Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/8886/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2019. Зареєстровано: 09.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2019.
Дата набрання законної сили: 08.10.2019
Номер судового провадження: А/855/17871/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8886/19                                                                      
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		08 жовтня 2019 року                                                                       м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді: Бужак Н. П.
		Суддів: Костюк Л.О., Файдюка В.В.
		За участю секретаря: Гайворонського В.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконачого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року, суддя Шейко Т.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконачого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про скасування постанови про стягнення основної винагороди,-
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративному суду міста Києва з позов до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича  про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Мілоцького О.Л. від 13.05.2019 року ВП №59096409 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди у розмірі 72033,62 грн.
		Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що постанова є протиправною, оскільки вона є лише співласником квартири, тоді як квартира була передана в іпотеку за борги ОСОБА_2 перед банком. Крім того, у виконавчому листі відсутні відомості про солідарний обов`язок позивачки щодо погашення боргу, а тому приватний виконавець не мав правових підстав стягувати з неї основну винагороду.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року позов задоволено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Відповідно до рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 08.05.2013 року у справі №2-925/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Терра Банк", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору недійсним, звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить  на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , передану в іпотеку відповідно до Іпотечного договору від 23.05.2008 року Закритому акціонерному товариству "Інвест-Кредит Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство "Тарра Банк", у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" за Договором про іпотечний кредит №44-Ф07/04 в розмірі 720  336,27 грн., з яких: 621  055,27 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 19  158,94 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 74  624,19 грн. - заборгованість по процентам; 2  949,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1  373,43 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 940,19 грн. - 3% річних та інфляційні втрати в зв`язку з несвоєчасною сплатою процентів; 226,76 грн. - 3% річних та втрати від інфляції в зв`язку з несвоєчасним погашенням кредиту. 
		На підставі даного рішення суду 03.10.2013 року виданий виконавчий лист. 
		В наявному у матеріалах справи виконавчому листі №2-925/13, виданому 03.10.2013 року Солом`янським районним судом міста Києва стягувачем зазначено Публічне акціонерне товариство "Терра Банк", боржником ОСОБА_1 .
		В матеріалах даної адміністративної справи знаходиться ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2018 року у справі №760/27003/18 за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 15.04.2014 року у справі за її позовом до Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" про визнання недійсним іпотечного договору, в якій заявник просила роз`яснити судове рішення, посилаючись на те, що відмова суду у задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо недійсності Іпотечного договору від 23.05.2008 року, припускає декілька варіантів розуміння судового рішення, чим недобросовісно користується ПАТ "КРИСТАЛБАНК" при зверненні стягнення на її майно як боржника - іпотекодавця, за участю органів ДВС. Зокрема, у зв`язку з тим, що у резолютивній частині рішення не було відображено про нікчемність п. 2.1.6 Іпотечного договору, банк та державна виконавча служба хибно тлумачать розмір майнової відповідальності ОСОБА_1 , як іпотекодавця, виходячи за межі вартості 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності як предмет іпотеки. При цьому, органи ДВС припускаються помилки у накладенні арешту на все майно ОСОБА_1 , а банк висуває грошові вимоги щодо погашення усієї заборгованості за іпотечним кредитом згідно з відповідним (кредитним) договором, який з ОСОБА_1 не укладався, а був частково забезпечений нею як одним з іпотекодавцем.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2018 року у справі №760/27003/18 заяву ОСОБА_1 задоволено та роз`яснено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва, ухваленим у справі №760/27003/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Терра Банк" про визнання недійсним Іпотечного договору від 23.05.2008 року, встановлено нікчемність п. 2.1.6 Іпотечного договору, у зв`язку з чим положення зазначеного пункту 2.1.6 не підлягають застосуванню до врегулювання відносин між сторонами, тобто Іпотекодержатель не має права задовольняти свої вимоги за рахунок іншого майна Іпотекодавців, окрім предмета іпотеки.
		Постановою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пішковцій Оксани Вікторівни у ВП №40121102 від 01.03.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий лист №2-925/13, виданий 03.10.2013 року Солом`янським районним судом м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в розмірі 720  336,27 грн., та в якому зазначена боржником ОСОБА_1 , - повернуто стягувачу.
		Водночас, приватним виконавцем Мілоцьким Олегом Леонідовичем виконавчого округу міста Києва на підставі виконавчого листа №2-925/13 від 03.10.2013 року, 13.05.2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59096409, де в якості боржника вказано ОСОБА_1 та постановою від 13.05.2019 року стягнуто з боржника основної винагороди, з посиланням на статтю 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 72  033,62 грн.
		Надаючи правоу оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
		Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
		Відповідно до статті 1 вказаного Закону примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавцівє.
		Частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Рішення, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів визначені статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження".
		Частиною другою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999 року, що діяла на момент видачі виконавчого листа від 03.10.2013 року) передбачалось, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів,  а також  якщо  належить  передати майно,  що  перебуває  в  кількох місцях,  у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач,  а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
		Аналогічного змісту є норма частини другої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції від 02.06.2016 року, що діяла на момент відкриття приватним виконавцем ВП №59096409 13.05.2019 року), а саме, у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
		Статтею 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", на яку посилається приватний виконавець, стягуючи з позивача основну винагороду у розмірі 72033,62 грн., встановлено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода (частина перша статті 31 Закону). 
		Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової (частина друга статті 31 Закону).
		Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:
		1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;
		2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
		Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частини третя, четверта цієї статті).
		Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону).
		Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина сьома цієї статті).
		Відповідно до частини дев`ятої статті 31 Закону солідарні боржники несуть солідарний обов`язок із сплати основної винагороди.
		В оскаржуваній постанові від 13.05.2019 року відповідач зазначив, що основна винагорода, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Солідарні боржники несуть солідарний обов`язок із сплати основної винагороди. Виконавчим документом визначено суму до стягнення в розмірі 720  336,27 гривень, основна винагорода приватного виконавця, в розмірі 10 відсотків, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
		Проте, як встановив суд першої інстанції, виконавчим листом від 03.10.2013 року Солом`янського районного суду м. Києва у справі №2-925/13 позивача ОСОБА_1 не визначено солідарним боржником.
		Окрім того, відсутні виконавчі документи, якими було б визначено будь-які суми до стягнення з ОСОБА_1 за іпотечним кредитом від 23.05.2008, оскільки  договір з ОСОБА_1 не укладався, а був частково забезпечений нею як одним з іпотекодавцем, про що звернуто увагу ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2018 року у справі №760/27003/18.
		Виконавчий лист №2-925/13 від 03.10.2013 саме про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 720336,27 грн., де боржником вказана ОСОБА_1 , - повернуто стягувачу постановою державного виконавця ВП №40121102 від 01.03.2019 року.
		В подальшому, приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. постановою ВП №59096409 від 13.05.2019 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-925/13 від 03.10.2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки та оскаржуваною постановою від 13.05.2019 року постановлено стягнути з позивача основну винагороду.
		Проте, як вірно встановив суд першої інстанції, у зв`язку з відсутністю солідарного зобов`язання та, відповідно, солідарного боргу, враховуючи, у тому числі, роз`яснення судового рішення ухвалою Солом`янського районного суду від 26.10.2018 року у справі №760/27003/18, приватний виконавець Мілоцький О.Л. не вправі був висувати до позивача ОСОБА_1 постановою ВП №59096409 від 13.05.2019 року вимогу щодо стягнення основної винагороди у сумі 72  033,62 грн.
		Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
		Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року.
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                                Бужак Н.П.
		 
		Судді:                                                                                          Костюк Л.О.
		 
		                                                                                                    Файдюк В.В.
		 
		 
		Постанову виготовлено: 08 жовтня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...