Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/1262/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2019. Зареєстровано: 06.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/154/137/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22019030000000029

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/1262/19 
		1-кп/154/137/19 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 жовтня 2019 рок                             м. Володимир-Волинський
		Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		та сторін кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 22019030000000029, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 квітня 2019 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_6 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Володимир-Волинський Волинської області, громадянина України, із середньою освітою, працюючого монтажником у ПП «Фасад», неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Судом визнано доведеним, що діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_6 попередньо незаконно придбав за невстановлених обставин обмежену в обігу психотропну речовину  «амфетамін», яку він незаконно зберігав з метою збуту.
		У подальшому, 18 лютого 2019 року ОСОБА_6 , з метою реалізації свого протиправного наміру, переслідуючи мету незаконного збуту психотропної речовини  «амфетамін», о 18 год. 00 хв., перебуваючи на стоянці біля «Першої аптеки», що розташована у м. Володимир-Волинському по вулиці Ковельська, 63, незаконно збув особі, анкетні дані якої змінено та застосовано заходи безпеки  ОСОБА_8 , порошкоподібну речовину білого кольору вагою 370 грам, яка містить у своєму складі психотропну речовину  «амфетамін» масою (у перерахунку на суху речовину) 10, 91 грам, що становить великий розмір, отримавши при цьому грошову винагороду в сумі 3140 доларів США.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», № 770 від 06 травня 2000 року, Таблиці ІІ, Списку № 2, амфетамін віднесений до психотропної речовини, обіг якої обмежено.
		Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01 вересня 2000 року «Про затвердження Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», Таблиця 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», амфетамін вагою понад 5 грам становить великий розмір.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини у великих розмірах, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість визнав повністю, щиро покаявся. Підтвердив фактичні обставини щодо вчинення ним незаконного збуту психотропної речовини. Зазначив, що в середині січня 2018 року поруч із дискотекою знайшов згорток, в якому знаходилась так звана речовина - «МЕТ», тобто амфетамін. Вказав на свою обізнаність про її віднесення до психотропних речовин, оскільки раніше пробував її вживати. Зберігав вказану речовину у гаражі свого товариша, якому про вказаний факт не було нічого відомо. Влітку познайомився із ОСОБА_9 . В ході спілкування з ним домовились про збут останньому вказаної речовини за 3140 доларів США. Під час збуту 18 лютого 2019 року його було затримано співробітниками СБУ. Зазначив, що кошти йому були потрібні для допомоги хворим батькам.
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає.
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК України.
		При встановлених обставинах, оцінюючи наявні докази, суд вважає винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного інкримінованого йому кримінального правопорушення доведеною повністю, а кваліфікацію його дій вірною.
		Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.
		У відповідності до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. 
		На підставі ст.12 КК України, вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
		Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Згідно вимог ст. ст.50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, яке виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він на обліку у лікаря - нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Не одружений та дітей не має, під час даного кримінального провадження працевлаштувався, за місцем роботи у приватному підприємстві «Фасад» характеризується позитивно. До кримінальної відповідальності притягається вперше. Крім того, за інформаційною довідкою реабілітаційного центру «Ренесанс-Луцьк» у березні-квітні 2019 року долучався до різноманітних акцій у соціальних мережах щодо висвітлення серед молоді негативних наслідків після вживання наркотичних засобів та зарекомендував себе, як особа, яка всіляко намагається протидіяти таким негативним проявам у законний спосіб. Також судом встановлено, що обвинувачений є особою відносно молодого віку, однак має некритичні проблеми із серцем та ниркою, що свідчить про можливе погіршення його стану здоров`я.
		Згідно ст.69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
		Обставини, що пом`якшують покарання, як одна з підстав застосування ст. 69 КК України, повинні мати певну кількісну і якісну характеристики. По-перше, суд повинен встановити наявність у справі не однієї, а кількох (двох чи більше) таких обставин. По-друге, ці обставини можуть бути або зазначені в ч.1 ст.66 КК України, або визнані судом такими, що пом`якшують покарання, в силу ч.2 цієї статті. По-третє, вони повинні знижувати (зменшувати) ступінь тяжкості перш за все злочину, хоча їх наявність впливає і на рівень небезпечності особи самого винного. Нарешті, ці обставини повинні знижувати ступінь тяжкості злочину досить істотно.
		Дані про особу винного як самостійна підстава призначення більш м`якого покарання повинні оцінюватися судом перш за все з точки зору можливості досягнення таким (більш м`яким) покаранням тих цілей, що сформульовані в ч.2 ст.50 КК України. Однак у всіх випадках застосування ст. 69 КК України суд повинен встановити і вказати у вироку на такі позитивні дані про особу винного, які дають йому можливість дійти обґрунтованого припущення про те, що призначення в конкретному випадку більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (санкцією), є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів.
		Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявності двох розглянутих підстав застосування ст.69 КК України в їх єдності і сукупності. Якщо судом встановлені тільки обставини, що пом`якшують покарання, хоча і такі, що істотно знижують ступінь тяжкості злочину, але разом з тим у справі відсутні дані, які певним чином (позитивно) характеризують особу винного, застосування ст. 69 КК України недопустиме. Не має права застосувати цю норму суд і тоді, коли ним встановлені лише дані, що позитивно характеризують особу винного, а обставини, які пом`якшують покарання, у справі відсутні.
		Обставини, які істотно знижують ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 КК України також чітко визначені ч.4 цієї норми, а це добровільна здача наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також вказання джерела їх придбання та сприяння розкриттю злочинів, пов`язаних з їх незаконним обігом.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 придбану ним психотропну речовину добровільно правоохоронному органу не здав, під час досудового розслідування і розгляду справи в суді вказував на те, що її знайшов у згортку на вулиці. 
		Оскільки стороною обвинувачення не доведено у справі іншого, а сумніви повинні тлумачитись на користь обвинуваченого, суд вважає встановленим той факт, що обвинувачений вказав органу досудового розслідування джерело придбання ним психотропної речовини.
		Разом з тим, не досліджуючи в судовому засіданні на підставі ст.349 КПК України докази, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 вчинив дії, спрямовані на допомогу органам досудового розслідування у встановленні істини, з`ясуванні фактичних обставин у справі, а відтак добровільно та активно сприяв розкриттю злочину. Фактичні обставини справи та свою вину обвинувачений не заперечував і в судовому засіданні.
		Крім вказаної обставини, що пом`якшує покарання, стороною обвинувачення встановлено щире каяття ОСОБА_6 . Про своє розкаяння обвинувачений також неодноразово заявляв в судових засіданнях.
		Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		Факт щирого каяття обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджений у справі тим, що незважаючи на свій зрілий вік на момент вчинення злочину він не працював, однак після цього влаштувався на роботу монтажником у ПП «Фасад», займається суспільно-корисною працею, позитивно характеризується. Матеріально допомагав своїм батькам, які потребували лікування. В той же час стороною захисту подані суду докази того, що після вчинення злочину обвинувачений зайняв активну громадянську позицію та пропагує ведення здорового способу життя та протидію вживанню наркотиків.
		Вказані факти є свідченням того, що після вчинення злочину обвинувачений намагається змінити спосіб свого життя.
		В ході розгляду справи у суду не виникло підстав сумніватись в тому, що у вчиненні злочину ОСОБА_6 покаявся, усвідомив наслідки вчиненого. Тому при призначенні покарання суд враховує його суб`єктивне відношення до вчиненого.
		Відтак, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.
		Дані обставини прийняті судом до уваги як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та небезпеки обвинуваченого та в сукупності дають підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом. 
		При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
		Виявом справедливості при призначенні покарання є питання його відповідності вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому балансі із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Призначаючи обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КК більш м`яке покарання, ніж установлено санкцією ч.2 ст. 307 КК України, суд також приймає до уваги те, що обвинувачений вчинив збут психотропної речовини у великих розмірах. Безпосереднім об`єктом вказаного злочину є здоров`я населення.
		На переконання суду, обвинувачений чітко усвідомлював, що при здійсненні ним гуртового збуту 370 грам порошкоподібної речовини, у складі якої було у перерахунку на суху речовину 10,91 грам психотропної речовини «амфетаміну», в кінцевому результаті дана речовина повинна була та могла потрапити у роздрібний продаж серед населення, а відтак, в разі реалізації таких злочинних дій до кінця, могла заподіяти непоправної шкоди здоров`ю не однієї людини.
		Поряд з цим, визначаючи мету вказаного злочину, суд переконаний в тому, що корисливий мотив обвинуваченого щодо вчинення злочину є доведеним, і він явно переважав над його усвідомленням можливості настання негативних наслідків. Незважаючи на це обвинувачений продовжував вчинення злочину до моменту його припинення правоохоронним органом. 
		Тому відсутність шкідливих наслідків вчиненого злочину та контроль за його вчиненням правоохоронним органом суд не відносить до обставин, які знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та небезпеки обвинуваченого, оскільки жодним чином не залежали від волі останнього.
		Крім того, суд приймає до уваги і те, що злочин із розповсюдження психотропної речовини обвинувачений вчинив у громадському місці, перебуваючи на стоянці біля «Першої аптеки» у місті Володимир-Волинському, що також певною мірою свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.
		Відтак, оцінюючи певні зміни у соціальних даних про особу обвинуваченого після вчинення злочину, суд не вправі залишити поза увагою характер вчиненого правопорушення та відомості, які характеризують особу обвинуваченого у плані потенційної суспільної небезпеки, а тому приходить до висновку про, можливість його виправлення лише в умовах ізоляції від суспільства без звільнення його від відбування покарання з випробуванням. 
		Враховуючи наведене та конкретні обставини вчиненого злочину, особу обвинуваченого, думку публічного обвинувачення та захисту, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі зі застосуванням ст.69 КК України, тобто у розмірі більш м`якому, ніж це передбачено санкцією ч.2 ст.307 КК України, однак без звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		Обране обвинуваченому таке покарання, за переконанням суду, є необхідне й достатнє для попередження вчинення ним нових злочинів, буде відповідати цілям покарання.
		Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_6 інкримінованого його злочину з корисливих мотивів, а тому призначає йому обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, яке є його власністю.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України. 
		Накладений арешт майна слід скасувати. 
		Цивільний позов у справі не заявлявся, процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.
		Клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не надходило, а відтак суд не вбачає підстав для його застосування.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370-374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та призначити йому покарання за вчинення вказаного злочину у відповідності до ч.1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
		У відповідності до ч.5 ст.72 КК України зарахувати до відбутої частини покарання ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з 19 до 20 лютого 2019 року включно з розрахунку один день затримання до одного дня позбавлення волі.
		Строк відбування ОСОБА_6 покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання. 
		Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави судові витрати в розмірі 1430 гривень за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів і прекурсорів.
		Арешт на майно, накладений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2019 року в частині, що стосується мобільного телефону марки "MEIZU" IMEI: НОМЕР_1 із сім карткою мобільного оператора "Лайфсел" № НОМЕР_2 та мобільного телефону марки "SAMSUNG" IMEI: НОМЕР_3 із сім карткою мобільного оператора "Водафон" № НОМЕР_4 - скасувати.
		Речові докази:
		1.порошкоподібну речовину білого кольору у двох полімерних пакетах, що у своєму складі містить психотропну речовину  амфетамін масою (в перерахунку на амфетамін-основу) 3,7470 г та 7,1601 г, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у камері речових доказів слідчого відділу Управління СБ України у Волинській області  знищити;
		2.імітаційні засоби, виготовлені у формі сувенірних вісімдесяти п`яти 100-доларових купюр США усі із однаковою серією JB0000000T, які на даний час знаходяться при матеріалах справи  продовжувати зберігати при матеріалах справи;
		3.мобільний телефон марки "MEIZU" IMEI: НОМЕР_1 із сім карткою мобільного оператора "Лайфсел" № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки "SAMSUNG" IMEI: НОМЕР_3 із сім карткою мобільного оператора "Водафон" № НОМЕР_4 , які були вилучені в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_6 та знаходяться на відповідальному зберіганні у камері для зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБ України у Волинській області  конфіскувати в дохід держави.
		Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
		   
		Головуючий:    
		 
		Згідно з оригіналом.
		Суддя Володимир-Волинського міського суду                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...