Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/5735/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2019. Зареєстровано: 08.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/464/76/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140070002761

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/5735/18
		пр.№ 1-кп/464/76/19 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07.10.2019 року м.Львів
		Сихівський районний суд м.Львова
		в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 464/5735/18, внесене 4 вересня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140070002761, відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Червоноград Львівської області, без визначеного місця проживання та реєстрації, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовозобов`язаного, неодруженого, не працюючого, судимості немає, -
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України, 
		 
		де сторонами виступають з боку:
		обвинувачення  прокурори: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
		захисту: обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_6 ;
		учасники провадження - потерпілі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - 
		 
		з участю: прокурора, потерпілих, обвинуваченого та його захисника, потерпілих; педагога і психолога (під час опитування малолітніх свідків), -
		 
		 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		 
		 
		ОСОБА_3 04 вересня 2018 року близько 14.00 год. на вул.Гашека,13 в м.Львові, маючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, шляхом обману малолітнього ОСОБА_9 , 2008 р.н., отримав доступ до мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi Note 4» вартістю 3925 грн., на який було встановлено захисне скло вартістю 50 грн., чохол силіконовий чорного кольору вартістю 100 грн., картка мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 вартістю 50 грн., що належить потерпілій ОСОБА_7 та який остання передала своєму малолітньому сину ОСОБА_9 для користування. Після цього ОСОБА_3 разом з викраденим майном загальною вартістю 4125 грн. швидко покинув місце вчинення кримінального правопорушення, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.
		Таким чином ОСОБА_3  вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України.
		Крім того він же 06 вересня 2018 року о 13.15 год. на сходовій площадці п`ятого поверху під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_1 , маючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, шляхом обману малолітнього ОСОБА_10 , 2008 р.н., повторно отримав доступ до мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 4А» вартістю 2700 грн., на який було встановлено захисне скло вартістю 50 грн., чохол силіконовий синього кольору вартістю 150 грн., картка мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 вартістю 50 грн., що належить потерпілому ОСОБА_8 та який останній передав своєму малолітньому сину ОСОБА_8 для користування. Після цього ОСОБА_3 разом з викраденим майном загальною вартістю 2950 грн. швидко зайшов у ліфт будинку та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.
		Такими чином ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав та показав, що у зв*язку із життєвими обставинами (не зміг пояснити якими) дійсно викрадав мобільні телефони у малолітніх, усвідомлюючи їх вік та вводячи їх в оману. Малолітні добровільно віддавали йому телефони, а він їх викрадав. На що витрачав гроші, виручені від збуту викраденого, пояснити не зміг. Потерпілі та свідки його не оговорюють, кажуть правду. Під час досудового розслідування відмовлявся від участі захисника та від проведення будь-яких слідчих чи процесуальних дій з власних міркувань (зокрема і щодо впізнання його малолітніми свідками), про що дійсно писав заяви без жодного впливу чи тиску. Лише під кінець судового слідства визнав свою вину, т.я. «замучила» совість.
		 
		Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:
		показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка суду показала про те, що у травні 2018 року купила мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 4» вартістю 3925 грн. Вказаний телефон передала в користування малолітньому сину ОСОБА_11 , який навчався у 5 класі (на час вчинення інкримінованих дій) СШ № 32. 04 серпня 2018 року о 13.50 год. до неї зателефонував син і сказав, що йде додому, до якого йти 5 хвилин. Після цього вона набирала його номер телефону, однак було зайнято, а пізніше - «поза зоною». Коли син прийшов, то сказав, що телефон у нього викрадено. Пояснив, що до нього підійшов незнайомий хлопець, представившись ОСОБА_12 , який шукав сестру та якому дав телефон подзвонити. Розмови їх він не чув. Після чого хлопець через лавку вирвав телефон і втік. Одразу викликали поліцію і почали розшуки. Ствердила, що при пред`явленні до впізнання син по фотографіях одразу впізнав обвинуваченого як особу, яка викрала у нього телефон. Це він зробив чітко і без вагань; ставки віч-на-віч не проводилось. Син казав, що викрадач прищурював праве око; 
		показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 про те, що у малолітнього сина ОСОБА_13 перебував у користуванні його телефон марки «Xiaomi Redmi 4А». У першій половині вересня 2018 року син разом з двома однокласницями повертались з СШ № 32. Помітив, що незнайомий хлопець ( ОСОБА_3 ) весь час йшов позаду них, незважаючи, що вони заходили і в магазин. Потім підійшов до них, завів розмову, сказав, що змалечку знає сина, няньчив його тощо. Коли діти розійшлись, він з його сином зайшли в ліфт будинку, де, ніби то за його словами також проживає, пізніше попросив у сина телефон, щоб передзвонити. Отримавши телефон, обвинувачений вибіг із ліфта. Син одразу побіг за ним, але його не знайшов. При впізнанні по фотографіях син «на сто відсотків» впізнав обвинуваченого, фізичних вад у нього не було;
		показаннями в судовому засіданні малолітнього свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що у вересні 2018 року, повертався зі школи та поговорив по телефону з бабцею. До нього підійшов хлопець, який попросив мобільний телефон, сказав, що також вчиться у 9 класі цієї ж школи і хоче подзвонити сестрі, яка, ніби як і він, теж там вчиться. Він добровільно передав ОСОБА_3 телефон, а останній набрав номер і пішов за будинок дзвонити. Коли він сам пішов за будинок, то обвинувачений з телефоном почав від нього втікати. Він розгубився, а тому злочинця не наздоганяв та за ним не кричав. У відділі поліції по наданих фотографіях впізнав обвинуваченого, який викрав у нього телефон, по обличчю, т.я. чітко його роздивився. У судовому засіданні малолітній свідок ствердив, що саме ОСОБА_3 є тою особою, яка викрала у нього мобільний телефон його матері;
		показаннями в судовому засіданні малолітнього свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що у вересні 2018 року повертався зі школи разом з двома однокласницями. До них підійшов ОСОБА_3 і сказав, що знає його, бо захищав його, коли він був маленьким; далі став розмовляти з ними. Коли з дівчатами розійшлись, обвинувачений разом з ним зайшов в під`їзд будинку, де проживає, та сів у ліфт, сказавши, що виходить на 5 поверсі. Ще в ліфті обвинувачений попросив у нього мобільний телефон під приводом здійснити дзвінок матерів, щоб відкрила двері. Вони разом вийшли на 5 поверсі. Він добровільно віддав мобільний телефон ОСОБА_3 , натомість останній з ним забіг в ліфт і втік. Наздогнати він обвинуваченого не зміг. Ствердив, що телефон у нього викрав саме обвинувачений, якого впізнав в поліції та у суді як по обличчю, так і по тілобудові;
		показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який знайомий з обвинуваченим протягом 2 років, про те, що у вересні 2018 року випадково зустрівся з обвинуваченим на вул.Пасічній в м.Львові поблизу ломбарду «Чесно». Обвинувачений попросив його закласти телефон «Xiaomi Redmi 4А» чорного кольору, оскільки в нього не було паспорта, а гроші були необхідні для поїздки додому. Як казав обвинувачений, то вказаний телефон належав йому. Всі виручені гроші (1000 грн. або 1700 грн., точно не пам*ятає) за телефон він віддав обвинуваченому, собі нічого не залишив, а обвинувачений з ним ніякими коштами не поділився;
		даними протоколів прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 04 вересня 2019 року та ОСОБА_8 від 06 вересня 2019 року щодо обставин заволодіння мобільними телефонами у їх синів;
		даними протоколу огляду місця події від 04 вересня 2018 року за адресою: м.Львів, вул.Гашека,15а по епізоду з малолітнім ОСОБА_9 ;
		даними протоколу огляду місця події від 06 вересня 2018 року за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,87а, де знаходились камери спостереження по епізоду щодо малолітнього ОСОБА_10 ;
		даними протоколу огляду місця події від 12 жовтня 2018 року та протоколу огляду речей, згідно з якими у обвинуваченого вилучено блейзер чорного кольору з написом та емблемою білого кольору «Nike»;
		даними протоколу огляду речей від 29 вересня 2018 року та оглянутого відеозапису з місця події від 06 вересня 2018 року по вул.Стрийській,87 в м.Львові, згідно з якими обвинувачений разом малолітнім ОСОБА_10 прямують в сторону під`їзду № 2(13.17 год.), а по спливу часу (13.19 год.) обвинувачений вибігає з даного під`їзду, ховаючи щось в передній кишені своїх штанів; 
		даними протоколу демонстрації малолітньому ОСОБА_10 відеозапису з камери відеоспостереження з фасаду будинку АДРЕСА_1 , під час якого останній підтвердив, що саме він та обвинувачений заходять у під`їзд № 2 будинку, звідки пізніше вибігає сам обвинувачений;
		даними протоколу огляду речей від 29 вересня 2018 року та оглянутого відеозапису з місця події від 06 вересня 2018 року по вул.Максимовича,9 в м.Львові, згідно з якими обвинувачений прямує слідом за малолітнім ОСОБА_10 та його однокласницями (з 12.55 год. по 13.00 год. з урахуванням невідповідністю часу на камерах із фактичним часом);
		даними протоколу демонстрації малолітньому ОСОБА_10 відеозапису з камери відеоспостереження з фасаду будинку АДРЕСА_2 , під час якого останній підтвердив, що саме він з однокласницями знаходяться на записі, а вслід за ними прямує обвинувачений;
		даними протоколу демонстрації обвинуваченому ОСОБА_3 відеозапису з камери відеоспостереження з фасаду будинку АДРЕСА_2 , під час якого останній підтвердив, що саме він знаходиться поблизу магазину «МіксМаркет» 06 вересня 2019 року близько 13.00 год. з урахуванням невідповідністю часу на камерах із фактичним часом) за кілька хвилин до викрадення телефону у малолітнього;
		даними протоколу демонстрації малолітньому ОСОБА_10 відеозапису з камери відеоспостереження з фасаду будинку № 87 по вул.Стрийській у м.Львові, під час якого останній підтвердив, що саме він та обвинувачений заходять у під`їзд № 2 будинку, звідки пізніше вибігає сам обвинувачений;
		даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 жовтня 2018 р., згідно з яким свідок ОСОБА_8 впізнав обвинуваченого як особу, яка 06 вересня 2018 року відкрито заволоділа його мобільним телефоном;
		даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 жовтня 2018 р., згідно з яким свідок ОСОБА_9 впізнав обвинуваченого як особу, яка 04 вересня 2018 року відкрито заволоділа його мобільним телефоном;
		даними довідки повного товариства «Чесний ломбард, ТОВ «Маст» і Компанія» № 1450 від 17 жовтня 2018 року, згідно з яким ОСОБА_14 передав 04 вересня 2018 року в якості предмету закладу за договором фінансового кредиту та договором закладу майна до ломбарду № 546181672 мобільний телефон «Xiaomi», за що отримав фінансовий кредит 1700 грн., та у зв*язку із невиконанням взятих на себе зобов*язань на предмет закладу було звернено стягнення та реалізовано у відповідності до умов діючого законодавства.
		У процесі розгляду справи суд при всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу та в їх сукупності з точки зору достатності і взаємозв`язку, дійшов до переконання про наявність в діяннях обвинуваченого  ОСОБА_3 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України. Винуватість ОСОБА_3 у їх вчиненні підтверджується: показаннями потерпілих та малолітніх свідків, які чітко вказують на обвинуваченого, який відкрито заволодів їх мобільними телефонами; показаннями свідка-знайомого обвинуваченого, якому останній особисто віддав для здачі в ломбард викрадений телефон; відеозаписами з місць подій, де чітко видно обвинуваченого як особу грабіжника, на якого вказують малолітні свідки. При цьому суд не має підстав не вірити показанням потерпілих чи малолітніх свідків, оскільки такі до моменту вчинення злочину з обвинуваченим знайомі не були, судом не здобуто доказів чи підстав, з яких вони можуть оговорювати обвинуваченого, а тим більше після попередження потерпілих про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, допит малолітніх свідків проводився з дотриманням вимог ст.354 КПК України. Щодо свідка ОСОБА_15 , то сам обвинувачений ствердив про правдивість його показань.
		Доводи захисту з приводу перекваліфікації дій обвинуваченого за ст.190 КК України спростовуються наступним. За ст.190 КК України передбачено відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). У п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах проти злочини проти власності» № 10 від 06 листопада 2009 року роз`яснено, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Слід матина увазі,що колипотерпіла особачерез вік,фізичні чипсихічні вадиабо іншіобставини немогла правильнооцінювати ірозуміти зміст,характер ізначення своїхдій абокерувати ними,передачу неюмайна чиправа нанього неможна вважатидобровільною.  Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії слід кваліфікувати відповідно як крадіжку, грабіж або розбій. З урахуванням, що обвинувачений повідомляв малолітнім, в яких викрадав майно, неправдиві відомості, а вони через свій вік не могли правильно сприймати та оцінювати ситуацію, добровільно віддавали в руки обвинуваченому телефони, а тому обман є тільки способом доступу до відкритого викрадення майна. Тому підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за ст.190 КК України не встановлено. 
		 
		Відтак дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.186 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
		Його ж дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно.
		 
		Відповідно до ч.2 ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
		При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі ст.ст.65-67КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів проти власності, вчинення обвинуваченим злочинів, які згідно ізст.12 КК України, є злочинами середньої тяжкості та тяжким, особу обвинуваченого, який неодружений, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, має формальну характеристику за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та не працює.
		Відповідно до ч.1ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. За висновками досудової доповіді, складеної фахівцем Сокальського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації у Львівській області» ОСОБА_16 , ризик повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі і для окремих осіб, середній; беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. 
		Отже, враховуючи характер вчиненого та його суспільну небезпеку, викрадення майна у малолітніх осіб, особу обвинуваченого, який судимості не має, визнав вину (лише після допиту в суді свідка ОСОБА_14 ), однак не усвідомив вчинене та щиро не покаявся (покликання захисника та обвинуваченого на тяжкі життєві обставини, що призвели до злочинів, не змогли бути ніким із них сформульовані, а вислів обвинуваченого «щиро розкаююсь» було ним награно і витиснуте із себе з метою пом*якшення покарання), зверхню поведінку і ставлення обвинуваченого до учасників провадження (зокрема й висловлення погроз), його посередню характеристику, відсутність міцних соціальних зв`язків, невідшкодування шкоди та висновок досудової доповіді щодо середнього ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про призначення йому покарання в межах санкції ч.1та ч.2 ст.186 КК Україниу виді позбавлення волі на строк 1 рік та 4 роки відповідно. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупність злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_3 остаточно слід визначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців. Саме такий вид покарання, який полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його до кримінально-виконавчої установи закритого типу, та розмір покарання (чотири роки шість місяців) з урахуванням викладеного вище є необхідними і достатніми для виправлення засудженого і попередження ним нових злочинів. 
		Підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання, тобто на підставі ст.69 КК України, чи застосування ст.75 КК України, враховуючи зазначені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить. Позиція ж органу пробації у судовій доповіді щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, з огляду на перераховане вище, не може бути єдиною та безумовною підставою для застосування ст.75 КК України.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати по справі відсутні. 
		   Вирішуючи питання заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, то, приймаючи до уваги вимоги ст.377 КПК України, суд не знаходить підстав для його зміни ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили. 
		 
		Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374, 532 КПК України, 
		 
		 
		 
		у х в а л и в :
		 
		 
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання: 
		-за ч.1 ст.186 КК України  один рік позбавлення волі;
		-за ч.2 ст.186 КК України  чотири роки позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 12 жовтня 2018 року.
		Речові докази:
		- два компакт диски DVD-R /постанова про визнання речовими доказами від 29 вересня 2019 року/, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження;
		-блейзер чорногокольору знаписом таемблемою білогокольору «Nike»,що належить ОСОБА_3  /постанова про визнання речовими доказами від 29 вересня 2019 року/, який зберігається в камері схову речових доказів Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, - повернути по-приналежності. 
		   Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити без змін  тримання під вартою.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		     Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		 
		Головуючий-суддя              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...