Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/9022/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.
Дата набрання законної сили: 26.09.2019
Номер судового провадження: 61-48071ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		26 вересня  2019 року
		м. Київ
		справа №359/9022/17
		провадження №61-48071св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Висоцької В. С. (суддя-доповідач), ЛитвиненкоІ. В., Фаловської І. М.
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою працездатності та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2018 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 
		2018 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Саліхова В. В., Шахової О. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Київенерго»
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом  публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго»), у якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідача 369 150,28 грн на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної зі втратою працездатності за період з 01 серпня 2016 по 01 січня 2018 року та 100 000 грн моральної шкоди.
		Позовна заява мотивована тим, що в 1968 році у шестирічному віці він зазнав каліцтво у відкритому трансформаторному пункті №1298. Позивач з дитинства став інвалідом ІІ групи довічно. У зв'язку з заподіяним каліцтвом він втратив 100 % професійної працездатності. Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року відповідач був визнаний винним у заподіянні шкоди у зв'язку з каліцтвом позивача. Крім того, за позивачем було визнано право на відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою професійної працездатності.
		У 1988 року позивач здобув вищу освіту та став кваліфікованим спеціалістом в галузі історії та суспільствознавства. У подальшому позивач працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України, йому був присвоєний сьомий ранг державного службовця.
		Середня заробітна плата штатного працівника за кваліфікацією позивача становить 16 954 грн в місяць.
		Наведені обставини позивач вважає такими, що свідчать про те, що в період часу з 1 серпня 2016 року по 1 серпня 2018 року йому була заподіяна шкода, пов'язана з втратою професійної працездатності, в розмірі 369 150,28 грн, із яких ПАТ «Київенерго» виплатило позивачу грошові кошти в розмірі 35 702 грн. Іншу частину заподіяної шкоди відповідач відмовляється добровільно відшкодувати. 
		Позивач також указував на те, що такою поведінкою відповідача йому заподіяно душевні переживання. 
		 
		 Короткий зміст рішень суду першої інстанцій  
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області 
		від 04 квітня 2018 року позов задоволено частково.
		Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_4 шкоду, пов'язану з втратою професійної працездатності в розмірі 369 150,28 грн. У задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в період з 01 серпня 
		2016 року по 01 серпня 2018 року розмір заподіяної ОСОБА_4 шкоди, пов'язаної з втратою професійної працездатності склав 404 852,28 грн, із яких протягом вказаного періоду часу ПАТ «Київенерго» відшкодувало лише в сумі  35 702 грр. Оскільки відповідач відмовляється добровільно відшкодувати позивачу решту частину цієї шкоди в розмірі 369 150,28 грн 
		(404 852,28 - 35 702), позивач має право на її стягнення в судовому порядку.
		Суд першої інстанції також дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що у зв'язку з невиконанням 
		ПАТ «Київенерго» зобов'язання по відшкодуванню шкоди, ОСОБА_4 були спричинені душевні страждання. 
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 
		2018 року залишено без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення.
		Апеляційний суд також погодився з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з їх недоведеністю.
		 
		 Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року, ПАТ «Київенерго» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позову, у цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
		Судові рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди не оскаржено, тому не перевіряється судом касаційної інстанції (частин першої і другої статті 400 ЦПК України).
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника зоцінкою доказів, наданою судом, а також до неповного встановлення судом фактичних обставин справи. Заявник вважає, що суд безпідставно взяв до уваги висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи 
		від 11 квітня 2014 року, оскільки ним не встановлено, за якою саме професією відбулась втрата працездатності позивача та яку професійну працездатність ним втрачено. 
		 
		Доводи інших учасників справи
		Відзив щодо  вимог і змісту касаційної скарги до суду не направлено.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		Рішенням народного суду Залізничного району міста Києва від 23 вересня 1969 року  відповідач був визнаний винним у заподіянні шкоди у зв'язку з каліцтвом ОСОБА_4, за останнім було визнано право на відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою професійної працездатності.
		Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи 
		від 11 квітня 2014 року відсоток втрати ОСОБА_4 професійної працездатності становить не менше 100 %. 
		У червні 1988 року ОСОБА_4 здобув вищу освіту та став кваліфікованим спеціалістом в галузі історії та суспільствознавства, що підтверджено дипломом. 
		З 06 червня 2006 року до 14 грудня 2006 року ОСОБА_4 працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України, йому був присвоєний сьомий ранг державного службовця. 
		Згідно листа заступника начальника Головного управління статистики 
		від 31 січня 2018 року станом на день розгляду цивільної справи в суді середня заробітна плата штатного працівника за кваліфікацією позивача становить 23 814,81 грн.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Предметом спору у справі, яка переглядається, є стягнення з відповідача 369 150,28 грн на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної зі втратою працездатності за період з 01 серпня 2016 по 01 січня 2018 року та 100 000 грн моральної шкоди.
		Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені у даній справі, в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної зі втратою працездатності за період з 01 серпня 2016 по 01 січня 2018 року.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт З частини другої статті 11 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8 та 9 частини другої статті 16 ЦК України).
		Правовідносини сторін урегульовані нормами статей 1195, 1199 ЦК України.
		Так, відповідно до частин першої та другої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
		Частиною третьою статті 1199 ЦК України передбачено, що після початку трудової діяльності відповідно до одержаної кваліфікації потерпілий має право вимагати збільшення розміру відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
		Відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я складається із щомісячних платежів (страхових виплат), що виплачуються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності, та додаткових витрат, що виплачуються протягом строку, на який визначено потребу в них.
		Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної потерпілим кваліфікації він має право вимагати збільшення відшкодування за шкоду, пов'язану із зменшенням його працездатності внаслідок ушкодження здоров'я, виходячи з розміру винагороди працівника його кваліфікації.
		У справі, яка переглядається, висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 11 квітня 2014 року  встановлено втрату ОСОБА_4 як загальної працездатності, так і професійної (не менш 100%).У період з06 червня 2006 року до 14 грудня 2006 року ОСОБА_4 працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України, йому був присвоєний сьомий ранг державного службовця. На день розгляду справи в суді середня заробітна плата штатного працівника за кваліфікацією позивача становить 23 814,81 грн.
		Вирішуючи спір суди дійшли висновку, що ОСОБА_4, розпочавши трудову діяльність відповідно до одержаної кваліфікації, набув право на збільшення розміру відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшенням його професійної працездатності, внаслідок каліцтва, виходячи із розміру заробітної плати працівників його кваліфікації. 
		Разом із тим, відповідач не спростував наявність у позивача професійної кваліфікації, врахованої судами попередніх інстанцій. 
		Висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 24 липня 2019 року у справі № 359/4813/16-ц.
		Аргументи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.
		З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення  - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу  публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення.
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 
		2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Судді:                                                                                                       В. С. Висоцька
		        І. В.Литвиненко
		        І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...