Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/10894/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2019. Зареєстровано: 10.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.10.2019
Номер судового провадження: 1-кп/4910/6/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52017000000000016

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 760/10894/18
		Провадження1-кп/4910/6/19
		 
		 
		У ХВ АЛ А 
		 
		  09 жовтня 2019 року                                  м.Київ 
		 
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
		головуючої  судді ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 , 
		у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року щодо
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Москва Російської Федерації, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання за ініціативою суду про підсудність кримінального провадження та направлення кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про передачу до іншого суду,
		установив:
		11вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження щодо  ОСОБА_7 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України. 
		Вказане кримінальне провадження надійшло на підставі ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 05 вересня 2019 року, якою вирішено передати кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 до Вищого антикорупційного суду, з посиланням на те, що з дня початку роботи цього суду йому підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці до ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, розслідування у яких здійснювалось детективами НАБ України.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ..
		В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив, що вказане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно ст.33-1 та умов п.2 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується в організації корупційних злочинів, які були вчинені службовими особами суб`єкта господарювання у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків. Також, вказав, що Солом`янським районним судом м.Києва було порушено процедуру передачі кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду, у зв`язку з чим подано клопотання до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду про передачу кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 до Вищого антикорупційного суду у встановленому КПК України порядку.
		Захисник ОСОБА_6 заявив, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 не підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки відсутня жодна з умов, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, тому ним було підготовлено клопотання про звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про направлення кримінального провадження до Солом`янського районного суду м.Києва. Також, зазначив, що колегія суддів Солом`янського районного суду м.Києва вирішила питання про передачу справи до Вищого антикорупційного суду, не з`ясувавши думки учасників судового провадження, без їх виклику та без проведення судового засідання.
		Заслухавши думку учасників судового провадження щодо підсудності Вищому антикорупційному суду кримінального провадження №52017000000000016 від 04 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , суд приходить до таких висновків.
		Статтею 33-1 КПК України визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України(корупційними злочинами відповідно до Кримінального кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу), статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
		Отже, процесуальним законом визначено перелік злочинів, які підсудні Вищому антикорупційному суду, та зазначено, що при визначені підсудності має бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України. Такими обов`язковими умовами є: суб`єкт вчинення злочину(п.1 ч.5 ст.216 КПК), кількісна характеристика предмета злочину або завданої шкоди з урахуванням зазначеного у цьому пункті суб`єкта злочину(п.2 ч.5 ст.216 КПК), або вчинення злочинів, що передбачені ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України щодо службової особи, визначеної у ч.4 ст.18 КК або у п.1 ч.5 ст.216 КПК(п.3 ч.5 ст.216 КПК).
		ОСОБА_7 , щодо якого надійшов обвинувальний акт, висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.5 ст.191(організація та керування заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах), ч.3 ст.27, ч.3 ст.209(організація вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації(відмиванню) доходів, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі), ч.3 ст.27, ч.3 ст.212(організація умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства незалежно від форми власності, яке зобов`язано їх сплачувати, за попередньою змовою групою осіб, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах), ч.3 ст.27, ч.1 ст.366(організація внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей), ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України(умисні дії, безпосередньо спрямовані на організацію заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, однак не доведеними до кінця з причин, які не залежали від його волі), з яких до підсудності Вищого антикорупційного суду за характером вчинених діянь віднесено ст.191 та ст.209 КК України.
		Однак, з`ясовуючи чи в даному кримінальному провадженні наявна хоча б одна з обов`язкових умов, визначених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, суд приходить до висновку, що такі умови відсутні.
		Так, ОСОБА_7 не займав жодну з посад, перелік яких міститься в п.1 ч.5 ст.216 КПК, що також не заперечується іншими учасниками судового провадження.
		П.2 ч.5 ст.216 КПК визначає, що розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів має перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину. Справді, в обвинувальному акті зазначено, що розмір майнової шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, становить в загальному 41740688 грн. 54 коп.. Однак, щоб ця обов`язкова ознака була врахована судом при визначенні підсудності, необхідно, щоб така шкода була завдана якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
		В обвинувальному акті відсутні відомості про те, що ОСОБА_7 під час вчинення злочинів, щодо яких йому висунуто обвинувачення, являвся службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, чи суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тому умова п.2 ч.5 ст.216 КПК України в даному випадку відсутня.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що також відсутня умова, яка міститься в п.3 ч.5 ст.216 КК України, оскільки ОСОБА_7 не пред`являлось обвинувачення за ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», який набув чинності 22 вересня 2019 року, було внесено зміни до пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, де вказано, що у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
		Вказані зміни говорять про питання виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду, у випадку коли в одному провадженні вже були об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення. Випадок об`єднання матеріалів кримінальних проваджень, серед яких є кримінальні провадження, які не підсудні Вищому антикорупційному суду, в одне провадження чинним кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано.
		За змістом обвинувального акта досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000016 розпочато 04 січня 2017 року шляхом виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження на підставі ч.3 ст.280 КПК України з кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року. Тобто, в січні 2017 року прокурор скористався своїм правом виділити досудове розслідування щодо ОСОБА_7 , яке в подальшому розслідувалось окремо від кримінального провадження щодо інших співучасників.
		Посилання прокурора на те, що ОСОБА_7 , як організатор підлягає кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем, кримінальне провадження якого буде підсудним Вищому антикорупційному суду за однією із умов пунктів 1-3 ч.5 ст.216 КПК України, тому справу має розглядати Вищий антикорупційний суд, не заслуговують уваги, оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано питання підсудності Вищому антикорупційному суду злочинів, вчинених співучасниками, які не є суб`єктами, мова про яких йде в п.1 та п.2 ч.5 ст.216 КПК України, якщо кримінальні провадження щодо таких осіб не були об`єднані прокурором до моменту передачі справи до суду з кримінальними провадженнями щодо осіб, які передбачені в п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України. При цьому суд звертає увагу, що питання підсудності кримінального провадження та питання кримінальної відповідальності конкретної особи не є тотожними поняттями.
		Отже, кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 надійшло з Солом`янського районного суду м.Києва з порушенням правил предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
		Відповідно абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. 
		З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про направлення цього кримінального провадження до іншого суду.
		Керуючись статтями 314, 33-1, 34, 216, 372 КПК України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Звернутись з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення до іншого суду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуюча: ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...