Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/11201/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2019. Зареєстровано: 08.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2019.
Дата набрання законної сили: 04.10.2019
Номер судового провадження: 1-кс/201/5885/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №201/11201/19
		Провадження №1-кс/201/5885/2019
		 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		04 жовтня 2019 року                     Жовтневий районний суд
		м. Дніпропетровська
		у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, вчинену в рамках кримінального провадження №42018040000000891, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		02 жовтня 2019 року Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «Приватбанк» звернулась зі скаргою до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить:
		- визнати незаконною бездіяльність прокурора прокуратури Дніпропетровської області, процесуального керівника в кримінальному провадженні №42018040000000891 щодо відмови у визнанні трудового колектива АТ КБ «Приватбанк», в інтересах якого діє Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «Приватбанк», потерпілим в кримінальному провадженні №42018040000000891;
		- зобов`язати прокурора прокуратури Дніпропетровської області, процесуального керівника в кримінальному провадженні №42018040000000891 залучити трудовий колектив АТ КБ «Приватбанк», в інтересах якого діє Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «Приватбанк», потерпілим в кримінальному провадженні №42018040000000891 в підтвердження чого вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого. 
		В обґрунтування скарги вказує, що в провадженні Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42018040000000891, досудове розслідування в якому здійснюється за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Процесуальне керівництво в кримінальному провадженні здійснюється прокурорами прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Предметом кримінального провадження є розтрата грошових коштів АТ КБ «Приватбанк» на суму приблизно 8 млн. грн., вчинена головою правління АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6 та членом правління АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_7 . Злочином спричинена суттєва матеріальна шкода трудовому колективу АТ КБ «Приватбанк» на суму не менше, ніж 1600 грн., розтрата штучно занизила чистий прибуток АТ КБ «Приватбанк» та преміальні виплати працівникам, які складають в середньому 20 процентів від прибутку. Трудовий колектив АТ КБ «Приватбанк» є потерпілим внаслідок вчинення злочину і має бути визнаний таким в особі Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк». Профспілка 02 вересня 2019 року звернулась до процесуального керівника із заявою в порядку ч. 3 ст. 55 КПК України про визнання потерпілим. Станом на 01 жовтня 2019 року від прокуратури Дніпропетровської області не надходило повідомлення про визнання потерпілим Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк», не вручена пам`ятка про процесуальні права потерпілого.
		Представник заявника - адвокат ОСОБА_8 (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 23.08.2019р. та ордеру від 03.10.2019р.) на задоволенні скарги наполягав, подавши до суду відповідну заяву, просив розглядати скаргу без фіксування судового процесу технічними засобами.
		Враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України суддя слідчий вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
		Представник прокуратури Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги. 
		Відповідно до ст. 107 КПК України за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
		Слідчий суддя, вивчивши та проаналізувавши скаргу, додані до неї матеріали, приходить до наступного.
		Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
		Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
		Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 
		1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
		2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;
		3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;
		4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
		5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;
		6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
		7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
		8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченимиглавою 39цього Кодексу;
		9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування;
		10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
		11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченихпунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу.
		Як встановлено слідчим суддею, в провадженні Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42018040000000891, досудове розслідування в якому здійснюється за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. 
		Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . 
		Згідно з фабулою у Витягу з ЄРДР за обставинами кримінального правопорушення: посадові особи АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем вчинили розтрату чужого майна у великих розмірах, а саме, не зважаючи на те, що в структурі даного банку є підрозділи, які здійснюють підбір персоналу та інформаційне забезпечення АТ КБ «Приватбанк», 20.04.2018р. між АТ КБ «Привабанк» та представником бренду «Odgers Berndtson» в Україні ТОВ «Телент Едвайзорс», а також з ТОВ «Сі Еф Сі Консалтінг компані» уклали договори стосовно надання консультаційних послуг з дослідження ринку фахівців, з метою підбору кандидатів на роботу до вказаної банківської установи, а також щодо надання послуг з інформаційного забезпечення, на загальну суму понад 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		02 вересня 2019 року Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «Приватбанк» звернулась до прокуратури Дніпропетровської області із заявою про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №42018040000000891.
		Проте, як зазначає заявник, станом на момент розгляду скарги від прокуратури Дніпропетровської області не надходило повідомлення про визнання потерпілим трудового колективу АТ КБ «Приватбанк» в особі Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк», не вручена пам`ятка про процесуальні права потерпілого.
		Доказів протилежного матеріали справи не містять. 
		Представник прокуратури Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, матеріалів кримінального провадження на огляд не надав.
		Статтею 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		З огляду на конституційні принципи змагальності сторін та диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог скарги за відсутності матеріалів кримінального провадження на підставі наданих скаржником доказів.
		Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. 
		Таким чином, для визнання особи потерпілою не вимагається прийняття окремого процесуального документа. 
		Разом із тим ч. 5 ст. 55 КПК України встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. 
		Отже, саме правильність застосування слідчим або прокурором цієї норми є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду аналізованої категорії скарг.
		Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов.
		Однак, як видно з матеріалів скарги, слідчим у кримінальному провадженні №42018040000000891 не виносиласявмотивована постановапро відмовуу визнанніпотерпілим Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк», яка може бути оскаржена слідчому судді.
		Відтак, слідчий суддя констатує, що у даному випадку відсутній предмет оскарження в порядку, визначеному ст. 303 КПК України.
		Разом з тим, заявлена вимога Первинної профспілкова організація співробітників АТ КБ «Приватбанк» про зобов`язання процесуального керівника в кримінальному провадженні №42018040000000891 залучити трудовий колектив АТ КБ «Приватбанк», в інтересах якого діє Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «Приватбанк», потерпілим в кримінальному провадженні №42018040000000891 в підтвердження чого вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого переліком ст. 303 КПК України не визначена.
		Згідно з приписами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
		Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
		Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. 
		За змістом ч. 4 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
		Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних i кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року, по-різному вирішуються питання формулювання положень резолютивної частини ухвали слідчого судді в разі скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим. В одних випадках слідчі судді постановляють рішення зобов`язати слідчого визнати скаржника потерпілим, а в інших  обмежуються рішенням про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим. Перший з наведених підходів не враховує положень кримінального процесуального законодавства, яке не передбачає прийняття процесуального рішення про визнання потерпілим. Саме тому за умови скасування відповідних постанов слідчим суддям доцільно в резолютивній частині формулювати рішення лише про таке скасування.
		Згідно з положень ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, серед іншого, про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов`язання вчинити певну дію.
		Таким чином, з огляду на викладені положення кримінального процесуального закону та роз`яснення, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення вимог скарги про зобов`язання процесуального керівника в кримінальному провадженні №42018040000000891 залучити трудовий колектив АТ КБ «Приватбанк» в особі Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк», потерпілим в кримінальному провадженні №42018040000000891.
		Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
		Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що ухвала слідчого судді не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді або в іншому судовому порядку і не перешкоджає захисту прав особи, яка подала скаргу, в порядку, передбаченому КПК України.
		При цьому з матеріалів справи видно, що 02 вересня 2019 року Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «Приватбанк» звернулась до прокуратури Дніпропетровської області із заявою про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №42018040000000891. Проте вказана заява прокуратурою Дніпропетровської області, у відповідності до ст. 220 КПК України не вирішена. Доказів протилежного матеріали справи не містять. 
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
		У відповідності до положень ст. 220 КПК України розгляд клопотання під час досудового розслідування слідчим, прокурором має здійснюватися в строк не більше трьох днів з моменту його подання, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка його заявила. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
		Отже, якщо клопотання задовольняється, слідчий чи прокурор повинен забезпечити виконання прохання, про яке зазначається у клопотанні особою, що його заявила. Для цього слідчий або прокурор, керуючись статтями 111, 112 КПК, надсилає заінтересованій стороні повідомлення про проведення процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення. У цьому повідомленні зазначаються такі відомості: прізвище та посада слідчого, прокурора; адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших засобів зв`язку; ім`я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса; найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення; процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється; дата, час та місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа; інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа; вказівка щодо необов`язковості участі в процесуальній дії та її проведення без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбуття; підпис (ст. 112 КПК). 
		Виходячи із вищевказаних норм кримінально-процесуального закону, по клопотанню потерпілого слідчий або прокурор повинен виконати вимоги ст. 220 КПК України, оскільки у разі не розгляду у передбачений законом строк клопотання потерпілого, у останньої настає право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора до слідчого судді, який у відповідності до положень ст. 3 ч. 1 п. 18 КПК України здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
		Виходячи з дослівного тлумачення норми ст. 220 КПК України, слідчим або прокурором повинна прийматися постанова про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання. 
		Отже, клопотання (заява про визнання потерпілим) було отримане прокуратурою області 03 вересня 2019 року, але у порядку ст. 220 КПК України не розглянуте, про результати його розгляду не повідомлено. 
		Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, а саме, шляхом зобов`язання уповноваженої особи прокуратури Дніпропетровської області розглянути клопотання (заяву) Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк» про визнання потерпілим від 03 вересня 2019 року шляхом винесення відповідного процесуального рішення за наслідками його розгляду.
		Частиною 2 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
		Вимога заявника про визнання незаконною бездіяльність процесуального керівника в кримінальному провадженні №42018040000000891 щодо відмови у визнанні трудового колективу АТ КБ «Приватбанк», в особі Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк», потерпілим в кримінальному провадженні №42018040000000891, ст. 307 КПК України не передбачена і її розгляд не належать до компетенції слідчого судді.
		На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 110, 220, 303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
		УХВАЛИВ:
		 
		Скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, вчинену в рамках кримінального провадження №42018040000000891  задовольнити частково.
		Зобов`язати уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області розглянути заяву Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк» про визнання потерпілим від 03 вересня 2019 року шляхом винесення відповідного процесуального рішення за наслідками її розгляду.
		В задоволенні решти вимог  відмовити.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...