Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/4874/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 18.09.2019
Номер судового провадження: 61-2911ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		18 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 175/4874/15-ц
		провадження № 61-2911св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмет-трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (далі - ПАТ «КБ «Південкомбанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмет-трейд» (далі - ТОВ «Трансмет-трейд»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» (далі - ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти») про визнання договору іпотеки недійсним.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що при ознайомленні з матеріалами цивільної справи № 203/741/14-ц йому стало відомо, що між ним та ПАТ КБ «Південкомбанк» укладений договір іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. за реєстровим номером 1499. 
		 
		Указаний договір іпотеки був оформлений на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 12 березня 2011 року, укладеним між ТОВ «Дніпрометпостач» та ПАТ КБ «Південкомбанк». 
		 
		У подальшому кредитний портфель ПАТ «КБ «Південкомбанк» продало ТОВ «Трансмет-трейд» за договором про відступлення права вимоги від 30 серпня 2013 року, а потім - від останнього до ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» за договором від 20 березня 2015 року. 
		 
		Однак договір іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю ОСОБА_1 не підписував, а тому він підлягає визнанню недійсним. 
		 
		Уточнивши позовні вимоги (а. с. 67-69, т. 1), ОСОБА_1 просив: 1) визнати недійсним договір іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Південкомбанк»; 2) скасувати заборону відчуження нерухомого майна, а саме: комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3 289,7 кв. м, накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., на підставі договору іпотеки від 14 березня 2011 року №  1203_13Ю (номер договору в реєстрі правочинів - 1499); 3) скасувати іпотеку, накладену у зв`язку з укладенням між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Південкомбанк» договору іпотеки від 14 березня 2011 року, шляхом виключення відповідних записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек; 4) визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю, укладений 30 березня 2013 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та TOB «Трансмет-трейд»; 5) визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13 Ю , укладений 20  березня 2015 року між TOB «Трансмет-трейд» та TOB «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти».
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визнано недійсним договір іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Південкомбанк».
		Скасовано заборону відчуження нерухомого майна: комплексу, загальною площею 3 289,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. на підставі договору іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, та іпотеку, накладену у зв`язку з укладенням між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Південкомбанк» договору іпотеки від  14  березня 2011 року № 1203_13Ю, шляхом виключення відповідних записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек.
		Визнано недійсним договір відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю, укладений 20 березня 2015 року між ТОВ «Трансмет-трейд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти».
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване встановленням судом тієї обставини, що позивач не укладав та не підписував оспорюваний іпотечний договір, а також не уповноважував інших осіб для підписання цього договору. Оскільки вимогу ОСОБА_1 про визнання оспорюваного іпотечного договору недійсним, виходячи із положень частин першої, третьої та четвертої статті 203, статей 207, 209 ЦК України, визнано обґрунтованою, інші вимоги підлягають задоволенню з огляду на їхній похідний характер. Крім того, суд вважав, що звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, не вказує на обізнаність позивача про порушення його прав та існування договору іпотеки, а тому вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» про необхідність відмови у позові на підставі статті 267 ЦК України є необґрунтованими. 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року в частині скасування іпотеки, накладеної у  зв`язку з укладанням між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Південкомбанк» договору іпотеки від 14 березня 2011 року, шляхом виключення відповідних записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотеки; в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю, укладеного 30 серпня 2013 року між ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ТОВ «Трансмет-трейд»; в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю, укладеного 20 березня 2015 року між ТОВ «Трансмет-трейд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти», та в частині судових витрат скасовано.
		У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Південкомбанк», ТОВ «Трансмет-трейд», ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» про скасування іпотеки та визнання недійсними договорів відступлення права вимоги відмовлено.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд надав належну оцінку поданим сторонами у справі доказам у їх сукупності, що підтверджує доводи позивача про неукладення та непідписання ним оспорюваного договору іпотеки, а тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про недійсність цього договору з підстав невідповідності положенням закону (частини перша, третя, четверта статті 203, частина друга статті 207, 209 ЦК України).
		Обґрунтованою також є вимога ОСОБА_1 про скасування заборони відчуження нерухомого майна, яке знаходилось в іпотеці, що належить на праві власності позивачу. 
		Разом з цим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю, що були укладені 30 серпня 2013 року між ПАТ КБ Південкомбанк» та TOB «Трансмет-трейд» та 20 березня 2015 року між TOB «Трансмет-трейд» та TOB «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти», не можуть бути задоволені, оскільки позивач не є стороною вказаних оспорюваних договорів. Задоволення позовної вимоги про визнання недійсним вищевказаного іпотечного договору зумовлює відсутність обов`язків позивача перед кожним з відповідачів, тому оспорювані договори уступки права вимоги права позивача не порушують. 
		Також є безпідставною позовна вимога ОСОБА_1 про скасування іпотеки, що накладена у зв`язку з укладенням договору іпотеки від 14 березня 2011 року, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту. 
		Вимога позивача про виключення відповідних записів, що були здійснені у зв`язку з оспорюваним договором іпотеки, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек є передчасною, а тому задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду про визнання договору іпотеки недійсним є підставою для виключення записів   про іпотеку з відповідних реєстрів. 
		Крім того, державний реєстратор та приватний нотаріус до участі у цій справі не залучались.
		Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у позові з огляду на вимоги статті 267 ЦК України, зазначивши при цьому на незначний пропуск позивачем строку позовної давності та поважність причин такого пропуску.
		 
		Короткий зміст доводів касаційної скарги та її вимог
		 
		У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ  «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду не є законим та обґрунтованим. Апеляційним судом залишено поза увагою те, що відсутність у державного виконавця оригіналу договору іпотеки, який ТОВ  «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» передало йому для виконання виконавчого напису нотаріуса, позбавляє останнє можливості спростувати обставини щодо непідписання позивачем договору іпотеки. Крім того, на порушення вимог статті 61 ЦПК України 2004 року судом не враховані обставини щодо укладення договору іпотеки між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Південкомбанк», встановлені Кіровським районним судом Дніпропетровської області у рішенні від 04 червня 2015 року під час розгляду справи № 203/741/14-ц.
		 
		ТОВ  «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» зазначає про обізнаність  ОСОБА_1 про порушення його прав з моменту звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріусатаким, що не підлягає виконанню, (№ 203/741/14-ц), - з 04 вересня 2012 року, а тому вважає, що у позові слід відмовити з огляду на пропуск строку позовної давності. Апеляційний суд безпідставно відмовив представнику ТОВ  «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» у задоволенні клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи щодо підпису позивача у журналі для реєстрації нотаріальних дій, а також у клопотанні про витребування у нотаріуса Бондар І. М. інформації стосовно кримінального провадження, в межах розгляду якого у неї було витребувано оригінал оспорюваного іпотечного договору.
		Уточнюючи та збільшуючи позовні вимоги, позивач не надав суду доказів сплати судового збору. Крім того, відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції не звернув увагу на порушення правил підсудності, визначених нормами статті 109 ЦПК України.
		 
		Короткий зміст позиції інших учасників справи
		 
		У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у травні 2015 року, ОСОБА_1 заперечував проти доводів касаційної скарги ТОВ  «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти».
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
		 
		У березні 2018 року цивільну справу № 175/4874/15-ц передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судами
		 
		Суди встановили, що ОСОБА_1 відповідно до рішення третейського суду від 05 червня 2008 року у справі № 0406/08-43 належить на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: комплекс, загальною площею 3 289,7 кв. м, який розташований на АДРЕСА_1 . Право власності за ОСОБА_1 зареєстроване у встановленому порядку.
		 
		14 березня 2011 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ТОВ «Дніпрометпостач» укладено договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії від № 120К-13 Ю , за умовами якого позичальник зобов`язаний до 12 березня 2012 року повернути заставодержателю кредит з лімітом 8 000 000 грн, щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 23,5 % процентів річних, сплатити одноразову комісію у розмірі 0,5 % процентів від ліміту кредитування, щомісячну комісію за управління кредитною лінією - 0,01 % процентів річних від ліміту кредитної лінії, щоденну комісію за невибраний ліміт кредитування - 0,01 % процентів річних від невибраного ліміту кредитної лінії, одноразову комісію за підготовку та оформлення кредитного договору - 360 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 60 грн, а також виконати зобов`язання із сплати штрафних санкцій (в  тому числі пені) у випадках та розмірах, на умовах, передбачених кредитним договором, інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги. 
		Строк, порядок повернення кредиту, сплати відсотків та комісій визначено кредитним договором.
		 
		З наданої позивачем суду копії іпотечного договору від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, укладеного між ПАТ «КБ «Південкомбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець), відомо, що такий укладався на забезпечення вимоги іпотекодержателя за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії від 14 березня 2011 року 
		№ 120К-13Ю, а ОСОБА_1 виступає майновим поручителем юридичної особи - ТОВ «Дніпрометпостач» (позичальник).
		 
		Згідно з пунктом 1.2 вказаного вище іпотечного договору, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, таке нерухоме майно: комплекс, загальною площею 3 289,7 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідно до змісту вищевказаного іпотечного договору 14 березня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв`язку з посвідченням цього договору, накладено заборону на відчуження майна - комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , до припинення або розірвання договору. 
		 
		Судами встановлено, що 30 серпня 2013 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та TOB «Трансмет-трейд» укладений договір відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю, відповідно до підпункту 1.5 якого TOB «Трансмет-трейд» отримало оригінали договору про надання відкличної кредитної лінії від  1 4 березня 2011 № 120К-13 Ю , а також виписки з особових рахунків, на яких обліковується (обліковувався) кредит та проценти (а. с. 14-21, т. 1).
		 
		20 березня 2015 року між ТОВ «Трансмет-трейд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» укладений договір відступлення права вимоги за договором про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю, згідно з яким TOB «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» отримала від TOB «Трансмед-трейд» оригінали договору про надання відкличної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю, договору іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, а також виписки з особових рахунків, на яких обліковується (обліковувався) кредит та проценти (а. с. 23-29 т.1).
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
		 
		Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» з рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017  року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 
		 
		В іншій частині рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017  року не оскаржуються, а тому відповідно до правил статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряються.
		 
		За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.
		 
		Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		 
		Частинами першою, другою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-шостою статті 203 ЦК України, де закріплено, що зміст правочину не має суперечити ЦК України, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
		 
		Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		 
		Згідно зі статтею 209 ЦК України в редакції, станом на момент оформлення оспорюваного правочину, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		 
		За змістом статті 1 Закону України «Про іпотеку», з відповідними змінами та доповненнями, іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язань нерухомим майном, що залишається у володіння і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		 
		Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про іпотеку» в редакції чинній на час укладення спірного договору, зокрема, взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
		 
		Відповідно до статті 4 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору іпотеки, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. 
		 
		Згідно зі статтею 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі визнання іпотечного договору недійсним.
		 
		Вирішуючи питання про недійсність оспорюваного правочину, суди попередніх інстанцій на підставі доказів, поданих сторонами та оцінених судом належним чином відповідно до вимог статті 212 ЦПК України 2004 року, а також з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, дійшли висновку, що позивач не укладав та не підписував оспорюваний іпотечний договір, а тому виходячи зі змісту положень статей 203, 207, 209 ЦК України, він є недійсним.
		 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		 
		Відповідно до статті 10 ЦПК України 2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
		 
		Згідно з положенням статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		 
		Таким чином, надання доказів з метою підтвердження своїх вимог та заперечень є процесуальним обов`язком сторін у справі.
		 
		Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 як особа, яка зазначала про те, що він не підписував оспорюваний правочин та не був обізнаний про його існування до 04 вересня 2012 року, надав суду, зокрема, копію договору відступлення права вимоги за договором про надання відкличної кредитної лінії від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю, укладеного 30 серпня 2013 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та TOB «Трансмет-трейд», який не містить відомостей про передачу клієнту будь-яких іпотечних договорів.
		 
		Також позивач та його представник неодноразово зверталися до суду із заявами про витребування, у тому числі і в ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти», доказів у справі, а також призначення відповідних експертиз.
		 
		Так, ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2016 року було витребувано у ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» оригінал договору іпотеки від  14  березня 2011 року № 1203_13Ю, документи, на підставі яких цей договір було укладено (а. с. 100, т. 1). 
		 
		Зазначена ухвала суду відповідачем не виконана.
		 
		Аналізуючи доводи апеляційної скарги ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти», з метою встановлення фактичних обставин у справі та підтвердження або спростування наявності фактів, на які вказує ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, апеляційний суд за клопотанням позивача своєю ухвалою від 21 березня 2017 року призначив у справі судову почеркознавчу експертизу та зобов`язав відповідачів надати експерту для проведення експертизи оригінал оспорюваного іпотечного договору від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю. 
		При цьому для проведення експертизи позивачем були надані у необхідній кількості вільні та експериментальні зразки його почерку, що долучені до матеріалів справи.
		 
		З урахуванням клопотання судового експерта від 19 квітня 2017 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, 21  квітня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області направив відповідачам листи з вимогою надати для проведення експертизи оригінал оспорюваного договору.
		 
		Згідно з листом ПАТ КБ «Південкомбанк» від 28 квітня 2017 року оригінал кредитного договору та оспорюваного договору іпотеки мав бути переданий ТОВ «Трансмет-трейд» у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги (а. с. 133-137, т. 2). 
		 
		ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року в частині зобов`язання надати вказаний письмовий доказ не виконало, мотивуючи тим, що оригінал оспорюваного договору іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю знаходиться у виконавчому провадженні Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що відкрите у зв`язку з виконанням виконавчого напису нотаріуса від 21 червня 2012 року про звернення стягнення на спірне нерухоме майно.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017  року тимчасово вилучено в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області примірник оспорюваного іпотечного договору (а. с. 184-186, 190-193, т. 2). 
		 
		Висновком комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів від 20 липня 2017 року № 1659/2850-17, складеним експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що зображення підпису ОСОБА_1 , що розташоване в графі «Іпотекодавець» на зворотній стороні третього аркуша іпотечного договору № 1203_13Ю, укладеного 14 березня 2011 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., виконане з використанням друкуючого пристрою із струминним способом друку в кольоровому режимі.
		Третій аркуш іпотечного договору від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю (окрім рукописного запису «3 (три)» та фрагменту підпису приватного нотаріуса Бондар І. М. , що розташовані на конгривці з написом «Всього прошито (або прошнуровано), пронумеровано і скріплено печаткою (аркушів) приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна», якою на зворотній стороні третього аркуша скріплені всі три аркуша досліджуваного іпотечного договору), виконаний з використанням друкуючого пристрою із струминним способом друку в кольоровому режимі. 
		Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу 3 висновку експертизи від 20 липня 2017 року № 1659/2850-17, рукописний запис «3 (три)» та фрагмент підпису приватного нотаріуса Бондар І. М. , що розташовані на конгривці з написом «Всього прошито (або прошнуровано), пронумеровано і скріплено печаткою (аркушів) приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна», якою скріплені всі три аркуші досліджуваного іпотечного договору від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю виконані пастою (-ами) для кулькової ручки чорного кольору (а. с. 206, т.2).
		 
		Частиною першою статті 146 ЦПК України 2004 року визначено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
		 
		Крім того, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року витребувано у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., зокрема, екземпляр іпотечного договору від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, що зберігається в архіві нотаріуса (а. с. 246-247, т. 2).
		 
		Листом від 15 серпня 2017 року № 1106/01-16 приватний нотаріус Бондар І. М. суд повідомила, що на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року оригінал примірника оспорюваного договору іпотеки, що зберігається в справах нотаріуса, було вилучено для приєднання до матеріалів кримінального провадження, а тому надіслати оригінал примірника вказаного договору іпотеки до суду неможливо (а. с. 253, т.2). 
		 
		З огляду на викладене, апеляційний суд визнав факт непідписання позивачем оспорюваного договору іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання оспорюваного договору іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю недійсним з підстав невідповідності його положенням закону вважав правильним.
		 
		Колегія суддів вважає, що апеляційний суд під час розгляду справи сприяв забезпеченню та дотриманню принципу змагальності сторін, а також повному і всебічному з`ясуванню обставин справи, з метою правильного вирішення спору, а тому доводи касаційної скарги про порушення судом процесуального законодавства України є необґрунтованими.
		 
		Апеляційним судом вжиті всі необхідні та достатні заходи для отримання оригіналу оспорюваного іпотечного договору.
		 
		Доводи касаційної скарги про неврахування судом обставини щодо укладення договору іпотеки між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Південкомбанк», що встановлені Кіровським районним судом Дніпропетровської області у рішенні від 04 червня 2015 року під час розгляду справи № 203/741/14-ц, висновків апеляційного суду у цій справі не спростовують.
		 
		Предметом позову у справі № 203/741/14-ц є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Під час розгляду указаної справи питання недійсності договору іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю судом не досліджувалось. 
		 
		Доводи касаційної скарги, у тому числі і про необхідність відмови у позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, висновків суду апеляційної інстанції, який досліджував це питання, не спростовують, на законність судового рішення не впливають, афактично зводяться до переоцінки доказів, що на стадії перегляду справи у касаційному порядку нормами чинного ЦПК України не передбачено.
		 
		Отже, доводи касаційної скарги не вказують на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		 
		Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. 
		 
		У такому разі розподіл судових витрат згідно зі статтею 141 ЦПК України не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017  року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                      Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:                                                                                                 І. А. Воробйова 
		 
		 
		                                                                                                            Б. І. Гулько
		 
		 
		                                                                                                            Г. В. Кривцова
		 
		 
		                                                                                                            Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...