаржуваним абзацом 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника, яка, на думку відповідача 2, є додатковою вимогою до заяви про участь у конкурсі, насправді не є такою, оскільки статтею 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» взагалі не передбачена. Цією вимогою, на думку позивача, підмінено вимогу щодо надання інформації про самого учасника, яку передбачено законодавством.         
		Через канцелярію суду 29.08.2019 року представниками третіх осіб подані клопотання про встановлення додаткового строку для підготовлення пояснення третьої особи щодо позову.
		Через канцелярію суду 03.09.2019 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву.
		Проти позовних вимог відповідач 1 заперечує з тих підстав, що відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції», однією з умов участі у конкурсі на розподіл продукції на конкретній ділянці, зокрема є зазначення інформації про досвід роботи в галузі використання надр, а також відомості про технічні і фінансові можливості для використання робіт та про технології, що будуть застосовані при користуванні надрами, підтверджені документально. Водночас, зазначеною нормою жодним чином не визначено жодних граничних обмежень щодо розміру такого досвіду, його характеру та особливостей, а є виключно однією із вимог, яка встановлюється Законом України «Про угоди про розподіл продукції» для участі у конкурсі.
		Крім того, серед критеріїв, які встановлені для визначення переможця, Законом України «Про угоди про розподіл продукції» не встановлено такого критерію, як досвід роботи в галузі використання надр.    
		З огляду на викладене, відповідач 1 вважає, що абзац 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу повністю узгоджується із положеннями статті 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції», а тому не підлягає скасуванню.
		Крім іншого, доводи позивача щодо необ`єктивної оцінки його заявки є безпідставними, оскільки Міжвідомчою комісією здійснено детальну та всебічну оцінку заявок усіх учасників Конкурсу, відтак, здійснення аналізу заявок учасників Конкурсу на укладання Угоди Міжвідомчою комісією, підготовка Міжвідомчою комісією Висновків і пропозицій щодо визначення переможця Конкурсу  та укладання Угоди та прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про визначення переможця Конкурсу на укладання Угоди на підставі таких висновків відповідають вимогам чинного законодавства.
		Враховуючи викладене, відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.  
		Через канцелярію суду 09.09.2019 року позивачем подано додаткові пояснення.
		Через канцелярію суду 09.09.2019 року представником ТОВ «Нафтогазексплуатація» подано пояснення щодо позову.
		Так, третя особа 2 проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що приймаючи оскаржувану Постанову, відповідачем 1 зазначено умовою участі юридичної особи, спеціально утвореної для участі у Конкурсі надання засновником учасника (гарантом) не лише відомостей про наявність у такого засновника досвіду, технічних, фінансових та інших характеристик, а й гарантії щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви.
		Цим положенням, вважає третя особа 2, відповідачем 1  в межах своїх повноважень на законних підставах встановлено один з видів забезпечення виконання зобов`язання, а саме - гарантію, яка повністю нівелює побоювання позивача, що укладання угоди про розподіл вуглеводнів з особою, яка не має досвіду в цій галузі може призвести до тяжких наслідків для довкілля і потребує раціонального використання.
		На думку третьої особи 2, твердження позивача про неприпустимість визнання переможцем компанії, створеної трохи більше двох місяців, не підтверджується жодними нормативними документами, а є лише припущенням позивача. 
		Вважаючи, що Умови конкурсу на момент їх затвердження відповідали принципу правової визначеності, третя особа 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Через канцелярію суду 09.09.2019 року представником Компанії Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві. подано пояснення на позовну заяву.
		Третя особа 1 проти позову заперечує з тих підстав, що наявність оскаржуваної позивачем норми Умов конкурсу жодним чином не порушує права позивача чи інших осіб на участь у Конкурсі та наданню інформації про наявний у них досвід, а навпаки - дозволяє збільшити конкуренцію серед потенційних заявників, які можуть взяти участь у конкурсі, запропонувавши або фінансово економічні ресурси, або кваліфікацію, або поєднання цих критеріїв за рахунок об`єднання ресурсів кількох юридичних осіб-інвесторів та/або їх гаранта (засновника).  
		Компанія Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві. погоджується із твердженнями відповідачів 1, 2 та третьої особи 2, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		У підготовче засідання 09.09.2019 року прибули представники сторін. Належним чином повідомленим про дату, час та місце підготовчого засідання відповідачем 3 участь уповноважених представників не забезпечено.
		Судом розглянуто та відмовлено представникам третіх осіб у задоволенні клопотань від 29.08.2019 року про встановлення додаткового строку для підготовлення пояснення третьої особи щодо позову.
		Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.09.2019 року з метою надання часу представникам сторін надати суду додаткові докази.
		Через канцелярію суду 13.09.2019 року позивачем подано відповідь на відзив відповідача 1.
		Так, позивач не погоджується із доводами відповідача 1 щодо відсутності серед критеріїв, які встановлені для визначення переможця Законом України «Про угоди про розподіл продукції», критерію досвіду роботи в галузі використання надр, оскільки частиною десятою статті 7 цього Закону встановлено критерії, за якими Кабінет Міністрів України повинен надавати перевагу при визначенні переможця конкурсу. Одним з таких критеріїв є досвід учасника.
		У підготовче засідання 19.09.2019 року прибули представники сторін. Належним чином повідомленим про дату, час та місце підготовчого засідання відповідачем 3 участь уповноважених представників не забезпечено.
		Під час підготовчого засідання судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду у складі колегії суддів.
		Присутні представники сторін проти закриття підготовчого провадження не заперечували.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019 року закрито підготовче провадження. Призначено справу №640/12412/19 до колегіального розгляду за головуванням судді Маруліної Л.О. Судове засідання призначено на 26.09.2019 року.
		У судове засідання прибули представники позивача, відповідача 1, третьої особи 1, третьої особи 2. Належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, відповідачами 2, 3 участь уповноважених представників не забезпечено.
		Судом повідомлено про надходження через канцелярію суду 26.09.2019 року додаткових пояснень третьої особи 1 та клопотання представника третьої особи 2 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		Судом поставлено на обговорення відповідність клопотання представника третьої особи 2 вимогам частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Вирішуючи клопотання представника третьої особи 2, суд звертає увагу на наступне.
		Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
		          Отже, з аналізу вказаної норми процесуального закону слід дійти висновку, що у разі здійснення судом розгляду адміністративної справи у порядку загального позовного провадження, питання залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, в тому числі, у разі надходження відповідного клопотання сторони справи, може бути вирішено судом до закінчення підготовчого провадження.
		          Ухвалою суду від 19.09.2019 року підготовче провадження у адміністративній справі №640/12412/19 закрито.
		          Представником третьої особи 2, в свою чергу, причини неподання такого клопотання під час здійснення судом підготовчого провадження не обґрунтовано.
		          З огляду на викладене, заслухавши думку представника позивача, відповідача 1, третьої особи 1, на підставі частини другої статті 49, статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи 2 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		          Заслухавши вступні слова представників сторін, присутніх у залі судового засідання, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 26.09.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		          Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		          Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183 «Про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська» (далі також - постанова №1183) погоджено пропозицію Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська.
		Додатком до постанови №1183 є Умови конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська (далі також - Умови конкурсу), розроблені Міжвідомчою комісією з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції.
		Пунктом 1 Умов конкурсу передбачено, що конкурс на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська (далі - угода), проводиться в порядку, визначеному статтею 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції».
		Разом з тим, пунктом 4 Умов конкурсу встановлено перелік документів, які повинні бути долучені учасниками до заяви для участі у Конкурсі.
		Зокрема, абзацом 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу встановлено: «Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви».
		У Конкурсі прийняли участь: ПрАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», товариство з обмеженою відповідальністю «Єврогаз Україна Зинківська» (Eurogas AG, Швейцарія),  Компанія Ойл Енд Гез Оверсіз Трейдинг Бі.Ві. (Oil&Gas overseas trading В. V.) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» (ДТЕК), Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (Vermailion).
		05.07.2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження №507-р «Про визначення переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів», абзацом 3 якого визначено Компанію Ойл Енд Гез Оверсіз Трейдинг Бі.Ві. (Oil&Gas overseas trading В. V.) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» (ДТЕК) переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська.
		Вважаючи протиправними абзац 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська та є додатком і невід`ємною частиною постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183 у зв`язку з його суперечністю вимогам статті 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» та, як наслідок, абзац 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 507-р «Про визначення переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. 
		Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення та пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 14.09.1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» (далі також - Закон №1039).
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1039, цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції.
		Згідно з частинами першою, другою статті 4 та частиною першою статті 5 Закону №1039, відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов`язаних з угодою робіт, а інвестор зобов`язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
		Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність по зобов`язаннях, передбачених такою угодою.
		Сторонами угоди про розподіл продукції виступають інвестор (інвестори) і держава в особі Кабінету Міністрів України.
		Для вирішення питань з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції Кабінет Міністрів України утворює постійно діючу міжвідомчу комісію (далі - Міжвідомча комісія) у складі представників державних органів, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України.
		Інформаційне, організаційне, матеріальне та інше забезпечення діяльності Міжвідомчої комісії здійснює центральний орган виконавчої влади (далі - робочий орган Міжвідомчої комісії), визначений Кабінетом Міністрів України.
		Отже, учасниками правовідносин, на які поширює свою дію Закон України «Про угоди про розподіл продукції», є чітко визначене коло суб`єктів.
		Таким чином, дія положень Закону №1039, в розрізі правовідносин щодо укладання угод про розподіл продукції, поширюється виключно на сторін угоди про розподіл продукції та Міжвідомчу комісію, а на стадії проведення конкурсу щодо укладання угоди про розподіл продукції - на учасників такого конкурсу.
		Відповідно до вимог частини першої статті 7 Закону №1039, рішення про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міжвідомчої комісії із зазначенням: строку і порядку проведення конкурсу; ділянки надр (родовищ, частин родовищ корисних копалин), щодо якої оголошується конкурс на укладення угоди про розподіл продукції (далі - об`єкт конкурсу), включаючи географічні координати району робіт, а також обмеження щодо глибини користування надрами; умов конкурсу (з урахуванням особливостей ділянки надр) із зазначенням: переліку та строку проведення робіт на об`єкті конкурсу; мінімального розміру інвестицій; основних критеріїв розподілу продукції; особливостей умов угоди про розподіл продукції з боку держави;  оптимальних економічних, технологічних, природоохоронних або інших показників (заходів) щодо раціонального використання надр; усіх істотних вимог держави щодо умов та виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції; строку подання заяв на участь у конкурсі;  розміру плати за участь у конкурсі; переліку конкурсної документації та порядку її надання учасникам конкурсу.
		В окремих випадках умови конкурсу можуть передбачати вимоги: щодо укладення угоди про розподіл продукції з переможцем конкурсу та визначеним згідно з умовами конкурсу господарським товариством, 100 відсотків статутного капіталу якого належать державі, або господарським товариством, створеним за його участі, із зазначенням частки участі такого товариства в угоді про розподіл продукції; щодо реалізації виключно на території України виробленої і набутої у власність інвестором продукції.
		Частиною сьомою статті 7 Закону №1039 встановлено, що заява на участь у конкурсі повинна відповідати умовам конкурсу та містити: відомості про учасника або учасників (повне ім`я, громадянство, місце проживання, фах - для громадян; назва юридичної особи чи об`єднання юридичних осіб, адреса їх місцезнаходження, назва держави, за законами якої зареєстровано юридичну особу чи об`єднання юридичних осіб, основний вид діяльності, передбачений статутом, і розмір статутного капіталу), підтверджені документально;  коротку інформацію про досвід роботи в галузі використання надр, а також відомості про технічні і фінансові можливості для виконання робіт та про технології, що будуть застосовані при користуванні надрами, підтверджені документально;  програму робіт на ділянці надр, у тому числі по виконанню основних умов конкурсу, із зазначенням заходів, направлених на охорону надр і довкілля, а також із зазначенням строків початку та закінчення робіт;  розміри та види інвестування; додаткові пропозиції щодо виконання умов конкурсу; інші матеріали та відомості, визначені умовами конкурсу.
		Беручи до уваги наведені вище норми, положення частини сьомої статті 7 Закону №1039 зобов`язує учасника конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів надавати відомості та документи, що стосуються безпосередньо такого учасника конкурсу, а не третіх осіб. Зокрема, це стосується обов`язку надавати коротку інформацію про досвід роботи в галузі використання надр, а також відомості про технічні і фінансові можливості для виконання робіт та про технології, що будуть застосовані при користуванні надрами, підтверджені документально.
		Відповідно, умовами конкурсу на його учасників може покладатись обов`язок щодо надання виключно тих матеріалів і відомостей, що безпосередньо стосується саме учасника конкурсу.
		Згідно з частиною десятою статті 7 Закону №1039 переможець конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України протягом строку, передбаченого пунктом 6 цієї статті, з урахуванням пропозицій Міжвідомчої комісії.
		При визначенні переможця конкурсу перевага надається за такими основними критеріями: програма робіт на ділянці надр забезпечує найбільш раціональні умови використання природних ресурсів; технологічні рішення ведення робіт є найефективнішими; забезпечуються оптимальні заходи з охорони довкілля; умови інвестування є більш привабливими; достатні фінансова забезпеченість та міжнародний досвід учасника для виконання програми робіт та інвестування, детально викладеній в умовах конкурсу чи конкурсній документації.
		З огляду на викладене, у відповідності з частиною десятою статті 7 Закону №1039 встановлено, що одним з основних критеріїв переваги при визначенні переможця конкурсу Кабінетом Міністрів України є наявність досвіду саме у такого переможця, тобто - безпосередньо в учасника конкурсу.
		Крім іншого, підпунктом 7 пункту 8 Умов конкурсу передбачено, що розгляд зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів учасників конкурсу здійснюється з урахуванням таких критеріїв: наявність досвіду з пошуку та видобутку вуглеводнів, зокрема із нетрадиційних джерел.
		Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Так, оскаржуваним абзацом 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу передбачено, що «якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви».
		Здійснивши аналіз законодавства у межах спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що можливість подання заявок для участі у Конкурсі спеціально створених для участі у конкурсі юридичних осіб, навіть у разі долучення до заявки такого учасника гарантії засновника останнього, несе за собою певні ризики.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1039 органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час виконання цього Закону відповідно до своїх повноважень провадять свою діяльність на принципах взаємодії та співробітництва з метою захисту інтересів народу України, держави, регіонів і територій, забезпечення захисту охорони довкілля і раціонального користування надрами та іншими природними ресурсами України.
		Енергетична галузь України - економічна запорука державного суверенітету, елемент належного врядування, надійний базис сталого розвитку конкурентної економіки та невід`ємна частина європейського енергетичного простору. Упродовж усього періоду незалежності України енергетична сфера залишається найбільш уразливим сегментом економіки.
		Так, на думку позивача, з якою погоджується суд, ризиковим є можливе укладання угоди про розподіл вуглеводнів з юридичною особою, в якої відсутній досвід в цій галузі, що може призвести до тяжких наслідків, адже галузь надрокористування є ризиконебезпечною для довкілля і потребує раціонального користування, що суперечить встановленим у статті 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» вимогам до заяви учасника конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції.  
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині протиправності абзацу 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська та є додатком і невід`ємною частиною постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183.
		Щодо протиправності абзацу 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 507-р «Про визначення переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів», суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що за результатами Конкурсу, оголошеного постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, проведеного з урахуванням абзацу 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу, на підставі висновків Міжвідомчої комісії Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 507-р «Про визначення переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів», абзацом 3 якого визначено Компанію Ойл Енд Гез Оверсіз Трейдинг Бі.Ві. (Oil&Gas overseas trading B.V.) та товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська.
		Водночас, з огляду на те, що судом встановлено протиправність абзацу 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу, на підставі якого, зокрема, брали участь переможці цього Конкурсу Компанія Ойл Енд Гез Оверсіз Трейдинг Бі.Ві. (Oil&Gas overseas trading B.V.) та товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація», слід дійти висновку про протиправність абзацу 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 507-р «Про визначення переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів», а саме щодо визначення «компанії «Ойл Енд Гез Оверсіз Трейдинг БіВі» (Oil&Gas overseas trading B.V.) та товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська» та задоволення позовних вимог в цій частині.
		Щодо зобов`язання Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міжвідомчої комісії та Кабінету Міністрів України здійснити відповідні дії щодо організації повторного розгляду заяв учасників Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, що проводиться на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, без врахування абзацу 6 частини 2 пункту 4 Умов конкурсу, суд зазначає наступне.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 208 затверджено Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі також - Положення №208).
		Відповідно до пункту 1 Положення №208 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року № 644 затверджено Положення про Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (далі також - Положення №644).
		Відповідно до пунктів 3, 4 Положення №644 основними завданнями Комісії є: 1) підготовка і подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо проведення конкурсу на укладення угод про розподіл продукції (далі - угоди); 2) забезпечення і координація роботи з підготовки та узгодження проектів угод; 3) організація виконання угод.
		Комісія відповідно до покладених на неї завдань: 1) розглядає звернення інвесторів з пропозиціями стосовно проведення конкурсу на укладення угоди щодо окремої ділянки надр та інформує їх про результати розгляду; 2) готує і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо можливості укладення угоди про розподіл продукції без проведення конкурсу; 3) організовує роботу з підготовки пропозицій щодо визначення умов конкурсу; 4) розглядає матеріали, подані учасниками конкурсу, проводить переговори з ними, готує і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо визначення переможців конкурсу; 5) забезпечує і координує роботу з підготовки та узгодження проектів угод, зокрема: організовує проведення експертизи проектів угод відповідно до законодавства; подає інвесторам висновки, зауваження, результати експертизи або нову редакцію проектів угод; забезпечує погодження проекту угоди з органом місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що відповідно до проекту угоди передається у користування; розробляє в окремих випадках за рішенням Кабінету Міністрів України проекти угод; 6) розглядає проекти угод та подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо їх укладення; 7) розглядає питання щодо продовження чи дострокового припинення дії угод, а також договорів передачі прав та обов`язків за угодами з особами, які беруть на себе такі права та обов`язки, і готує відповідні пропозиції.
		Відповідно до пункту 12 Положення №644 інформаційне, організаційне, матеріальне та інше забезпечення діяльності Комісії здійснює Міненерговугілля (робочий орган Комісії).
		Підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях Комісії здійснює її робочий орган.
		Згідно з частиною дев`ятою та абзацом 1 частини десятої статті 7 Закону №1039, розгляд і оцінка зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів здійснюються Міжвідомчою комісією за критеріями, визначеними цією статтею.
		За результатами розгляду та оцінки поданих матеріалів Міжвідомча комісія готує і подає Кабінету Міністрів України висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.
		Переможець конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України протягом строку, передбаченого пунктом 6 цієї статті, з урахуванням пропозицій Міжвідомчої комісії.
		Так, позивач просить суд зобов`язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, як робочий орган Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, організувати проведення засідання Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції з метою повторного розгляду зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів учасників Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183 без врахування абзацу 6 частини 2 пункту 4 Умов конкурсу; зобов`язати Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції повторно розглянути зареєстровані заяви і додані до них матеріали учасників Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, без врахування абзацу 6 частини 2 пункту 4 Умов конкурсу, та за результатами повторного розгляду підготувати для Кабінету Міністрів України нові висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу; зобов`язати Кабінет Міністрів України повторно розглянути пропозиції Міжвідомчої комісії щодо визначення переможця Конкурсу. 
		Вирішуючи ці позовні вимоги, суд зауважує, що у рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Відповідно до правового висновку Верховного Суду, наведеного у     постанові від 01.03.2018 року у справі № 826/22282/15, дискреційні повноваження мають місце тоді, коли «суб`єкт може вільно обирати між двома чи більшою кількістю альтернатив, кожна з яких буде правомірною. Якщо ж правомірним може вважатися лише один варіант поведінки, дискреційні повноваження відсутні.», «тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
		Відповідно до висновків, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України     від 04.08.2016 року по справі № 806/639/15, «у деяких справах, відповідач - орган державної влади помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій. Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - видати розпорядження, або відмовити у його виданні, існує лише один правомірний варіант поведінки».
		В спірних правовідносинах повноваження відповідачів, на думку суду, не є дискреційними, оскільки в останніх відсутні альтернативні варіанти поведінки, а є лише один - розглянути заяви учасників Конкурсу на відповідність Умовам конкурсу без урахування визнаного протиправним та скасованого абзацу 6 частини другої пункту 4.
		Крім того, відповідно пункту 4 частини другої, абзацу 2 частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Отже, враховуючи те, що судом встановлено протиправність абзацу 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, та є додатком і невід`ємною частиною постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, та як наслідок, протиправність абзацу 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 507-р «Про визначення переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів», суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є задоволення позовних вимог зобов`язального характеру. 
		Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову ПрАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» в повному обсязі.
		Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно з частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до   статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно положень статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
		Відповідно до  статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.          
		Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v.  Finland» від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від  різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		На переконання суду, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного абзацу 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, які є додатком і невід`ємною частиною постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, не виконано, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень від 17.07.2019 року №1600023 на суму 1    921, 00 грн. та від 18.07.2019 року №180073 на суму 1921, 00 грн. за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 842 грн.00 коп.
		З огляду на те, що судом визнано протиправними та скасовано абзац 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, які є додатком і невід`ємною частиною Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183,  стягнення судового збору на користь позивача підлягає за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України.
		Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		                                                            ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (код ЄДРПОУ 33152471) до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (код ЄДРПОУ 37471933), Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Компанія Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві., Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» (код ЄДРПОУ 42972854), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати абзац 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська та є додатком і невід`ємною частиною постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, а саме: «Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви».
		3. Визнати протиправним та скасувати абзац 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 507-р «Про визначення переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів», а саме щодо визначення «компанії «Ойл Енд Гез Оверсіз Трейдинг БіВі» (Oil&Gas overseas trading B.V.) та товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» - переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська».
		4. Зобов`язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, як робочий орган Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, організувати проведення засідання Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції з метою повторного розгляду зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів учасників Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, без врахування абзацу 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, а саме без врахування абзацу: «Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви».
		5. Зобов`язати Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції повторно розглянути зареєстровані заяви і додані до них матеріали учасників Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1183, без врахування абзацу 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, а саме без врахування абзацу: «Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви». За результатами повторного розгляду підготувати для Кабінету Міністрів України нові висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.
		6. Зобов`язати Кабінет Міністрів України повторно розглянути пропозиції Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо визначення переможця Конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1183, прийняті без врахування абзацу 6 частини другої пункту 4 Умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська, а саме без врахування абзацу: «Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, в заяві та додатках до неї також подається інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов`язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви».
		7. Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України у розмірі 5 763, 00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні).
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 294, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. 
		У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		Відповідно до пункту 4 частини п`ятої        246 Кодексу адміністративного судочинства України:
		Позивач: Приватне акціонерне товариство «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (код ЄДРПОУ 33152471, адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2);
		Відповідач 1: Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2);
		Відповідач 2: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (код ЄДРПОУ 37471933, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30);
		Відповідач 3: Міжвідомча комісія з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30);
		Третя особа 1: Компанія Ойл енд гез оверсіз трейдінг Бі.Ві. (реєстраційний номер в Нідерландській торговій палаті: 59601841, адреса:1077хх, м. Амстердам, Стравінскілаан 1531, Вежа Б, 15 поверх, секція Тв-15-04/089, Нідерланди);
		Третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» (код ЄДРПОУ 42972854, адреса: 01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 57).
		 
		Повне рішення складено 03.10.2019 року.
		          
		 
		 
		          Головуючий суддя                                                                  Л.О. Маруліна 
		 
		 
		 
		          Суддя                                                                                 Н.А. Добрівська
		 
		 
		 
		          Суддя                                                                                 А.І. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...