Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/1874/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2019. Зареєстровано: 06.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.
Дата набрання законної сили: 03.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/33411/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 жовтня 2019 року 
		 
		м. Київ
		справа №130/1874/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/33411/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., 
		 
		розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою
		за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жмеринському районі Вінницької області 
		на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.10.2016 (головуючий суддя Сенько Л.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Полотнянка Ю.П., суддів Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.)
		у справі №130/1874/16
		за позовом ОСОБА_2 
		до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жмеринському районі Вінницької області 
		про визнання постанови в частині незаконною та зобов'язання вчинити дії.
		 
		I. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жмеринському районі Вінницької області, в якому просив:
		-          визнати незаконною постанову відповідача від 02 квітня 2015 року №0202/15/15.1/9 в частині призначення ОСОБА_2 одноразової допомоги в разі стійкої втрати професіональної працездатності в сумі 7920,04 грн.;
		-          зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жмеринському районі Вінницької області здійснити ОСОБА_2 доплату суми одноразової допомоги у разі стійкої втрати працездатності в розмірі 62480,36 грн. 
		2.          Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.10.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016, позов задоволено повністю.
		3.          У поданій касаційній скарзі відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		4.          Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 червня 2014 року на території Відокремленого підрозділу Дитячий оздоровчий табір «Дубки» у приміщенні літнього театру з ОСОБА_2 стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, що підтверджується актом проведення розслідування нещасного випадку (аварії) від 14.06.2014 та актом №1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 25.06.2014, внаслідок якого висновком медико-соціальної комісії (далі МСЕК) від 17.03.2015 ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності, де зазначено причину інвалідності - трудове каліцтво (ОРА).
		5.          Згідно постанови №0202/15/15.1/14 від 02.07.2015 відділенням ВД ФССНВ у Жмеринському районі потерпілому ОСОБА_2 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 7920,04 грн. 
		6.          Позивач зазначає, що на момент страхового випадку, тобто нещасного випадку з ОСОБА_2, діяв Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції до 1 січня 2015 року, ст. 34 ч. 2 якого передбачала проведення одноразової страхової виплати такому потерпілому із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. При таких розрахунках ця сума становить 70400,40 грн., а відділення виплатило ОСОБА_2 тільки 7920,04 грн.
		7.          Вважаючи зазначене рішення відповідача від 02.07.2015 незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		 
		III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		8.          Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивача виникло право на страхове відшкодування саме 14 червня 2014 року, коли з ним стався нещасний випадок на виробництві, а відтак правовідносини, що виникли між потерпілим від нещасного випадку на виробництві, повинні регулюватися Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а не Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Тому бере до уваги розрахунки одноразової допомоги, які надані позивачем і відповідають вимогам ст. 34 першого Закону.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		9.          Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що право на страхові виплати у позивача виникло 17.03.2015, з дати встановлення йому інвалідності, а тому в даному випадку застосуванню підлягає стаття 42 Закону № 1105-XIV в редакції, яка діє з 01.01.2015 відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі - Закон № 77-VIII).
		10.          Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав. 
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		11.          Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
		12.          Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		13.          Спірні правовідносини регулюються Законом № 1105-XIV. При цьому в контексті даних правовідносин необхідно дослідити редакції вказаного закону до 01.01.2015 - дати набрання чинності Законом № 77-VIII, яким Закон № 1105-XIV викладено в новій редакції, та після вказаної дати.
		14.          Відповідно до статті 1 Закону № 1105-XIV (в редакції, яка дії з 01.01.2015 та чинній на момент виникнення спірних відносин) та статті 14 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
		15.          Згідно із положеннями статті 30 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) та статті 38 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.
		16.          Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) та частин першої та другої статті 48 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) страхові виплати провадяться в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.
		17.          Аналіз наведених правових норм, які діяли, як на момент настання нещасного випадку, так і на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
		18.          У зв'язку з цим до правовідносин щодо нарахування та виплати потерпілому одноразової допомоги мають застосовуватися правила, що діяли на день виникнення у нього права на виплату.
		19.          Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 (справа №165/551/17) та від 22.08.2019 (справа № №130/3377/15-а).
		20.          Відповідно до положень частини другої статті 34 Закону № № 1105-XIV (в редакції, яка діяла до 01.01.2015 та чинній на момент настання нещасного випадку) у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.
		21.          З 01.01.2015 виплата та розмір одноразової страхової допомоги врегульовані у статті 42 Закону № 1105-XIV в новій редакції, відповідно до частини другої якої, у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.
		22.          У справі, що розглядається суди встановили, що МСЕК з 17.03.2015 установлено позивачу 45 % втрати працездатності та встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.
		23.          За таких обставин, відповідач, приймаючи постанову про призначення позивачу одноразової допомоги у разі стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з виникненням права на страхові виплати після 01.01.2015 відповідно до статті 42 Закону №1105-XIV в нині діючій редакції, діяв цілком правомірно. Відтак не має підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.
		24.          Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
		25.          Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		26.          За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		27.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.          Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жмеринському районі Вінницької області - задовольнити.
		2.          Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.10.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 у справі №130/1874/16 - скасувати.
		3.          У задоволенні позову ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жмеринському районі Вінницької області про визнання постанови в частині незаконною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...