Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14116/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 07.10.2019. Зареєстровано: 09.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2019.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		07 жовтня 2019 року                                                    № 826/14116/18
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод 410 ЦА» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 року №0003574101,
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києві звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод 410 ЦА» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 року №0003574101. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки наявна первинна документація підтверджує факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем у відносинах з його контрагентами.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду 
		У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
		У судове засіданні відповідач свого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. 
		Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту документальної планової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2018 рок від 19.04.2018 №1049/28-10-41-01/011428297, яким встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, ряд.21 9переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за січень 2018 року у розмірі 10 007 937,00 грн.
		Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків. 
		 
		Обставини встановлені судом:
		Посадовими особами відповідача у період з 23.03.2018 по 13.04.2018 проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2018 року, про що складено акт від 19.04.2018 №1049/28-10-41-01/01128297 (далі - Акт перевірки).
		Розділом ІV «Висновки» Акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу  податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ряд.21 (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за січень 2018 року у розмірі 10  007  937,00 грн.
		За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0003574101, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10  007  937,00 грн. за січень 2018 року.
		Не погоджуючи з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
		 
		Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. 
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Фактичною підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем  розміру від`ємного  значення суми податку на додану вартість за січень 2018 року слугувало, на думку відповідача, документальне оформлення позивачем нереального руху товарів, що потягло за собою завищення значення податку на додану вартість (далі - ПДВ) у відносинах із наступними контрагентами:
		-          TOB «Виробничо-комерційна фірма «Соти» (код ЄДРПОУ 39745565) - ПДВ на суму 45 602,39 грн (стор. 33-34 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Портавіа» (код ЄДРПОУ 38370368) - ПДВ на суму 4 307 159,76 грн (стор. 45 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Імпера груп» (код ЄДРПОУ 38677154) - ПДВ на суму 27 908,91 грн (стор. 46 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «АвиаТехКомплект» (код ЄДРПОУ 31800911) - ПДВ на суму 30 930,11 грн (стор. 48 - 50 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Авіатехконтакт» (код ЄДРПОУ 39444367) - ПДВ на суму 45 373,98 грн (стор.54 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Тейра» (код ЄДРПОУ 40249588) - ПДВ на суму 91 422,08 грн (стор. 61 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «От Груп Компані» (код ЄДРПОУ 38834182) - ПДВ на суму 96  700,00 грн (стор. 64 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (код ЄДРПОУ 34484981) - ПДВ на суму   98 294,43 грн (стор. 67 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «МД Пром» (код ЄДРПОУ 39615874) - ПДВ на суму 960,00 грн (стор. 69 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Гелікоптер» (код ЄДРПОУ 36759858) - ПДВ на суму 22 615,76 грн (стор. 72 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Чиста вода-М» (код ЄДРПОУ 32851349) - ПДВ на суму 139 268,22 грн (стор. 76 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Торговий дім «Укрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 37063548) - ПДВ на суму 42  000,00 грн (стор. 80 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «ПромАвіаПідшипник» (код ЄДРПОУ 39816358) - ПДВ на суму 14 796,09 грн (стор. 82 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Підшипникцентр» (код ЄДРПОУ 39294627) - ПДВ на суму 88 135,21 грн (стор. 86 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Агротрейд-сервіс» (код ЄДРПОУ 38263998) - ПДВ на суму 414 102,92 грн (стор. 89 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) - ПДВ на суму 12  672,00 грн (стор. 92 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Рек балтелектрон» (код ЄДРПОУ 40549758) - ПДВ на суму 189 253,69 грн (стор. 95 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          ПАТ «Інноваційно-промисловий центр» (код ЄДРПОУ 30524318) - ПДВ на суму 14 701,50 грн (стор. 97 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Аксарія» (код ЄДРПОУ 38870325) - ПДВ на суму 253 343,17 грн (стор. 99 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Сервіс Авіа» (код ЄДРПОУ 39748058) - ПДВ на суму 102 879,61 грн (стор. 103 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Континент авіа» (код ЄДРПОУ 24279165) - ПДВ на суму 848 010,55 грн (стор. 107 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Медіаколо» (код ЄДРПОУ 32799294) - ПДВ на суму 748 619,06 грн (стор. 115 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Імперіал груп Україна» (код ЄДРПОУ 37034370) - ПДВ на суму 126 559,12 грн (стор. 120 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Фалкон-Авіа» (код ЄДРПОУ 38801309) - ПДВ на суму 447 378,68 грн (стор. 121 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Листехпоставка» (код ЄДРПОУ 35774330) - ПДВ на суму 15 301,09 грн (стор. 123 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Спец авіа сервіс» (код ЄДРПОУ 36365141) - ПДВ на суму 835 161,16 грн (стор. 124 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Антеі сервіс» (код ЄДРПОУ 30957707) - ПДВ на суму 198 565,20 грн (стор. 126 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Авіа Комплект» (код ЄДРПОУ 32431152) - ПДВ на суму 37 886,72 грн (стор. 127 та додаток 4 до Акту перевірки);
		-          TOB «Промелектроніка» (код ЄДРПОУ 24510970) - ПДВ на суму 712 335,52 грн (стор. 129 та додаток 4 до Акту перевірки).
		Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.
		Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями і іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.
		Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Водночас у силу норм пункту  44.1  статті  44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано  статтею 200 Податкового кодексу України, пунктом 200.1 якої визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		Пунктом  200.4  статті  200 Податкового кодексу України  визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
		а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього  Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3  статті  2001  цього  Кодексу  на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
		б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3  статті  2001  цього  Кодексу  на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
		в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає      Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV  (далі - Закон №996-ХIV).
		Відповідно до статті 1 цього Закону, «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а «господарська операція» - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
		За змістом частин першої та другої статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Аналіз наведених норм права дає підстави для висновків, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податку в результаті придбання товарів/послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому, операція з придбання товарів/послуг у постачальника повинна бути реальною, тобто призводити до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.
		У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.
		До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам  закону  та які відображають реальні господарські операції. Податковий кредит з податку на додану вартість має бути обов`язково також підтверджений податковою накладною, виданою платником податку на додану вартість та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		З Акту перевірки вбачається, що відповідач висновки щодо «нереальності» руху товарів обґрунтовує відсутністю первинних документів, а саме: відсутністю інформації щодо походження товару, тобто не встановлено наявність імпортерів та виробників в ланцюгах постачання, а також відсутністю ресурсів та активів для здійснення господарської діяльності. 
		З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТOB «Континент-Авіа» (код 24279165); ПАТ «Інноваційно-промисловий центр» (код 30524318); TOB «Авіа ТехКомплект» (код 31800911), TOB «МЕДІАКОЛО» (код 32799294); TOB «Чиста вода-м» (код 32851349); TOB «Компаній інженерної взаємодії в авіації» (код 34484981); TOB «Гелікоптер» (код 36759858); TOB «Імперіал груп Україна» (код 37034370); TOB «Торговий дім «Укрспецсервіс» (код 37063548); TOB «Агротрейд-Сервіс» (код 38263998); TOB «Портавіа» (код 38370368); TOB «Імпера груп» (код 38677154); TOB «Фалкон-Авіа» (код 38801309); TOB «ОТ ГРУП КОМПАНІ» (код38834182); TOB «Аксарія» (код 38870325); TOB «ТД «Підшипникцентр» (код 39194627); TOB «Авіа техконтакт» (код 39444367); TOB «МД пром» (код 39615874); TOB «Сервіс Авіа» (код39748058); TOB «Промавіапідшипник» (код 39816358); TOB «Тейра» (код 40249588); TOB «РЕК Балтелектрон» (код 40549758); ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ); TOB «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» (код 24510970); TOB «АНТЕЙ-СЕРВІС» (код 30957707); TOB «АВІА-КОМПЛЕКТ» (код 32431152); TOB «ЛИСТЕХПОСТАВКА» (код 35774330); TOB «Спец Авіа Сервіс» (код 36365141); TOB «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «СОТИ»(код 39745565).
		Основний вид діяльності позивача - виробництво повітряних і космічних літальних апаратів супутнього устаткування.  
		Згідно договорів укладених з зазначеними контрагентами позивачем реалізовано авіаційні двигуни, споживчу теплову енергію, комплектуючі (Код ДК 021:2015-34731000-0), (РГК 1:1 НС-14 (РГК), Код ДК 021:2015-34731000-0), шину+камеру, послуги комісії, природній газ, бортову інтегровану апаратуру навігації та посадки КУРС-93М-В, реєстратору твердотільного звукової інформації ОРТ, бак паливний, поводок, шестерня, чохол, перехідник, муфта, обігрівач кока, напівкільце, профіль ущільнювач, гайка, болт, крюк, фіксатор, магнітну головку, стрічку, арматуру світофільтру, лампу, плату, вузол крена, двигун-генартор, патрубок ПТС-60-90-Вр,  здійснено ремонт авіадвигуна Д-36.
		Крім того, були укладені договори поставки товару, згідно номенклатурних переліку, асортименту, кількості товарів та ціни, передбачених у Специфікаціях (Додатках), що є невід`ємними частинами Договорів. 
		На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаними договорами позивачем надано суду копії наступних документів: службові записки, матеріальні перепустки на ввезення матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виробів, накладні, платіжні доручення, картки складського обліку, сертифікації, рахунками-фактури, товарно-транспортні документи. 
		Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених документів, суд встановив, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог  Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами на придбання товарів (робіт, послуг) і здійснюваними ним видами господарської діяльності.
		Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua), та з тексту акту перевірки позивача суд встановив, що станом момент укладення договорів    та виписки податкових накладних за січень 2018 року на підставі вказаних договорів, контрагенти позивача зареєстровані юридичними особами та платниками податку на додану вартість.  
		Суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених між позивачем та його контрагентами господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування показників податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.
		Крім того, безпідставними є доводи відповідача про те, що відсутність документів щодо якості товару, підтверджує нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами.
		Так, позивачем в ході перевірки надавались пояснення відносно того, що відповідно до п.17.4 СТП 410.03.25-15 паспорти виробів, які були встановлені на повітряні судна, знаходяться у експлуатанта, що позбавляє можливості їх надати позивачу.
		Водночас, відповідачем не взято до уваги всі інші первинні документи, надані позивачем, які підтверджують рух товару та реальність виконання господарських операцій.
		При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем у акті перевірки не зазначено жодного недоліку в оформленні первинних документів, складених за результатами господарських операцій.
		Висновки про безпідставність формування позивачем податкового кредиту ґрунтуються виключно на податковій інформації, яка, на думку відповідача, свідчить про не підтвердження походження товару. Так, відповідач вважає, що позивачем не підтверджено походження товару, що, в свою чергу, позбавляє останнього права на формування податкового кредиту.
		Суд не приймає до уваги наведені доводи відповідача та зазначає, що відповідно до чинного законодавства, порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо декларування суми витрат і/чи податкового кредиту.
		Дана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26 червня 2018 року у справі №805/5048/15-а, у справі № 825/722/14.
		Суд звертає увагу, що актом перевірки не спростовано декларування Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей Грін» податкових зобов`язань у перевіреному періоді та тих обставин, що останній на момент вчинення операцій зареєстрований платником податку на додану вартість.
		Також суд враховує, що висновки про порушення контрагентом позивача податкового законодавства у розумінні положень  Податкового кодексу України  повинні бути зафіксовані відповідними актами, складеними за результатами проведених перевірок з урахуванням первинних документів останніх.
		Таким чином, суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з вищезазначеним контрагентом, що спричинили реальну зміну в його майновому стані, та ті обставини, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого використання результатів такої операції в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.
		При вирішенні даної справи суд враховує, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
		Враховуючи наявні у матеріалах справи первинні документи та нормативне обґрунтування спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки та відзиві, не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеним позивачем з  ТOB «Континент-Авіа»; ПАТ «Інноваційно-промисловий центр»; TOB «Авіа ТехКомплект»; TOB «МЕДІАКОЛО»; TOB «Чиста вода-м»; TOB «Компаній інженерної взаємодії в авіації»; TOB «Гелікоптер»; TOB «Імперіал груп Україна»; TOB «Торговий дім «Укрспецсервіс»; TOB «Агротрейд-Сервіс»; TOB «Портавіа»; TOB «Імпера груп»; TOB «Фалкон-Авіа»; TOB «ОТ ГРУП КОМПАНІ»; TOB «Аксарія»; TOB «ТД «Підшипникцентр»; TOB «Авіа техконтакт»; TOB «МД пром»; TOB «Сервіс Авіа»; TOB «Промавіапідшипник»; TOB «Тейра»; TOB «РЕК Балтелектрон»; ФОП ОСОБА_1 ; TOB «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА»; TOB «АНТЕЙ-СЕРВІС»; TOB «АВІА-КОМПЛЕКТ»; TOB «ЛИСТЕХПОСТАВКА»; TOB «Спец Авіа Сервіс»; TOB «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «СОТИ», позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність поставки та подальшого використання придбаного товару, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту.
		Зважаючи на те, що судом встановлено відсутність порушень позивачем податкового законодавства під час формування податкового кредиту суд, враховуючи взаємозв`язок між формуванням податкового кредиту та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту, і, як наслідок, бюджетним відшкодуванням у перевіреному періоді, дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для зменшення позивачеві розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 10  007  937,19 грн.
		За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до частини 2  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Частиною 2  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини першої  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до частини другої  статті 2 названого Кодексу  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Беручи до уваги вищевикладене, встановлені судом обставин під час розгляду справи та проаналізувавши зазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Частиною першою  статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України  визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення від 16.05.2018 №1606 підтверджується сплата позивачем судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 150  119,06 грн., який підлягає стягненню на його користь.
		Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод 410 ЦА» (код ЄДРПОУ 01128297, адреса: пр.Повітрофлотський, 94, Київ, 03151) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: вул. Дегтярівська, 11Г, Київ, 04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0003574101 задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0003574101.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод 410 ЦА» (код ЄДРПОУ 01128297, адреса: пр.Повітрофлотський, 94, Київ, 03151) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 150  119,06 грн. (сто п`ятдесят тисяч сто дев`ятнадцять гривень 06 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: вул. Дегтярівська, 11Г, Київ, 04119).
		 
		Відповідно до частини першої  статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частиною першою  статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до частини першої  статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Суддя                                                                                             В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...