Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/16367/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2019. Зареєстровано: 10.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 18.10.2019
Номер судового провадження: 3/127/4037/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/16367/19
		Провадження № 3/127/4037/19
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		07 жовтня 2019 року місто Вінниця
		 
		Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувшиматеріали,про притягненнядо адміністративноївідповідальності,передбаченої ч.1ст.173-4КУпАП,  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , суд
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 262883 від 26.03.2019 слідує, що ОСОБА_1 протягом лютого місяця 2019 року вчинила булінг стосовно неповнолітньої ОСОБА_2 2004 року народження в приміщенні КЗ «Навчально-виховний комплекс: Загально освітньої шкоди І-ІІ ступенів гімназії № 23 ВМР» під час освітнього процесу принижуючи останню внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров`ю неповнолітній ОСОБА_2 .
		У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП не визнала та суду надала наступні пояснення.
		Так, дійсно вона працювала у КЗ «Навчально-виховний комплекс: Загально освітньої шкоди І-ІІ ступенів гімназії № 23 ВМР» вчителем французької мови, але на даний час не працює у вказаній школі. З приводу ситуації яка мала місце з неповнолітньою ОСОБА_2 пояснила наступне, що ОСОБА_2 дійсно є ученицею восьмого класу, де ОСОБА_1 викладала французьку мову. Так, під час уроку французької мови ОСОБА_2 виконувала вправу біля дошки та у реченні зробила помилку на, що ОСОБА_1 її виправила та ОСОБА_2 ще два рази пишучи на дошці робила помилки. У подальшому ОСОБА_1 зробила їй зауваження, яке образило ОСОБА_2 та остання вийшла із класу, але у подальшому конфлікт був вирішений. ОСОБА_2 була присутня на відкритих уроках, які організовувала ОСОБА_1 та ніяких більше конфліктних ситуацій із нею не було. На думку ОСОБА_1 вказана ситуація зумовлена тим, що з адміністрацією школи у неї неприязні відносини. 
		Під час розгляду вказаної справи до суду надійшла заява мати ОСОБА_3 , яка просить суд зарити провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП.
		Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду та додані матеріали, які були досліджені у ході судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.
		 
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
		У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Диспозицією ч. 1 ст. 173-4 КУпАП встановлена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Існують різні підходи до визначення поняття «булінг», зокрема, визначають булінг як довготривалий процес усвідомленого жорстокого поводження, фізичного або психічного, з боку індивіда або групи по відношенню до іншого індивіда, який не здатен себе захистити в даній ситуації, або умисну, систематично повторювану та агресивну поведінку, що включає нерівність соціальної влади або фізичної сили, або як соціальну систему, яка включає переслідувача, жертву, а також сторонніх спостерігачів. Основною характеристикою булінгу є емоційне приниження, образа почуттів людини, висловлювання принизливих оцінок щодо іншої людини, що призводить до виключення її з групи. Ознаки булінгу, зокрема, це емоційне приниження, що включає вербальні і невербальні способи вираження; продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду; непривітна і недовірлива поведінка; втручання у приватне життя людини; погіршення психологічного і фізичного стану людини, на яку спрямована агресія; намір завдати шкоду іншій людині, що дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючі події, та інше. Всі дії, які утворюють булінг, попри їх різноманіття, мають спільні риси: 1) дисбаланс влади, тобто кривдник та жертва обов`язково різні за соціальним статусом, фізичною чи психологічною адаптованістю до середовища, тощо; 2) намір нашкодити, тобто кривдник навмисно викликає емоційний або фізичний біль у потерпілого, насолоджується спостерігаючи; 3) погроза подальшої агресії, тобто кривдник і жертва розуміють, що це не перший і не останній випадок знущання. Тобто, істотними ознаками булінгу є системність такого цькування та чітке розмежування ролей.
		Відповідно до п. 3-1 ст. 1 Закону України «Про освіту», типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		На підтвердження фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано протокол № 6 комісії з розгляду випадків булінгу від 26.02.2019, щодо визнання конфлікту між учителем французької мови ОСОБА_1 та ученицею 8-Б класу ОСОБА_2 булінгом. Довідка про результати перевірки повідомлення директором школи № 23 складеною ст. інспектором ЮП Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, заява ОСОБА_3 про вчинення неправомірних дій вчителем ОСОБА_1 відносно її доньки ОСОБА_2 , заява ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 
		Разом із тим з наданих доказів вбачається, що вони не містять жодної конкретики дій ОСОБА_1 , які підпадають під ознаки ч. 1 ст.173-4 КУпАП.
		Крім того, до матеріалів справи долучені пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Разом із тим, суд не може їх взяти до уваги, оскільки вказані свідки до суду не з`явилися. Окрім того, вказані пояснення надані працівникам поліції, суд до уваги не приймає, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувались та не попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх пояснення не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-4 КУпАП. 
		Крім того, суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, а саме: дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Зазначивши в протоколі про те, що з лютого 2019 року ОСОБА_1 вчинила правопорушення інспектором не надано жодного доказу, який би це підтверджував.
		Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, які саме дії вчинені ОСОБА_1 відносно учня ОСОБА_2 і чи внаслідок таких дій могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Разом з тим, у відповідності до положень КУпАП суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та виходити за межі обставин, зазначених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
		Всі перераховані вище обставини, у своїй сукупності, дають суду можливість прийти до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак булінгу, у розумінні ст. 173-4 КУпАП, оскільки відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторони у скоєнні даного адміністративного правопорушення.
		Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
		В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
		Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, матеріали справи не містять.
		На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 173-4, 247, 283, 284 КУпАП, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення   ОСОБА_9  до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-4 КУпАП  закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...