Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 135/1699/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2019. Зареєстровано: 11.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/962/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		09 жовтня 2019 року 
		Київ
		справа №135/1699/16-а
		провадження №№ К/9901/961/18, К/9901/962/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області, відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади, начальника відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Збрицької-Браславець Віталіни Вікторівни, за участю третьої особи - Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційними скаргами Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області та ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Смілянця Е. С. (головуючий), Залімського І. Г., Сушка О. О.
		І. Суть спору 
		1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Ладижинської міської ради Вінницької області, за участю третьої особи - Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
		1.1. визнати протиправними дії Ладижинської міської ради, відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади, а також начальника відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Збрицької-Браславець Віталіни Вікторівни щодо скасування реєстрації місця проживання у Реєстрі Ладижинської територіальної громади, та передачі даних до Державного демографічного реєстру громадянина України ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
		1.2. зобов`язати Ладижинську міську раду, відділ ведення реєстру Ладижинської територіальної громади, начальника відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Збрицьку-Браславець Віталіну Вікторівну відновити відомості в Реєстрі Ладижинської територіальної громади та Державному демографічному реєстрі щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
		2. Ладижинський міський суд Вінницької області ухвалою від 12 квітня 2017 року залучив до участі у справі у якості співвідповідачів відділ ведення реєстру Ладижинської територіальної громади та начальника відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Збрицьку-Браславець Віталіну Вікторівну.
		3. Позов обґрунтовано тим, що 5 жовтня 2016 року в приміщенні Ладижинської міської ради ОСОБА_1 дізнався про те, що реєстрацію його місця проживання скасовано. Звернувшись до Ладижинської міської ради з письмовою заявою про видачу документу, на підставі якого його знято з реєстрації за місцем проживання він отримав висновок про скасування реєстрації його місця проживання, датований 6 липня 2016 року. Того ж дня в його паспорті було поставлено відбиток штампа - відмітку про скасування реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 . Підставами для прийняття такого рішення є те, що реєстрація його місця проживання в зазначеній квартирі здійснена з порушенням вимог законодавства, оскільки відповідно до листа голови профкому ПАО «ДТЕК Західенерго» ВП «ДТЕК Ладижинська ТЕС» від 17 грудня 2014 року № 1, спільного рішення адміністрації та профкому ВП «ДТЕК Ладижинська ТЕС» про надання житла ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не приймалось, та таке рішення не надавалось виконавчому комітету Ладижинськогї міської ради для затвердження. Відповідно і рішення виконавчим комітетом про затвердження такого спільного рішення не приймалось, а також не приймалось рішення про видачу йому ордера, який в даному випадку міг бути єдиною підставою для вселення, а отже, рішення про реєстрацію, прийняте на підставі неналежного документу, а дана реєстрація була проведена з порушенням вимог законодавства і керуючись п.28 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органам реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 відповідач скасував реєстрацію його місця проживання в квартирі. Такі дії позивач вважає незаконними, а вказаний висновок - таким, що суперечить законодавству та містить протиріччя, які не дають можливості зрозуміти, про яку саме квартиру і на якій АДРЕСА_1 йде мова. 
		4. Відповідачі позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні за безпідставністю заявлених вимог.
		5. Третя особа підтримала позицію позивача щодо незаконності скасування реєстрації місця проживання останнього.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		6. 8 листопада 2013 року зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
		7. Підставою для проведення реєстрації слугувало рішення адміністрації ПАТ "ДТЕК "Західенерго" ВП "ДТЕК Ладижинська ТЕС".
		8. 6 липня 2016 року начальником відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади складено висновок про те, що реєстрація місця проживання ОСОБА_1 здійснена незаконно, оскільки підставою для такої реєстрації повинно бути спільне рішення профспілкового комітету та адміністрації підприємства та як наслідок видача позивачеві належного ордеру, тому у співробітників Ладижинського сектору управління ДМС у Вінницькій області не було законних підстав для відповідної реєстрації. У висновку зазначено, що реєстрація була вчинена в порушення норм Житлового Кодексу УРСР та Порядку реєстрації проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22 листопада 2012 року № 1077, оскільки проведена без відповідного ордеру що давав ОСОБА_1 право на проживання, який повинен був бути виданий за рішенням профспілкового комітету та адміністрації підприємства. Даний висновок слугував для подальшого скасування реєстрація місця проживання ОСОБА_1 
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій
		9. Ладижинський міський суд Вінницької області постановою від 31 серпня 2017 року позов задовольнив частково:
		9.1. визнав протиправними дії відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади, начальника відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Збрицької-Браславець Віталіни Вікторівни щодо скасування реєстрації місця проживання у реєстрі Ладижинської територіальної громади громадянина України ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
		9.2. зобов`язав відділ ведення реєстру Ладижинської територіальної громади, начальника відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Збрицьку-Браславець Віталіну Вікторівну відновити відомості в реєстрі Ладижинської територіальної громади щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
		9.3. у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		10. Вінницький апеляційний адміністративний суд скасував постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 серпня 2017 року та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 
		11. При цьому суди обох інстанцій виходили з того, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
		12. Позивач і третя особа, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, подали касаційні скарги, в яких просять  скасувати зазначене рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		VII. Позиція Верховного Суду
		13. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
		15. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		17. У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		18. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		19. За усталеною судовою практикою Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. 
		20. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		21. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		22. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		23. Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
		24. Колегія суддів уважає, що спірні правовідносини пов`язані з правом користування та розпорядження майном, адже ініційований позивачем спір з приводу скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1 має цивільно-правову природу, оскільки спрямовані на зміну (припинення) цивільних прав останнього.
		25. Отже, цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		26. Такий висновок колегії суддів ґрунтується насамперед на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, відображених у її постановах від 16 травня 2018 року у справі  № 337/2535/2017, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/8687/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/3620/17.
		27. Вінницький апеляційний адміністративний суд наведеного не врахував та, скасувавши рішення суду першої інстанції, відповідної помилки останнього не виправив.
		28. За правилом пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		29. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
		30. За наведеного правового регулювання та обставин справи, касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню як таке, що ухвалено з порушенням вимог процесуального закону, а провадження в адміністративній справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційні скарги Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області та ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року задовольнити частково.
		2. Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 серпня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у справі 135/1699/16-а скасувати.
		3. Закрити провадження в адміністративній справі № 135/1699/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області, відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади, начальника відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Збрицької-Браславець Віталіни Вікторівни, за участю третьої особи - Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
		4. Роз`яснити, що такий спір належить розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена. 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович
		 
		Судді                                                                                                    В. М. Бевзенко
		 
		                                                                                                    Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...