Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/2183/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 02.10.2019
Номер судового провадження: 61-5907ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                                            
		 
		02 жовтня 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа № 175/2183/17
		провадження № 61-5907св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,  
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»,
		третя особа - Управління праці та соціального захисту Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, 
		  
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року у складі судді Новік Л. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,     
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»), третя особа - Управління праці та соціального захисту Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії. 
		 
		Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є споживачем природного газу. Надання послуг із поставки газу із 2007 року по липень 2015 року здійснювало Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» (далі - ПАТ «Дніпрогаз»), а з 01 липня 2015 року постачальником та стороною у договірних відносинах зі споживачами за законом визначено виключно TOB «Дніпропетровськгаз збут», а ПАТ «Дніпрогаз» позбавлений права здійснювати будь-які дії щодо побутових споживачів, крім невідкладних (усунення витоку газу у мережі; ремонт та обстеження мереж та інше).
		 
		TOB «Дніпропетровськгаз збут» відправило їй для підписання заяву-приєднання до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживача, яка отримана нею лише у кінці лютого 2016 року.
		 
		Пунктом 22 Типового договору визначено, що за наявності лічильника газу розрахунки за надані послуги проводяться за встановленими цінами на підставі фактичних показань лічильника.
		 
		У разі отримання субсидії та/або пільг із оплати природного газу споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому законодавством порядку.
		 
		Пунктом 4.4 Типового договору та заяви-приєднання передбачено, що постачальник (у цьому випадку TOB «Дніпропетровськгаз збут») зобов`язаний проводити не рідше ніж один раз на шість місяців зняття показань лічильника газу та здійснювати звіряння фактичного об`єму газу за даними оператора ГРМ та здійснювати відповідні перерахунки споживачу.
		 
		Починаючи із жовтня 2015 року вона стала отримувачем субсидії за спожитий газ та електроенергію. Відповідно до повідомлення № 025072, направленого на її адресу Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровського районної державної адміністрації Дніпропетровської області, їй як особі, яка має доходи менші ніж прожитковий мінімум, призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату газопостачання у розмірі 465,76 куб. м на місяць і загалом на весь опалювальний сезон 2015-2016 року - 3 260,32 куб. м. Оскільки вона щомісячно здійснює облік фактичного споживання газу у своєму будинку на протязі всіх років із часу встановлення газопостачання (із 2007 року) і вимогами договору, укладеного між сторонами передбачено, що за наявності лічильника газу, розрахунок за надані послуги проводиться за встановленими цінами на підставі фактичних показань лічильника, тому виходячи з фактичних показань лічильника у її будинку у період сезону 2015-2016 років із листопада 2015 року по жовтень 2016 року (дати контрольного зняття показань) спожито 2 185 куб. м газу, що у порівнянні з обсягом визначеним субсидією - 3 260,32 куб. м. є на 1 075,32 куб. м. меншим спожитим обсягом, ніж обсяг покритий виділеною субсидією.
		 
		Крім того, на опалюваний період 2016-2017 років згідно з повідомлення про надання субсидії № 025072 їй виділено щомісячно обсяг газу в розмірі 365,67 куб. м із жовтня 2016 pоку пo квітень 2017 року, що загалом складає 2 559,69 куб. м. Нею фактично спожито (включно по 31 травня 2017 року) згідно з показань лічильника, підтвердженими контрольними записами ПАТ «Дніпрогаз», 2 383 куб. м., що складає економію у розмірі 176 куб. м. Крім того, на її рахунку повинні бути кошти у сумі 1 592,68 грн, а тому і за цей період у неї також немає боргу.
		 
		У той же час, відповідачем не здійснює облік фактичного споживання газу та з невідомих підстав у порушення вимог договору в односторонньому порядку, самостійно, без будь-якого обґрунтування з її особового рахунку списано суму субсидії у розмірі 13 392,98 грн із одночасним виставленням їй боргу в сумі 8 767,06 грн, а станом на 31 січня 2017 року у розмірі 10 310,68 грн, чим завдало їй шкоди як споживачу. Крім того, на вимогу відповідача нею безпідставно сплачено суму 904,78 грн. Вона неодноразово зверталася до відповідача з вимогою про надання роз`яснення наявності у неї суми боргу, яку він їй виставляє, але на протязі тривалого часу так і не отримала відповіді.
		 
		Такі дії відповідача суперечать вимогам абзацу 2 пункту 7 Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 534, відповідно до якого не допускається нарахування та облік будь-якої заборгованості на особистому рахунку одержувача субсидії.
		 
		Згідно з повідомлення від 09 червня 2017 № 3360 року від Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про те що, за її домоволодінням числиться заборгованість з газопостачання у сумі 10 310,70 грн і у випадку відсутності протягом двох місяців з дня отримання цього повідомлення документального підтвердження сплати заборгованості, в призначенні субсидії їй буде відмовлено. Додатково нею отримано лист від 21 липня 2017 року № 34107 від Управління соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому зазначено, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» у червні 2017 року надано інформацію щодо наявності на її особистому рахунку заборгованості з оплати послуг газопостачання станом на 20 червня 2017 року вже у сумі 4 086,56 грн та у зв`язку з зазначеним призначення їй субсидії на новий період можливий лише після документального підтвердження сплати боргу з газопостачання або скасування заборгованості за рішенням суду.
		 
		Із урахуванням наведених обставин, позивач просила встановити факт відсутності у неї заборгованості за спожитий природний газ у період 2015-2016 роки та опалювальний період за 2016-2017 роки; визнати незаконним та скасувати повідомлення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на адресу Управління праці та соціального захисту Дніпропетровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року про існування у неї боргу за спожитий газ в сумі 4 086,56 грн.
		 
		Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від  14  грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт відсутності у неї заборгованості за спожитий природний газ у період 2015-2016 роки та опалювальний період за 2016-2017 роки; визнано незаконним та скасовано повідомлення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на адресу Управління праці та соціального захисту Дніпропетровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року про існування боргу в ОСОБА_1 за спожитий газ у сумі 4 086,56 грн.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявне порушення прав позивача, яке підлягає захисту, оскільки повідомлення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про існування у позивача неіснуючої заборгованості з оплати комунальних послуг понад два місяці у загальному розмірі 4 086,56 грн станом на 20 червня 2017 року, позбавило її можливості отримати субсидію на наступний період. 
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від  14  грудня 2017 року залишено без змін. 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що встановивши факт відсутності у позивача заборгованості за спожитий природній газ, наявність якої стала підставою для припинення надання позивачу субсидії, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
		 
		У березні 2019 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року тапостанову Дніпровського апеляційного суду         від 07 лютого 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність у відповідача обов`язку здійснювати контроль обліку природного газу, спожитого позивачем, чим порушили положення Кодексу Газорозподільних мереж. Рішення судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 серпня 2018 року у справі № 296/6536/17-ц, згідно з якими дії постачальника не можуть вважатися такими, що порушують права та інтереси споживача в частині неправильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними дії Оператора ГРМ. На підставі інформації Оператора ГРМ (ПАТ «Дніпрогаз») про обсяги спожитого природного газу,  відповідачем на кінець жовтня 2016 року нараховано позивачу заборгованість у розмірі 8 767,06 грн. Судами не зазначено доказів на підставі яких встановлено відсутність заборгованості за 2015-2016 роки.
		 
		У серпні 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», у яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
		 
		У вересні 2019 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» подані письмові пояснення, у яких заявник просив задовольнити касаційну скаргу. 
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» не підлягає задоволенню із таких підстав.
		 
		Судами встановлено, що  ОСОБА_1 є споживачем природного газу.
		 
		ОСОБА_1 призначено субсидію на опалювальний період із жовтня 2016 року по квітень 2017 року в розмірі 365,67 куб. м, але остання споживала природний газ майже щомісяця менше призначеної норми користування газом, а саме: у жовтні 2016 року використано 317,46 куб. м, у листопаді 2016 року -         371,00 куб. м; у грудні 2016 року - 455,00 куб. м; у січні 2017 року - 637,00 куб. м, у лютому 2017 року - 151,33 куб. м, у березні 2017 - 151,33 куб. м, у квітні 2017 року - 151,33 куб. м.
		 
		20 червня 2017 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на адресу Управління праці та соціального захисту Дніпропетровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області направило повідомлення про існування у ОСОБА_1 боргу за спожитий газ у сумі 4 086,56 грн.
		 
		У зв`язку з чим, Управління соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації направило на адресу ОСОБА_1 лист від  21 липня 2017 року № 4107, про те, що у разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість із оплати послуг, субсидія на наступний строк не призначається.
		 
		ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» підтверджено відсутність заборгованості за особовим рахунком ОСОБА_1 за опалювальний період 2016-2017 року, оскільки вона сплачена за рахунок коштів, які перераховані з державного бюджету Управління соціального захисту населення, а саме: за період із жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року нараховано за особовим рахунком - 15 382,82 грн, субсидією перераховано коштів - 14 947,20 грн, сплачено ОСОБА_1 у жовтні 2016 року - 857,12 грн.
		 
		Згідно із Законом України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем, ліцензії від 13 березня 2015 року № 790, ПАТ «Дніпрогаз» за своїм юридичним статусом є виключно оператором газорозподільних мереж.
		 
		Відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», постанови Кабінету Міністрів України від 01 січня 2015 року № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, ліцензія на право провадження діяльності з постачання природного газу, газу вугільних родовищ за регульованим тарифом», постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам Дніпропетровської області з 01 липня 2015 року є ТОВ «Дніпропетровськгаз збут».
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		 
		Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила) постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
		 
		У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку (пункт 16 Розділу ІІІ Правил)
		 
		За змістом пункту 15 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, (у редакції, яка діяла до 01 травня 2017 року) громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов`язані щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії. Сума субсидії, яку структурними підрозділами з питань соціального захисту населення було переказано на рахунки підприємств - виробників/виконавців житлово-комунальних послуг для оплати їх вартості в розмірі соціальних нормативів і яка не використана домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, зараховується підприємством - виробником/виконавцем як оплата послуг, у тому числі обов`язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди. Підприємство - виробник/виконавець послуги зобов`язане зазначати суму переплати за послугу у платіжних документах одержувачам субсидії.
		 
		Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, належним чином дослідивши наявні у матеріалах справи докази та встановивши, що у позивача відсутня заборгованість за спожитий природній газ у спірний період, дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання незаконним та скасування повідомлення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», адресованого Управлінню праці та соціального захисту Дніпропетровської районною Дніпропетровської області, про існування у позивача боргу за спожитий природній у розмірі 4 086,56 грн, яке порушувало права останньої на отримання субсидії на наступний період. 
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що судами не зазначено доказів на підставі яких встановлено відсутність заборгованості за 2015-2016 роки, тоді як на підставі інформації Оператора ГРМ (ПАТ «Дніпрогаз») про обсяги спожитого природного газу,  відповідачем на кінець жовтня 2016 року нараховано позивачу заборгованість у розмірі 8 767,06 грн, є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказах, яким судами надана належна оцінка. Так, згідно з рахунком за газ та послуги з газопостачання за вересень 2016 року, наданим ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», заборгованість ОСОБА_1 станом на 01 вересня 2016 року із урахуванням поверненої до державного бюджету невикористаної субсидії за опалювальний період складає 650,27 грн, до сплати станом на 30 вересня 2016 року - 904,78 грн. Вказана сума сплачена ОСОБА_1 24 жовтня 2016 року, що підтверджується квитанцією від 24 жовтня 2016 року № 0.0.639997892.1. Відповідачем не надано належного обґрунтування, яким чином заборгованість позивача за спожитий природній газ станом на кінець жовтня 2016 року склала 8 767,06 грн.  
		 
		Верховний Суд відхиляє посилання заявника у касаційній скарзі на те, що рішення судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 серпня 2018 року у справі № 296/6536/17-ц, згідно з якими дії постачальника не можуть вважатися такими, що порушують права та інтереси споживача в частині неправильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними дії Оператора ГРМ, оскільки у цій справі встановлені інші фактичні обставини. Так, відповідачем не надано жодного належного розрахунку нарахованої заборгованості позивача за спожитий нею природній газ. На підставі наявних у матеріалах справи доказах суди встановили протиправність нарахування ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» неіснуючої заборгованості позивача за спожитий природній газ, у зв`язку із чим захистили порушенні права останньої.    
		 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростував. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		Висновок судів про задоволення позову є обґрунтованим та такими, що відповідає завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, арішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:О. В. Ступак   І. Ю. Гулейков   Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...