Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/109/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2019. Зареєстровано: 04.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.
Дата набрання законної сили: 18.09.2019
Результат оскарження 22.01.2020 Верховний Суд: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"18" вересня 2019 р. Справа №914/109/16
		 
		 
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		 
		Головуючого суддіДубник О.П.
		 
		суддівЗварич О.В.
		ОСОБА_1
		за участю секретаря судового засідання Кіри М.С. 
		розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Яблуневий Дар" б/н від 10.07.2019 (вх. № 01-05/2654/19 від 15.07.2019)
		на рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2019 (суддя Петрашко М.М., повний текст складено 01.07.2019)
		у справі № 914/109/16
		за позовом: Публічного акціонерного товариства (далі АТ) "Дельта Банк", м. Київ
		до відповідача: ТОВ "Яблуневий Дар", м. Городок, Львівська область
		за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
		за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Інвестком", м. Київ
		про визнання недійсним одностороннього правочину: заяви ТОВ "Яблуневий дар" від 18.02.2015р. про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог
		за участю представників:
		від позивача: ОСОБА_2 - адвокат (довіреність від 01.01.2019);
		від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат (ордер 1003638 серії ВС від 17.09.2019);
		від третьої особи-1: ОСОБА_4 - адвокат (довіреність від 20.06.2019 №27-10493/19);
		від третьої особи-2: не зявився (належно повідомлений).
		 
		1.Розгляд справи.
		Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.
		Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису, згідно з ст.ст. 197, 222 ГПК України.
		Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді -доповідача) Дубник О.П., суддів Желіка М.Б. та Матущака О.І.
		У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів - членів колегії Желіка М.Б. та Матущака О.І., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 622 від 29.07.2019 проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 до складу колегії входять: головуючий суддя Дубник О.П., судді Бойко С.М. та Зварич О.В. 
		2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
		Клопотань сторонами не заявлено.
		3. Короткий зміст позовних вимог.
		3.1. 31.12.2015 ПАТ "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Яблуневий Дар", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ "Інвестком" - про визнання недійсним одностороннього правочину: заяви ТзОВ Яблуневий Дар від 18.02.2015р. про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме про:
		припинення в повному обсязі зобов`язань щодо сплати ТзОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 року у розмірі 6 300 000 євро;
		припинення зобов`язань щодо сплати ПАТ Дельта Банк на користь ТзОВ Яблуневий Дар заборгованості на загальну суму 7 122 150,00 доларів США (що за крос-курсом станом на 12 лютого 2015 року складає 6 300 000,00 Євро) за договором банківського рахунку № 26/21746-168 від 04.09.2009 укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТОВ "Інвестком".
		3.2. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що зобов`язання сторін за кредитним договором виражені в євро, а за договором банківського рахунку  в доларах США, тобто підлягають виконанню у різних валютах, відповідно такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США, хоч і є грошовими коштами, але є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними.
		Також зазначає, що станом на момент направлення ПAT Дельта Банк заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем надано не було жодних доказів переходу до нього як до нового кредитора прав у зобов`язанні ПAT Дельта Банк, а тому банк стверджує, що він мав право не виконувати свого обов`язку перед новим кредитором, відтак на думку позивача, відсутні зустрічні вимоги строк виконання по яких настав. Крім того, зазначає, що кошти на банківський вклад залучаються на зберігання та переходять лише в управління банку, а цими коштами володіє та розпоряджається саме клієнт як власник рахунку, що виключає зустрічність зобов`язань між позивачем та відповідачем. Вважає, що рахунок клієнту відкривається лише після ідентифікації банком клієнта, а оскільки замінено первісного кредитора на нового кредитора, банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати нового клієнта відповідно до вимог законодавства України. 
		4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		4.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.06.2019 задоволено позов. 
		Визнано недійсним односторонній правочин: заяву ТзОВ "Яблуневий Дар" від 18.02.2015 про:
		припинення в повному обсязі зобов`язань щодо сплати ТзОВ "Яблуневий Дар" на користь ПAT Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 у розмірі 6 300 000 євро;
		припинення зобов`язань щодо сплати ПAT Дельта Банк на користь ТзОВ "Яблуневий Дар" заборгованості на загальну суму 7 122 150,00 доларів США (що за крос курсом станом на 12 лютого 2015 складає 6 300 000,00 Євро) за договором банківського рахунку № 26/21746-168 від 04 вересня 2009, укладеного між ПAT Дельта Банк та ТОВ Інвестком, внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
		Стягнуто з ТзОВ "Яблуневий Дар" на користь позивача судовий збір у сумі 1218,00 грн.
		4.2. Судом зроблено висновок про те, що укладення лише договору відступлення права вимоги від 11 лютого 2015 року між ТзОВ "Яблуневий Дар" та ТзОВ Інвестком не призвело до виникнення грошового зобов`язання банку перед відповідачем на суму коштів, розміщених на рахунку, оскільки за договором банківського рахунка грошове зобов язання банку перед клієнтом в межах коштів розміщених на рахунку може виникнути лише після направлення розпорядження клієнта на відповідну грошову суму. 
		Суд першої інстанції встановивши, що зустрічні вимоги ТОВ "Яблуневий Дар" і ПАТ Дельта Банк не є однорідними, зарахування таких зустрічних вимог за відповідним одностороннім правочином не відповідає статті 601 Цивільного кодексу України, зробив висновок про те, що односторонній правочин: заява ТзОВ "Яблуневий Дар" від 18.02.2015р. про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог суперечить актам чинного законодавства, а відтак позов визнав обґрунтованим.
		При цьому суд першої інстанції при прийнятті рішення керувався правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 06.04.2016 по справі № 3-174гс16 та ОСОБА_5 Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.10.2018р. по справі №914/3217/16. 
		5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
		5.1. ТОВ "Яблуневий Дар" не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: ст.ст. 177, 179, 184, 192, 193, 203, 215, 217, 509, 526, 601 ЦК України, ст. 203 ГК України, ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність, ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю. 
		Стверджує, що вираження грошового зобовязання у різних валютах та відповідний валютний курс, що є виразом ціни грошової одиниці однієї країни у грошових одиницях, не змінюють самої по суті грошового зобовязання. Суд не взяв до відома п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, відповідно до якого при вирішенні питання щодо правомірності зарахування однорідних вимог, коли боржник банку одночасно є кредитором банку, під час ліквідаційної процедури, а саме: при вирішенні питання щодо правомірності зарахування однорідних вимог згідно з ст. 601 ЦК України, коли зустрічні вимоги виражені в різних валютах, слід виходити з того, що такі вимоги є однорідними, відповідно таке зарахування може проводитись за курсом, визначеним сторонами у договорі, а якщо така домовленість відсутня  за офіційним курсом, встановленим Національним банком України.
		Не погоджується із застосуванням місцевим господарським судом правових висновків, викладених у постанові ВП ВС від 30.10.2018 по справі № 914/3217/16, оскільки вважає суперечливими його висновки, викладені у п.п. 50, 61, 71 цієї постанови. Натомість вважає доцільним застосування правових висновків, викладених у постановах ВС від 16.05.2018 по справі №910/13547/17, ВП ВС від 30.05.2018 по справі № 750/8676/15цс відповідно до яких гроші як предмет задоволення майнової вимоги мають ознаку замінності, абсолютної еквівалентності та інші властивості, що дозволяють проводити обмін та інші грошові операції; курсові різниці визначаються за монетарними статтями балансу.
		Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, судовий збір за подання апеляційної скарги стягнути з позивача.
		5.2. Позиція ТОВ Інвестком, викладена у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№01-04/4912/18 від 05.08.2019) з приводу спору, аналогічна позиції апелянта. 
		5.3. ПАТ Дельта Банк у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№01-04/5039/18 від 12.08.2019) зазначає, що судом правомірно враховано правові висновки, викладені у постанові ВП ВС від 30.10.2018р. по справі №914/3217/16 та відповідає вимогам ч.5 ст.13, п.1.ч. 2 ст.45 Закону України Про судоустрій та статус суддів і ч.4 ст. 236 ГПК України. Звертає увагу суду на те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню позицію ВП ВС (постанова ВП ВС від 30.01.2019 по справі №755/10947/17), тому не заслуговують уваги наведені апелянтом судові рішення Верховного Суду. Зазначає, що слід врахувати рекомендаційний характер правових висновків постанов пленумів, натомість правові висновки ОСОБА_5 Верховного Суду є обовязкові для врахування судом.
		Стверджує, що доводи відповідача про спірність п. 71 постанови ВП ВС від 30.10.2018р. по справі №914/3217/16 зводяться до незгоди та до власного тлумаченням скаржником чинного законодавства. Також зазначає, що висновки, викладені у п. 71 вказаної постанови були взяті до уваги у постановах ВС від 19.12.2018 по справі №761/4025/17, від 18.02.2019 по справі №910/21449/17, від 20.02.2019 по справі №914/261/18, від 06.03.2019 по справі №914/260/18. 
		Просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Яблуневий Дар" залишити без задоволення.
		5.4. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у своїх поясненнях (вих. №13209/19 від 01.07.2019, вх.№01-04/4913/19 від 05.08.2019) заперечив проти задоволення апеляційної скарги з тих же підстав, що і ПАТ Дельта Банк.
		6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
		03.07.2013р. між ПАТ Дельта Банк (кредитор) та ТОВ "Яблуневий Дар" (позичальник) укладено договір кредитної лінії №НКЛ-2005469/5, відповідно до п.1.1. якого, кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти, надалі за текстом «кредит», у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. (а.с.10-13, том 1).
		Згідно п.1.1.1. кредитного договору, з врахуванням додаткових договорів до нього, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «транш», а у сукупності транші», на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 6 300 000,00 євро, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01.08.2015р. включно.
		06.02.2015р. ПАТ Дельта Банк направив на адресу ТОВ "Яблуневий Дар" претензію на суму 6 374 564,38 євро, з яких: сума заборгованості за кредитом складає 6 300 000,00 євро, сума заборгованості за нарахованими процентами  74 564,38 євро. (а.с.48-49, том 1), у якій попередив позичальника про те, що у разі несплати заборгованості у визначеному в цій претензії розмірі у тридцятиденний строк, кредитор розпочне процедуру звернення стягнення на предмети застави згідно договору застави майнових прав №НКЛ-2005469/5/S-1 від 03 липня 2013, договору застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 30 липня 2013, шляхом звернення до суду з позовною вимогою про звернення стягнення на майно, що є предметом договорів застави.
		Умовами кредитного договору (п.п.3.2.6, 3.2.6.2) також визначено, що кредитор має право здійснювати договірне списання з поточного рахунку позичальника, відкритого в ПАТ Дельта Банк, грошових коштів по мірі їх надходження, для погашення існуючої заборгованості позичальника за кредитом.. При цьому, з метою здійснення кредитором права договірного списання, позичальник доручає кредитору, а кредитор має право списувати кошти в сумі та валюті з будь-якого рахунку позичальника в національній та/або іноземній валюті, відкритого в ПАТ Дельта Банк, у наступному порядку, зокрема, у випадку, якщо валюта коштів, списаних кредитором з будь-якого рахунку позичальника, відкритого у ПАТ Дельта Банк не співпадає з валютою фактичної заборгованості позичальника за договором в сумі коштів у іншій валюті, еквівалентній сумі коштів у валюті фактичної заборгованості позичальника за цим договором і витрат кредитора (комісій, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування тощо), які пов`язані з купівлею/продажем/обміну (конвертацією) валюти. При цьому, для погашення такої заборгованості позичальник доручає кредитору здійснювати від імені та за рахунок позичальника купівлю/продаж/обмін (конвертацію) іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України та/або її обмін на Міжнародному валютному ринку за поточним курсом, що склався на Міжбанківському валютному ринку України та/або Міжнародному валютному ринку за цією операцією на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, з обов`язковим зарахуванням купленої/обміняної валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок позичальника за відповідною валютою. При цьому курс купівлі/продажу/обміну (конвертації) кредитором іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України та/або Міжнародному валютному ринку та порядок його визначення з метою виконання вищезазначеного доручення позичальника вважаються такими, що узгоджені останнім.
		Також в матеріалах справи наявний договір банківського рахунку № 26/21746-168 від 04.09.2009, укладений між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ Інвестком , відповідно до п. 1.1 якого банк відкрив клієнту поточний рахунок у національній валюті, доларах США, євро та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з тарифами банку на банківські послуги, які доведені клієнту в момент підписання цього договору (а.с.70-72, том 1). 
		Відповідно до умов договору банківського рахунку № 26/21746-168 від 04.09.2009 (п.п. 1.2 та 2.1), банк зобов`язувався приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунка та проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України. Платежі з рахунку виконуються банком у межах залишку грошових коштів на початок операційного дня та з урахуванням поточних надходжень грошових коштів на рахунок протягом операційного часу.
		11.02.2015р. між ТОВ Яблуневий Дар як новим кредитором, та ТОВ Інвестком як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку № 26/21746-168 від 04.09.2009 (а.с.50-52, том 1) відповідно до якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника (ПАТ Дельта Банк) за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04 вересня 2009 року у розмірі 7 122 150,00 доларів США.
		Відступлення первісним кредитором прав вимоги та їх прийняття новим кредитором набирає чинності з дати укладення цього договору (п.2.2. договору).
		11.02.2015р. на виконання п.3.2. договору відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 04.09.2009р., ТзОВ «Яблуневий Дар» як новий кредитор, і ТОВ «Інвестком» як первісний кредитор, відправили боржнику ПАТ «Дельта Банк» - повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, підписане обома сторонами (а.с.53, том 1).
		В справі також наявний лист ТзОВ Інвестком № 01-17/02-2015 від 17.02.2015р., яким направлялось позивачу платіжне доручення № 1 в іноземній валюті від 17.02.2015р. (а.с.73-74 т.1); ПАТ Дельта Банк також долучив до позовної заяви платіжне доручення № 1 ТзОВ Інвестком в іноземній валюті від 12.02.2015 (а.с.14, т1).
		18.02.2015р. ТзОВ Яблуневий Дар направило ПАТ Дельта Банк заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 18.02.2015 року, відповідно до якої відповідач заявив про:
		припинення в повному обсязі зобов`язань щодо сплати ТзОВ "Яблуневий Дар" на користь ПAT Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 у розмірі 6 300 000 євро;
		припинення зобов`язань щодо сплати ПAT Дельта Банк на користь ТзОВ "Яблуневий Дар" заборгованості на загальну суму 7 122 150,00 доларів США (що за крос курсом станом на 12 лютого 2015 складає 6 300 000,00 Євро) за договором банківського рахунку № 26/21746-168 від 04 вересня 2009, укладеного між ПAT Дельта Банк та ТОВ Інвестком, внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог (а.с.9, том 1).
		Матеріали справи містять також докази віднесення до категорії неплатоспроможних 02 березня 2015 року постановою Правління НБУ №150 ПАТ Дельта Банк, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51, яким розпочато процедуру виведення ПАТ Дельта Банк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03 березня по 02 червня 2015 року.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 71 строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Дельта Банк продовжено до 02 жовтня 2015 року.
		02 жовтня 2015 року на підставі постанови Правління НБУ № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Дельта Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 про початок процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк з 05 жовтня 2015 року.
		Встановленні судами обставини справи учасниками спору не заперечуються.
		7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
		Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
		Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		За змістом ч.ч.1-3 та 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Види банківських вкладів визначено ст.1060 ЦК України, за змістом частин першої та третьої якої договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом установленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом зі спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
		Відповідно до ч.3 ст.1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
		Згідно з ч. 1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (ч. 2, 3 ст. 1066 ЦК України).
		Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України).
		Стаття 1071 ЦК України визначає перелік підстав списання грошових коштів з рахунка клієнта. Так, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		Таким чином, місцевим господарським судом на основі застосованих норм матеріального права правомірно зроблено висновок, що за договором банківського рахунка грошове зобов`язання банку перед клієнтом (власником рахунка) в межах коштів, розміщених на рахунку, може виникнути лише після направлення розпорядження клієнта на відповідну грошову суму.
		Статтею 2 Закону України Про банки і банківську діяльність установлено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
		Підстави заміни кредитора в зобов`язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до п. 1 ч. 1 якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст.513, ст. 514 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
		При цьому правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах, зокрема, суб`єктам господарювання, фізичним особам, регулюються «Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», що затверджена постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2013 року (зі змінами та доповненнями) (надалі  Інструкцією № 492), відповідно до абзацу першого пункту 1.4 якої порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються цією Інструкцією.
		Згідно з пунктом 1.5 Інструкції № 492 умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.
		За змістом пункту 1.8 Інструкції № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки, за договором рахунку умовного зберігання (ескроу) - рахунки умовного зберігання (ескроу), де вкладним (депозитним) рахунком є рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.02.2015р. між ТОВ Яблуневий Дар як новим кредитором, та ТОВ Інвестком як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку.
		Відповідно до положень договору відступлення прав вимоги, первісний кредитор (ТОВ Інвестком) відступає новому кредитору (ТОВ Яблуневий Дар) право вимоги до боржника (ПАТ Дельта Банк) за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04 вересня 2009 року у розмірі 7 122 150,00 доларів США.
		Відступлення первісним кредитором прав вимоги та їх прийняття новим кредитором набирає чинності з дати укладення цього договору (п.2.2. договору).
		11.02.2015р. на виконання п.3.2. договору відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 04.09.2009р., ТзОВ Яблуневий Дар як новий кредитор та ТОВ Інвестком як первісний кредитор, відправили боржнику ПАТ Дельта Банк повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, що відповідає вимогам ст.516 ЦК України.
		Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним одностороннього правочину: заяви ТОВ Яблуневий Дар від 18.02.2015 року про припинення його зобов`язань перед ПАТ Дельта Банк (сплати заборгованості за договорами кредитної лінії) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: заборгованості ПАТ Дельта Банк за договором банківського рахунку.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.
		Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.
		Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено ст. 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Тобто, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).
		За змістом ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.
		Відповідно до матеріалів справи, як зазначив суд першої інстанції, зобов`язання сторін за договором кредитної лінії № НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013р. та договором банківського рахунку від 04.09.2009 року № 26/21746-168 підлягають виконанню у різних валютах - євро та доларах США відповідно, тому такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними. З таким висновком погоджується і апеляційна інстанція. 
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 18.02.2015 р. строк виконання зобов`язань відповідача за договором кредитної лінії № НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013р. уже настав.
		Судами встановлено, що ТзОВ Інвестком направляв позивачу листа № 01-17/02-2015 від 17.02.2015р., яким скеровував для виконання платіжне доручення № 1 в іноземній валюті від 17.02.2015р. (а.с.73-74 т.1); ПАТ Дельта Банк також долучив до позовної заяви платіжне доручення № 1 ТзОВ Інвестком в іноземній валюті від 12.02.2015 (а.с.14, т1).
		Зважаючи на те, що зустрічні вимоги ТОВ Яблуневий Дар і ПАТ Дельта Банк не є однорідними, зарахування таких зустрічних вимог за відповідним одностороннім правочином не відповідає ст. 601 ЦК України. Такий висновок місцевого господарського суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 30.10.2018р. по справі №914/3217/16.
		Щодо тверджень скаржника про те, що правова позиція ОСОБА_5 Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 не стосується даних правовідносин, ці доводи є необгрунтованими з наступних підстав: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
		Аналогічна норма передбачена ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Частиною 2 ст.45 ГПК України передбачено, що ОСОБА_5 Верховного Суду, зокрема: у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
		Аналогічну правову позицію висловила ОСОБА_5 Верховного Суду у постанові від 27.09.2019 по справі №914/260/18. А у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) висловлена думка, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила ОСОБА_5 Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію ОСОБА_5 Верховного Суду.
		З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
		За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом не встановлено. Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
		8. Судові витрати.
		Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.
		Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2019 року у цій справі без змін.
		2. Судові витрати покласти на ТзОВ «Яблуневий Дар».
		3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
		Повний текст постанови складено 03.10.2019р.
		 
		Головуючий суддя Дубник О.П.
		 
		Суддя Зварич О.В.
		 
		Суддя Бойко С.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...