Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1887/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2019. Зареєстровано: 09.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2019.
Дата набрання законної сили: 02.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 жовтня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  917/1887/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Стратієнко Л.В., 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;
		 
		за участю представників:
		позивача - не з`явився;
		відповідача - Кінаш А.Г., Пушкарьов Д.Є.;
		третіх осіб - не з`явилися;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1  
		 
		на рішення Господарського суду Полтавської області
		(суддя Тимощенко О.М.)
		від 01.03.2019
		та постанову Східного апеляційного господарського суду
		(головуючий - Білоусова Я.О., судді -  Пуль О.А.,  Тарасова І.В.)
		від 06.06.2019 
		 
		у справі за позовом ОСОБА_2 
		до Приватного підприємства Агрофірма «Славутич»
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 
		ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 
		про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників від 10.10.2017,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог 
		 
		1.1. В листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства Агрофірма «Славутич» (надалі - ПП Агрофірма «Славутич») про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ПП агрофірма «Славутич» від 10.10.2017, проведеного спадкоємцями та оформленого протоколом.
		 
		1.2. Позовна заява обґрунтована такими обставинами:
		 
		1.2.1. Відповідно до статуту Агрофірми «Славутич», зареєстрованого в Глобинській районній державній адміністрації, реєстраційний №82 від 24.02.1998, підприємство створено рішенням засновників ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 
		 
		1.2.2. 10.06.2001 до п. 1.2. Статуту були внесені зміни, згідно з якими співвласниками вказаного підприємства були: ОСОБА_5 (60%), ОСОБА_2 (40%).
		 
		1.2.3. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2017, засновниками Агрофірми «Славутич» є ОСОБА_5 (розмір внеску до статутного фонду 20400,00 грн) та ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 13600,00 грн).
		 
		1.2.4. ІНФОРМАЦІЯ_1 співзасновник ОСОБА_5 помер.
		 
		1.2.5. Спадкоємцями померлого ОСОБА_5 відповідно до спадкової справи № 104 за 2016 рік є його дружина та доньки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , кожна з яких успадкувала 1/3 частки спадкового майна.
		 
		1.2.6. Позивач, як співзасновник підприємства, 10.10.2017 скликав чергові збори співвласників підприємства, куди запросив також спадкоємців померлого співвласника. На цих зборах були прийняті такі рішення: 1) затвердження фінансових звітів АФ «Славутич» за 2016-2017 роки; 2) виключення колишнього засновника АФ «Славутич» ОСОБА_5 в зв`язку з його смертю; 3) відмовлено спадкоємцям померлого співзасновника ОСОБА_5 в прийнятті їх в засновники (учасники) Агрофірми «Славутич»; 4) вирішено видати спадкоємцям померлого засновника ОСОБА_5 в разі надання підприємству свідоцтв про право на спадщину, кошти в сумі 7 212 300 грн протягом трьох років, тобто до 10.10.2020; 5) вирішено затвердити нову редакцію статуту та провести державну реєстрацію змін. Протокол загальних зборів учасників ПП Агрофірма «Славутич» оформлено та підписано головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_7 . 
		 
		1.2.7. Водночас, 10.10.2017 спадкоємці померлого ОСОБА_5 провели інші збори співвласників ПП Агрофірма «Славутич», на яких вирішили обрати голову та секретаря загальних зборів ПП Агрофірми «Славутич», затвердити звіт виконавчого органу Агрофірми «Славутич» за 2015-2016 роки, прийняли рішення щодо розподілу частки померлого засновника ОСОБА_5 , вирішили питання про включення до складу засновників спадкоємців померлого ОСОБА_5 та затвердили статут ПП Агрофірма «Славутич» в новій редакції. Прийняті на вказаних зборах спадкоємцями померлого рішення стали підставою для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу, включення інших засновників до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		 
		2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		2.1. Справа розглядається повторно.
		 
		2.2. У постанові Верховного Суду від 03.10.2018 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, вказав, що суди попередніх інстанцій не встановили, до якого виду підприємств належить ПП Агрофірма «Славутич» та спосіб утворення (заснування) та формування її статутного капіталу; не дослідили установчий договір про створення та діяльність ПП Агрофірми «Славутич», зареєстрований рішенням Глобинської районної державної адміністрації № 263 від 19.06.2001, посилання на який є у свідоцтві про спадщину за законом, як підставу наявності спадщини; не дослідили, чи наявний у ПП Агрофірма «Славутич» статутний капітал (фонд), поділений на частки між учасниками, оскільки лише у випадку, якщо в установчих документах приватного підприємства є вказівка на наявність у нього статутного капіталу, можливе спадкування корпоративних прав на приватне підприємство. Також, суди не дослідили, чи були збори спадкоємців померлого ОСОБА_5 зборами учасників ПП Агрофірма «Славутич». Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що в порушення частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України судове рішення про права спадкоємців засновника приватного підприємства були прийняті без залучення їх до участі у справі.
		 
		2.3. За результатами нового розгляду справи, Господарським судом Полтавської області прийнято рішення від 01.03.2019, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.
		 
		2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів спадкоємців засновника ПП Агрофірма «Славутич» від 10.10.2017, суд першої інстанції вказав на те, що відносини, які стосуються виникнення, зміни та припинення прав на частки в статутному капіталі ПП Агрофірма «Славутич» за аналогією регулюються нормами права, якими унормовано подібні за змістом відносини - відносини з виникнення, зміни та припинення прав на частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки ПП Агрофірма «Славутич» засноване на приватній власності двох осіб (засновників), а статутний капітал підприємства поділений між учасниками на частки, що вбачається з Установчого договору про створення та діяльність Агрофірми «Славутич» .
		 
		2.6. Господарський суд Полтавської області зазначив, що установчим договором про створення та діяльність Агрофірми «Славутич» та Статутом Агрофірми «Славутич» не встановлений порядок набуття спадкоємцями прав  учасника підприємства у разі смерті одного із засновників (учасників).              
		 
		2.7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що збори, проведені спадкоємцями померлого ОСОБА_8 (доньками та дружиною ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) не є загальними зборами учасників ПП Агрофірма «Славутич», оскільки рішенням учасника їм було відмовлено у вступі до товариства.
		 
		2.8. Також, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять заяв спадкоємців про вступ до ПП Агрофірма «Славутич», як це передбачено чинним законодавством, а доводи третіх осіб   про те, що у свідоцтві про спадщину зазначено про право спадкоємців на участь в управлінні приватним підприємством (корпоративні права) не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. 
		 
		2.9. Східний апеляційний господарський суд постановою від 06.06.2019, залишаючи рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2019 без змін вказав, що прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників товариства належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує товариство у такому праві.
		 
		2.10.   Доводи ОСОБА_1 , що в установчому договорі передбачене автоматичне набуття особою  прав учасника товариства за аналогією з п.8.3, яким передбачено, що при передачі паю (частки паю) третій особі до неї одночасно переходять всі права і обов`язки, які належать учаснику, що уступив свій пай повністю або частково, а у вказаному випадку частка у ПП Агрофірма «Славутич» перейшла за спадщиною, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки у цій ситуації застосування аналогії не можливе, з огляду на те, що статтею 8 Цивільного кодексу України  за наявності прогалин в регулюванні цивільних відносин передбачена можливість застосування аналогії закону або аналогії права, а не аналогії застосування пунктів установчого договору.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи
		 
		3.1. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2019 у справі № 917/1887/17, виклавши її в новій редакції, з урахуванням наведених в касаційній скарзі висновків, а резолютивну частину рішення залишити без змін.
		 
		3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що:
		 
		3.2.1. суди попередніх інстанцій порушили статтю 8 Цивільного кодексу України, застосувавши помилково аналогію закону про господарські товариства до приватного підприємства та не звернули увагу на те, що спірні правовідносини врегульовані положеннями установчого договору про створення та діяльність агрофірми «Славутич»;
		 
		3.2.2. суди безпідставно не застосували пункт 8.3 установчого договору до правовідносин спадкування, яким передбачене автоматичне набуття особою прав учасника товариства в результаті отримання нею у власність частки (паю) статутного капіталу підприємства, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку, що установчим договором не встановлений порядок набуття спадкоємцями прав учасника підприємства у разі смерті одного із засновників (учасників);
		 
		3.2.3. суди дійшли неправильних висновків, що збори спадкоємців ОСОБА_5 не є загальними зборами учасників ПП Агрофірма «Славутич», не врахувавши при розгляді справи по суті, що спадкоємці автоматично на підставі пунктів 8.1 - 8.3 установчого договору набули права та обов`язки учасників підприємства одночасно із набуттям права власності на частку в статутному капіталі.
		 
		3.3. 17.09.2019 до суду касаційної інстанцій від ПП Агрофірма «Славутич» надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого підприємство просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
		 
		4.1. Відповідно до частини 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємством є самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
		 
		4.2. Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи (ч.1 статті 113 Господарського кодексу України).
		 
		4.3. За змістом частин 3, 5 статті 63 Господарського кодексу України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
		 
		4.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП Агрофірма «Славутич» засноване на приватній власності двох осіб (засновників), а статутний капітал поділений між учасниками на частки. 
		 
		4.5. Верховний Суд зазначає, що ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України не передбачений порядок скликання та проведення загальних зборів учасників приватного підприємства.
		 
		4.6. Відтак відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). 
		 
		4.7. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про доцільність застосування до приватного підприємства аналогії закону, а саме норм Закону України «Про господарські товариства», які регулюють порядок набуття спадкоємцем права участі у товаристві.
		 
		4.8. Відповідно до частин 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		 
		4.9. Згідно з частиною 1 статті 100 Цивільного кодексу України (зараз і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. 
		 
		4.10. Відповідно до статті 55 Закону України «Про господарські товариства» (зараз і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під час реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
		 
		4.11. Згідно з частиною 5 статті 147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
		 
		4.12. Частиною    1 статті 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
		 
		4.13. Проаналізувавши вищезазначені норми, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спадкоємці, вступивши у спадщину, набули лише право власності на частку у статутному капіталі, при цьому для набуття ними права участі у товаристві необхідно, щоб учасники загальних зборів товариства погодили своїм рішенням їх бажання на вступ до товариства. Прийняття рішення про вступ належить до компетенції загальних зборів учасників товариства, які в свою чергу, можуть як прийняти спадкоємців, так і відмовити у їх прийнятті до складу учасників.
		 
		4.14. За таких обставин доводи скаржника, що суди попередніх інстанцій порушили статтю 8 Цивільного кодексу України, застосувавши помилково аналогію закону про господарські товариства до приватного підприємства та не звернули увагу на те, що спірні правовідносини врегульовані положеннями установчого договору про створення та діяльність агрофірми «Славутич», судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки ні нормами чинного законодавства, ні установчим договором та статутом не передбачений порядок набуття спадкоємцем права участі у приватному підприємстві.
		 
		4.15. Твердження заявника, що суди безпідставно не застосували пункт 8.3 установчого договору до правовідносин спадкування частки, яким, на думку заявника, передбачене автоматичне набуття особою прав учасника товариства в результаті отримання нею у власність частки (паю) статутного капіталу підприємства, у зв`язку з чим суди дійшли помилкового висновку, що установчим договором не встановлений порядок набуття спадкоємцями прав учасника підприємства, суд касаційної інстанції вважає помилковими, оскільки пункт 8.3 установчого договору поширювався б на спірні правовідносини, якби учасники підприємства ( ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ) вносили до статутного капіталу пай (частину паю), тобто майно, проте учасники підприємства вносили до статутного капіталу грошові кошти.
		 
		4.16. Доводи заявника, що суди дійшли неправильних висновків, що збори спадкоємців ОСОБА_5 не є загальними зборами учасників ПП Агрофірма «Славутич», не врахувавши при розгляді справи по суті, що спадкоємці автоматично на підставі пунктів 8.1 - 8.3 установчого договору набули права та обов`язки учасників підприємства одночасно із набуттям права власності на частку в статутному капіталі судом Верховним Судом відхиляються, оскільки ці доводи були розглянуті та відхилені судом апеляційної інстанції, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати ті обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові та не здійснює переоцінку оцінених судами доказів у відповідності до вимог частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою касаційна інстанція, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		4.17. За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для іншого висновку у цій справі.
		 
		5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. 
		 
		5.2. Верховний Суд вважає висновки Господарського суду Полтавської області та Східного апеляційного господарського суду обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника у касаційній скарзі висновків суду попередніх інстанцій не спростовують.
		 
		5.3. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		6. Розподіл судових витрат
		 
		6.1.  З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.  
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		 
		2.  Рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у справі № 917/1887/17 - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                       І. Кондратова
		 
		Судді                                                                                                    Г. Вронська          
		 
		                                                                                                                    Л. Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...