Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 541/756/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2019.
Дата набрання законної сили: 03.10.2019
Номер судового провадження: 51-572км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016171260000005

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		03 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 541/756/16-к
		провадження № 51-572 км 19
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 , 
		захисника  ОСОБА_6 , 
		засудженої ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженої на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30листопада 2018 року стосовно 
		 
		 ОСОБА_7 ,
		 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		 уродженки м. Черкаси, яка мешкає за адресою:
		  
		АДРЕСА_1 ,
		 
		засудженої за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2018 року, ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком 1 рік.
		За ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_7 визнано невинуватою та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину.
		За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою в тому, що вона 17 та 31липня 2015 року, обіймаючи посаду головного бухгалтера Комунального підприємства «Інформаційний центр «Миргородщина», будучи службовою особою, не виконавши як фізична особа-підприємець « ОСОБА_7 » відповідно до умов Договору від 15.07.2015 №4 роботи з впорядкування архіву КП«ІЦ«Миргородщина» за 1965-2014 роки, на підставі рахунків-фактури №№ 4, 6 від 16 та 31 липня 2015 року, складених ФОП « ОСОБА_7 », маючи як головний бухгалтер КП «ІЦ «Миргородщина» доступ до рахунку вказаного підприємства, користуючись системою «Клієнт-Банк» ПАТ КБ «Приват Банк» та маючи право підпису як головний бухгалтер КП «ІЦ «Миргородщина», без погодження з директором підприємства умисно перерахувала на власний розрахунковий рахунок ФОП « ОСОБА_7 » з розрахункового рахунку КП«ІЦ«Миргородщина» грошові кошти, заволодівши таким чином чужим майном на загальну суму 18 865 грн.
		 Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалась у тому, що вона 17 та 31 липня 2015 року, обіймаючи посаду головного бухгалтера Комунального підприємства «Інформаційний центр «Миргородщина», будучи службовою особою, склала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме, акти здачі  прийняття робіт № 4 від 17.07.2015 та №6 від 31.07.2015.
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_7 , не погоджуючись із постановленими стосовно неї судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджена мотивує тим, що матеріали провадження не містять належних доказів її винуватості в інкримінованому злочині, а висновки суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, зокрема, копії листа  відповіді від 28січня 2016 року № 4/07-14, наданого відділом культури та архіву Миргородської районної адміністрації Полтавської області, та висновку судово-економічної експертизи, проведеної на основі зазначеного листа. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив викладених в апеляційній скарзі доводів і постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		Від представника потерпілого ТОВ «Інформаційний центр «Миргородщина» - директора ОСОБА_8 надійшла заява, в якій вона просить касаційну скаргу розглянути без їх участі. 
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник та засуджена підтримали подане до початку судового розгляду клопотання про закриття кримінального провадження та просили його задовольнити, врахувавши при цьому доводи касаційної скарги ОСОБА_7 .
		Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженої та клопотання захисника, просив їх залишити без задоволення, а постановлені судові рішення стосовно ОСОБА_7  без зміни. 
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Частиною 2 статті 419 КПК України визначено, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		За змістом ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		Верховний Суд України у своїй постанові від 21 січня 2016 року (№ 5-249кс15) зробив висновок про те, що, якщо апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією у реалізації права особи на справедливий судовий розгляд, змагальності сторін, безпосередності дослідження доказів та їх допустимості, тоді в апеляційній процедурі не допускаються будь-які спрощення, а стандарти доказування повинні бути найвищими.
		Цих вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не дотримався. 
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що директор Комунального підприємства (в подальшому Товариства з обмеженою відповідальністю) «Інформаційний центр «Миргородщина», яке є потерпілим у даному провадженні, подав до суду апеляційної інстанції заяву із проханням закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 .
		Суд апеляційної інстанції цю заяву потерпілого не розглянув і не з`ясував у нього підстави закриття кримінального провадження, визначені кримінальним процесуальним законом.
		Проте вирішення заяви потерпілого в даному кримінальному провадженні має важливе значення та може вплинути на його подальший перебіг, оскільки станом на час проведення досудового розслідування та судового розгляду в суді першої інстанції кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191 КК України формально відносилось до провадження у формі приватного обвинувачення ( п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України в редакції Закону від 19 листопада 2012 року).
		Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. 
		Наведене свідчить про те, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суд має врахувати наведене в цій постанові та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки. 
		Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд
		постановив:
		Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30листопада 2018 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...