Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13657/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2019. Зареєстровано: 07.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		03 жовтня 2019 року                      № 640/13657/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу 
		за позовомОСОБА_1до третя особаКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі також - відповідач, КДКА Київської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 (далі також - третя особа, ОСОБА_2), в якому просить, з урахуванням заяви від 12.09.2019 року про уточнення позовних вимог,  визнати протиправним та скасувати Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019 року в частині, що стосується адвоката ОСОБА_1.
		          Позовну заяву обґрунтовано  прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення за відсутності підстав та порушення вимог законодавства щодо дотримання процедури прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження, а саме, не дотримано вимог статей 33, 37, 38  Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Позивач зазначає, що скарга третьої особи не містила ознак дисциплінарного проступку, водночас подання скарги на дії адвоката є лише підставою для перевірки відомостей, викладених в ній, та тягне за собою вчинення певних активних дій члена  дисциплінарної палати щодо проведення перевірки, чого зроблено, на думку позивача, відповідачем не було. Разом з тим позивач вказує, що в межах проведення перевірки скарги третьої особи, відповідачем не витребувано у позивача пояснення на скаргу, а довідка за результатами перевірки не містить результатів вчинених дій перевіряючого, обставин, виявлених  під час перевірки, висновків та пропозицій щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Натомість, зміст довідки майже не відрізняється від змісту скарги третьої особи, що свідчить про недотримання відповідачем вимог діючого законодавства. Також позивач вважає, що порушуючи провадження за вказаною скаргою, відповідач всупереч гарантіям адвокатської діяльності, втрутилась та створила перешкоди адвокатській діяльності ОСОБА_1, оскільки зі змісту скарги третьої особи та довідки відповідача вбачається, що безпосереднє обґрунтування скарги стосується позиції адвоката у тій чи іншій справі. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2019 року задоволено заяву від 06.08.2019 року представника  ОСОБА_2 та залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (адреса: АДРЕСА_2).
		Через канцелярію суду 21.08.2018 року надійшов відзив КДКА Київської області на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2, яка містила обставини щодо використання позивачем даних стосовно третьої особи, які йому стали відомі в іншому кримінальному провадженні. Адвокат ОСОБА_1, як зазначає відповідач, належним чином і своєчасно повідомлений щодо надходження скарги, отримав копію останньої під власний підпис. Проте, адвокат ОСОБА_1 не скористався своїм правом надання пояснень в ході перевірки, внаслідок чого перевірка проводилась за наявними матеріалами. Дисциплінарною палатою досліджено надані скаржником матеріали, аналіз яких дав підстави стверджувати факт подання позивачем до правоохоронних органів завідомо неправдивих повідомлень про вчинення злочину відносно скаржника ОСОБА_2, та встановлено  ознаки дисциплінарного проступку з боку позивача. Враховуючи викладене, КДКА Київської області вважає оскаржуване рішення обґрунтованих, вмотивованим і законним, а поданий позов безпідставним.
		          Через канцелярію суду 28.08.2019 року представником третьої особи  ОСОБА_3 (ордер серії КС №340912 від 15.08.2019 року) подано клопотання про витребування доказів, в прохальній частині якого просить суд з метою забезпечення доказів під час розгляду справи №640/13657/19 витребувати у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури копії матеріалів дисциплінарної справи, в межах якої винесено Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019 року, яким порушено дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 щодо дій адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_4.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 року  клопотання представника третьої особи від 28.08.2019 року про витребування доказів повернуто заявнику без розгляду.
		Через канцелярію суду 30.08.2019 року представником третьої особи подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 неодноразово скаржився на поведінку, зокрема, позивача у справі, як адвоката, що, на думку представника третьої особи, є обставиною, що свідчить про необхідність розгляду справи у судовому засіданні.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 року у задоволенні клопотання представника третьої особи про розгляд справи в спрощеному порядку з викликом сторін відмовлено.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2019 року витребувано у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, будинок 3) належним чином засвідчену копію дисциплінарної справи, а саме матеріалів, що передували прийнятому Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області рішенню від 19.06.2019 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 04.06.2019 року №665. Зобов'язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області надати пояснення щодо дотримання процедури та вчинення або невчинення дій (у разі невчинення - з яких причин), встановленою статтею 38 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" по кожній з частин цієї статті, які подати до канцелярії суду до 13 вересня 2019 року. Зобов'язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області примірники цих пояснень направити учасникам справи, докази чого надати суду шляхом долучення до пояснень, примірник яких відповідачем має бути подано до суду.  
		          Через канцелярію суду 09.09.2019 року  надійшли письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2, який зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення КДКА Київської області діяла в межах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вважає помилковим твердження позивача щодо  обов'язку члена Дисциплінарної палати  вчиняти певні активні дії в межах проведення перевірки задля встановлення ознак дисциплінарного проступку, оскільки законодавством визначено право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, запитувати та отримувати необхідну інформацію. Також ОСОБА_2 зазначає, що безпідставними є посилання позивача щодо прийняття відповідачем рішення за відсутності його пояснень, оскільки матеріали дисциплінарної справи містять підтвердження про отримання позивачем скарги  під власний підпис, а тому ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати такі пояснення. Водночас, посилання позивача на порушення відповідачем гарантій  адвокатської діяльності є необґрунтованими, оскільки частиною першою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Крім іншого, третя особа зазначає щодо відповідності його скарги вимогам  Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, тому КДКА Київської області в межах повноважень прийнято оскаржуване рішення, відтак  підстави для його скасування відсутні. Просить в задоволені позову відмовити.
		          Через канцелярію суду 09.09.2019 року ОСОБА_2 подано клопотання про залучення адвоката ОСОБА_4 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, в обґрунтування якого зазначено, що предметом позовної заяви є визнання протиправним та скасування Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019 року про порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 щодо дій адвокатів ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвокатів.
		          При цьому, рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019 року оскаржується адвокатом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 
		          Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просить суд залучити до участі  у справі адвоката ОСОБА_4 в якості третьої особи.
		          Водночас, через канцелярію суду 12.09.2019 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить розглядати позовні вимоги в наступній редакції: "визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019 року в частині, що стосується адвоката ОСОБА_1".
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2019 року  заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог прийняти до розгляду. Розглядати позовні вимоги в наступній редакції: "визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019 року в частині, що стосується адвоката ОСОБА_1". У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 відмовлено.
		          Через канцелярію суду 13.09.2019 року на виконання ухвали суду про витребування копій дисциплінарної справи, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури надано копії матеріалів дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2
		          Через канцелярію суду 16.09.2019 року надійшло клопотання представника третьої особи щодо направлення ухвали суду від 0.09.2019 року щодо зобов'язання ВКДКА надати суду належним чином завірену  копію матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для її виконання.
		Оскільки судом 13.09.2019 року отримано копії матеріалів дисциплінарної справи, клопотання представника третьої особи не підлягає вирішенню.
		Через канцелярію суду 17.09.2019 року надійшли на виконання ухвали суду від 03.09.2019 року  пояснення КДКА Київської області, в яких зазначено, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДА і суд не вправі зобов'язувати відповідачів приймати те чи інше рішення. Крім того, звернуто увагу  щодо обізнаності позивача про надходження скарги і як наслідок, вважає відповідач, відповідно повідомлений про можливість надання пояснень по суті скарги, оскільки норми Закону, в тому числі стаття 38 Закону не містять вимоги щодо окремого повідомлення адвоката про необхідність надавати письмові пояснення. Водночас, щодо дати довідки 18.04.2019 року, відповідач зазначає, що це є виключно опечаткою, яку протокольно виправлено. 
		Через канцелярію суду 18.09.2019 року від представника позивача надійшли  відповідь на письмові пояснення, в яких конкретизовано щодо відсутності звернення  члена дисциплінарної палати  до позивача з метою отримання письмових пояснень. Також зазначено, що ні профільним Законом, ні будь-яким іншим нормативно-правовим документом не передбачено в межах проведення перевірки скарги на предмет відкриття дисциплінарного провадження складання такого виду документу як доповідна записка, крім іншого особою, яка не є членом дисциплінарної палати КДКА Київської області. Щодо дати (18.04.2019 року) складення довідки за результатами проведеної перевірки скарги від 04.06.2019 року ОСОБА_2  представник позивача також вказує на висловлення відповідачем позиції до фактичного надходження скарги. Водночас, представник позивача зазначає, що скаржником подано  скаргу повторно щодо одних і тих самих обставин, проте відповідачем не взято цю обставину до уваги.
		Через канцелярію суду 20.09.2019 року представником ОСОБА_2 подано клопотання, в якому просить суд «витребувати у позивача відповідь на питання, що стосується предмету спору, а  саме: які саме права, свободи та інтереси  позивача порушено/порушуються/обмежуються Рішенням про  порушення дисциплінарної справи від 19.06.2019 року та які створюються перешкоди для реалізації прав  позивача оскаржуваним Рішенням про порушення дисциплінарної справи від 19.06.2019 року?».
		Вирішуючи дане клопотання представника третьої особи, судом враховується положення частини третьої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, а також обґрунтування заяв, поданих позивачем,  внаслідок чого суд дійшов до висновку щодо безпідставності клопотання, відтак відмови в його задоволені.
		Через канцелярію суду 25.09.20019 року представником третьої особи ОСОБА_2 подано заперечення з приводу пояснень та міркувань позивача від 16.09.2019 року. Ураховуючи положення статей 164, 165 Кодексу адміністративного судочинства України та беручи до уваги, що дані заперечення за змістом не відрізняються від клопотання  про витребування відповіді на запитання третьої особи щодо порушеного права позивача, яке вирішено судом, суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав для розгляду заперечення з приводу пояснень та міркувань позивача від 16.09.2019 року.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		           04.06.2019 року до КДКА Київської області надійшла скарга  ОСОБА_2 щодо поведінки адвокатів  ОСОБА_1, ОСОБА_7, яку зареєстровано за №665 від 04.06.2019 року.
		           11.06.2019 року  Головою дисциплінарної  палати КДКА Київської області  ОСОБА_8 надано доручення Голові дисциплінарної палати ОСОБА_8 провести перевірку  по матеріалах за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_4
		           11.06.2019 року позивачем матеріали скарги отримано, про що зазначено з проставленням підпису та прізвища ОСОБА_1 на копії профайла.
		          Секретарем Созоненко В.В. 11.06.2019 року доповідною запискою Голові дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_8 повідомлено щодо отримання 04.06.2019 року скарги ОСОБА_2, її реєстрації за №665, повідомлення про надходження скарги за дорученням Голови дисциплінарної палати КДКА Київської області адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_4, яку 11.06.2019 року адвокати отримали власноруч та пропозиції адвокатам зайти до кабінету Голови дисциплінарної палати КДКА Київської області.
		          Головою дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_8 складено Довідку щодо здійснення дисциплінарної перевірки стосовно адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яку датовано 18.04.2019 року.
		          Рішенням Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19.06.2019 року  вирішено порушити дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 щодо дій адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвокатів.
		          Вважаючи, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, що свідчить про перевищення Дисциплінарною палатою  КДКА Київської області наданих законом повноважень та про порушення гарантій адвокатської діяльності, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення та пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон № 5076-VI), Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність,  затверджено рішенням Ради адвокатів України від « 30» серпня 2014 року № 120 (із змінами і доповненнями) (далі також - Положення), Правилами адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року від 15 лютого 2019 року) (далі також - Правила). Нормативно-правові акти судом застосовуються в редакції на час прийняття оспорюваного рішення.
		Відповідно до преамбули Закону № 5076-VI цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
		Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Частинами першою-третьою статті 33 Закону № 5076-VI визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Відповідно до статті 7 Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
		Частинами першою-другою статті 36 Закону № 5076-VI встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
		Дисциплінарне провадження відповідно до частини першої статті 37 Закону № 5076-VI  складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Частиною першою статті 38 Закону № 5076-VI  встановлено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати (стаття 21 Положення).
		Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_2 звернувся до КДКА Київської області зі скаргою щодо поведінки адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_4 04.06.2019 року, яку зареєстровано за №665 в цей же день.
		Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі) (стаття 4 Положення).
		11.06.2019 року  Головою дисциплінарної  палати КДКА Київської області  ОСОБА_8 надано доручення Голові дисциплінарної палати ОСОБА_8 провести перевірку  по матеріалах за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_4
		З огляду на викладене, судом не встановлено порушення строку передачі скарги та надання доручення щодо перевірки за скаргою ОСОБА_2 від 04.06.2019 року №665.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань (абзац перший частини другої статті 38 Закону № 5076-VI).
		          Статтею 26 Положення передбачено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
		З матеріалів адміністративної справи встановлено, що 11.06.2019 року позивачем отримано скаргу, про що вчинено на копії профайла позивача напис «Матеріали скарги отримав 11.06.2019  власний підпис з зазначенням прізвища». 
		Суд звертає увагу, що матеріали дисциплінарної справи не містять повідомлення Голови дисциплінарної палати ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_1 про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення позивача по суті порушених питань із зазначенням строку його надання, всупереч вимогам абзацу першому частини другої статті 38 Закону № 5076-VI та статті 26 Положення. 
		Відповідач, позицію якого підтримує третя особа, зазначає, що отримавши власноруч копію скарги з додатками, позивач вважається  повідомленим про можливість надання письмового пояснення по суті скарги, а норми Закону, в тому числі статті 38 Закону не містять вимоги щодо окремого  повідомлення адвоката про необхідність надавати письмові пояснення по суті скарги, адже це є його безпосереднім правом. Тому, зазначає відповідач, твердження позивача про не направлення позивачу окремого  звернення з пропозицією надати письмові пояснення по суті скарги є безпідставними.
		З такими твердженнями відповідача і третьої особи суд не погоджується та вважає їх помилковими, оскільки як Законом № 5076-VI (абзац перший частина першої статті 38) так і Положенням (стаття 26) чітко передбачено  невідкладне звернення члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. 
		Чинним законодавством чітко унормовано обов'язок перевіряючого повідомити адвоката, встановити йому термін для надання письмових пояснень. В разі, якщо адвокат не скористається своїм правом на надання письмових пояснень у строк, встановлений членом дисциплінарної палати, справу належить розглядати а наявними матеріалами.
		З аналізу даних норм Закону та Положення висновується, що повідомлення має бути в письмовій формі, оскільки в ньому зазначається строк надання письмових пояснень, після ненадання яких у встановлений строк у члена дисциплінарної палати з'являється право на вирішення перевірки за наявними матеріалами.
		Водночас, суд зауважує, що  повідомлення адвоката, стосовно якого проводиться перевірка, у спосіб надання усного доручення працівнику КДКА, у випадку, що розглядається, секретарю Созоненко В.В., не передбачено чинним законодавством, тому не приймається судом як належне звернення члена дисциплінарної палати до адвоката в межах повідомлення про проведення перевірки. Крім того, суд погоджується з аргументом представника позивача, що підпис на копії профайла з зазначенням про отримання матеріалів скарги, не свідчить щодо отримання позивачем саме скарги ОСОБА_2 від 04.06.2019 року.
		З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку щодо недотримання відповідачем вимог Закону № 5076-VI (абзац перший частина першої статті 38) і Положення (стаття 26) в частині належного повідомлення позивача щодо проведення стосовно нього перевірки з встановленням строку надання письмових пояснень, що потягло за собою порушення процедури проведення перевірки та висновків, викладених у довідці перевіряючого.
		          Щодо складання довідки за результатами перевірки скарги, суд зазначає наступне.
		Абзацом п'ятим частини другої статті 38 Закону № 5076-VI встановлено, що за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Статтею 25 Положення також встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Головою дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_8 складено Довідку щодо здійснення дисциплінарної перевірки стосовно адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яку датовано 18.04.2019 року. 
		З вивчення змісту довідки, судом встановлено відсутність у довідці викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновків та пропозицій щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Водночас, звертає на себе увагу, що зміст довідки майже ідентичний змісту скарги, внаслідок чого слід дійти до висновку щодо недотримання членом дисциплінарної палати вимог статті 38 Закону № 5076-VI та статті 25 Положення.
		Щодо зазначення дати довідки 18.04.2019 року, суд звертає увагу, що відповідно до   пояснень  відповідача на виконання ухвали суду від 03.09.2019 року зазначено, що під час виготовлення довідки допущено опечатку, яку протокольно виправлено. Проте, матеріали адміністративної справи не містять підтвердження виправлення протокольно опечатки, натомість долучено копію пояснювальної записки на ім'я Голови КДКА Київської області від Голови дисциплінарної палати на підтвердження щодо закінчення довідки 18.06.2019 року, тобто за день до засідання дисциплінарної палати.
		З огляду на викладене, суд не погоджується з твердженням позивача щодо висловлювання своєї позиції перевіряючим фактично до отримання  скарги ОСОБА_2, оскільки матеріалами справи підтверджено, що допущено технічну описку під час складання документів.
		Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 30 Положення заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
		Як встановлено судом, відповідно до доручення Голови дисциплінарної палати перевірку розпочато 11.06.2019 року, тоді як довідку складено 18.06.2019 року, тобто протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряючим завершено перевірку та питання щодо відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи винесено на розгляд дисциплінарної палати 19.06.2019 року та прийнято оскаржуване рішення.
		Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу, що ураховуючи зміст скарги ОСОБА_2 від 04.06.2019 року щодо оскарження позивачем дій слідчих ГСУ фінансових розслідувань ДФС України на підставі даних, які отримані ним в межах закритого кримінального провадження, надання відповідними судами оцінки таким обставинам та прийняття судами протилежних рішень, на думку третьої особи, за одних і тих же обставин за зверненнями позивача, що на думку третьої особи є очевидним зловживанням позивачем своїми процесуальними правами та недотриманням правил адвокатської етики, що потягло порушення прав ОСОБА_2, на переконання суду, потребувало більш ретельної перевірки  скарги з урахуванням достатнього часу, визначеного Положенням. 
		В зв'язку з викладеним, слід дійти висновку щодо недотримання відповідачем вимог Закону № 5076-VI (статті 38) і Положення (статей 25, 30) в частині належного проведення перевірки, що потягло за собою не викладення в довідці обставин, виявлених під час перевірки, висновків та пропозицій щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Оскільки судом встановлено порушення відповідачем вимог Закону та Положення під час проведення перевірки скарги ОСОБА_2 від 04.06.019 року та на підставі необґрунтованої довідки прийняття оскаржуваного рішення в частині адвоката ОСОБА_1, суд погоджується з твердження позивача в частині, що відповідач такими діями всупереч гарантіям адвокатської діяльності, втрутився та створив перешкоди адвокатській діяльності ОСОБА_1  
		Крім того, суд не бере до увагу твердження відповідача про дискреційність повноважень при прийнятті рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи, оскільки порушення, які встановлено судом при здійсненні перевірки скарги ОСОБА_2 мали суттєве значення і вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.   
		          Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		          Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, Європейським судом з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначено, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з частинами першою, другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
		На переконання суду, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 23.07.2019 року №15    за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., з огляду на що,  стягнення судового збору на користь позивача підлягає за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
		Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		                                                            ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
		2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019 року в частині, що стосується адвоката ОСОБА_1.
		3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім  грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 15).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 294, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. 
		У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		Відповідно до пункту 4 частини п'ятої       246 Кодексу адміністративного судочинства України:
		Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1);
		Відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 15);
		Третя особа: ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2).
		 
		Повне рішення складено 03.10.2019 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...