Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3670/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2019. Зареєстровано: 08.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2019.
Дата набрання законної сили: 13.01.2020
Результат оскарження 13.12.2019 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30.09.2019Справа №  910/3670/19Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін ап!" (02121, м. Київ, Харківське шосе, 20/203-2А)
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдберрі" (03087, м. Київ, вул. Адама Міцкевича, буд. 10, кв. 32)  
		про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації
		 
		Представники учасників справи: 
		від позивача: Стасюк І.В., 
		від відповідача: Колєв Р.Г.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін ап!" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдберрі" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Позовні вимоги обґрунтовані поширенням недостовірної інформації щодо діяльності позивача у відеосюжеті 08.01.2019 в ефірі телеканалу "Еспресо" та на веб-сайті hpp://espresso.tv/.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін ап!" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		05.04.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3670/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.2019, витребувано у Об'єднання підприємств в галузі телекомунікацій, інформатизації та інтернет "Український мережевий інформаційний центр" (інформацію про власника веб-сайту http://espreso.tv/ та власника доменного імені espresso.tv (найменування, код ЄДРПОУ; прізвище, ім'я, по батькові, адреса), витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест"  інформацію про власника веб-сайту http://espreso.tv/ та власника доменного імені espresso.tv (найменування, код ЄДРПОУ; прізвище, ім'я, по батькові, адреса).
		23.04.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест"   надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2019.
		03.05.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив заперечив проти позовних вимог у повному обсязі.
		В підготовче засідання 13.05.2019 з'явилися представники сторін.
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 03.06.2019 та встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив до 22.05.2019.
		22.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про уточнення позовних вимог в частині пунктів 1 та 2 прохальної частини позову.
		В підготовче засідання 03.06.2019 з'явилися представники сторін.
		Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.
		В підготовчому засіданні суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та заперечення на відповідь на відзив відповідача, а також продовжити підготовче провадження на 30 днів та оголосити перерву у підготовчому засіданні на 24.06.2019.
		21.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо заперечення на відповідь на відзив.
		В підготовче засідання 24.06.2019 з'явилися представники сторін.
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 22.07.2019.
		22.07.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
		В підготовче засідання 22.07.2019 з'явилися представники сторін.
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 31.07.2019.
		31.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо письмових пояснень відповідача від 19.07.2019 та судової практики.
		В підготовче засідання 31.07.2019 з'явилися представники сторін.
		Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити в задоволенні усного клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.
		У підготовчому засіданні судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
		За результатами підготовчого засідання 31.07.2019 судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.09.2019.
		В судове засідання 04.09.2019 з'явилися представники сторін.
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 30.09.2019.
		В судове засідання 30.09.2019 з'явилися представники сторін.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні. 
		Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		В судовому засіданні 30.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
		УСТАНОВИВ:
		 
		08.01.2019 в ефірі телеканалу «Еспресо» о 22 год 00 хв під час випуску телевізійної передачі «Шустрова Live» за назвою теми: «Шустрова Live: Підсумки року» було поширено інформацію щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін ап!".
		Відповідний відеосюжет розміщено на вебсайті https://espreso.tv/video/263275, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдберрі", під заголовком  «Програма Шустрова Live|8 січня|Дайджест».
		Під указаним сюжетом на вебсторінці зазначено таке: «Команда програми ШУСТРОВА LIVE підготувала дайджест - добірку найцікавіших розслідувань, які вийшли в ефір минулого року. Гучні конфлікти, ексклюзивні матеріали та безкомпромісна журналістика». 
		У зазначеному відеосюжеті, з-поміж іншого, була озвучена така інформація:
		-          «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство, відповідальність за яке доволі сувора, кажуть юристи. Шахрайство, ну фактично це тяжка стаття тому що суми досить великі і може бути до п'ятнадцяти років позбавлення волі разом з конфіскацією майна посадових осіб цього туроператора. Ще одна частина шахрайської схеми це авіаперельоти.».
		-          «Сам зміст договору ДЖОІН АПу не надає туристу жодних гарантій. Фактично відповідно до умов договору туроператор не несе відповідальність за те яким чином і в який час турист дістанеться до місця відпочинку. Хоча він продає квитки, орендує чартерний літак для перевезення пасажирів. Однак відповідальність відповідно до умов договору він намагається не нести.».
		-          «А постійні запізнення, перенесення чи взагалі скасування рейсів можуть бути зумовлені чималими боргами ДЖОІН АПу перед іншими гравцями туристичного бізнесу. Я не сумніваюсь, що можуть існувати саме боргові зобов'язання в зв'язку з чим і пов'язані оці затримки рейсів. Дійсно фінансова історія ДЖОІН АП із самого початку створення вкрита чорними плямами. Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. Втім, у 2016-му українська феміда не задовольнила позов іноземної фірми. Подейкують туроператор банально підробив документи. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів».
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що серед вказаної інформації є недостовірна та така, що не відповідає дійсності, а тому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
		1) визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» на недоторканість ділової репутації, інформацію, яку було поширено Товариством з обмеженою відповідальністю «Голдберрі» 08 січня 2019 року в ефірі телеканалу «Еспресо» в телепрограмі «Шустрова Live» о 22 год. 00 хв щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» та на сайті http://espreso.tv/за посиланням https://espreso.tv/video/263275, а саме:
		-          «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство»;
		-          «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. ... Подейкують туроператор банально підробив документи. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів»;
		-          «Зміст договору ДЖОІН АПу не надає туристу жодних гарантій».
		2) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдберрі» протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати набуття судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію в ефірі телеканалу «Еспресо» під час трансляції телепередачі «Шустрова Live» шляхом повідомлення наступної інформації: «Спростування. Телеканал «Еспресо» спростовує недостовірну інформацію, яка прозвучала в ефірі телеканалу «Еспресо» 08.01.2019 під час трансляції телепередачі «Шустрова Live» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!», а саме що:
		-          «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство»;
		-          «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. ... Подейкують туроператор банально підробив документи. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об 'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів»;
		-          «Зміст договору ДЖОІН АПу не надає туристу жодних гарантій», а також шляхом розміщення запису телепередачі «Шустрова Live» з спростуванням недостовірної інформації на веб-сайті http://espreso.tv/, із назвою запису «Спростування недостовірної інформації щодо туроператора «ДЖОІН АП», протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати набуття судовим рішенням законної сили.
		3) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдберрі» протягом 2 (двох) календарних днів з дати набуття судовим рішенням законної сили вилучити недостовірну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін ап!» з запису телепередачі «Шустрова Live» (дайджест), який транслювався в ефірі телеканалу «Еспресо» 08.01.2019, та який розміщено на веб-сайті https://espreso.tv.
		Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що спец-випуск програми «ШУСТРОВА LIVE: Підсумки року» від 08.01.2019 в ефірі телеканалу «Еспресо» являв собою добірку минулорічних сюжетів, у тому числі включав сюжет від 10.07.2018, в якому вперше і була доведена до відома публіки інформація про позивача, однак останнім не оскаржувалась. Крім того, з аналізу змісту спірних висловлювань на предмет наявності в них викладу фактичних обставин можна зробити висновок, що такі висловлювання фактичних тверджень не містили, а тому є оціночними судженнями відповідно до частини першої ст. 30 Закону України «Про інформацію». За твердженнями відповідача, його тези стосовно співробітництва з Flash tour, Royal Park та Concord виголошені суцільно в рамках свободи вираження поглядів, гарантованої ст. 10 Конвенції.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 200 ЦК     України, яка кореспондується з приписами ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
		Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація. 
		Згідно з приписами 5 Закону України "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Частиною 1 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.
		Згідно з частиною 2 вказаної статті ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. 
		Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. 
		Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
		Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації. 
		Згідно з ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.
		Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (ч. 2 ст. 200 ЦК України). 
		Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009     «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Згідно з ч. 2 п. 4     постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009     «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009     «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»:
		- при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право;
		- під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі; 
		- поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи; 
		- негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Згідно з положеннями ст. 277 Цивільного кодексу України і ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (п. 18 постанови ВСУ № 1).
		Разом з тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
		Отже, підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме: 
		- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; 
		- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
		- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; 
		- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні. 
		При цьому недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). 
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. 
		Встановивши обставини юридичного складу правопорушення на предмет наявності усіх елементів, необхідних для задоволення згаданого позову, суд зазначає таке.
		Факт поширення спірної інформації шляхом розміщення 08.01.2019 відеосюжету за назвою «Програма Шустрова Live|8 січня|Дайджест» на належному відповідачеві вебсайті підтверджується самими сторонами спору, а також поданим позивачем електронним носієм - диском із відеозаписом сюжету.
		Крім того, на момент вирішення цього спору сюжет доступний до перегляду на вебсайті за посиланням https://espreso.tv/video/263275.
		У зазначеному сюжеті відповідачем озвучено, зокрема, таку інформацію: «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство, відповідальність за яке доволі сувора, кажуть юристи. Шахрайство, ну фактично це тяжка стаття тому що суми досить великі і може бути до п'ятнадцяти років позбавлення волі разом з конфіскацією майна посадових осіб цього туроператора. Ще одна частина шахрайської схеми це авіаперельоти.».
		Позивач стверджує про наявність серед зазначеної інформації недостовірного твердження щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!», а саме: «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство».
		На думку позивача, у відеосюжеті прозвучала стверджувальна інформація про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» здійснюється справжнє відкрите шахрайство, яка супроводжувалась зображенням торгівельної марки ДЖОІН АП, офісу ДЖОІН АП та електронної адреси, офіційного веб-сайту товариства. Проте, оскільки обвинувального вироку суду щодо керівників позивача немає, то твердження відповідача: «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство» є недостовірним та має бути спростоване.
		Однак, суд зазначає, що всупереч доводам позивача формулювання оспорюваного висловлювання: «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство» не вказує на конкретну особу, а зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!», жодної згадки про позивача зазначена інформація не містить. 
		При цьому, супровід зазначеної інформації відеорядом, що містить зображення торгівельної марки, офісу, електронної адреси, офіційного вебсайту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!», не підтверджує того, що оспорювана інформація спрямована на звинувачення саме позивача у шахрайстві.
		Отже, поширена відповідачем інформація, що «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство», не стосується певної фізичної чи юридичної особи, зокрема, і позивача.
		Разом з тим суд зазначає, що оспорювана інформація є лише частиною речення, яке повністю у сюжеті звучить так: «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство, відповідальність за яке доволі сувора, кажуть юристи».
		За переконанням суду, зазначена інформація має оцінюватися в цілому та в комплексі, оскільки саме так сприймається слухачем, а не шляхом поділу речення на окремі частини, оскільки від цього змінюється контекст інформації.
		Так, суд зазначає, що вцілому вказана інформація: «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство, відповідальність за яке доволі сувора, кажуть юристи» подана як особиста думка інших осіб - юристів.
		Разом з тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 
		Тобто, не  є предметом судового захисту оціночні судження,  думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків,  які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх  відповідності  дійсності  (на  відміну  від  перевірки істинності  фактів)  і  спростувати,  що  відповідає  прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини  при  тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
		У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 918/233/18.
		Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що не може вважатись фактичним твердженням висловлювання: «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство…», оскільки позивачем «вирвано» частину речення, яке має продовження: «…, відповідальність за яке доволі сувора, кажуть юристи», та за оцінкою суду вцілому має характер оціночного судження.
		Крім того, недостовірною, на думку позивача, є озвучена у відеосюжеті інформація: «Зміст договору ДЖОІН АПу не надає туристу жодних гарантій».
		Водночас, за наслідками відтворення відповідного відеозапису зі спірною інформацією суд установив, що зазначена інформація подана так: «Адвокат Ростислав Кравець у своїй практиці вже мав справу із знахабнілою манерою ведення бізнесу цієї туристичної фірми і навіть виграв декілька справ, однак такого хаосу, як цьогоріч, не було давно, зауважує юрист і додає: «Сам зміст договору ДЖОІН АПу не надає туристу жодних гарантій.».
		Суд зазначає, що позивач в черговий раз «вирвав» з цілого речення його частину, яка є очевидно є відтворенням висловлювання (цитатою) фізичної особи - адвоката Ростислава Кравця, його власного сприйняття та оцінки умов договору, та не належить особисто відповідачу.
		Крім того, суд зауважує, що зазначене висловлювання не містить фактичних даних, оскільки не конкретизовано, про який саме договір йдеться, не зазначено його реквізити, сторони тощо. 
		До того ж, повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (рішення у справі "The Observer and The Guardian v. the United Kingdom", від 26 листопада 1991 року, п. 59, Series A no. 216). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення у справі "Педерсен і Баадсгаард проти Данії" (980_247), зазначене вище, п.77; рішення у справі "Торгейр Торгейрсон проти Ісландії" (Thorgeir Thorgeirson v. Iceland"), від 25 червня 1992 року, п. 65, Series A, no. 239; і рішення у справі "Джерсільд проти Данії", зазначене вище, п. 35).
		Отже, оцінивши оспорюване висловлювання «Сам зміст договору ДЖОІН АПу не надає туристу жодних гарантій» в логічно-послідовному взаємозв'язку з інформацією, що йому передує та є невід'ємною його частиною, суд доходить висновку, що вказана інформація не може вважатися твердженням позивача щодо договору Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!»,  достовірність якого може бути перевірена.
		Окрім того, недостовірною інформацією в сюжеті позивач також вважає таку: «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. ... Подейкують туроператор банально підробив документи. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів».
		Поширену відповідачем інформацію: «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів» суд вважає твердженням, що містить фактичні дані про наявну у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» заборгованість станом на 08.01.2019 (дата поширення інформації).
		При цьому, за доводами відповідача, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 15.07.2010 у справі № 16695/04 «Газета «Україна-Центр» проти України», вказана інформація передана нейтрально, точно та заснована на раніше поширених відомостях на різноманітних інформаційних джерелах в мережі Інтернет, тобто, вже була публічною й не спростована відповідачем, тому за відтворення її в черговий раз відповідач не може бути притягнутий до відповідальності. 
		Однак, зазначені аргументи відповідача суд відхиляє, оскільки у загаданому рішенні Європейського суду з прав людини йдеться про оцінку розповсюдження інформації друкованим засобом масової інформації (газетою) у взаємозв'язку зі ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в України», відповідно до якої, редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, зокрема, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом інформації з посиланням на нього.
		У цій справі спір розглядається стосовно поширення інформації телеканалом «Еспресо», а не друкованим засобом масової інформації, тому висновки вказаного рішення Європейського суду з прав людини не застосовуються при вирішенні цієї справи.
		Разом з тим, не відповідають дійсності доводи відповідача про те, що аналогічна інформація вже була поширена до розповсюдження відповідачем в інших інформаційних джерелах (статтях) в мережі Інтернет, оскільки у поданих позивачем роздруківках статей з мережі Інтернет інформація викладена по-іншому, та хоч і стосується обставин заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» перед компанією Flash tour, однак не містить стверджувальних висловів про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» такої заборгованості як факту.
		Тобто, стверджувати про те, що оспорюване висловлювання: «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів» є дослівним відтворенням вже поширених в мережі Інтернет матеріалів, немає належних підстав. 
		Водночас, інформація з інформаційних джерел, на які посилається відповідач, була розміщена в мережі Інтернеті ще у 2015 році, в той час, як відповідачем оспорювана інформація була поширена на початку 2019 року.
		Натомість, стверджуючи стовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» про те, що «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів», позивач не надав до суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ця інформація на момент її поширення була достовірною.
		Більше того, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 у справі № 910/12532/15, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 та Вищого господарського суду України від 16.11.2016, відмовлено повністю у задоволенні позову Flash Tour (Акціонерна компанія "Флаш Турз") до Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін Ап!" про стягнення 4216364 дол США 73 центи за надані послуги на підставі на підставі контрактів №10003 від 16.05.2013, № 31/03/н від 26.03.2014, №108/11/н від 01.11.2014, №110/11/н від 01.11.2014, №121/11/н від 21.11.2014.
		Зазначені судові рішення внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень та є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Про зазначені обставини, які спростовують наявність боргу, відповідач був обізнаний, оскільки у сюжеті після фрази: «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів.» звучить фраза: «Втім, у 2016-му році українська феміда не задовольнила позов іноземної фірми.», однак, все-одно у стверджувальній формі заявив, що борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів.
		Стосовно спірної фрази: «Подейкують туроператор банально підробив документи», суд зазначає, що відповідно до академічного тлумачного словника української мови термін "подейкувати" означає говорити, розповідати що-небудь про когось, щось; передавати чутки, поголоски і т. ін.
		За переконанням суду, наявність вказаного терміну оспорюваному реченні цілком однозначно вказує на висловлення позивачем суб'єктивних суджень інших осіб, на думку яких туроператор банально підробив документи, та виключає приналежність такого висловлювання самому відповідачу, тобто, не є його твердженням, що містить фактичні дані, істинність яких можна перевірити.
		Однак, наступне висловлювання відповідача: «Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України.», суд визначає твердженням, оскільки фактично відповідач констатує про наявність в діях позивача ознак злочину (в контексті попереднього висловлювання - махінацій у вигляді підробки документів), які призвели до призупинення роботи партнерів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!».
		Проте, докази притягнення посадових осіб чи працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» до кримінальної відповідальності за підроблення документів в матеріалах справи відсутні, так само, як і відсутні докази призупинення діяльності будь-яких партнерів позивача, які займались розселенням туристів з України в Єгипті.
		Крім того, оспорюване висловлювання відповідача: «Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах» також містить фактичні дані, достовірність яких може бути перевірена та спростована, отже є фактичним твердженням.
		Однак, відповідач не надав до суду жодного судового рішення, яке набрало законної сили, або іншого документа, що б підтверджувало зазначені обставини.  
		Водночас, суд встановив, що у 2016 році на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Turism Services L.L.C) до Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін АП!" про стягнення заборгованості за договором від 07.02.2011 в розмірі 3  574   268   доларів США.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі № 910/8887/16 у задоволенні вказаного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Turism Services L.L.C) відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі № 910/8887/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
		Надалі постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі  № 910/8887/16 було переглянуто за нововиявленими обставинами апеляційною інстанцією за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промотекс Сервіс", за наслідками Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.11.2018 таку заяву задовольнив, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі  № 910/8887/16 скасував, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Services L.L.C) на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі № 910/8887/16 залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від  12.10.2016 у справі № 910/8887/16 - без змін.
		Про існування інших судових спорів між позивачем та Компанією Royal Park з приводу стягнення заборгованості у розмірі, озвученому відповідачем у спірному відеосюжеті, суду не відомо, а відповідних доказів сторонами, зокрема, відповідачем, до матеріалів справи не долучено.
		Отже, твердження відповідача в сюжеті 2019 року про те, що минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах, не мають відповідного доказового обґрунтування, а натомість спростовуються постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі  № 910/8887/16.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем у сюжеті було озвучено суму стягнення у розмірі три мільйони шістсот тисяч доларів, що також не відповідає дійсності навіть з огляду на те, що предметом стягнення у справі № 910/8887/16 була менша сума - 3  574 268 доларів США.
		Поряд з викладеним, відповідачем у відеосюжеті 08.01.2019 було поширено таку інформацію, яку позивач вважає недостовірною: «Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів».
		З огляду на характер вказаної інформації та відсутність ознак, притаманних оціночному судженню, суд погоджується з позивачем, що вказане висловлювання є фактичним твердженням щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін ап!" невиконаних грошових зобов'язань перед іноземною юридичною особою.
		Водночас, відповідачем не подано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження достовірності вказаної інформації, зокрема, судових рішень чи інших документів.
		Зважаючи на встановлені вище обставини, суд уважає, що у відеосюжеті «Програма Шустрова Live|8 січня|Дайджест» від 08.01.2019 відповідачем озвучено у формі фактичних тверджень таку недостовірну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін ап!": «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. …. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів».
		Натомість, решту оспорюваних за позовом висловлювань відповідача суд уважає оціночними судженнями, які не містять фактичних даних, не можна перевірити на предмет їх  відповідності  дійсності  (на  відміну  від  перевірки істинності  фактів) і спростувати.
		При цьому, судом розглянуті та відхилені аргументи відповідача проти позову про те, що оспорювана інформація не була актуальною на дату виходу телепередачі «ШУСТРОВА LIVE: Підсумки року» від 08.01.2019, оскільки вперше була доведена до відома публіки в сюжеті 10.07.2018, а спецвипуск програми «ШУСТРОВА LIVE: Підсумки року» в ефірі телеканалу «Еспресо» являв собою добірку минулорічних сюжетів - дайджест, у тому числі включав сюжет від 10.07.2018.
		Так, суд зазначає, що чинне законодавство не містить визначення поняття «дайджест», однак, у мережі Інтернет, а саме, у вільній онлайн-енциклопедії «Вікіпедія» міститься таке визначення: дайджест (англ. digest  - стислий виклад, резюме)  - інформаційний продукт (видання, стаття, підбірка), що містить виклад творів у вигляді витягів з оригіналу чи у формі його вільного перекладу або добірку у повному чи скороченому вигляді найцікавіших творів, вибраних з інших видань.
		Як встановлено судом, на початку спірного відеосюжету та під ним на вебсторінці https://espreso.tv/video/263275, де розміщено відповідний сюжет, дійсно відповідачем зазначено, що це дайджест.
		Разом з цим, за наслідками відтворення вказаного сюжету вбачається, що інформація у ньому, зокрема, стосовно позивача, подана у теперішньому часі, тому глядачем сприймається дійсною та достовірною саме на момент її поширення.
		Отже, суд уважає, що подання зазначеної інформації у формі дайджесту не нівелює обов'язку відповідача перевірити її актуальність на момент відтворення.
		Також, суд вважає необхідним зазначити, що поширення спірної інформації телеканалом «Еспресо» ще 10.07.2018 належним чином відповідачем не доведено, а пояснення головного редактора не є достатнім цьому доказом.
		Водночас суд також звертає увагу, що твердження відповідача про те, що поширена 10.07.2018 інформація не оскаржувалася позивачем не означає її достовірності та не позбавляє особу права на оскарження її повторного поширення. 
		Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до п. 4 постанови Пленуму  Верховного  Суду  України від 27.02.2009 № 1, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. 
		Згідно з частиною 2 статті 34 ГК України визначено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання. 
		З урахуванням наведених норм та у зв'язку з доведенням факту, що спірна інформація є недостовірною у вказаній частині, тобто такою, яка не відповідає дійсності, суд дійшов висновку, що поширення відповідачем такої інформації є порушенням особистих немайнових прав позивача.
		Так, суд зазначає, що позивач здійснює діяльність туристичного оператора, однак поширена відповідачем інформація щодо наявності суттєвої заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін ап!" перед контрагентами та здійснення ним махінацій негативно впливає на ділову репутацію позивача, створює враження про ведення ним неправомірної та недобросовісної діяльності, невиконання ним своїх зобов'язань, негативно впливає на ставлення та прихильність глядача, тобто потенційного клієнта з отримання туристичних послуг.
		Отже, судом встановлено сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення щодо поширення відповідачем під час транслювання відеосюжету за назвою «Програма Шустрова Live|8 січня|Дайджест» з розміщенням його на вебсайті https://espreso.tv/video/263275 недостовірної інформації такого змісту: «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. …. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів», яка стосується позивача та порушує особисті немайнові права останнього.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» на недоторканість ділової репутації, інформації, яку було поширено Товариством з обмеженою відповідальністю «Голдберрі» 08 січня 2019 року в ефірі телеканалу «Еспресо» в телепрограмі «Шустрова Live» о 22 год. 00 хв щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» та на сайті http://espreso.tv/за посиланням https://espreso.tv/video/263275, підлягають задоволенню в частині такої інформації: «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. …. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів».
		У зв'язку з недостовірністю поширеної інформації, позивачем поряд з указаною вимогою заявлено вимогу зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдберрі» протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати набуття судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію в ефірі телеканалу «Еспресо» під час трансляції телепередачі «Шустрова Live» шляхом повідомлення наступної інформації: «Спростування. Телеканал «Еспресо» спростовує недостовірну інформацію, яка прозвучала в ефірі телеканалу «Еспресо» 08.01.2019 під час трансляції телепередачі «Шустрова Live» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!», а саме, що: «Фактично на ринку туристичних послуг відбувається справжнє відкрите шахрайство»; «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. ... Подейкують туроператор банально підробив документи. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об 'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів»; «Зміст договору ДЖОІН АПу не надає туристу жодних гарантій», а також шляхом розміщення запису телепередачі «Шустрова Live» з спростуванням недостовірної інформації на веб-сайті http://espreso.tv/, із назвою запису «Спростування недостовірної інформації щодо туроператора «ДЖОІН АП», протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати набуття судовим рішенням законної сили.
		Відповідно статтей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений законом або договором.
		Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).
		Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. 
		Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
		Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
		Відповідно частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2016 року № 3477-IV, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005, заява № 38722/02).
		Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Ураховуючи приписи ч. 1 ст. 277 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивач, особисті немайнові права якого порушено внаслідок поширення про нього відповідачем недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
		При цьому, з урахуванням ч.ч. 4, 7 статті 277 ЦК України, спростування такої недостовірної інформації має здійснити відповідач, як особа, яка поширила інформацію, спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Суд зазначає, що визначений позивачем спосіб спростування недостовірної інформації відповідає способу його поширення та вказана позовна вимога підлягає задоволенню щодо частини інформації, визнаної судом недостовірною, а саме: «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. …. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів».
		При цьому, суд уважає необхідним встановити відповідачу єдиний двадцятиденний строк для оприлюднення спростування в ефірі телеканалу «Еспресо» під час трансляції телепередачі «Шустрова Live» та на розміщення запису цієї телепередачі на веб-сайті http://espreso.tv/, а не різний, як вказує позивач.
		Стосовно позовної вимоги, відповідно до якої позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдберрі» протягом двох календарних днів з дати набуття судовим рішенням законної сили вилучити недостовірну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін ап!» з запису телепередачі «Шустрова Live» (дайджест), який транслювався в ефірі телеканалу «Еспресо» 08.01.2019, та який розміщено на веб-сайті https://espreso.tv, суд уважає, що така позовна вимога не може бути задоволена у наведеному позивачем формулюванні, оскільки ним жодним чином не конкретизовано та не уточнено, яку саме недостовірну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін ап!» має бути вилучено з запису телепередачі. Натомість, суд позбавлений права на доповнення (уточнення) позовних вимог.
		При цьому, суд звертає увагу, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання. 
		Також суд зазначає, що кожна позовна вимога є самостійною та у випадку її задоволення має бути виконана безумовно, а не в контексті інших задоволених позовних вимог, чого позивачем враховано не було при викладенні пункту 3 прохальної часини позову.
		Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. 
		Розподіляючи судові витрати, суд покладає на відповідача судовий збір у розмірі 3  842,00 грн відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки цей спір виник внаслідок неправильних дій останнього.
		На підставі викладеного, керуючись статтями  74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва     
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.    Позовні вимоги задовольнити частково.
		2.          Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» на недоторканість ділової репутації, інформацію, яку було поширено Товариством з обмеженою відповідальністю «Голдберрі» 08 січня 2019 року в ефірі телеканалу «Еспресо» в телепрограмі «Шустрова Live» о 22 год 00 хв щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!» та на сайті http://espreso.tv/ за посиланням https://espreso.tv/video/263275, а саме: «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. …. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів».
		3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдберрі» спростувати недостовірну інформацію в ефірі телеканалу «Еспресо» під час трансляції телепередачі «Шустрова Live» шляхом повідомлення такої інформації: «Спростування. Телеканал «Еспресо» спростовує недостовірну інформацію, яка прозвучала в ефірі телеканалу «Еспресо» 08 січня 2019 року під час трансляції телепередачі «Шустрова Live» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОІН АП!», а саме, що: «Її борг перед єгипетською компанією Flash tour досягнув більше двох з половиною мільйонів доларів. …. Через такі махінації в Єгипті навіть призупинили роботу двох фірм-партнерів ДЖОІН АПу, які займались розселенням туристів з України. Водночас, минулого року суд зобов'язав ДЖОІН АП виплатити три мільйони шістсот тисяч доларів Компанії Royal Park, котра раніше співпрацювала з безвідповідальним туроператором в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ще однією жертвою ДЖОІН АПу стала індійська Компанія Concord, якій він заборгував близько трьохсот тисяч доларів.» та шляхом розміщення запису телепередачі «Шустрова Live» зі спростуванням недостовірної інформації на веб-сайті http://espreso.tv із назвою запису «Спростування недостовірної інформації щодо туроператора «ДЖОІН АП», протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати набрання судовим рішенням законної сили. 
		4.          В іншій частині позову відмовити.
		5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдберрі»  (03087, м. Київ, вул. Адама Міцкевича, буд. 10, кв. 32, ідентифікаційний код 35920776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін ап!" (02121, м. Київ, Харківське шосе, 20/203-2А, ідентифікаційний код 38729427) судовий збір у розмірі 3  842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.
		6.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.10.2019
		 
		Суддя                                                                       Т. Ю. Трофименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...