Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/3264/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2019. Зареєстровано: 06.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.
Дата набрання законної сили: 23.09.2019
Номер судового провадження: 22-ц/814/1829/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 554/3264/18  Номер провадження 22-ц/814/1829/19Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М.  Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 вересня 2019 року м. Полтава
		 
		 
		Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		   головуючого судді: Бондаревської С.М.,
		   суддів: Кривчун Т.О., Прядкіної О.В.
		секретар: Зеленська О.І..
		за участюпозивача  ОСОБА_1 , 
		представника позивача  ОСОБА_2 ,
		представника відповідача  Кабулова Р.К., Дорофеєва М.Ю., Глоби М.Л.
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Колачинської Олени Григорівни та адвоката Адвокатського об`єднання «КЕЙТС ЛО ГРУП» Петрощук Катерини Володимирівни 
		на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2019 року 
		у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», третя особа: ОСОБА_3 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та стягнення моральної шкоди, 
		В С Т А Н О В И В :
		У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України`про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та стягнення моральної шкоди, уточнивши позовні вимоги, просила визнати незаконним та скасувати наказ №1080 від 30 березня 2018 року філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА» про звільнення її із займаної посади старшого редактора із 30 березня 2018 року у зв`язку з змінами в організації виробництва за п. 1 ст. 40 КЗпП України. 
		Поновити її на посаді ректора філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА». 
		Стягнути з ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 березня 2018 року до дня винесення рішення по справі. 
		Стягнути з ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на її користь моральну шкоду в розмірі 70000 грн. та стягнути з ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на її користь всі судові витрати пов`язані із розглядом даної справи, а саме витрати на правничу допомогу та судові витрати.
		В обґрунтування позову зазначала, що вона працювала ОСОБА_4 редактором редакції суспільнополітичних програм ТВО програм обласного радіо. Наказом менеджера Полтавської регіональної дирекції «ЛТАВА» від 30 квітня 2018 року №1080, була звільнена у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці, згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що при її звільненні не було дотримано вимог законодавства, оскільки не було враховано переважне право залишення на роботі, не було враховано рішення вищого виборчого органу профспілки, не було враховано її високі професійні якості та її рівень освіти.
		Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1  відмовлено.
		Рішення місцевого суду обґрунтоване тим, що звільнення позивача відбулися у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідача, з дотримання вимог закону.
		 
		Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 та її представник  адвокат Адвокатського об`єднання «КЕЙТС ЛО ГРУП» Петрощук К.В. оскаржили його в апеляційному порядку.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення районного суду  скасувати та ухвалити нове рішення, про повне задоволення її позовних вимог. Вважає, що районним судом не враховано рішення профспілкового органу та допущено порушення пріоритетності критеріїв переваг, визначених ст. 42 КЗпП України.
		Представник позивача  адвокат Адвокатського об`єднання «КЕЙТС ЛО ГРУП» Петрощук К.В. у своїй апеляційній скарзі вказує, що районним судом не взято до уваги переважне право позивача щодо залишення на роботі, оскільки вона має високий професійний рівень, та відповідний рівень освіти.
		 
		На апеляційні скарги ОСОБА_1 та її представника  адвоката Адвокатського об`єднання «КЕЙТС ЛО ГРУП» Петрощук К.В., надійшов відзив від ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», у якому зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням усіх обставин по справі, а тому апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення районного суду  залишенню без змін.
		 
		Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
		Згідно п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обстави-нам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Судом першої інстанції встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, щозгідно запису в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 , остання перебувала на посаді старшого редактора редакції «Суспільно-політичних програм» ТВО обласного радіо ( наказ №62-0 п.29 30 травня 2016 року).
		Наказом менеджера Полтавської регіональної дирекції «ЛТАВА» ОСОБА_5 від 30 березня 2018 року № 108-0, ОСОБА_1 була звільнена у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці, згідно п.1 ч. 1ст.40 КЗпП України.
		Згідно протоколу №2 засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 23 січня 2017 року, відповідно до основних напрямів діяльності ПАТ «НСТУ» на 2017 рік з урахуванням пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, якою встановлено форми, в яких можуть відбуватися зміни в організації виробництва і праці, а саме: ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, 21 грудня 2017 року, правлінням ПАТ «НСТУ» було прийнято рішення про затвердження та введення в дію з 02 квітня 2018 року нової структури та штатного розпису ПАТ «НСТУ» та, на його виконання, видано наказ ПАТ «НСТУ» від 21грудня 2017 року №469 «Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ «НСТУ» .
		З урахуванням положень статті 49-4 КЗпП України, якою встановлено обов`язок роботодавця або уповноваженого ним органу завчасно (не пізніше ніж за три місяці до початку проведення процедури скорочення чисельності та штату) надати професійним спілкам інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення та з метою дотримання вимог передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», адміністрацією ПАТ «НСТУ» було подано усім профспілковим організаціям, членами яких є працівники ПАТ «НСТУ» та посади яких підпадають під скорочення, відповідні листи. Крім того вищезазначену інформацію, було доведено Первинній профспілковій організації Полтавської обласної державної телерадіокомпанії «Лтава» та Полтавській обласній організації Профспілки працівників культури України листом ПАТ «НСТУ» від 26 грудня 2017 року № 02-18/4542.
		Згідно п. 6.2. відповідачем здійснено заходи для дотримання процедури проведення змін в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ «НСТУ». На виконання положень статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», 05 січня 2018 року до Державної служби зайнятості було направлено листа №02-18/15 щодо проведення змін в організації виробництва і праці (скорочення чисельності та штату) у ПАТ «НСТУ».
		Створено в Центральній дирекції та відокремлених структурних підрозділах ПАТ «НСТУ» (в тому числі і в філії ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «Лтава»  далі Філія) відповідні Комісії з визначення переважного права на залишенні на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи, якими було опрацьовано особові справи працівників, на наявність переваг в залишенні на роботі. 
		Комісією персонально повідомлено працівників про майбутнє скорочення. 
		Перше персональне повідомлення про скорочення посади та наступне вивільнення позивач отримала 11 січня 2018 року, стверджуючи, що при цьому їй не було запропоновано вакантних посад.
		21 березня 2018 року Комісією, відповідно до листа ПАТ «НСТУ» від 15 березня 2018року №02-18/713, було запрошено позивача для ознайомлення з переліком усіх наявних в ПАТ «НСТУ» вакантних посад станом на 15 березня 2018 року та запропоновано обрати відповідну (за кваліфікацією, досвідом роботи та станом здоров`я працівника) вакантну посаду для переведення. 
		За результатом ознайомлення ОСОБА_1 з переліком усіх вакантних посад, які були в ПАТ «НСТУ» станом на 15 березня 2018 року, позивачем самостійно було обрано для переведення посади редактора та редактора «ТО «Ранок» Філії, про що проставлено особистий підпис.
		Проте, наказом №1080 від 30 березня 2018 року філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА» ОСОБА_1  звільнено із займаної посади старшого редактора із 30 березня 2018 року у зв`язку зі змінами в організації виробництва за п. 1 ст. 40 КЗпП України. 
		Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки відповідач у наказі про звільнення зазначив про її відмову від запропонованих посад, в той час як вона надала згоду на переведення на посаду редактора та редактора «ТО «Ранок», проте їй було відмовлено у порушення пріоритетності критеріїв переваг, визначених ст. 42 КЗпП України, оскільки вона має кваліфікації журналіста та значний стаж роботи, загалом працювала на підприємстві відповідача, з якого її звільнено 21 рік 9 місяців.
		Відмовляючи у задоволенні позову районний суд виходив з того, що відповідач при звільненні позивача з роботи дотримався положень трудового законодавства, при цьому остання була ознайомлена з усіма вакантними посадами, які були чи з`явились в ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в період проведення процедури вивільнення, а також обрання нею посади, яку вона не може обіймати.
		Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки вони суперечить матеріалам справи.
		Згідно з частиною другою статті 40КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 49-2КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
		Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року № 6-40цс15, від 01 липня 2015 року у справі №6-491цс15.
		Згідно з матеріалами справи, 30 березня 2018 року відповідачем видано наказ №1080, відповідно до якого позивача звільнено із займаної посади старшого редактора редакції суспільно-політичних програм ТВО програм обласного радіо із 30 березня 2018 року у зв`язку зі змінами в організації виробництва за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. та у зв`язку із ознайомленням її з усіма вакантними посадами, які були чи зв`явилися у відповідача в період проведення процедури вивільнення, обранням позивачем посади, яку вона не може обіймати  редактор таредактор «ТО«Ранок» у зв`язку з невідповідністю наявної у неї кваліфікації до посади, яку вона виявила обіймати та бути переведеною, відмовою від запропонованих їй інших, відповідних до наявної у неї спеціальності та кваліфікації вакантних посад.
		Підставою для видачі зазначеного наказу було попередження позивача про наступне звільнення від 11 січня 2018 року та 21 березня 2018 року, а також рішення комісії для визначення переважного права на залишення на роботі працівників відповідача від 26 бе-резня 2018 року. 
		Встановлено, що відповідачем наявні вакантні посади було запропоновано позивачу лише один раз протягом двомісячного терміну, а саме, 21 березня 2018 року під час пропозиції до персонального письмового попередження про наступне вивільнення працівників від 11 січня 2018 року (а.с. 205 т.1).
		При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів пропонування позивачу інших вакантних посад, аніж відмови у переведенні на ту, яку він вказав, що згодний обійняти  посаду редактора та редактора «ТО «Ранок», а тому суд прийшов до передчасного висновку, що відповідачем, як роботодавцем, було дотримано обов`язок щодо працевлаштування позивача.
		Крім того, протягом всього часу розгляду справи в суді, як першої, так і апеляційної інстанцій, відповідачем, як роботодавцем, не було подано до суду доказів виконання вимог ч. 1 ст.42КЗпП України при визначенні категорій працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, і при цьому відповідач не врахував стаж, досвід роботи та відсутність дисциплінарних стягнень позивача.
		Відповідно до положень ч. 1 ст.42КЗпП України при скороченні чисельності чи шта-ту працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		Згідно з ч. 2 ст.49-2КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
		В першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. При цьому, при проведенні вивільнення орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.
		Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишились на роботі і тих, які підлягають вивільненню. У процесі такого порівняльного аналізу враховуються таки обставини: наявність відповідної освіти, післядипломна освіта, документи про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи в роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів та ін. 
		Районний суд, розглядаючи спір, належним чином не звернув увагу на наявні у справі докази того, що позивач є фахівцем високого рівня, креативним майстром своєї справи. Вказане підтверджується нагородами, отриманими позивачем за період роботи у відповідача, що говорить про його високі професійні якості і продуктивність праці на займаній посаді.
		За ст.5-1КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, в п.19 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, з подальшими змінами, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. 
		Районний суд не дослідив зміст витягу з протоколу засідання комісіїдля визначення переважного права залишення на роботі працівників, що підлягають переведенню, звіль-ненню або попередженню про майбутнє вивільнення працівників від 26 березня 2018 року.
		Окрім того, як свідчать матеріали справи, позивачу не було запропоновано вакантні посади під час повідомленняпро наступне вивільнення працівників від 11 січня 2018 року.
		Також з витягу протоколу засідання профкому Полтавської обласної організації професійної спілки працівників культури України №11 п. 5 від 15 березня 2018 року убачається, що погодження на скорочення позивача не надано за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України не надано (т. 1 а. с. 212).
		Про допущені адміністрацією відповідача порушення, в тому числі пов`язані з неповідомленням про вільні посади, не ознайомлення з переліком інших вакантних посад, позивач вказала в повідомленні щодо наступного вивільнення від 11 січня 2018 року та пропозиції щодо персонального письмового попередження про наступне вивільнення від 21 березня 2018 року (а.с. 200, 205 т.1).
		Зазначені обставини також залишилися поза увагою суду та належною оцінкою у рішенні.
		З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції, як ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню.
		Неповнота, допущена районним судом, усунута під час розгляду справи апеляційним судом, а тому колегія суддів приходить до висновку про ухвалення по справі нового рішення про часткове задоволенння позову: Визнання незаконним та скасування наказу №108-0 від 30 березня 2018 року Філії Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА» про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади старшого редактора редакції суспільно-політичних програм ТВО програм обласного радіо з 30 березня 2018 року у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. 
		Поновлення позивача з 30 березня 2018 року на посаді старшого редактора редакції суспільно-політичних програм ТВО програм обласного радіо Філії Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА».
		Відповідно донаявної усправі довідкипро доходи№113/175від 17липня 2019року,середньомісячна заробітнаплата  ОСОБА_1  складає 7079грн.,середньоденна відповідно 345грн. 35коп. (а.с.175 т.2).
		За таких обставин, відповідно до ч. 2 ст.235КЗпП України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 березня 2018 року по дату постановлення рішення судом апеляційної інстанції  23 вересня 2019 року, що становить 125880 грн. 84 коп.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то колегія суддів, виходячи з положень ст.237-1КЗпП України та обставин справи, приходить до наступного.
		Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		З врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування позивачу завданої моральної шкоди підлягають частковому задоволенню й з урахуванням обставин справи, тривалості та глибини душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, у сумі 10 000 грн.
		З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПКУкраїни з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Адвокатського об`єднання «КЕЙТС ЛО ГРУП» Петрощук Катерини Володимирівни  задовольнити частково.
		 
		Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2019 року  скасувати. Ухвалити нове рішення.
		 
		Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та стягнення моральної шкоди  задовольнити частково.
		 
		Визнати незаконним та скасувати наказ №108-0 від 30 березня 2018 року Філії Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА» про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади старшого редактора редакції суспільно-політичних програм ТВО програм обласного радіо з 30 березня 2018 року у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. 
		 
		Поновити ОСОБА_1 з 30 березня 2018 року на посаді старшого редактора редакції суспільно-політичних програм ТВО програм обласного радіо Філії Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА».
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 березня 2018 року до дня ухвалення даного рішення у сумі 125880 грн. 84 коп.
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіо-компанія України» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10000 грн. 
		 
		Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає до негайного виконання.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		Головуючий: Бондаревська С.М.
		 
		Судді:                 Кривчун Т.О.
		 
		Прядкіна О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...