Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/27183/18-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них:; щодо авторських прав.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 08.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		_________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		справа № 757/27183/18-ц                        Головуючий у 1-й інстанції суддя: Козлов Р.Ю.
		 
		08 жовтня 2019 року                                                                                                                м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого: Саліхова В.В. 
		суддів: Лапчевської О.Ф., Левенця Б.Б.
		секретаря судового засідання: Дячук І.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» про захист авторського права, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» та просила стягнути із відповідача грошову компенсацію за використання авторського права на належний їй персонаж сценічний образ « ОСОБА_1 » у розмірі 521 220 грн. та 01 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за використання авторського права на персонаж сценічний образ « ОСОБА_1 » у розмірі 268 940 грн. та 01 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ТОВ«МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 394 грн. 20 коп. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
		В апеляційній скарзі ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на неповне з`ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9722/2019В обґрунтування своїх доводів вказує, що відео надане позивачем є невідомого походження та не відповідає відеоролику з телеканалу «Україна» та не може бути належним доказом у справі. Зазначає, що позивач дійсно був відображений у відео, однак виключно за її особистою згодою на участь в соціальному ролику та не був жодним чином зображений у статус «сценічного образу». Звертає увагу на те, що відповідач не може нести майнову відповідальність з підстав, зазначених судом в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки позивачем жодним чином не доведено, що відображення її у відео ролику має ознаки об`єкту авторського права, та супроводжується захистом Законом України «Про авторські і суміжні права». Вказує, що визначений судом розмір компенсації не можна вважати справедливим, оскільки відео надане позивачем не транслювалося на телеканалі України.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Зазначив, що відповідач не наводить яких-небудь доказів того, що позивач надавала згоду на використання її образу у будь-якому відеоролику ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС». Звертає увагу на те, що позивач була зображена у якості персонажу, а не в якості громадянина України. Вказує, що ролик містить пряме посилання на діючого політика, то він не може бути соціальною рекламою.
		У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. 
		Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомили.
		Здійснювалося оголошення про виклику до суду на офіційному веб-порталі судової влади України ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС».
		У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41«Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. 
		Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності інших учасників процесу.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника  ОСОБА_1 - ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем відтворено об`єкт авторських прав, а саме персонажу, сценічного образу « ОСОБА_1 » у Ролику , який транслювався в ефірах телеканалу «Україна», що в свою чергу є порушенням авторських прав позивача. Враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд вважав за можливе стягнути із відповідача на користь позивачки компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 268 940,00 грн.
		З таким висновком суду погоджується колегія суддів.
		Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.
		Судом першої, апеляційної інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що  ОСОБА_1 є автором персонажу, сценічного образу « ОСОБА_1 » з притаманним їй зовнішнім виглядом, характерною манерою говорити, співати, рисами характеру та поведінки. Вказаний персонаж є добре відомим в Україні та поза її межами.
		Встановлено, що з 05 лютого 2018 року по18 лютого 2018 року в ефірах телеканалу «Україна» транслювався відеоролик, в якому з 37 по 45 секунди було використано образ артиста ОСОБА_1 , яка виконує фрагмент власної пісні «ІНФОРМАЦІЯ_1» у студії звукозапису та озвучує наступну фразу «Ми слухаємо українську пісню та розвиваємо свій культурний простір. Українське - це модно».
		Вказана обставина підтверджується наданою позивачкою ефірною довідкою, з якої вбачається, що трансляція ролика відбувалася у згаданий період в різний час роботи; відео-роликом випуску «ТСН» за ІНФОРМАЦІЯ_2 та самим роликом, наданим позивачкою на CD-диску разом з позовною заявою.
		Згідно з наявної в матеріалах справи відповіді директора телеканалу «Україна» Корогод В.Є . № К-0222 від 05.03.2018, трансляція ролика здійснювалася на підставі звернення ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС». Будь-якої згоди позивачка на використання її імені та зображення в ролику не надавала.
		Як вбачається зі звернення ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС», вих. № 02/05-02 від 05.02.2018 «Щодо розміщення соціального ролику присвяченого децентралізації, оновленню ЗСУ, пенсійній та освітній реформам», відповідач просив Директора ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» ОСОБА_10 дозволу на розміщення на телеканалі «Україна» соціального телевізійного ролику під назвою «Йдемо вперед» хронометражем 1 хвилина 23 секунди. При цьому, вказане звернення містять застереження, що ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» цим листом підтверджує та гарантує, що у всіх та будь-яких використаннях аудіовізуальних творів, музичних творів, зображення фізичних осіб та/або використаннях їх імен у ролику «Йдемо вперед» хронометражем 1 хвилина 23 секунди наданого компанією ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС», такими особами надано письмову згоду на використання таких творів зображення та/або на використання імен у відповідному ролику, при їх трансляції в ефірі телеканалів на території України. Також у вказаному листі зазначено, що всі та будь-які претензії зазначених фізичних осіб з приводу порушення особистих немайнових прав, пов`язаних з вміщенням зображення та/або використання імені у зазначеному ролику, будуть врегульовані ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» від власного імені та за власний рахунок.
		Позивач, посилаючись на порушення авторських прав, шляхом використання належного їй сценічного образу « ОСОБА_1 » у відповідному ролику без її дозволу відповідачем, звернулася із позовом до суду про захист її порушених прав.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.
		Згідно із статями 435, 437 ЦК України, статтею 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб`єктом авторського права є автор твору. Авторське право виникає з моменту створення твору. Автору твору належать особисті немайнові права, а також майнові права, визначені статтею 440 ЦК України та статтею 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема виключне право дозволяти використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу, та інші права, серед яких є право на недоторканність твору.
		Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом (стаття 443 ЦК України).
		Автору твору належать особисті немайнові права, а також майнові права, визначені ст. 440 ЦК України та відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічний показ.
		Згідно з ст. 32 зазначеного Закону автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.
		Підставою для судового захисту відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське і суміжні права»є вчинення будь-якою особою дій, що порушують майнові права суб`єктів авторського права, визначені ст.ст. 15, 39, 40, 41 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених ст.ст. 21-25, 42 і 43 Закону.
		Матеріали справи свідчать про те, що  ОСОБА_1 є автором персонажу, сценічного образу « ОСОБА_1 » з притаманним їй зовнішнім виглядом, характерною манерою говорити, співати, рисами характеру та поведінки. Вказаний персонаж є добре відомим в Україні та поза її межами.
		З 05 лютого 2018 року по 18 лютого 2018 року в ефірах телеканалу «Україна» транслювався відеоролик, в якому з 37 по 45 секунди було використано образ артиста ОСОБА_1 , яка виконує фрагмент власної пісні «ІНФОРМАЦІЯ_1» у студії звукозапису та озвучує наступну фразу «Ми слухаємо українську пісню та розвиваємо свій культурний простір. Українське - це модно».
		Згоди позивач на використання належного їй сценічного образу « ОСОБА_1 » у відповідному ролику не надавала.
		Більш того, матеріали справи містять докази про те, що після перегляду чернеток цього кліпу позивачка відмовилася надавати свою згоду на його трансляцію.
		За змістом положень ст. 440 ЦК України і ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
		Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
		Використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим п. «а» ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Відповідно до статті 51 Закону України «Про авторське право і суміжні права» захист особистих немайнових і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 № 5 відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК України, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб`єктів авторських прав і (або) суміжних прав. Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок.
		Вільне використання об`єктів авторського і (або) суміжних прав без згоди суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і без виплати їм винагороди допускається лише у випадках, передбачених законом (п. 30).
		Пунктом 42 даної Постанови передбачено, що відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону № 3792-XII суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
		Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що у разі доведення факту порушення авторських прав - використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами без дозволу уповноваженої особи, підлягає стягненню компенсація.
		Враховуючи, що при розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що відповідачами порушено авторське право позивача, яке було здійснено шляхом транслювання ролику за участю персонажу « ОСОБА_1 » з відтворенням її сценічного, музичного та аудіовізуального образу без надання на це її згоди, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо визнання позивача таким, що потребує захисту його порушених авторських прав правильними. 
		Визначений розмір компенсації є належними, що відповідає вимогам чинного законодавства та встановленим обставинам справи.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до роз`яснень  постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість та наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
		Також, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення моральної шкоди, враховуючи порушення відповідачем авторських прав позивача.
		Посилання в апеляційній скарзі на те, що відео надане позивачем є невідомого походження та не відповідає відеоролику з телеканалу «Україна» та не може бути належним доказом у справі є необґрунтованими, враховуючи ненадання відповідачем іншого ролику на його спростування.
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивач дійсно був відображений у відео, однак виключно за її особистою згодою на участь в соціальному ролику не знайшло свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
		Матеріали справи містять роздруківку повідомлення, про те, що директор ОСОБА_1 - ОСОБА_13 звернувся до директора відповідача ОСОБА_14 про невикористання сценічного образу « ОСОБА_1 » у спірному Ролику (а. с. 14-17).
		Посилання ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» про те, що позивач була зображена у відеоролику, як громадянин України та не мала статус «сценічного образу» не знайшло свого підтвердження.
		Із відеоролику вбачається, що позивач спочатку співає у студії, із використанням специфічного обладнання (навушники, мікрофон, пульт для звукозапису) фоном звучить пісня ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», позивач одягнена та говорить у притаманному саме « ОСОБА_1 » стилі та має усі ознаки сценічного образу.
		Зазначення в апеляційній скарзі про те, що ролик є соціальною рекламою, а не політичним не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вирішення питання про належність спірного відеоролику до соціальної реклами не потребує спеціальних знань та є виключно юридичним поняттям, що встановлено при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
		Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Разом з тим, ТОВ «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої вимог на спростування доказів наданих позивачем.
		Інші доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України «Про авторські і суміжні права» не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ґрунтуються на хибному розумінні норм матеріального права.
		За наведеного, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
		Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ПРО КОМ`ЮНІКЕЙШНС» залишити без задоволення.
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
		 
		Повний текст постанови складено 09.10.2019.
		 
		Головуючий:                                                                       В.В. Саліхов
		 
		 
		Судді:                                                                                   О.Ф. Лапчевська
		 
		 
		                                                                                              Б.Б. Левенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...