Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/2281/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2019. Зареєстровано: 11.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/50129/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		09 жовтня 2019 року 
		Київ
		справа №802/2281/17-а
		провадження №К/9901/50129/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Бевзенка В. М.. Данилевич Н. А.
		розглянув в порядку спрощеного провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - адвоката Руденко Марії Андріївни, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року (суддя Дмитришена Р.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року (судді Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюк Р.В.), 
		І. Суть спору
		1. У грудні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом до Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби України (далі - Томашпільський РС Управління ДМС) з вимогами:
		визнати дії Томашпільського РС Управління ДМС протиправними щодо неоформлення паспорта громадянина України неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки;
		зобов`язати Томашпільський РС Управління ДМС оформити та видати паспорт бланк паспорту ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2235-ІІІ (далі - Положення про паспорт), з проставленою відміткою проживання без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.
		2. Обґрунтовуючи позовні вимоги представники позивача зазначили, що в жовтні 2017 року вони та їхня неповнолітня донька ОСОБА_3 звернулися до Томашпільського РС Управління ДМС із заявою про видачу ОСОБА_3  паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
		3. Відповідач листом № 45/1445 від 21 жовтня 2017 року відмовив в отриманні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, мотивуючи це тим, що відповідно до чинного законодавства паспорт видається тільки у формі картки з безконтактним електронним носієм.
		4. Натомість представники позивача ствердили, що у зв`язку із релігійними переконаннями позивач не бажає отримувати паспорт у формі пластикової картки, яка має безконтактний електронний носій із персональними даними, у зв`язку з чим заявлено цей позов.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		5. 11 жовтня 2017 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її батьки як законні представники - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , звернулися до Томашпільського РС Управління ДМС із заявою про оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
		6. У цій заяві, серед іншого, зазначено, що ОСОБА_3 не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ІD-1. Як законні представники ОСОБА_3 її батьки також вказали, що не дають згоди на оформлення паспорта у формі пластикової картки.   
		7. 21 жовтня 2017 року Томашпільський РС Управління ДМС листом № 45/1445 повідомило заявників, що відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Постанова №  302) з 01 січня 2016 року запроваджено оформлення і видачу паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм.
		8. Зазначено також, що всі територіальні підрозділи, в тому числі Томашпільський РС Управління ДМС, забезпечені матеріально-технічними ресурсами для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджені Постановою, і прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки припинено з 01 листопада 2016 року. 
		9. Позивач та її представники не погодилися з відмовою відповідача видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України зразка 1994 року з наведених міркувань, у зв`язку з чим заявили цей позов.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		10. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 09 січня 2018  року у задоволенні позовних вимог відмовив. 
		11. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 17 квітня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відповідно до чинного правового регулювання спірних правовідносин, з 1 листопада 2016 року паспорт громадянина України оформляється тільки у вигляді ID-картки з безконтактним електронним носієм інформації, тому територіальні органи/підрозділи ДМС як суб`єкти владних повноважень при виконанні своїх офіційних повноважень не можуть діяти всупереч вимог закону.
		IV. Касаційне оскарження 
		13. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - адвокат Руденко М.А., просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		14. Обґрунтовуючи свою позицію заявник, з-поміж іншого, зазначила, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на хибному застосуванні норм законодавства, тому помилкові. Вважає, що відповідно до чинного правового регулювання позивач має право отримати паспорт громадянина України у вигляді паперової паспортної книжечки і відповідач не може її в цьому обмежувати.
		15. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що оскаржені судові рішенні законні та обґрунтовані, підстави для їх скасування відсутні. 
		16. Зокрема зауважив, що при прийнятті спірного рішення діяв у порядку і спосіб, визначені законодавством, підстав для видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки на дату звернення позивача не було. 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування. 
		17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		18. Згідно з частиною другою статті 32 Основного Закону не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 
		19. За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. 
		20. Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. 
		21. Відповідно до статті 3 Закону УРСР від 23 квітня 1991 року № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987-XII) кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. 
		22. За змістом частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів. 
		23. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI; тут і далі - в редакції згідно із Законом України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» (далі - Закон № 1474-VIII) суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
		24. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. 
		25. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.
		26. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
		27. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». 
		28. У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. 
		29. За частиною першою статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. 
		30. Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI). 
		31. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, <…> містять безконтактний електронний носій.
		32. За частинами першою, другою статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. 
		33. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. 
		34. Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		35. Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом. 
		36. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 16 Закону № 5492-VI головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів. 
		37. За фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб`єктом.
		38. Підстави, за яких уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, встановлено в частині сьомій статті 16 Закону № 5492-VI. 
		39. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. 
		40. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.
		41. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		42. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
		43. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи. 
		44. Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 5492-VI забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров`я або статевого життя. 
		45. На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону № 5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 302, якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України. 
		46. За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
		з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII; 
		з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
		47. За пунктом 3 Постанови № 302 (у редакції, яка діяла на дату звернення до відповідача): до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано. 
		48. Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 «Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм» до Постанови № 302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. 
		49. У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних. До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
		50. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №  1474-VIII до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Водночас за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. 
		51. У межах встановленого Законом № 1474-VIII строку уряд прийняв постанову від 26 жовтня 2016 року № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови № 302 (положення цієї Постанови (у новій редакції) наведено). Постанова № 745 набрала чинності з 01 листопада 2016 року, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.
		52. Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
		53. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна» , нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
		54. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
		VІ. Висновки Верховного Суду
		55. У справі встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою територіального підрозділу ДМС, до якого звернулися позивач та її батьки у жовтні 2017 року, видати заявниці ( ОСОБА_3 ) паспорт громадянина України зразка 1994 року (у вигляді паспортної книжечки). 
		56. Зважаючи на суб`єктний склад спірних правовідносин, підстави позову, зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування (зокрема покликання на релігійні переконання заявників та відмови від обробки персональних даних, а також про те, що чинне законодавство (як-от Положення про паспорт) дозволяє отримати паспорт громадянина України у тому вигляді, як того просить позивач та її законні представники) у зіставленні з наведеним нормативним регулюванням правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам зразкової справи № 806/3265/17, у якій Велика Палата Верховного Суду ухвалила висловила правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах такої категорії (постанова від 19 вересня 2018 року, провадження №  Пз/9901/2/18). 
		57. Зокрема, вирішуючи спір (у справі № 806/3265/17) по суті, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2018 року констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. Велика Палата Верховного Суду вважає, що це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом»), не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
		58. Отож, як підсумувала Велика Палата Верховного Суду, законодавець, прийнявши Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України. 
		59. Будь-яке обмеження прав і свобод особи, за змістом згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
		60. Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
		61. На дату ухвалення судових рішень, які є предметом касаційного перегляду в цій справі, провадження у зразковій справі № 806/3265/17 ще тривало, адже рішення Верховного Суду від 26 березня 2018 року (постановлене у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду) на дату вирішення судами попередніх інстанцій цієї справи законної сили не набрало. 
		62. Позаяк суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 вересня 2018 року за наслідками розгляду зразкової справи № 806/3265/17  (ухваленій за наслідками апеляційного перегляду рішення Верховного Суду від 26 березня 2018 року) і вирішили цей спір усупереч цим правовим висновкам, їхні судові рішення, які є предметом касаційного перегляду в цій справі, не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. 
		63. Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		64. Згідно з частиною третьою статті 351 КАС неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		65. Переглянувши оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідно до статей 341, 349 КАС колегія суддів дійшла висновку, що в обсязі встановлених обставин справи та правового регулювання спірних відносин у зіставленні з правозастосовним висновком Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, викладеному в постанові від 19 вересня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
		66. Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача у цій справі колегія суддів бере до уваги згадану постанову Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі і ті мотиви, які слугували підставою для задоволення позовних вимог у тій (зразковій) справі. 
		67. У цьому зв`язку колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позовні вимоги, які заявили позивач та її законні представники у цій справі, є аналогічні за змістом тим, які заявлено у зразковій справі (попри різне словесне вираження, їхній сутнісній зміст є однаковим і спрямований на те, щоб визнати неправомірною відмову територіального підрозділу ДМС оформити паспорт громадянина України зразка 1994 року). Тому при вирішенні цієї справи по суті (як типової) колегія суддів зважає на підхід Великої Палати Верховного Суду, застосований при розгляді зразкової справи № 806/3265/17. 
		VII. Судові витрати
		68. У цій справі немає підстав для розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 291, 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
		2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2018  року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року в цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
		3. Визнати протиправною відмову Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. 
		4. Зобов`язати Томашпільський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.  
		5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    В. М. Бевзенко
		                                                                                                                                  Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...