Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/1096/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2019. Зареєстровано: 11.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 10.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/21130/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		10 жовтня 2019 року 
		Київ
		 
		справа №420/1096/19
		адміністративне провадження №К/9901/21130/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Соколова В.М.,
		суддів: Єресько Л.О.,  Загороднюка А.Г., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від                 05 березня 2019 року (суддя - Соколенко О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (суддя-доповідач - Димерлій О.О., судді: Єщенко О.В., Коваль М.П.) у справі №420/1096/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
		- визнати протиправними дії Генеральної прокуратури України, що виразилась у пересиланні його звернень від 07 серпня 2018 року, 17 жовтня 2018 року, 18 жовтня 2018 року та 12 листопада 2018 року;
		- зобов`язати Генеральну прокуратуру України розглянути звернення ОСОБА_1 від 07 серпня 2018 року, 17 жовтня 2018 року та 12 листопада 2018 року, відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
		- зобов`язати Генеральну прокуратуру України надати відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 18 жовтня 2018 року;
		- визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України, що виразилась у ненаданні відповіді на звернення позивача від 23 листопада 2018 року;
		- зобов`язати Генеральну прокуратуру України надати відповідь на звернення позивача від 23 листопада 2018 року;
		- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 250000 грн.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій          
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від             18 червня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Судові рішення попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що позовна заява подана ОСОБА_1 в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка на момент її подання не запроваджена, що унеможливлює розгляд позовної заяви, поданої в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача. У зв`язку з цим, суд першої інстанції, позицію якого підтримав і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не може вважатися поданою та підписаною у встановленому законом порядку, а тому підлягає поверненню позивачеві.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції 
		Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від                   05 березня 2019 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що на час звернення з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду у всіх місцевих та апеляційних судах України запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд», яка дозволяє учасникам судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду в електронній формі скріплені електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП).
		Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій повертаючи його позовну заяву, яка подана за допомогою підсистеми «Електронний Суд» та підписана ЕЦП, порушили його право на судовий захист.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року.
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 09 жовтня 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України. 
		Від відповідача відзив на касаційну скаргу до суду не надходив, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень першої та апеляційної інстанцій.
		Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Вимоги до форми та змісту позовної заяви вставлені статтею 160 КАС України.
		Відповідно до частини другої вказаної статті позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		За приписами частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
		Водночас, у пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01 грудня 2018 року.
		У подальшому, у газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
		Разом з тим, Наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня                 2018 року №628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).
		Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року №16 передбачено, що ряд норм Положення №30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.
		За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. ЕЦП - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в автоматизованій системі документообігу суду для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
		Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД (електронний документ) та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та органи системи правосуддя приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення №30).
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
		Таким чином, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
		Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення №30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
		Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення №30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення №30).
		Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з автоматизованою системою документообігу суду у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення №30).
		Згідно з вимогами розділу XI Положення №30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі «Електронний суд», розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
		Таким чином, Верховний Суд констатує, що відсутність факту початку повноцінного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від            22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.
		В позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що документ сформований у системі «Електронний суд» 15 лютого 2019 року, у графі «Підпис» зазначено прізвище, ім`я, по батькові позивача - ОСОБА_1 .
		З огляду на те, що подання документу через систему «Електронний суд» без використання власного електронного цифрового підпису неможливо, суд першої інстанції дійшов протиправного висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не містить належного підпису особи, яка її подає.
		За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		Частинами першою та четвертою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Висновки щодо розподілу судових витрат.
		З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасувати, а справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		В.М. Соколов
		Л.О. Єресько 
		 А.Г. Загороднюк ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...