Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/2017/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 02.10.2019
Номер судового провадження: 61-32922ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                    
		Постанова
		Іменем України
		02 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 161/2017/16-ц
		провадження № 61-32922св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Сімоненко В. М.,
		суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,   Штелик С. П.,     
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідачі: ОСОБА_2 , приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Като Інвестментс-Україна»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року у складі судді Івасюти Л. В. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2017 року у складі колегії суддів:   Грушицького А. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»                ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон України                  № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому                        з урахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути із приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі -                                  ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», страхова компанія) 10 655,13 грн страхового відшкодування; стягнути солідарно із ОСОБА_2 та товариства  з обмеженою відповідальністю «Корпорація Като Інвестментс-Україна» (далі - ТОВ «Корпорація Като Інвестментс-Україна») 500,00 грн франшизи; стягнути з відповідачів 5 500,00 грн витрат на правничу допомогу, 1 015,20 грн витрат на проведення автотоварознавчої експертизи та 551,21 грн витрат на сплату судового збору.  
		Позовна заява мотивована тим, що 23 жовтня 2015 року на вул. Богдана Хмельницького у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не забезпечив нерухомий стан автомобіля Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , який покотився назад та зіштовхнувся з автомобілем Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким кермувала позивач. Відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у настанні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності. 26 жовтня 2015 року вона звернулася за виплатою страхового відшкодування до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», у якого була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 До отримання страхової виплати вона за власні кошти придбала для ремонту автомобіля запчастини на загальну суму 16 630,00 грн та оплатила вартість ремонтних робіт на суму 4 132,99 грн. У січні 2016 року ОСОБА_1 отримала страхову виплату в сумі 8 945,11 грн за вирахуванням франшизи в сумі                500,00 грн. 
		Позовні вимоги неодноразово уточнялися, після отримання у справі висновку судової автотоварознавчої експертизи від 14 вересня 2016 року ОСОБА_1 08 грудня 2016 року подала заяву, у якій зазначала, що страхова компанія повинна виплати різницю між встановленим експертизою розміром збитків, заподіяних у ДТП унаслідок пошкодження автомобіля (20 100,24 грн), та страховою виплатою за вирахуванням франшизи. Оскільки ОСОБА_3                на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Корпорація Като Інвестментс-Україна» та виконував свої трудові обов`язки, ОСОБА_1 вважала, що зазначене дає підстави для солідарного стягнення із                  ОСОБА_3 та ТОВ «Корпорація Като Інвестментс-Україна» франшизи. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року позов задоволено частково; стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 10 655,13 грн страхового відшкодування, 2 000,00 грн витрат на правничу допомогу, 969,72 грн витрат на проведення експертизи, 526,52 грн витрат на сплату судового збору; стягнуто    з ТОВ «Корпорація Като Інвестментс-Україна» на користь ОСОБА_1                      500,00 грн франшизи, 246,40 грн витрат на правничу допомогу, 45,48 грн витрат на проведення експертизи, 24,69 грн витрат зі сплати судового збору, у решті позову відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що страхова компанія зобов`язана відшкодувати ОСОБА_1 різницю між вже проведеною страховою виплатою та вартістю відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля. Зобов`язання відшкодувати франшизу має бути покладене на ТОВ «Корпорація Като Інвестментс-Україна» як працедавця ОСОБА_3 , з вини якого сталася ДТП; відсутні правові підстави для солідарного стягнення цих коштів. 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2017 року заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня                  2016 року залишено без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що норма статті 1194 ЦК України поширюється на спірні правовідносини лише в частині стягнення франшизи, оскільки розмір шкоди є меншим ніж ліміт відповідальності страховика, а розмір страхової виплати є заниженим. 
		Короткий зміст касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,                                                ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовити. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу із суду першої інстанції, виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2017 року зупинено до закінчення касаційного провадження. 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року                 № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.
		У травні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду. 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що у висновку Волинського НДЕКЦ, на підставі якого суди обраховували вартість відновлювального ремонту автомобіля, не враховано коефіцієнт зносу автомобіля, термін експлуатації якого перевищує 7 років; страхове відшкодування перераховувалося безпосередньо ОСОБА_1 , яка в досудовому порядку не надала страховій компанії документи, які підтверджують проведення ремонтних робіт автомобіля платником ПДВ, тому сума оціненої шкоди зменшується на суму ПДВ; суди не з`ясували, чи подавала позивач до страховика документи для доплати страхового відшкодування. Суд першої інстанції не зазначив у рішенні розрахунок витрат на правничу допомогу. 
		Інших доводів касаційна скарга не містить.
		Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу 
		У запереченнях, поданих у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2017 року - без змін, мотивуючи це тим, що під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій страхова компанія не позбавлялася права подати докази на підтвердження своїх заперечень. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 23 жовтня 2015 року на вул. Богдана Хмельницького                     в м. Луцьку сталася ДТП за участю автомобіля Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , який покотився назад та зіштовхнувся з автомобілем Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким кермувала ОСОБА_1 
		ДТП сталася у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не забезпечив нерухомий стан автомобіля Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 . Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області                                    від 20 листопада 2015 року у справі № 161/17065/15-ц він визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею                       124 КУпАП. 
		На момент ДТП ОСОБА_3 виконував трудові обов`язки як працівник                 ТОВ «Корпорація Като Інвестментс-Україна»; цивільно-правова відповідальність власника (володільця) автомобіля Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/4342149 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50 000,00 грн, розмір франшизи - 500,00 грн.
		26 жовтня 2015 року ОСОБА_1 подала до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» документи для отримання страхової виплати.
		На підставі страхового акта від 06 січня 2016 року № 2300090269                              ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» розрахувало вартість запчастин та виконання ремонту автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , у сумі 16 468,48 грн, застосувало коефіцієнт зношення деталей - 0,52, виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування за вирахуванням франшизи у сумі 8 945,11 грн.
		03 листопада 2015 року  ОСОБА_1 придбала у товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехсервіс» запчастини до автомобіля на загальну суму 16 630,00 грн з ПДВ, що підтверджується реалізаційною накладною                            № ПТС000195 та фіскальним чеком.
		26 листопада 2015 року ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Автоконцепт» вартість ремонтних робіт автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , у сумі 4 132,99 грн з ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт № АК00024155 та фіскальним чеком. 
		Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи, складеним                         14 вересня 2016 року Волинським науково-дослідним експертно-кримінальним центром, вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу на 23 жовтня 2015 року становила 20 100,24 грн. 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Пунктом 22.1 статті 22 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у  разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених                             у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом  порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної  пригоди  життю,  здоров`ю, майну третьої особи.
		Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків (пункт 36.4 статті 36 Закону № 1961-IV).
		Відповідно до статті 36.2 Закону № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених  у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. 
		Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. 
		При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. 
		Ставка ПДВ встановлюються від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
		Тобто вартість ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.
		У разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, потерпілий має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат із сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами.
		У зв`язку з придбанням деталей автомобіля на заміну пошкоджених у ДТП та проведення ремонту автомобіля ОСОБА_1 понесла витрати у сумі 20 762,99 грн з ПДВ.
		Позивач заявляла вимоги про стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту автомобіля у сумі 20 100,24 грн, визначеного висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 14 вересня                2016 року, та проведеною їй страховою виплатою у сумі 8 945,11 грн.
		За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку щодо стягненні з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» 10 655,13 грн як різниці між витратами, які понесла позивач у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу з урахуванням суми ПДВ, та фактично проведеною страховою виплатою, що не перевищує ліміту відповідальності страхової компанії, з вирахуванням франшизи.   
		Посилання у касаційній скарзі на неправильне визначення вартостівідновлювального ремонту автомобіля позивача, є неприйнятним, оскільки стосується переоцінки обставин справи, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначеними у статті 400 ЦПК України. 
		Доводи касаційної скарги про те, що сума оціненої шкоди має бути зменшена на суму ПДВ, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, який встановив, що ОСОБА_1 документально підтвердила свої витрати на сплату ПДВ, що відповідно до статті 36.2 Закону № 1961-IV є підставою для відшкодування сплаченого нею податку за рахунок страхової компанії.
		Ураховуючи, що інтереси ОСОБА_1 у суді представляв адвокат, у справі наявний розрахунок надання правової допомоги, тому доводи касаційної скарги щодо відсутності у судовому рішенні розрахунку витрат на правничу допомогу, присуджених на користь позивача лише у частці від заявленого розміру на розсуд суду, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального                                     і процесуального права.
		Щодо вирішення позову у частині вимог до інших відповідачів рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції не оскаржувалися, тому Верховним Судом судові рішення у цій частині не переглядалися.  
		За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня                2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 липня                  2017 року - без змін.
		Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2017 року зупинено виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі, слід поновити виконання (дію) цих судових рішень.
		Щодо судових витрат 
		Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення без змін рішення суду апеляційної інстанції, то у справі немає підстав для зміни розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 402, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» залишити без задоволення.
		Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2017 року залишити без змін.
		Поновити виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2017 року.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		  ГоловуючийВ. М. Сімоненко  Судді:А. А. Калараш   С. Ю. Мартєв   Є. В. Петров   С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...