Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11-35 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.03.2010. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2010.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 11-35 2010 р.                                 Головуючий у 1-й інстанції Кривцова Г.В. 
		Категорія ст. 367 ч. 2 КК України                         Доповідач Гончаров М.В. 
		    УХВАЛА 
		Іменем України 
		  2010 року лютого “18” дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі: 
		 головуючого             Ященка В.А. 
		суддів                   Гончарова М.В. 
		                        Забари І.К. 
		з участю прокурора       Кононенко К.М. 
		засудженої               ОСОБА_2П 
		цивільного позивача      ОСОБА_3 
		 розглянула у відкритому судовому засідання в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Глухівського міськрайонного суду від “27” листопада 2009 р., яким 
		 ОСОБА_2, 
		ІНФОРМАЦІЯ_1,  
		пенсіонерка, раніше не судима 
		засуджена за ст. 367 ч. 2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на два роки. 
		На підставі ст. 75 КК України вона звільнена від відбування основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку на один рік. 
		У відповідності зі ст. 75 КК України її зобовязано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання. 
		Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_2 на користь ТОВ     “ім. Щорса” 8 000 грн. матеріальної шкоди. 
		 ВСТАНОВИЛА: 
		 У відповідності з вироком суду ОСОБА_2 визнана винною і засуджена за те, що перебуваючи на посаді в.о. директора ТОВ “ім. Щорса”, розташованого в с. Дунаєць Глухівського району з 19 квітня по 10 липня 2005 року і являючись службовою особою, при здійсненні фінансово-господарської діяльності товариства, неналежно виконуючи службові обовязки через несумлінне ставлення до них, в порушення статуту ТОВ  “ім. Щорса”, незаконно, без укладання договору щодо повернення майна, безоплатно передала ПП “Дунаєцьке” 27 травня 2005 року посіви ярих культур врожаю 2005 року площею 210 га, заподіявши матеріальну шкоду ТОВ “ім. Щорса” на суму 41 799 грн. 61 коп., тобто тяжкі наслідки. 
		В апеляції засуджена ОСОБА_2 посилається на необґрунтованість її засудження. Вважає, що вона на момент передачі посівів не була службовою особою, також вона не приймала одноособового рішення щодо передачі посівів ярових культур, тому просить скасувати вирок суду і закрити справу. 
		Заслухавши доповідь судді про обставини справи й зміст апеляції, засуджену ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію, цивільного позивача, який погоджується з вироком суду, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцію  без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що задоволенню вона не підлягає. 
		Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні нею вказаного злочину за обставин, установлених судом, відповідають матеріалам кримінальної справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні й докладно викладеними у вироку доказами. 
		Доводи ОСОБА_2 про те, що вона не була службовою особою на момент передачі посівів ярових культур та про її непричетність до вчинення цього злочину перевірялися судом першої інстанції і визнані такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки підтверджуються сукупністю доказів, які суд дослідив в судовому засіданні. 
		В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила, що у звязку з хворобою директора ТОВ “ім. Щорса” ОСОБА_4, на неї з 19 квітня по 10 липня 2005 року був виданий наказ і вона в цей період виконувала обовязки директора цього товариства. Актом від 27 травня 2005 року вона передала ПП “Дунаєцьке” посіви ярових культур врожаю 2005 року, площею 210 га, посилаючись на те, що на це була згода засновників товариства і що посіви передані в рахунок погашення боргу перед власниками ПП “Дунаєцьке” Єгоровими. 
		Проте, ці показання ОСОБА_2 суд визнав такими, що не відповідають матеріалам справи і правильно розцінив їх як її спробу уникнути відповідальності за скоєне, оскільки винність її у службовій недбалості підтверджується слідуючими доказами. 
		Так, згідно акту прийому-передачі посівів від 27 травня 2005 року вбачається, що директор ТОВ “ім. Щорса” ОСОБА_2 з однієї сторони передає посіви ярових культур площею 210 га, в тому числі зернових і зернобобових 160 га в користування ПП “Дунаєцьке” і директор цього підприємства ОСОБА_5 приймає ці посіви (т. 1, а. с. 83). 
		Коли ТОВ “ім. Щорса” звернулося до ПП “Дунаєцьке” з позовом про повернення цього посівного матеріалу, то господарський суд Сумської області, відмовляючи в задоволення цих позовних вимог, зазначив про те, що в цьому акті прийому-передачі посіву про зобовязання ПП “Дунаєцьке” повернення посівного матеріалу не йдеться мова, що цей акт не породжує ніяких зобовязань відповідача перед позивачем і договорів про передачу у користування посівів між сторонами не укладалось. 
		Допитані в судовому засіданні в якості свідків засновники ТОВ      “ім. Щорса” ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 показали, що перед передачею посівів ПП “Дунаєцьке” це питання на зборах засновників ТОВ “ім. Щорса” не обговорювалося. 
		Свідок ОСОБА_5 показала, що вона як директор ПП “Дунаєцьке” дійсно 25 травня 2005 року прийняла від ОСОБА_2 посіви ярих культур врожаю 2005 року площею 210 га. 
		За висновком комісійної судово-бухгалтерської експертизи від 30 вересня 2009 року вбачається, що витрати ТОВ “ім. Щорса” на посіви цих культур становлять 41 799 грн. 61 коп. (т. 4, а.с. 157-160). 
		Крім наведених доказів винність ОСОБА_2 підтверджується даними, які містяться в документах первинного бухгалтерського обліку ТОВ      “ім. Щорса”, ПП “Дунаєцьке” (т. 3, а.с. 299-300; 224-226 т. 1), документах річної статистичної звітності (а.с. 204-219 т. 1). 
		Отже, наведеними доказами повністю спростовуються доводи апеляції ОСОБА_2 про недоведеність її вини у вчиненні злочину. 
		Обґрунтовано суд визнав безпідставними посилання ОСОБА_2 на те, що на момент передачі посівів вона не була службовою особою. 
		Відповідно до наказу № 49 від 19 квітня 2005 року ОСОБА_2 на час хвороби та відпустки директора ОСОБА_4 була призначена виконуючим обовязки директора ТОВ “ім. Щорса” (т. 1, а.с. 104). 
		Згідно книги наказів вона приймала на роботу та звільняла з роботи осіб, тобто виконувала організаційно-розпорядчі обовязки, а тому являлась службовою особою. 
		Суд ретельно перевірив і твердження ОСОБА_2 в тій частині, що вона не приймала одноособового рішення відносно передачі посівів ПП “Дунаєцьке” і визнав їх необґрунтованими. 
		В судовому засіданні встановлено, що збори засновників товариства з приводу вирішення питання передачі посівів не проводились і згода учасників товариства на розпорядження цим майном не отримувалась, про що вона також підтверджувала і на досудовому слідстві, вказавши про те, що вона недбало поставилася до своїх посадових обовязків та підписала акт прийому-передачі, не вивчивши питання про можливість повернення цього майна. 
		Таким чином, сукупність досліджених у судовому засіданні доказів та їх оцінка судом, дають підстави вважати винність ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину доведеною. 
		Її дії за ст. 367 ч. 2 КК України кваліфіковано правильно. 
		Що стосується покарання, яке суд призначив засудженій ОСОБА_2, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про її особу, а також враховані і обставини, які помякшують покарання, тому підстав для помякшення покарання немає. 
		Не знаходячи підстав для скасування або зміни вироку колегія суддів, керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, - 
		 УХВАЛИЛА: 
		 Вирок Глухівського міськрайонного суду від 27 листопада 2009 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а її апеляцію  без задоволення. 
		   Головуючий                              В.А. Ященко 
		Судді                                    М.В. Гончаров 
		                                        І.К. Забара 
		    Вірно: суддя апеляційного суду.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...