Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/319/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2019. Зареєстровано: 12.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2019.

Номер судового провадження: 2/607/53/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03.10.2019 Справа №607/319/19 
		 
		 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:                
		головуючогосудді  Братасюка В.М.
		за участі секретаряс.з. ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя про скасування наказу та поновлення в університеті ,-
		В С Т А Н О В И В:
		Короткий зміст позовних вимог та аргументи учасників.
		Позивач просить в суду постановити рішення, яким визнати назаконним і скасувати наказ №4/9-201 від 06.06.2018 року ректора Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя «Про відрахування студента факультету інженерії машин, споруд та технологій»; а також поновити позивача студентом ТНТУ імені Івана Пулюя
		На обгрунтування вимог зазначає, що у вересні 2014 року позивач був прийнятий на навчання в ТНТУ імені І.Пулюя на денну форму навчання, освітньо кваліфікаційний рівень бакалавр за напрямком підготовки 6.050504 - зварювання на навчання за кошти державного бюджету.
		Оспорюваним наказом ректора університету ОСОБА_2 було відраховано з університету у зв`язку з академічною заборгованістю.
		Відрахування позивач вважає протиправним, оскільки він (позивач) належним чином виконував навчальний план, добре вчився, натомість навчальний заклад створював перешкоди ОСОБА_2 в навчальному процесі, порушував договір про надання освітніх послуг; більш того на переконання позивача мала місце помста від керівництва факультету та закладу вищої освіти (далі- ЗВО) за принципову позицію позивача, котрий направляв письмові зауваженні з приводу неналежної організації навчального процесу та порушення умов договору зі сторони відповідача. 
		Окремо позивач зазначає, що за відсутності чіткого закону, його протиправно та свавільно, за власно придуманими ЗВО і, більш того, неякісного змісту для розуміння пересічного студента, внутрішніми правилами позбавлено реалізації права на освіту, тобто можливості перескладання іспитів та заліків. 
		В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просять задовольнити з зазначених у позові підстав.
		Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю. На адресу суду відповідач надіслав відзив на позов змістом котрого спростував доводи ОСОБА_2 , а саме  відповідач зазначає, що відрахування позивача відбулося згідно з Законом; ОСОБА_2 допустив академічну неуспішність більш ніж з двох дисциплін (3 екзаменів, 1 заліку та 2 курсових робіт), й внутрішніми положеннями ЗВО про семестровий контроль й про оцінювання здобувачів вищої освіти не передбачено права студентів, котрі допустити існування більш ніж двох академічних заборгованостей, на перескладання іспитів та заліків. Просить в задоволенні позову відмовити.
		 
		Встановлені судом обставини та перевірка їх доказами.
		Отже, як зазначено вище, у вересні 2014 року позивач був прийнятий на навчання в ТНТУ імені І.Пулюя на денну форму навчання, факультету інженерії машин, споруд та технологій, освітньо кваліфікаційний рівень бакалавр за напрямком підготовки 6.050504 - зварювання, на навчання за кошти державного бюджету.
		01.09.2014 року між сторонами справи було укладено угоду №501Д-МОЗБ про підготовку фахівців з вищою освітою Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, згідно з умовами якого ЗВО зобов`язався, у тому числі, забезпечити якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами, програмами та вимогами освітньо кваліфікаційної характеристики підготовки фахівця вищого рівня, а студент оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою фахівця за напрямком підготовки 6.050504 - зварювання, до закінчення ЗВО обрати, погодити місце роботи і подати відповідний рекомендаційний лист від роботодавця.
		Угода набрала чинності з дня підписання та діє до 30.06.2018 року.
		Наказом №4/9-201 від 06.06.2018 року ректора Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя «Про відрахування студента факультету інженерії машин, споруд та технологій», за академічну неуспішність студента ОСОБА_2 , денна форма навчання, 6.050504  зварювання, освітньо кваліфікаційний рівень бакалавр, група МЗ-41, відраховано з ЗВО з 04.06.2018 року.
		Змістом означеного наказу встановлено, що документ винесено відповідно Положення про семестровий контроль студентів ТНТУ імені Івана Пулюя, інших актів в сфері надання освітніх послуг, а підставою видання наказу  подання декана.
		Оглядом копії подання декана ФМТ, спільно з головою студентського самоврядування факультету, вбачається, що причиною подання про відрахування є допущення позивачем існування наступних академзаборгованостей - 3 екзаменів, 1 заліку та 2 курсових робіт.
		У зв`язку з відрахуванням з ВЗО позивачу видано академічну довідку №08/01/18 від 04.06.2018 року змістом якої зазначено, що ОСОБА_2 відраховано з ЗВО за неуспішність.
		Судом встановлено, що в ТНТУ ім.. І.Пулюя діє з 09.09.2003 року внутрішнє Положення про семестровий контроль студентів, а також з 29.06.2016 року Положення про оцінювання здобувачів вищої освіти.
		Згідно згадуваного Положення про оцінювання: студентам, які отримали не більшедвох незадовільних підсумкових оцінок з дисциплін за семестр (від 35 до 59 балів (оцінка FX) дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру (п.1 Ліквідація академічної заборгованості); студент має право перескладати кожен з предметів два рази: перший раз на кафедрі двом викладачам (відомість А), другий  перед комісією з ліквідації академічної заборгованості, яку створює декан факультету під особистим головуванням (відомість ОСОБА_3 ) (п.2 Ліквідація академічної заборгованості); здобувач вищої освіти, який несклав більшедвох дисциплін (екзаменів чи заліків) за відомістю К під час ліквідації академічної заборгованості, відраховується з університету (п.4 Ліквідація академічної заборгованості); студентам, які не виконали індивідуальний навчальний план семестру (навчального року) з однієї або двох і отримали з предмета оцінку F незадовільно, дозволяється повторне вивчення дисципліни протягом наступного року (п.5 Ліквідація академічної заборгованості).
		Зміст означених пунктів Положення про оцінювання, кореспондується з змістом п.1.12 та 1.13 Положення про семестровий контроль студентів, якими визначено, що студенти, які одержали під час екзаменаційної сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з ЗВО; студентам, які одержали під час екзаменаційної сесії не більше двох нездольних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: перший раз викладачу, другий  комісії, яка створюється деканом факультету, що оформлюється розпорядженням декана факультету (голова комісії  декан, або особа, яка його замінює).
		Оглядом відомості обліку успішності №797,809,821 від 29.05.2018 року Виробництво зварювальних конструкцій з формою семестрового контролю екзамен, ОСОБА_2 отримав підсумкову модульну рейтингову оцінку 22 бали за шкалою ВНЗ; відомості обліку успішності №798,810,822 від 25.05.2018 року Зварювання спец сталей і сплавів з формою семестрового контролю екзамен, ОСОБА_2 отримав підсумкову модульну рейтингову оцінку 42 бали за шкалою ВНЗ; відомості обліку успішності №799,811,823 від невідомої дати та місяця 2018 року Наплавлення та напилювання з формою семестрового контролю екзамен, ОСОБА_2 отримав підсумкову модульну рейтингову оцінку 39 балів за шкалою ВНЗ; відомості обліку успішності №801,813,825 від невідомої дати та місяця 2018 року Ефективність інженерних рішень з формою семестрового контролю залік, ОСОБА_2 . отримав підсумкову модульну рейтингову оцінку 31 бал за шкалою ВНЗ; відомості обліку успішності №806,818,830 від невідомої дати та місяця 2018 року Виробництво зварювальних конструкцій з формою семестрового контролю курсова робота, ОСОБА_2 отримав підсумкову модульну рейтингову оцінку 20 балів за шкалою ВНЗ; відомості обліку успішності №807,819,831 від невідомої дати та місяця 2018 року Наплавлення та напилювання з формою семестрового контролю курсова робота, ОСОБА_2 отримав підсумкову модульну рейтингову оцінку 30 балів за шкалою ВНЗ.
		Окремо судом встановлено, що 20.06.2017 року студентами груп МЗ-31, МЗс-31 та МЗс-32 на ім`я декана ФМТ складено та подано доповідну записку змістом якої повідомлено про неприпустиму поведінку студента ОСОБА_2 , котрий до викладачів ставиться зверхньо, вимагає до себе особливого ставлення, допускає суперечки та конфлікти з викладачами. На перервах вихваляється, що йому не потрібно нічого робити, він здійснюватиме тиск, і вони все зроблять за нього; його вислови про викладачів та членів їхніх родин носять образливий характер. Студенство зазначає, що негативно ставиться до поведінки ОСОБА_2 , і просить оцінити можливість його подальшого навчання в університеті.
		Аналогічно студентами груп МЗ-31, МЗс-31 та МЗс-32 на ім`я першого проректора 18.05.2018 року подано доповідну записку змістом якої доводять до відома проректора, що студент ОСОБА_2 в період весняного навчального семестру 2017-2018 року регулярно пропускав заняття, як лекційні так і практичні з дисциплін, модульні контролі вчасно не відвідував, приходив наприкінці заняття та своєю поведінкою практично зривав його; акцентували на тому, що позивач під час занять без дозволу викладача піднімався та залишав заняття, регулярно висловлював особливі вимоги до організації навчального процесу, методики викладання дисциплін та компетенції викладачів. На консультаціях від викладачів ОСОБА_2 . вимагав від викладачів особливого до себе ставлення, був незадоволений рівнем наданих йому консультацій. Вчергове студенти просять розглянути поведінку позивача і врахувати в подальшому.
		30.05.2018 року позивач звертався до відповідача з письмовою заявою змістом якої просив прийняти курсові роботи з дисциплін «Наплавлення та напилення» та «Виробництво зварних конструкцій». Зазначав, що йому не надано було можливості скористатися поліграфічним обладнанням університету, необхідним для виготовлення паперової форми курсової роботи з його понесенням витрат на якісний папір для друку. Скористатися платними послугами державного закладу освіти він не має змоги, а тому здає курсові роботи в доступній формі для зберігання під описом впродовж одного року  на носії у вигляді оптичного диску. Також надав копії перших сторінок курсових.
		У відповідь ТНТУ направив позивачу лист, яким повідомив про встановлені ЗВО правила виготовлення (машинописним, рукописним або з використанням друкуючих та графічних пристроїв виводу ЕОМ) і подачі курсових робіт керівнику курсової і формальну неможливість прийняття пропозиції позивача.
		Разом з тим згідно характеристики студента (за підписом декана факультету інженерії машин, споруд та технологій ТНТУ), ще третього курсу ОСОБА_2 , (а отже за 2017 рік) вбачається, що останній за час навчання проявив себе добросовісним студентом. Заліково екзаменаційні сесії за період навчання складав на відмінно, порушень дисципліни та правил внутрішнього розпорядку в університеті не допускав. Дисциплінований, має спокійний та врівноважений характер, не конфліктний. Серед студентів групи має заслужений авторитет. В спілкуванні з студентами і викладачами ввічливий та тактовний. Як студент досить здібний, має хорошу пам`ять, старанно оволодіває професійними знаннями.
		Також від ЗВО було висловлено подяку матері позивача за виховання сина, за його успіхи в написанні наукових робіт та активну участь в конференціях (олімпіадах).
		 
		Висновки Суду
		Згідно ст.2 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. 
		Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань. 
		Безперечно відрахуванням позивача з закладу вищої освіти є втручанням в його конвенційне права на освіту.
		Перше речення статті 2 Протоколу № 1 гарантує загальне особисте право на освіту. Друге речення цієї статті 2 гарантує право батьків забезпечувати освіту дітей відповідно до своїх релігійних і світоглядних переконань. Стаття 2 Протоколу № 1 є одним цілим з домінуючим першим реченням, а право, гарантоване другим реченням, спирається на основоположне права на освіту
		Стаття 2 Протоколу № 1 відрізняється своїм негативним формулювання, котре означає, що держави-учасниці не визнають право на освіту, яке зобов`язувало б їх організовувати за власний кошт або субсидувати освіту визначеного виду або рівня (Affaire «relative a certains aspects du regime linguistique de lenseignement en Belgique» («Бельгійська мовна справа»), § 3, стор. 31). Проте це не означає, що держава зобов`язана виключно утримуватись від порушень цього права і не несе жодного позитивного зобов`язання, аби забезпечити дотримання права, захищеного статтею 2 Протоколу № 1. Це положення гарантує право як таке, котре має власний зміст і зобов`язання, які з нього випливають. 
		Проте, право на освіту не є абсолютним, оскільки може підпадати під очевидно дозволені обмеження, беручи до уваги, що це право «за своїм характером потребує регламентування з боку держави» (ibidem, § 5, стор. 32; див. також, mutatis mutandis, Golder проти Сполученого Королівства, § 38; Fayed проти Сполученого Королівства, § 65). Отже, державні органи мають у цій галузі певну можливість розсуду, проте саме Суд має повноваження постановляти рішення в останній інстанції щодо дотримання вимог, передбачених Конвенцією. Аби упевнитись, що запроваджені обмеження не урізають згадане право настільки, що порушують саму його сутність і позбавляють його ефективності, Суд має переконатись, що такі обмеження є передбачуваними для зацікавленої особи і переслідують законну мету (Leyla Єahin проти Туреччини [ВП], § 154). 
		Стаття 2 Протоколу № 1 стосується як початкової шкільної освіти (Sulak проти Туреччини (dec.)), так і повної середньої освіти (Кіпр проти Туреччини [ВП], § 278), вищої освіти (Leyla Єahin проти Туреччини [ВП], § 141; Mursel Eren проти Туреччини, § 41) і фахової освіти. Тому суб`єктами права, передбаченого статтею 2 Протоколу № 1, є як діти, так і дорослі, тобто, будьяка особа, котра бажає скористатись правом на освіту (Velyo Velev проти Болгарії).
		Право на освіту не виключає застосування дисциплінарних заходів, зокрема, тимчасового або остаточного виключення з навчального закладу за списування (Sulak проти Туреччини (dec.)) або за погану поведінку (Whitman проти Сполученого Королівства (dec.)).
		Проте обмеження права на освіту хоча існують, однак такі обмеження не повинні порушувати суті права на освіту і позбавляти його ефективності. Ці обмеженняповинні бутипередбачені закономі маютьпереслідувати законнумету,незважаючи нате,що усфері діїстатті 2Протоколу №1не існуєвичерпного переліку«законних цілей» (Leyla Єahin проти Туреччини, § 154). 
		 
		Вирішуючи питання чи обмеження позивача у праві на освіту шляхом відрахування з вищого навчального закладу було здійсненне згідно з Законом і переслідувало законну мету, Суд наголошує наступне.
		Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створення умов для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях, визначено Законом України «Про вищу освіту».
		Автономія закладу вищої освіти - самостійність, незалежність і відповідальність закладу вищої освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом (п.1ч.1ст.1 ЗУ Про вищу освіту).
		Законом України «Про вищу освіту», а конкретніше ст. 32, передбачені принципи діяльності, основні права та обов`язки закладу вищої освіти, що становлять зміст його автономії і самоврядування.
		Як було встановлено Судом, І ОСОБА_4 . ОСОБА_5 був відрахований за академічну неуспішність з ЗВО згідно з наказом ректора, виданим винесено відповідно Положення про семестровий контроль студентів ТНТУ імені Івана Пулюя, інших актів в сфері надання освітніх послуг.
		Поряд з тим ст. 46 ЗУ Про вищу освіту передбачено, що підставами длявідрахування здобувачавищої освітиє: 1)завершення навчанняза відповідноюосвітньою (науковою)програмою; 2)власне бажання; 3)переведення доіншого навчальногозакладу; 4)невиконання індивідуальногонавчального плану; 5)порушення умовдоговору (контракту),укладеного міжзакладом вищоїосвіти таособою,яка навчається,або фізичною(юридичною)особою,яка оплачуєтаке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.
		(!) При цьому порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, а також порядок надання їм академічної відпустки визначаються положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. (ч.5 ст. 46 ЗУ Про вищу освіту, в редакції чинній станом на дату винесення спірного наказу ректора ТНТУ).
		Отже Законом чітко визначено, що порядок, тобто процедура відрахування осіб, які навчаються в ЗВО, має визначатися положенням, котре підлягає до затвердження саме центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
		Для з`ясування яка особа є центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, слід звернутися до постанови КМУ від 16 жовтня 2014 р. № 630 «Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки України», котра набрала чинності 03.12.2014 року, й змістом якої визначено, що саме Міністерство освіти і науки України є тим центральним органом, котрий в контексті ч.5 ст. 46 ЗУ Про вищу освіту має затверджувати порядок відрахування осіб, котрі навчаються в ЗВО.
		Водночас Суд наголошує, що станом на дату винесення спірного наказу ректора ТНТУ про відрахування позивача, як і станом на дату ухвалення судового рішення, МОН України такого порядку не розроблено і не затверджено.
		Суд не приймає до уваги зміст усе ще існуючого єдиного підзаконного нормативного акту - наказу Міністерства освіти України від 15.07.1996 року №245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», адже означений наказ суперечить вимогам ст. 46 ЗУ «Про вищу освіту», котрий набрав чинності у вересні 2014 року та визначив особу, повноважну затверджувати порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти.
		Таким чином Суд констатує, що за відсутності, з дня набрання чинності відповідної редакції ст.46 ЗУ «Про вищу освіту» , порядку відрахування,переривання навчання,поновлення іпереведення осіб,які навчаютьсяу закладахвищої освіти,затвердженого,як цьоговимагає Закон - центральним органомвиконавчої владиу сферіосвіти інауки (Міністерством освіти і науки України), відрахування студента ЗВО на підставі процедури відрахування, визначеної самим навчальним закладом, в будь якому випадку є таким, що протирічить Закону.
		А відтак, в контексті тлумачення ЄСПЛ, обмеження позивача у праві на вищу освіту ст. 2 протоколу першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є таким, що не передбачене Законом (Leyla Єahin проти Туреччини, § 154). 
		 
		Окремо Суд вважає за необхідне надати оцінку змісту внутрішніх актів ТНТУ, на підставі яких позивача було відраховано з університету на предмет чіткості та доступності розуміння студента, як споживача освітніх послуг.
		«Якість закону» є автономним поняттям, створеним Європейським судом у процесі тлумачення положень конвенції. Вимоги до якості закону добре проілюстровані у справі «Корецький та інші проти України». Зокрема, в пп.4647 рішення ЄСПЛ дійшов такого висновку: навіть припускаючи, що положення закону було правильно розтлумачене судами та втручання базувалося на формальній підставі, закріпленій у національному законодавстві, Суд нагадує, що вислів «передбачений законом» у п.2 ст.11 конвенції не тільки вимагає, аби дія, яка оскаржується, була передбачена національним законодавством, а й також містить вимогу щодо якості закону.
		Відповідно до позиції ЄСПЛ закон має бути доступний для конкретної особи і сформульований достатньо чітко для того, щоб вона могла передбачити в розумних межах, виходячи з обставин справи, ті наслідки, які може спричинити дія. Щоб положення національного закону відповідали цим вимогам, він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані конвенцією.
		Отже Судом встановлено, що хоча ЗУ «Про вищу освіту» визначено, що хоча окремою підставою для відрахування здобувача вищої освіти є невиконання індивідуального навчального плану, однак порядку відрахування , затвердженого, як того вимагає Закон, центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, немає.
		Відтак судом встановлено, що використовуючи принцип автономії ЗВО, відповідачем було прийнято власні правила оцінювання здобувачі вищої освіти в ТНТУ та Положення про семестровий контроль.
		Вщезазначено, що в ТНТУ ім.. І.Пулюя діє з 09.09.2003 року внутрішнє Положення про семестровий контроль студентів, а також з 29.06.2016 року Положення про оцінювання здобувачів вищої освіти.
		Згідно згадуваного Положення про оцінювання: студентам, які отримали не більшедвох незадовільних підсумкових оцінок з дисциплін за семестр (від 35 до 59 балів (оцінка FX) дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру (п.1 Ліквідація академічної заборгованості); студент має право перескладати кожен з предметів два рази: перший раз на кафедрі двом викладачам (відомість А), другий  перед комісією з ліквідації академічної заборгованості, яку створює декан факультету під особистим головуванням (відомість ОСОБА_3 ) (п.2 Ліквідація академічної заборгованості); здобувач вищої освіти, який несклав більшедвох дисциплін (екзаменів чи заліків) за відомістю К під час ліквідації академічної заборгованості, відраховується з університету (п.4 Ліквідація академічної заборгованості); студентам, які не виконали індивідуальний навчальний план семестру (навчального року) з однієї або двох і отримали з предмета оцінку F незадовільно, дозволяється повторне вивчення дисципліни протягом наступного року (п.5 Ліквідація академічної заборгованості).
		Зміст означених пунктів Положення про оцінювання, кореспондується з змістом п.1.12 та 1.13 Положення про семестровий контроль студентів, якими визначено, що студенти, які одержали під час екзаменаційної сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з ЗВО; студентам, які одержали під час екзаменаційної сесії не більше двох нездольних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: перший раз викладачу, другий  комісії, яка створюється деканом факультету, що оформлюється розпорядженням декана факультету (голова комісії  декан, або особа, яка його замінює).
		Поряд з тим Суд відзначає відмінність окремих пунктів положення ТНТУ про оцінювання, що істотно впливає на якість сприйняття пересічним студентом дійсного змісту правил, а саме: 
		п. 1 Ліквідація академічної заборгованості передбачене право студента який отримав не більшедвох незадовільних підсумкових оцінок з дисциплін за семестр (від 35 до 59 балів (оцінка FX) ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Студент має право перескладати кожен з предметів два рази: перший раз на кафедрі двом викладачам (відомість А), другий  перед комісією з ліквідації академічної заборгованості, яку створює декан факультету під особистим головуванням (відомість ОСОБА_3 ) (п.2 Ліквідація академічної заборгованості).
		Поряд з тим здобувач вищої освіти, який несклав більшедвох дисциплін (екзаменів чи заліків) за відомістю К під час ліквідації академічної заборгованості, відраховується з університету (п.4 Ліквідація академічної заборгованості).
		Тобто одним пунктом положення надано студенту ЗВО дозвіл на ліквідацію академзаборгованості в разі отримання не більше ніж двох незадовільних оцінок, в той же час іншим пунктом положення передбачене право ЗВО відрахувати студента, котрий за відомістю К не склав більше двох дисциплін, що за визначенням припускає наявність в студента, включеного до відомості К академзаборгованості з двох і більше предметів.
		У ситуації з позивачем взагалі незрозумілими є правила застосування внутрішніх положень ТНТУ, оскільки згідно наданих стороною відповідача копій відомостей обліку успішності за травень 2018 року, ОСОБА_2 отримав незадовільні оцінки з 6 дисциплін: 3 екзаменів, 1 заліку та 2 курсових робіт
		При цьому лише з двох з цих дисциплін він отримав оцінку FX  за екзамен з Зварювання спец сталей і сплавів 42 бали, та за екзамен з Наплавлення і напилення 39 балів, а тому формально позивач підпадає під критерії здобувачів вищої освіти котрі за правилами Положення про оцінювання, ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру; має право перескладати кожен з предметів два рази: перший раз на кафедрі двом викладачам (відомість А), другий  перед комісією з ліквідації академічної заборгованості, яку створює декан факультету під особистим головуванням (відомість К)
		Разом з тим Суду незрозуміло до початку якого наступного семестру позивач мав би реалізовувати надане йому Положенням про оцінювання право на ліквідацію заборгованості, адже виникнення заборгованості він допустив на останній сесії навчання в ЗВО, тобто за визначенням жодного іншого семестру він не мав би навчатися.
		Більш того за один екзамен, залік та дві курсові роботи позивач отримав оцінки F  22 бали за виробництво званих конструкцій, 31 бал за ефективність інженерних рішень, 20 балів курсова виробництво зварних конструкцій та 30 балів курсова направлення та напилення.
		В такому випадку за правилами п.5 Положення про оцінювання, якби таких оцінок було б не більше двох, позивач вправі був претендувати на повторне вивчення дисциплін впродовж наступного семестру. Поряд з тим Положення про оцінювання, а конкретніше п.5, за аналогією з п. 4, жодним чином не регламентує дій ЗВО на відрахування студента, котрий не склав більше двох дисциплін з оцінкою F.
		Системний аналіз наданих сторонами означених доказів дозволяє Суду додатково стверджувати про відсутність якісних і передбачених в застосуванні правил відрахування здобувачів вищої освіти за невиконання індивідуального навчального плану.
		 
		Відповідно до Болонської Конвенції, до якої Україна доєдналася у 2005 році, університети, роль яких у світі вважають визначальною у суспільному поступі, мають своїм завданням в контексті формування єдиного європейського простору ствердження і поширення гуманістичних цінностей, якими вважаються європейські й водночас загальнолюдські цінності: людина, її життя, гідність, честь, свобода, справедливість, рівність, істина, демократія, свобода слова і думки, спільне благо тощо. Університет має виховувати і стверджувати повагу до гармонії людини і світу, природи, людського буття, та життя загалом. Університети повинні сприяти взаєморозумінню між суб`єктами освітнього процесу, зміцнювати між ними атмосферу довіри. Конвенція зобов`язує університети продовжувати освітню традицію бути хранителями європейського гуманізму.
		Одним із фундаментальних принципів-вимог сучасної університетської освіти, наголошує Конвенція, є забезпечення студентові доступу до можливості отримання освіти і практичної підготовки. Свобода дослідницької діяльності суб`єктів освітнього процесу  фундаментальний принцип діяльності вузу. Керівні органи й університет мають гарантувати в межах своєї компетенції цю базову вимогу.
		Університети-учасники Конвенції несуть відповідальність за дотримання і реалізацію базових принципів діяльності. 
		Звісно, для цього університети мають мати академічну свободу, університетську автономію. Автономія ЗВО служить громадянському інтересові, встановленню істини стосовно викликів, що постають перед державою та суспільством. Здійснюється вона на засадах прозорості та публічності, є відкритою для критики ( ст. 3, ч.5 Закону України « Про вищу освіту»). Університет сам вибирає і реалізовує форми та методи навчально-освітньої діяльності і це саме той шлях, який дає можливість університетам бути демократичними і гуманістичними центрами сучасного життя. 
		Посилення європейського виміру в українській університетській освіті нині є вимогою часу і воно означає перетворення наших університетів з бюрократично-репресивних установ, що видають дипломи, у демократично-гуманістичні центри ствердження і поширення європейських цінностей і знань. Репресивного мислення, на жаль, в нинішній Україні ще дуже багато, воно дуже живуче, бо існує низка умов, які цьому сприяють, його проявів немало і в університетській освіті, хоча б, здавалося, де, як не тут, де зібрано освічену еліту нації, його мали б позбутися найшвидше. 
		«Вузівський» булінг  один із його проявів. Технічний ЗВО в силу своєї специфіки, в цьому сенсі є показовим. Технократичне мислення, в якому немає місця гуманістичним цінностям, здатне при певних умовах домінувати в освітньому процесі і зумовлювати негативні наслідки для студентів та викладачів.
		Ось і в даному випадку саме це технократично-репресивне мислення деканату та студентів, в якийсь проміжок часу в 2017 році стало джерелом конфлікту між сторонами справи, в існуванні якого Суд не має жодного сумніву, і котрий, на переконання Суду, призвів до відрахування позивача з ЗВО.
		Суд уже згадував, що до заяви по суті (відзиву на позов) відповідач ТНТУ приєднав декілька заяв студентів на імя керівництва ЗВО, а саме: 
		20.06.2017 року студентами груп МЗ-31, МЗс-31 та МЗс-32 на ім`я декана ФМТ складено та подано доповідну записку змістом якої повідомлено про неприпустиму поведінку студента ОСОБА_2 , котрий до викладачів ставиться зверхньо, вимагає до себе особливого ставлення, допускає суперечки та конфлікти з викладачами. На перервах вихваляється, що йому не потрібно нічого робити, він здійснюватиме тиск, і вони все зроблять за нього; його вислови про викладачів та членів їхніх родин носять образливий характер. Студенство зазначає, що негативно ставиться до поведінки ОСОБА_2 , і просить оцінити можливість його подальшого навчання в університеті.
		Аналогічно студентами груп МЗ-31, МЗс-31 та МЗс-32 на ім`я першого проректора 18.05.2018 року подано доповідну записку змістом якої доводять до відома проректора, що студент ОСОБА_2 в період весняного навчального семестру 2017-2018 року регулярно пропускав заняття, як лекційні так і практичні з дисциплін, модульні контролі вчасно не відвідував, приходив наприкінці заняття та своєю поведінкою практично зривав його; акцентували на тому, що позивач під час занять без дозволу викладача піднімався та залишав заняття, регулярно висловлював особливі вимоги до організації навчального процесу, методики викладання дисциплін та компетенції викладачів. На консультаціях від викладачів ОСОБА_2 . вимагав від викладачів особливого до себе ставлення, був незадоволений рівнем наданих йому консультацій. Вчергове студенти просять розглянути поведінку позивача і врахувати в подальшому.
		30.05.2018 року позивач звертався до відповідача з письмовою заявою змістом якої просив прийняти курсові роботи з дисциплін «Наплавлення та напилення» та «Виробництво зварних конструкцій». Зазначав, що йому не надано було можливості скористатися поліграфічним обладнанням університету, необхідним для виготовлення паперової форми курсової роботи з його понесенням витрат на якісний папір для друку. Скористатися платними послугами державного закладу освіти він не має змоги, а тому здає курсові роботи в доступній формі для зберігання під описом впродовж одного року  на носії у вигляді оптичного диску. Також надав копії перших сторінок курсових.
		У відповідь ТНТУ направив позивачу лист, яким повідомив про встановлені ЗВО правила виготовлення (машинописним, рукописним або з використанням друкуючих та графічних пристроїв виводу ЕОМ) і подачі курсових робіт керівнику курсової і формальну неможливість прийняття пропозиції позивача.
		(!) Наскільки Суду зрозуміло, замість того, щоб посприяти студенту, який побачив власні недоліки навчального процесу (не розуміє, як і Суд, в принципі, чому, щоб вийти з аудиторії ЗВО потрібно запитувати якогось дозволу (?) у лектора), у забезпеченні справедливих вимог, підтримати студента в його непростій ситуації, допомогти йому завершити навчання, сприяти взаєморозумінню в університетській атмосфері, знайти відповідні форми та методи роботи для недопущення конфлікту чи мінімізації його наслідків, деканат та студенти зайняли агресивно-наступальну, репресивну позицію, внаслідок чого в минулому успішний студент позбувся можливості отримати диплом. Чи могло керівництво деканату не допустити конфлікту або зменшити його негативні наслідки? Швидше всього, це було їм під силу, проте вони зайняли іншу позицію. Для репресивного мислення  людина не є цінністю. 
		Пасивно поставившись до ситуації, пославшись на внутрішній нормативний акт, котрий не складений «згідно з Законом», «букву» цього акту, університет позбувся «інакшого» студента, хоча в минулому успішного. «Нема людини - нема проблеми» - це той самий випадок. «Буква» виявилася важливішою за молоду людину, яка потрапила в складну ситуацію і намагалася самотужки її подолати.
		На переконання Суду взагалі незрозуміло яким чином в ситуації «вузівського булінгу», позивач взагалі міг сприймати навчальний процес та успішно складати іспити і заліки.
		Проте, більшість, яка виступає проти одного, не завжди права  це вже неодноразово доводило життя. Навряд, чи зазначена репресивна позиція керівництва університету відповідає базовим принципам сучасної університетської освіти, чи посилює її європейський вимір. Вочевидь керівництво даного університету недостатньо уваги приділило духовно-гуманістичному напряму роботи, а він далеко не другорядний. 
		 
		Окремо Суд наголошує на непропорційності застосовуваного ЗВО заходу, відрахування позивача з останнього курсу його навчання.
		Відповідач підійшов формально до вирішення питання щодо відрахування студента з Університету за двадцять днів до завершення його навчання, за відсутності чітких правил позбавивши людину права на освіту, не забезпечив справедливий баланс між інтересами навчального закладу та необхідністю захисту прав студента, який позитивно характеризувався, навчався на «відмінно» (згідно наявної у справі академічної довідки №084/01/18 переважаюча більшість оцінок за шкалою ЗВО 90 балів) впродовж трьох з половиною років навчання, був активним в громадському житті та батьки якого отримували від ЗВО подяки за виховання та відмінне навчання сина .
		Відповідно до частини першоїстатті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (статті 21 Конституції України).
		Як зазначено урішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року№ 15-рп/2004верховенство права - цепанування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм,а включає й іншісоціальні регулятори,зокреманормиморалі,традиції,звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю,що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення вКонституції України.
		Відрахування ОСОБА_2 з числа студентів за наведених вище в рішенні обставин обставин не було пропорційним та не відповідало принципу верховенства права.
		У схожих правовідносинах Верховний Суд дійшов подібного правового висновку в справі № 607/4316/167-ц в постанові від 25.03.2019 року.
		Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним (що узгоджується з ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Керуючись ст.ст.4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, Суд - 
		ВИРІШИВ: 
		Позов задовольнити.
		Визнати незаконним і скасувати наказ №4/9-201 від 06.06.2018 року ректора Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя «Про відрахування студента факультету інженерії машин, споруд та технологій».
		Поновити ОСОБА_2 студентом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя факультету інженерії машин, споруд та технологій, 4 курс, денна форма навчання, 6.050504  зварювання, освітньо  кваліфікаційний рівень бакалавр, фінансування навчання за кошти державного бюджету.
		Стягнути з Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя на користь ОСОБА_2 704, 80 гривень сплаченого до суду судового збору.
		Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту рішення , якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України , до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Позивач  ОСОБА_2 АДРЕСА_1 
		Відповідач АДРЕСА_2 технічний університет імені Івана Пулюя вул. Руська АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 
		Головуючий суддяВ. М. Братасюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...