Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 497/670/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2019. Зареєстровано: 10.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2019.
Дата набрання законної сили: 25.02.2020
Номер судового провадження: 2/497/533/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		30.09.2019
		Справа № 497/670/19
		Провадження № 2/497/533/19
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		30 вересня 2019 року                                                                 м. Болград
		 
		Болградський районний суд Одеської області у складі:        
		головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
		за участю секретарів судового засідання - Ковтун О.І., Стоянової І.М.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - Чаленка І .Д . ,
		представників відповідача Відділу освіти Болградської районної державної адміністрації Одеської області - Оріховської А.С., Федоренка С.М., 
		представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Болградської районної ради Одеської області - Оберемко Н.М., Саказли Н.О. , 
		представника відповідача Каракуртської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Болградської районної ради Одеської області - Попазової В.К.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Відділу освіти Болградської районної державної адміністрації Одеської області, Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Болградської районної ради Одеської області, Каракуртської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Болградської районної ради Одеської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с.3-9), та просить поставити рішення, яким:
		- визнати дії відповідачів незаконними;
		- стягнути солідарно з відповідачів завдану немайнову моральну шкоду в розмірі 20 000.00 гривен, та судові витрати у розмірі 7178.93 гривен.
		- зобов`язати адміністрацію Каракуртської ЗОШ та Управління освіти організувати здобуття освіти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за період незаконного обмеження дитини на відвідування закладу освіти.
		Свої позовні вимоги мотивує тим, що його, позивача малолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчаються у Каракуртській загальноосвітній школі І-Ш ступенів Болградської районної ради Одеської області в першому класі.
		14.02.2019 року позивача проінформували про неможливість відвідування дітьми освітнього закладу з підстав відсутності у них профілактичних щеплень.
		19.02.2019 року позивача було запрошено на лікарсько-консультативну комісію, на якій одноособово лікарем ОСОБА_7 без належного проведення огляду дітей на стан здоров`я, було видано довідку про неможливість його, позивача дітям відвідувати шкільний заклад з підстав відсутності профілактичних щеплень.
		Станом на дату звернення з вищезазначеним позовом до суду, його діти знаходилися вдома, та засвоювали шкільну програму в межах їх, батьків можливостей.
		На думку позивача із змісту наказу відділу освіти від 13.02.2019 року, вбачається можливість батьків дітей, які недопущені до відвідування закладу освіти за рішенням ЛКК, звернутися у місцевий орган управління освітою для вирішення питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми.
		Проте, спільний Наказ відділу освіти Болградської районної державної адміністрації № 38 від 13.02.2019 року, з огляду на дату його прийняття та доведення до батьків, позбавив йог, позивача можливості завчасно, без переривання навчального процесу пройти обстеження та надати Навчальному закладу підтвердження стану здоров`я дітей та можливості відвідування ними занять з метою здобуття освіти, право на отримання якої гарантовано Конституцією України, та ратифікованими міжнародними нормативними актами.
		При цьому, в роз`ясненні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/9-500 / № 04.01.16/28103 від 29 вересня 2014 року «Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов`язкові профілактичні щеплення» йдеться мова про вирішення питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми місцевими органами управління освітою.
		Однак, орган управління освітою та навчальний заклад не довівши до відома батьків наказ на підставі якого було заборонено дітям відвідувати школу та не вирішивши питання про організацію іншої форми здобуття освіти, таким чином самоусунулись від виконання покладених на них законодавством функцій оскільки відповідачами не роз`яснено про механізм та підстави запровадження домашньої форми здобуття освіти. Адже, згідно пп.17, 19, 27 ст. 1 Закону України «Про освіту», освітня діяльність це діяльність суб`єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.
		Окрім цього, позивач посилається на те, що питання щодо відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько- консультативною комісією. Тобто, комісія утворюється саме з метою вирішення питання можливості дітей у яких відсутні профілактичні щеплення відвідувати освітній заклад.
		Проте, в довідці лікарсько-консультативної комісії від 19.02.2019 року у складі, що не відповідає затвердженому протоколом №3 від 19.02.2019 року, відмовлено дітям відвідувати школу з підстав відсутності щеплень.
		Між тим метою створення лікарсько-консультативної комісії було визначення стану здоров`я невакцінованої дитини із наданням відповідного висновку, що і було б підставою для освітнього закладу для допущення невакцінованої дитини до занять.
		На підтвердження відмови батьків від щеплень, було надано бланк, складений в довільній формі без зазначення органу або особи, яким його затверджено, хоча форма такого бланку затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.12.2009 року № 1086 «Інформована згода та оцінка стану здоров`я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики», зміст якого передбачає попереднє обстеження дитини, навіть за наявності згоди батьків.
		Також позивач стверджує, що обіг медичного препарату для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи «Пріорікс ™» є забороненим до використання.
		А відтак позивач вважає, що діями відповідачів порушено конституційне право дітей на освіту, у зв`язку з чим звернувся до суду з зазначеним позовом.
		 
		Ухвалою від 06.05.2019 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 10 червня 2019 року о 09:00 годині (а.с.35).
		Відповідачам надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз`яснено про необхідність подання в п`ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами (а.с.36).
		13.05.2019 року відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Болградської районної ради Одеської області подав відзив з письмовими доказами (а.с.39-43, 44-67).
		Ухвалою суду від 10 червня 2019 року закрито підготовчий розгляд справи та призначено до судового розгляду на 04 липня 2019 року о 09:00 годині (а.с.95-96).
		04.07.2019 року представник позивача подав відповідь на відзив відповідача (а.с.105-108, 109-124).
		31.07.2019 року відповідач Каракуртська ЗОШ І-ІІІ ступенів Болградської районної ради Одеської області та 07.08.2019 року КНП «БРЦПМСД» на адресу суду подали заперечення на відповідь на відзив позивача (а.с.127- 132, 133-134).
		27.08.2019 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог шляхом залишення без розгляду позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів завдану немайнову моральну шкоду в розмірі 20 000.00 гривен, та повернення судових витрати у розмірі 7178.93 гривен (а.с.135-136).
		Ухвалою суду від 03.09.2019 року заяву позивача задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення немайнової моральної шкоди в розмірі 20 000.00 гривен - залишено без розгляду. В задоволенні заяви  позивача в частині повернення помилково сплаченого судового збору - відмовлено.
		 
		       В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні. Стверджував, що ним надано суду усі документи та докази на обґрунтування своєї правової позиції. На думку позивача, саме діями відповідачів порушуються права його дітей на отримання освіти. Починаючи з лютого 2019 року діти не відвідують навчальний заклад, позбавлені можливості отримати освіту, яка гарантована їм Конституцією України, так як директор школи не допускає до навчання в зв`язку з відсутністю у дітей щеплень, хоча діти абсолютно здорові, і на кір вже перехворіли. 
		Позивач вважав спільний наказ Відділу освіти, КНП «БРЦПМСД» та ВП «Болградський міжрайонний відділ лабораторних досліджень» №38 від 13.02.2019 року Про заходи щодо попередження розповсюдження захворюваності на кір в закладах освіти Болградського району - безпідставним і незаконним. Дітей відсторонили від навчання, проте не забезпечили отримання ними необхідних знань в домашніх умовах, не роз`яснили як слід їм батькам діяти в такій ситуації. Вони з дружиною не спроможні надати своїм дітям знання в необхідному обсязі, в них не вистачає часу самостійно з дітьми займатися, та не мають відповідно досвіду.
		На даний час, діти пройшли перевірку знань та переведені до другого класу. Дитячим лікарем видано довідку, що діти цілком здорові, але не мають щеплень, тому знову виникають проблеми з допуском до навчання.
		 
		Представник позивача підтримав доводи свого довірителя. Наполягав на задоволенні позовних вимог, вважав дії відповідачів неправомірними, та такими що порушують конституційне право дітей позивача на освіту.
		Представник наголошував на тому, що:
		- не було дотримано порядку проведення медичного огляду дитини оскільки медичним закладом було використано незатверджений бланк відмови батьків від щеплень. Так, п.2 Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 31.12.2009 року № 1086 Про затвердження форми первинної облікової документації № 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров`я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики», і саме ця форма є обов`язковим документом при щепленні або туберкулінодіагностиці особи або дитини;
		- огляд дітей здійснювався незатвердженим складом комісії без залучення лікаря-епідеміолога;
		- питання щодо форм здобуття освіти, може вирішуватися лише при складній епідеміологічній ситуації, проте епідемічна ситуація за визначенням ст.1 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» є благополучною;
		- положення про форми здобуття освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (п.12 ч.2 ст.9 ЗУ «Про освіту»), однак відділом освіти про зазначене Положення не згадувалось взагалі. Натомість, одноособово встановлено сімейну (домашню) форму здобуття освіти, без зазначення будь-яких механізмів її застосування;
		- предметом позовних вимог є не недовіра до якості вакцини як окрему підставу, а неотримання дітьми освітньої послуги в обсязі, передбаченому шкільною програмою.
		- обмежуючи права дітей на отримання освітніх послуг, відповідачами не було дотримано « …справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому, йдеться також у ряді рішень Європейського Суду з прав людини (див. рішення у справі «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjегпа v. Fіпlаnd №18131/91) та рішення у справі «Юханссон проти Фінляндії» (Jоhаnssоn v. Fіпlаnd №10163/02)».
		Саме з цих підстав, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
		 
		Відповідачі:
		- Відділ освіти Болградської районної державної адміністрації Одеської області письмового відзиву до суду не подав, але надав заперечення (а.с.143-149).
		Представники, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні.
		ОСОБА_8  пояснила, що на час видачі спільного наказу від 13.02.2019 року в Болградському районі була складна ситуації з приводу захворювання на кір. Відділ освіти керувався виключно положеннями Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та з урахуванням  листа 05.2-11/235301 1/9-537 від 06 вересня 2018 року Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров`я України «Щодо напруженої епідемічної ситуації», яким зазначено про те, що діти без щеплень до навчальних закладів не допускаються.
		На думку представник ствердження позивача про те, що вирішення питань щодо форми здобуття освіти такими дітьми відноситься до компетенції місцевого органу управління освітою не відповідає дійсності, оскільки відповідно до частини 2 статті 55 Закону України «Про освіту», статті 29 Закону України «Про загальну середню освіту» обирання закладу освіти, освітньої програми, виду і форми здобуття дітьми відповідної освіти є правом батьків.
		Стосовно причин, за яких позивач відмовився від щеплення своїх дітей, то в Болградському районі заборонені вакцини ніколи не використовувалися і не використовуються. Тобто ці причини є надуманими та доведеними.
		 
		Представник ОСОБА_9 також заперечував доводи, викладені в позовній заяві, вважав, що позов задоволенню не підлягає. Свої заперечення обґрунтовував положеннями Конвенції про права дитини, а саме: що безпечне життя і освіта є інтересами дитини.
		При цьому Конвенція, окрім безпосередньо інтересів дитини, містить в собі таке визначення як «найкращі інтереси дитини» і як наведено в ст. 18 Конвенції -найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування батьків.
		Конвенція не містять в собі переліку найкращих інтересів, оскільки найкращі інтереси передбачають необхідність вибору між інтересами і надання тим чи іншим інтересам відповідних переваг.
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 № 595 (із змінами), окрім іншого, затверджено календар профілактичних щеплень в Україні, розділом II «Порядок проведення щеплень», означеного календаря, визначено, що діти у віці до 6 років (включно) повинні отримати щеплення від туберкульозу, гепатиту В (тричі), дифтерії, кашлюка, правця (по чотири рази), поліомієліту (п`ять разів), гемофільної інфекції (три рази), кору, краснухи, паротиту (по два рази).
		На думку представника відсутній сенс наводити симптоми та можливі наслідки перелічених хвороб, оскільки загальновідомо, що вони складають не тільки небезпеку для здоров`я, а навіть мають погрозу для життя.
		Так, загальновідомо, що перебування дитини, яка не отримала щеплення, в колективі складає певну небезпеку для її здоров`я і навіть життя. Тому саме в результаті відмови батьків від отримання дитиною щеплень виникла ситуація в який між інтересом дитини на безпечне життя та охорону здоров`я та інтересом на отримання шкільної освіти виник конфлікт та необхідність вибору найкращого з них.
		За таких обставин зрозуміло, що невід`ємне право на життя та право на здоров`я (для якого існує загроза у випадку перебування такої дитини в колективі) є найкращим інтересом дитини у порівнянні із правом на освіту. Тому сам факт представництва позивачем інтересів дітей, шляхом визнання незаконними дій відповідачів, пов`язаних з недопущенням дітей без щеплень до перебування в колективі, є сумнівним, оскільки не є інтересом дітей.
		 
		- Комунальне некомерційне підприємство «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Болградської районної ради Одеської області 13.05.2019 року надав суду письмовий відзив, з доданими до нього копіями документів (а.с.39-67).
		Представник ОСОБА_10 підтримав відзив, заперечувала щодо позовних вимог. На доводи позивача щодо заборони реалізації та застосування лікарського засобу «Пріорикс» пояснила, що КНП «ЮРЦПМСД» протягом 2018-2019 року отримує вакцини з Департаменту охорони здоров`я Одеської ОДА, закуплені UNICЕF, зареєстровані в Україні: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » комбінована вакцина для профілактики кору, епідемічного паротиту краснухи, ліофілізований порошок для ін`єкцій по 2 дози у мультидозованих флаконах у комплекті з розчином - вода для ін`єкцій у ампулах, серії: AMJRD839AA, AMJRD829AA, AMJRD842AA (із форми in bult виробництва GlaxoSmithKline Biologicals s.a., Бельгія), Україна. Тому відмова батьків від щеплень проти кору на вищезазначених підставах є необґрунтованою.
		Представник звернула увагу, що батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. Однак, ст.15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень, або у дитини є медичні протипоказання до вакцинації. Колективний імунітет допоможе захистити від смертельно небезпечних хвороб тих дітей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин.
		       Втім, діти позивача не мають медичних протипоказань до вакцинації, тому мають бути обов`язково щеплені.
		Саме з цих підстав, лікарсько-консультативна комісія прийняла рішення щодо заборони відвідування дітьми позивача, та іншими дітьми, які не мають необхідних щеплень навчальних закладів в Болградському районі з огляду на ускладнення епідеміологічної ситуації.
		Представник заперечувала доводи позивача щодо неправомірних дій медичного закладу щодо «не визначення стану здоров`я дитини, що не має щеплень, з метою відвідування закладу освіти», що призвело до порушення конституційного права дітей на освіту, і вважала їх хибними. Саме держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущеною до занять, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я не тільки всіх учнів і працівників навчальних закладів, а й захищає таким чином саму нещеплену дитину.
		Представник Саказли Н.О. (лікар епідеміолог) також заперечувала доводи позивача. Пояснила, що протягом тривалого періоду з 1992 року по 2017 рік захворювання на кір жодного разу не було зареєстровано. На теперішній час кір залишається однією з найбільш поширених вакцинокерованих інфекційних хвороб, що передається повітряно-крапельним шляхом. Серед тяжких ускладнень кору найчастіше спостерігаються пневмонія, енцефаліт та ураження очей, що може призводити до втрати зору. Втім, в 2017 році захворіло аж 43 особи. Важливим є те, що якщо захворів один член сім`ї, хворіє вся сім`я. Хворіють в основному не щеплені діти, за весь цей період захворіла лише одна щеплена дитина 18 років, у якої був ослаблений імунітет. Щеплення на кір здійснюється двічі, в один рік, і в шість років. Станом на 07.06.2019 року в Україні зареєстровано 18 осіб, з яких 9 - дорослих, і 9 - дітей, які померли від корі. Тобто смертність від цієї хвороби коливається від 1 до 5% та більше в залежності від регіону виникнення. Після останнього захворювання має пройти 3 роки, аби можна була сказати, що відсутня епідеміологічна ситуація
		 
		-        Каракуртська загальноосвітня школа І-Ш ступенів Болградської районної ради Одеської області письмового відзиву на позовну заяву не подала, але подала заперечення на відповідь на відзив позивача (а.с.127-132).
		Представник, директор школи ОСОБА_11 заперечувала доводи, викладені в позовній заяві, вважала, що позов задоволенню не підлягає. Пояснила, що відповідно до спільного наказу №38 від 13.02.2019 року від навчання було відсторонено сім дітей їх школи. До відома батьків доведено зміст наказу, і детально роз`яснено, що вони самостійно мають займатися освітою своїх дітей, що усі ці діти переведені на домашню форму навчання, допоки не отримують необхідних щеплень. У разі потреби, усім батькам будуть надаватися консультації класними керівниками їх дітей щодо навального процесу.
		Втім, а ні позивач, а ні його дружина за допомогою до класного керівника не зверталися, з дітьми належним чином не займалися, друковані зошити що були видані дітям для навчання не були ними опрацьованими. Позивач з дружиною стверджували, що у них не має достатньо часу для навчання з дітьми. Також виникли проблеми при необхідності проведення моніторингу знань, який батьки чомусь ігнорували і не приводили для цього дітей до школи. 
		Таким чином, батьки на власний розсуд обирають, що краще для їх дітей, якщо вони не мають наміру здійснювати щеплення, то відповідальність за отримання освіти їх дітьми несуть вони самостійно, оскільки без наявності довідки від лікаря про наявність щеплень у дітей, таким дітям Закон забороняє відвідувати навчальний заклад.
		 
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за наступних підстав.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є батьком малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Макарівською сільською радою Ширяївського району Одеської області від 22 грудня 2010 року (а.с.10) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Виконавчим комітетом Макарівської сільської ради Ширяєвського району Одеської області (а.с.12).
		Малолітні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у першому класі Каракуртської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Болградської районної ради Одеської області, що було підтверджено усіма сторонами по справі.
		21 січня 2019 року з метою недопущення розповсюдження спалаху кору в закладі освіти, директором Каракуртської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Болградської районної ради Одеської області на підставі рішення ЛКК, довідок ЛКК: №87, 99, 100 протоколу №34 від 19.02.2019 року, №120, 121, 122, 123 протоколу №36 від 21.02.2019 року, видано наказ №13-г «Про недопущення розповсюдження спалаху кору у Каракуртській ЗОШ». Цим наказом заборонено з 22.02.2019 року відвідування закладу дітьми, які не отримали профілактичні щеплення, згідно з календарем щеплень до особливого розпорядження (а.с.81).
		Вчителям-предметникам наказано: забезпечити відпрацювання дітьми пропущеного навчального матеріалу за індивідуальними навчальними планами та дистанційною формою навчання; забезпечити розміщення матеріалу для відпрацювання на сайті закладу освіти.
		Наказом директора від 14.02.2019 року №11-г Каракуртської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Болградської районної ради Одеської області «Про заходи попередження розповсюдження захворювання на кір у Каракуртській ЗОШ» затверджено алгоритм взаємодії закладу освіти та охорони здоров`я щодо вирішення питань відвідування закладу освіти дітьми, які не отримали профілактичні щеплення, згідно з календарем щеплень. Відповідно до ст.15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань» заборонено відвідування закладу дітьми не щепленими проти кору з 15.02.2019 року (а.с.82-83, 85-88).
		19.02.2019 року лікарсько-контрольною комісією Болградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Болградської районної державної адміністрації Одеської області видано довідки за №99, №100 про неможливість відвідування дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навчальні заклади у зв`язку з нездійсненням щеплень дітей відповідно до графіку щеплень (а.с.17).
		У подальшому наказом директора №67 Каракуртської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Болградської районної ради Одеської області від 02.04.2019 року «Про організацію навчання учнів школи, які не отримали профілактичні щеплення, згідно з календарем щеплень» визначено форму здобуття освіти домашньої форми навчання для учнів школи, в тому числі учнів 1-го класу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Вчителям-предметникам наказано скласти індивідуальні навчальні плани, контрольні завдання для учнів, які навчаються за домашньою формою навчання. Забезпечити відпрацювання дітьми пропущеного навчального матеріалу за рахунок проведення індивідуальних занять, консультацій, контрольних робіт, за індивідуальними навчальними планами та дистанційною формою навчання (а.с.84).
		 
		Частиною першою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти   дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
		Відповідно до частини першої, другої статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.
		Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
		Згідно з положеннями частини шостої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особам, які не досягли п`ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
		З аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про проведення щеплень дітям у віці до п`ятнадцяти років приймають їх батьки або інші законні представники. Закон дає право батькам відмовитися від проведення обов`язкових щеплень дитині.
		У період відсутності дітей у загальноосвітньому закладі   з 14 лютого 2019 року по дату звернення до суду 03 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 , будучи поінформованим про процедуру щеплення та наявність вакцини у медичному закладі, відмовився від вакцинації дітей.
		Відповідно до пункту 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 листопада 2002 року № 434, питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією.
		Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачі діяли у відповідності до норм чинного законодавства України, адже в силу приписів статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» до навчального закладу не може бути прийнято дитину без проведення відповідного медичного обстеження та надання висновку лікарсько-консультативної комісії (у разі відсутності у дитини обов`язкових щеплень) про можливість відвідування дошкільного навчального закладу. 
		 
		Суд розцінює критично доводи позивача щодо не дотримання порядку проведення медичного огляду дитини оскільки медичним закладом було використано незатверджений бланк відмови батьків від щеплень, оскільки на підтвердження цього позивачем не надано суду документу на який він посилається для його можливого дослідження та аналізу. Більш того, позивач особисто підтвердив в судовому засіданні, що він в дійсності відмовився від проведення щеплень своїм дітях, а тому який саме письмовий бланк відмови ним було підписано, значення вже не має.
		Позивачем не надано навіть суду Витягу із протоколу засідання ЛКК №3 щодо неможливості його дітей відвідувати навчальний заклад в зв`язку з неблагополучною ситуацією по кору і тим, що діти не щеплені згідно календаря. До позовної заяви позивачем надано копію витягу зовсім по іншій дитині (а.с.26).
		 
		Посилання позивача на відсутність складної епідеміологічній ситуації, спростовуються:
		- протоколом №1 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Болградської райдержадміністрації від 11.01.2018 року (а.с.55), згідно якого комісія зобов`язала Відділ освіти вжити вичерпних заходів щодо недопущення відвідування дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів дітьми, які не отримали профілактичних щеплень проти кору;
		- протоколом №3 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації від 11.02.2019 року (а.с.56).
		 
		Відповідно до статті 9 Закону України «Про дошкільну освіту» громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім`ї. Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють: у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти; у сім`ї - за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти; за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність; за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.
		У той же час згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки несуть відповідальність за стан здоров`я дитини, її фізичний розвиток.
		Відповідно до положень статті 3 Конвенції про права дитини у всіх питаннях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращим інтересам дитини.
		При цьому, частиною другою статті 28 Закону України «Про дошкільну освіту» дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти.
		Батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною дошкільної освіти, але держава, з метою дотримання прав дитини на дошкільну освіту та забезпечення безпеки та здоров`я всіх дітей, встановлює певні правила для реалізації такого права.
		Зважаючи на це, завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей.
		 
		Свідок ОСОБА_14 , вчитель Каракуртської ЗОШ суду пояснила, що вона є класним керівником 1 класу, в якому навчалися діти позивача. Після видання директором школи наказу, про неможливість відвідування учбового процесу дітьми, які не мають щеплень, їх було переведено на домашню форму навчання, а класними керівниками класів, де навчалися такі діти було розроблено необхідні заходи. З батьками було проведена роз`яснювальна робота, видано друковані зошити для виконання дітьми завдань. При необхідності батьки мали змогу звертатися за консультаціями, проте позивач і його дружина робили це в край рідко, завжди саме, вона свідок цікавилась навчальним процесом дітей позивача. На початку літа необхідно було здійснити моніторинг знань у дітей позивача, я їх для цього запросила. Діти знали матеріал не на високому рівні, проте вони здібні до навчання, і хочуть навчатися, хочуть ходити до школи, до всього проявляють інтерес, їм потрібно приділяти увагу, і батьки мають це роботи самостійно, не ухилятися від навчання з дітьми. На сьогодні діти переведені до другого класу.
		 
		Свідок ОСОБА_7 , дитячий лікар, суду пояснила, що 29 років працює на цій посаді. З позивачем неодноразово проводилися бесіди і роз`яснювальна робота щодо необхідності здійснення щеплень дітям. Однак у батьків свої погляди на цю ситуацію. Діти позивача були обстежені, вони цілком здорові, протипоказань до щеплень не мають, але до теперішнього часу батьки не бажають щеплювати своїх дітей.
		Єдиним шляхом профілактики кору та запобігання ускладнень від нього лишається проведення дітям профілактичних щеплень, внаслідок чого і виробляється імунітет до хвороби. Найбільшому ризику захворювання на кір та розвитку ускладнень піддаються нещеплені діти раннього віку. Інфікуватися на кір може будь-яка особа, яка не має специфічного імунітету, тобто та, яка не була вакцинована, або яка не до кінця одужала після перенесеної хвороби.
		З метою попередження спалахів кору необхідно дотримуватись Календаря профілактичних щеплень, що дасть змогу забезпечити охоплення щепленнями проти кору до 95% населення (колективний імунітет). Для проведення вакцинації дітям у відповідності до Календаря профілактичних щеплень Міністерством охорони здоров`я України закуплено усі вакцини, які передбачені до закупівлі у 2019 році. За останні півтора роки було щеплено біля півтори тисячі дітей, побічних явищ після проведених щеплень не спостерігали. В Україні дітей вакцинують бельгійською вакциною «Пріорікс». Усі щеплені діти мають стійкий імунітет, і повторне захворювання, практично, неможливе. Кір небезпечний також рядом ускладнень. У того, хто перехворів, можуть спостерігатися проблеми в роботі центральної нервової системи, дихальної системи і шлунково-кишкового тракту. В Болградському районі ще залишається не значна кількість дітей які не щеплені на кір, проте ці діти не можуть відвідувати навчальні заклади.
		 
		За наслідками судового розгляду, було встановлено, що Наказом Каракуртської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 67 від 02.04.2019 року було визначено заходи організації навчання учнів школи, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень (а.с.85). Крім того, додатком до спільного наказу №38/38/12 від 13.02.2019 року (а.с.22-25, 86) розроблено Алгоритм взаємодії закладів освіти та охорони здоров`я щодо вирішення питань відвідування закладів освіти району дітьми, які не тримали профілактичні щеплення, згідно з календарем щеплень. Дані накази були доведені до відома позивача та його дружини.
		Разом з цим, позивач та його дружина на власний розсуд скористалися правом своїх дітей на здобуття освіти, прийнявши свідоме рішенні про не здійснення щеплень своїм дітям, таким чином взяли на себе обов`язок та відповідальність забезпечити надання знань своїм дітям своїми силами в домашніх умовах.
		Більш того, як було встановлено, позивач та його дружина не зверталися за консультаціям до вчителя їх дітей, яка готова була сприяти отриманню знань цими дітьми, та надавати батькам практичну допомогу. Позивач посилався на те, що він занадто зайнятий, щоб займатися зі своїми дітьми, та окрім цього не має достатніх знань та навиків аби забезпечити дітей освітою на належному рівні.
		Саме, класний керівник ОСОБА_14 протягом всього часу не відвідування дітьми школи, була ініціатором усіх розмов з батьками здійснюючи регулярні телефонні дзвінки, маючи намір якомога більш надати практичної допомоги батькам.
		 
		На думку суду у даній справі індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення батьками дітей при збереженні обсягу прав дітей на здобуття освіти, у тому числі в шкільних закладах освіти, суперечить загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями 3, 27 та  ст.49 Конституції України.
		Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).
		Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.
		Такої правової позиції дійшов Верховний Суд в постанові від 20.03.2018 року, справа №337/3087/17 (а.с.87-89), в постанові від 17.04.2019 року, справа № 682/1692/17 (а.с.90-92).
		Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачі діяли у відповідності до норм чинного законодавства України, адже в силу приписів ст.15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» до навчального закладу не може бути прийнято дитину без проведення відповідного медичного обстеження на надання висновку лікарсько-консультативної комісії (у разі відсутності у дитини обов`язкових щеплень) про можливість відвідування навчального закладу.
		 
		На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Відділу освіти Болградської районної державної адміністрації Одеської області, Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Болградської районної ради Одеської області, Каракуртської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Болградської районної ради Одеської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		       Повний текст судового рішення виготовлено 09.10.2019 року.
		 
		Суддя:                                                        _____________                                 С.В.Кодінцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...