Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/1139/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2019. Зареєстровано: 06.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.
Дата набрання законної сили: 03.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 120/1139/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна 
		Суддя-доповідач - ОСОБА_1 
		03 жовтня 2019 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Мацького Є.М. 
		суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
		представника апелянта: ОСОБА_2
		представника позивача: ОСОБА_3 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року (рішення прийнято у м. Вінниці, повний текст рішення складено 05.07.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Вінницягаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, 
		В С Т А Н О В И В :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		 
		1. У квітні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 22.03.2019 № 386 «Про накладення штрафу на ПАТ «Вінницягаз» за порушення Ліцензованих умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.
		 
		2. Позов обґрунтовано тим, що з 11.03.2019 по 13.03.2019 відповідачем проводилась позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Підставою перевірки стало звернення гр. ОСОБА_4 та лист Державної регуляторної служби України № 1155/0/20-19 від 25.02.2019, за результатами якої відповідачем складено акт від 15.03.2019 № 79. 22.03.2019 НКРЕКП проведене відкрите засідання з розгляду акта № 79, за результатами якого прийнято постанову № 386 «Про накладення штрафу на ПАТ «Вінницягаз» за порушення Ліцензованих умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання. На думку позивача, вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 позов задоволено.
		 
		4. Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП № 386 від 22.03.2019 "Про накладення штрафу на ПАТ "Вінницягаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		5. Скаржник вважає оскаржуване судове рішення незаконним, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		6. Скаржник зазначив, що суд першої інстанції безпідставно зазначив те, що форма акту перевірки № 79 від 15.03.2019 не відповідає уніфікованій формі Методики № 342, оскільки НКРЕКП застосовано уніфіковану форму акту перевірки.
		 
		7. Суд першої інстанції в порушення вимог матеріального права, а саме: внаслідок неправильного застосування норм Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, необґрунтовано відхилив доводи НКРЕКП про те, що норма Кодексу щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунків об'ємів природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці, в той час як розрахунки за природний газ на сьогодні здійснюються виключно в кубічних метрах, а переведення в енергетичні одиниці має виключно інформаційний характер.
		 
		8. Висновок суду першої інстанції про те, що «нормами Кодексу та Типового договору, які затверджені Регулятором, а не позивачем, встановлено обов'язок Оператора проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, що і зроблено позивачем в жовтні 2018 року», є таким, що суперечить вимогам матеріального права, а саме: вимогам розділу IX та розділу XV Кодексу.
		 
		9. Суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, що мають значення для вирішення справи та не дослідив той факт, що покриття обєктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу.
		 
		ІІ. ОСОБА_5 ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		10. Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 17.05.2019 основним видом економічної діяльності Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» є КВЕД 35.22 "Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи".
		 
		11. Листом № ЗА-8910992 від 02.01.2019 ОСОБА_4 повідомила НКРЕКП про застосування позивачем до неї коефіцієнта проведення до стандартних умов.
		 
		12. Враховуючи вказане звернення відповідач листами № 80/14/7-17 від 04.01.2019, № 217/14/7-19 від 09.01.2019 та № 610/14/7-19 від 18.01.2019 звернувся до Державної регуляторної служби України з метою отримання погодження для проведення позапланового заходу контролю.
		 
		13. Листом Державної регуляторної служби України № 1155/0/20-19 від 25.02.2019 НКРЕКП отримала згоду на проведення позапланової виїзної перевірки АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз".
		 
		14. Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», пункту 4 частини 9 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», на підставі постанови НКРЕКП № 314 від 05.03.2019 «Про проведення позапланових перевірок ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Івано-франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Чернігівгаз» та скарги споживача (ЕІС-код 56XM01D69903834K), з урахуванням листа Державної регуляторної служби України № 1155/0/20-19 від 25.02.2019, НКРЕКП проведена перевірка дотримання ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 201 від 12.02.2017 щодо здійснення господарської діяльності з дотримання вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема дотримання вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 в частині визначення фактичного обєму споживання (розподілу) природного газу по обєкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу.
		 
		15. За наслідками вказаної перевірки, НКРЕКП складено акт № 79 від 15.03.2019, в якому зафіксоване порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу щодо дотримання вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинного Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема щодо дотримання вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у частині визначення фактичного обєму споживання (розподілу) природного газу по обєму побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу.
		 
		16. За результатами розгляду акта № 79 від 15.03.2019 на засіданні НКРЕКП, яке проведено у формі відкритого слухання, винесено постанову № 386 «Про накладення штрафу на ПАТ «Вінницягаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», якою:
		1. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» накладено штраф у розмірі 850000,00 грн на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз»;
		2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобовязано ПАТ «Вінницягаз» до 05.04.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачу за ЕІС-кодом 56XM01D69903834K за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного обєму споживання (розподілу) природного газу по обєкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу;
		3. У разі здійснення публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» неправомірних донарахувань із застосуванням коефіцієнтів приведення обємів природного газу до стандартних умов іншим побутовим споживачам публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» до 05.04.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного обєму споживання (розподілу) природного газу по обєкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.
		 
		17. Не погоджуючись із прийняттям вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		 
		ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
		 
		18. Позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави приймати рішення про застосування до АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" санкцій у вигляді штрафу та, відповідно, виносити оскаржувану постанову № 386 від 26.03.2019. Крім того вказав, що на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, яке відбулось 04.06.2019 в приміщені Державної регуляторної служби України задоволено його скаргу, у якій він просив видати розпорядження (подання) про усунення НКРЕКП порушень вимог законодавства у сфері ліцензування та зобовязати відповідача скасувати постанову № 368 від 22.03.2019 року «Про накладення штрафу на ПАТ «Вінницягаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».
		 
		19. Відповідач вказав, що відповідно до положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» проведення планової перевірки дотримання Ліцензіатом ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Комісії. 
		 
		20. Зазначив, що під час проведення планової перевірки позивача, НКРЕКП складено акт № 79 за формою, наведеною у додатку 18 Порядку контролю, яка відповідає уніфікованій формі акта перевірки, встановленій Методикою розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018. При цьому, пунктами 5 та 6 Методики № 342 визначено, що уніфікована форма акта перевірки складається з: титульного аркуша; переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю); переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) (за наявності більше 10 нормативно-правових актів перелік може складатися окремим додатком до уніфікованої форми акта перевірки); опису виявлених порушень вимог законодавства; переліку питань для суб'єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю); пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного за його результатами акта; оцінки суб'єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили захід державного нагляду (контролю); місця для підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи, а також третіх осіб, які брали участь у заході державного нагляду (контролю). Порядок контролю набрав законної сили 12.08.2018 та не оскаржувався позивачем. Отже, на думку відповідача, форма акта № 79 відповідає уніфікованій формі Методики № 342, а твердження позивача стосовно цього факту є необґрунтованими.
		 
		21. Крім того, зазначив, що норми Кодексу газорозподільних систем не містять положень, які регламентують процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків в обсягах (куб. м.) та містять виключно процедуру такого приведення для непобутових споживачів. Норма щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунків обємів природного газу з куб. м. в енергетичні одиниці. Розрахунки за природний газ на сьогодні здійснюються виключно в куб. м., а переведення в енергетичні одиниці носить виключно інформаційний характер.
		 
		ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		 
		22. Відповідно до частин першої-третьоїстатті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" № 1540-VIII від 22.09.2016 року (далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
		 
		23. Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу (частина 1статті 2 Закону № 1540-VIII).
		 
		24. Згідно зістаттею 3 Закону № 1540-VIIIРегулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
		 
		25. Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
		 
		V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		 
		26. Відповідно до статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
		 
		27. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
		 
		28. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
		 
		29. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
		 
		30. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
		 
		31. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
		 
		32. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2017 року (далі  Закон № 877-V).
		 
		33. Статтею 3 Закону № 877-V встановлені основні принципи державного нагляду (контролю), зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності субєкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків субєкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).
		 
		34. Згідно частини 2 статті 5 № 877-V уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом пяти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
		 
		35. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
		 
		36. Відповідно до частини 15 статті 4 Закону № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобовязані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
		 
		37. Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 року (далі  Методика № 342), встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки).
		 
		38. Згідно пункту 2 вказаної Методики, уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом пяти робочих днів з дня її затвердження.
		 
		39. Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час проведення перевірки Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" Комісія не затвердила та не оприлюднила уніфіковану форму акта у встановленому Законом № 877-V порядку, а тому, не мала правових підстав на проведення відповідної перевірки.
		 
		40. Отже, твердження скаржника у апеляційній скарзі про те, що форма акта № 79 від 15.03.2019 року відповідає уніфікованій формі Методики № 342 є безпідставним. 
		 
		41. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VІІІ від 02.03.2015 року (далі  Закон № 222-VІІІ) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
		 
		42. Частиною 14, 15 статті 19 Закону № 222-VІІІ встановлено, що акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.
		 
		43. Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.
		 
		44. Відповідно до частини 5 статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
		 
		45. Згідно статті 7 Закону № 877-V розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
		 
		46. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до субєкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
		 
		47. Однак, за результатами розгляду акта № 79 від 15.03.2019 на засіданні Комісії, проведене у формі відкритого слухання, винесено постанову № 386 «Про накладення штрафу на ПАТ «Вінницягаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», що є порушенням вимог встановлених Законом № 877-V та Законом № 222-VІІІ.
		 
		48. Вказані висновки підтверджуються копією розпорядження Державної регуляторної служби України № 52 від 07.06.2019, згідно з яким Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України за результатом розгляду апеляції (скарги) ПАТ «Вінницягаз» щодо прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постанови від 22.03.2019 № 386 «Про накладення штрафу на ПАТ «Вінницягаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», було прийнято рішення № 5.1 від 04.06.2019 (протокол № 07-19) про її задоволення. Зобовязано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, усунути порушення вимог частин сьомої та пятнадцятої статті 19 Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», абзаців сьомого і пятнадцятого статті 3 та частини одинадцятої статті 7 Закону України від 05.04.2017 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		 
		49. Щодо посилання відповідача на те, що покриття об`єктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу, а отже і стягнення додаткових плат (фактично подвійних) із побутових споживачів є неправомірним (оскільки такі витрати вже включені у тариф Ліцензіата та сплачуються побутовими споживачами), колегія суддів зазначає таке.
		 
		50. Відповідно до пункту 1.2наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 737 від 23.11.2011 року "Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах", газорозподільні підприємства самостійно згідно з методиками розраховують річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на календарний рік та не пізніше ніж за два місяці до початку року подають їх на затвердження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
		 
		51. Як встановлено судом першої інстанції, АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" подано до Міненерго:
		- зведений розрахунок запланованих виробничо-технологічних витрат природного газу на 2016 рік у розмірі 2014,52 тис. куб. м;
		- зведений розрахунок запланованих виробничо-технологічних втрат природного газу на 2016 рік у розмірі 53986,729 тис. куб. м;
		- зведений розрахунок втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов на 2016 рік у розмірі 24044,943 тис. куб. м.
		 
		52. Дані обсяги розраховані АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" відповідно до:
		- Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, що затвердженанаказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891 (Методика № 570);
		- Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, що затверджена тим женаказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 571/7892 (Методика № 571); 
		- Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженоїнаказом Міненерго від 21.10.2003 № 595.
		 
		53. Втім, Наказом Міненерго № 847 від 25.12.2015 «Про затвердження розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств (операторів газорозподільних систем) на 2016 рік» затверджено нормативні втрати і виробничо-технологічні витрати природного газу у розмірі 47878 тис. куб. м, що складає загальну суму поданих АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" зведених розрахунків по Методиці № 570 та Методиці № 571.
		 
		54. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що обсяги втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов, не були затверджені Наказом Міненерго № 847 та в подальшому не входили у встановлений НКРЕКП тариф на розподіл природного газу.
		 
		55. Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відхилив посилання відповідача на лист Міненерго № 03/31-11587 від 28.12.2018, у якому зазначено те, що оператори ГРМ, котрі здійснили донарахування побутовим споживачам обсягів, які враховують різницю у приведенні до стандартних умов, при розрахунку своїх виробничо-технологічних витрат застосували положення Методики № 595, з огляду на таке.
		 
		56. У листі Міненерго № 03/31-11587 від 28.12.2018 зазначено, що за наявною інформацією, яка підтверджена листами операторів ГРМ, обсяги ВТВ розраховані з урахуванням зазначених методик.
		 
		57. Таким чином, розраховані лише показники втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, однак інформації про включення до розміру нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат різниці у приведенні газу до стандартних умов, вказаний лист в собі не містить.
		 
		58. Докази про включення позивачем різниці у приведенні газу до стандартних умов до втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами відповідачем не надані.
		 
		59. Крім того, згідно з показниками (елементів витрат) річної планової тарифної виручки - додатку до постанови НКРЕКП № 2279 від 15.12.2016, якою внесено зміни до постанови НКРЕКП № 421 від 24.03.2016 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ "Вінницягаз", останні не містять інформації про те, що до відповідних витрат була включена різниця у приведенні газу до стандартних умов.
		 
		60. Що стосується доводів відповідача про те, норма Кодексу газорозподільних систем щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунків об`ємів природного газу з кубічних метрів в енергетичні одинці, в той час як розрахунки за природний газ на сьогодні здійснюються виключно в кубічних метрах, а переведення в енергетичні одиниці має виключно інформаційний характер, то колегія суддів зазначає таке.
		 
		61. Постановою Комісії № 2494 від 30.09.2015 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс).
		 
		62. Розділом ІХКодексуврегульовано правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі.
		 
		63. Пунктами 1, 2 глави1розділу ІХ Кодексу визначено, що комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
		 
		64. Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цьогоКодексу.
		 
		65. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", як оператор ГРМ, відповідно до вимог пунктів 2-3глави 2 розділу і Кодексувиконує функції розподілу природного газу, забезпечення комерційного обліку природного газу, формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу тощо.
		 
		66. Також АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", як оператор ГРМ, здійснює комерційний облік природного газу в газорозподільній системі.
		 
		67. Пунктом 3 глави1розділу ІХ Кодексу передбачено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цимКодексомвипадках.
		 
		68. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XVцього Кодексу.
		 
		69. На переконання відповідача, вказана норма щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунку об`єму природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці.
		 
		70. Проте, пунктом 3 глави1розділу ІХ Кодексу передбачено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, шляхом:
		1) приведення газу до стандартних умов;
		2) переведення об`єму газу, приведеного до стандартних умов в одиниці енергії.
		 
		71. Крім того, за вимогами абзацу шостого пункту 3 глави1розділу ІХ Кодексу, оператор ГРМ зобов`язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згоряння природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача, інформацію про величину коефіцієнту приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об`єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж (абзац третій пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу).
		 
		72. Відповідно, на позивача покладено обов`язок при комерційному обліку газу, в тому числі, здійснювати дві окремі процедури:
		1) приведення газу до стандартних умов;
		2) розрахунок спожитого обсягу енергії природного газу, про який повідомляється споживача в платіжному документі.
		 
		73. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відхилив посилання відповідача в цій частині, як такі, що суперечать вимогам Кодексу.
		 
		74. Щодо посилання відповідача на не можливість застосування в рамках спірних правовідносин пункту 5.3 Типового договору, оскільки нормиКодексугазорозподільних систем не містять положень, які регламентують процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків в обсягах (куб. м) та містять виключно процедуру такого приведення для непобутових споживачів, колегія суддів зазначає таке.
		 
		75. Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цьогоКодексу(абзац перший пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу).
		 
		76. За змістом пункту 6 частини першоїстатті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до закону.
		 
		77. На виконання зазначених вимогКодексута Закону Регулятором 30.09.2015 прийнято Постанову № 2498 "Про затвердження типового договору розподілу природного газу".
		 
		78. Пункт 1.2 Типового договору розподілу природного газу чітко та однозначно визначає, що умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно доЗакону України "Про ринок природного газу"іКодексугазорозподільних систем.
		 
		79. Розділ V Договору містить в собі порядок обліку природного газу, що передається Споживачу.
		 
		80. Пункт 5.1 Договору визначає, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимогКодексу газорозподільних систем.
		 
		81. Пунктом 5.2 Договору передбачено, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбаченихКодексом газорозподільних систем та цим Договором.
		 
		82. Регулятором в пункті 5.3 Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених вКодексігазорозподільних систем.
		 
		83. Питання приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов врегульовано розділом XVцього Кодексу, про що зазначено в абзаці другому пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу.
		 
		84. Так, пунктом 6 глави1розділу XV Кодексу, в свою чергу, визначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженоїнаказом Міністерства палива та енергетики України № 116 від 26.02.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 року за № 346/8945 (Методика № 116).
		 
		85. Відповідно до пункту 2 Методики № 116 її дія поширюється на суб`єктів господарювання, які у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об`єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб.
		 
		86. Судом першої інстанції правильно зазначено, що посилання відповідача на те, що Кодекс (в контексті Методики № 116) не містить положень, які регулюють процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, є хибним, оскільки пункт 6 глави1розділу XV Кодексу вказує на необхідність застосування лише відповідного коефіцієнту при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який зазначений в додатках до Методики № 116, а не власне самої Методики.
		 
		87. Таким чином, посилання відповідача на не можливість застосування в рамках спірних правовідносин пункту 5.3 Типового договору є помилковими.
		 
		88. Також суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача про те, що дія Методики № 116 поширюється на суб`єктів господарювання, а оскільки побутові споживачі не є суб`єктами господарювання, застосування позивачем даної методики є неправомірним, оскільки відповідно до буквального тлумачення пункту 6 глави1розділу XV Кодексу, дана норма пов`язує приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов не з порядком та процедурою, що визначені Методикою № 116, а з числовими значеннями коефіцієнтів, які зазначені в додатках до цієї методики.
		 
		89. Кодексомвизначено, що споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ,яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
		 
		90. Отже, нормами Кодексу та Типового договору, які затверджені Регулятором, встановлено обов`язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу.
		 
		91. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на висновок Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладений у постанові від 25.07.2019 у справі № 560/5999/19, в частині визначення розрахунків за природний газ є безпідставним, оскільки у вказаній справі та у справі, яка розглядається, відмінні правовідносини.
		 
		92. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови відповідача.
		 
		VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
		93. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		 
		94. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		95. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		96. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		97. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
		 
		98. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
		Постанова суду складена в повному обсязі 04 жовтня 2019 року.
		 
		 
		Головуючий  ОСОБА_1    Судді    ОСОБА_6   ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...