Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 149/2737/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.10.2019
Номер судового провадження: 14-332цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 149/2737/15-ц
		Провадження № 14-332цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Сальницька сільська рада Хмільницького району Вінницької області (далі - Сальницька сільрада), Сектор з питань державної реєстрації Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Сектор держреєстрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька обласна машино-тракторна станція» (далі - ТОВ «Вінницька ОМТС»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Спілка співвласників майнових паїв реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Сальницьке» (далі - ССМПР КСП «Сальницьке»), Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (далі - ПАТ «Імексбанк»), Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Вінницької філії «Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» (далі - ДПАТ «НАК «Украгролізинг» в особі Вінницької філії),
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ПАТ «Імексбанк» 
		 
		на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року у складі колегії суддів Голоти Л. О., Оніщука В. В., Стадника І. М.
		 
		у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до Сальницької сільради, Сектора держреєстрації, ТОВ «Вінницька ОМТС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ССМПР КСП «Сальницьке», ПАТ «Імексбанк», ДПАТ «НАК «Украгролізинг» в особі Вінницької філії, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Сальницької сільради від 18 грудня 2006 року № 66 про визнання права власності на будівлі та споруди в АДРЕСА_2 за ТОВ «Вінницька ОМТС»; скасувати свідоцтво про право власності на будівлі та споруди від 28 грудня 2006 року № 289, видане виконавчим комітетом Сальницької сільради, та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 11 жовтня 2014 року. 
		 
		Позовну заяву мотивовано тим, що позивач є власником майнового паю реорганізованого КСП «Сальницьке». 
		 
		Також  ОСОБА_1 вказував, що йому стало відомо, що право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 частина з якого у грошовому вираженні без виділення в натурі належить позивачу, без його згоди зареєстровано за TOB «Вінницька ОМТС» на підставі свідоцтва про право власності № 289 від 28 грудня 2006 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Сальницької сільради від 18 грудня 2006 року № 66.
		 
		Посилаючись на те, що вказане рішення є таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а також порушує його право власності на вказане нерухоме майно, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Справа судами розглядалася неодноразово.
		 
		Останньою ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року задоволено заяву представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
		 
		Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки у провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа про банкрутство ТОВ «Вінницька ОМТС», і зазначена юридична особа є відповідачем у справі про майновий спір, то є підстави для передачі зазначеної справи до Господарського суду Вінницької області.
		 
		Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції не врахував пункт 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та помилково передав справу до Господарського суду Вінницької області відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 цього Кодексу. Суд першої інстанції залишив поза увагою й те, що позов пред`явлено не тільки до ТОВ «Вінницька ОМТС», а й до інших відповідачів, зокрема до Сальницької сільради та Сектора держреєстрації. 
		 
		Крім того, оскільки ТОВ «Вінницька ОМТС» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на підставі постанови Господарського суду Вінницької області від 26 квітня 2011 року, то положення підпункту 1 пункту 1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-XII; у редакції станом на 19 січня 2013 року), приписи частини четвертої статті 10 цього Закону та пункту 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин та впливати на визначення юрисдикції справи.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Імексбанк» на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року, яку банк просив скасувати і передати справу на розгляд до Господарського суду Вінницької області.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що юрисдикційність справ повинна визначатися виходячи з того, як процесуальний закон визначає підсудність справи на час пред`явлення позову. Процесуальний статус інших учасників справи у майнових спорах за участю боржника-банкрута не скасовує правил виключної підсудності. Оскільки оспорюване право власності безпосередньо пов`язано з правом продажу майна банкрута та задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів отриманих від його продажу, спір не підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 15 травня 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя. 
		 
		Як доступ до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
		 
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. 
		 
		За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		 
		Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		Аналогічна норма міститься й у статті 19 чинного ЦПК України.
		 
		Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		 
		Пунктом 7 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
		 
		Відповідно до частини дев`ятої статті 16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
		 
		Аналогічна норма міститься й у пункті 7 частини першої статті 20 чинного ГПК України та частині четвертій статті 10 Закону № 2343-XII.
		 
		Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору у порядку певного судочинства.
		 
		Під час вирішення питання щодо можливості розгляду справи в порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданням цивільного судочинства, передбаченим у статті 2 ЦПК України, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		При цьому суди повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності провадження, а отже і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами у різних юрисдикціях.
		 
		Установлено, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19 квітня 2011 року порушено провадження у справі № 5/33/2011/5003 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області про банкрутство ТОВ «Вінницька ОМТС», а 26 квітня 2011 року господарським судом прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру,тобто до звернення ОСОБА_1 із цим позовом до суду.
		 
		Відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-XII доповнено пунктом 1-1, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
		 
		У зв`язку з набранням чинності 19 січня 2013 року (за винятком окремих положень) Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Закон № 2343-XII викладено в новій редакції. 
		 
		Згідно з пунктом 7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-XII статтю 12 ГПК України у редакції до 15 грудня 2017 року доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким кодексивикладено в нових редакціях.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
		 
		Таким чином, вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи у спорах фізичної особи з майновими вимогами до боржника, суди повинні враховувати положення пункту 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-XII, вимоги статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.
		 
		Справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19 січня 2013 року, не впливають на визначення юрисдикції цих спорів і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
		 
		Аналогічний правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 456/20/16-ц (провадження № 14-7 цс 18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 541/459/17 (провадження № 14-370цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 740/5146/17 (провадження № 14-588цс18), а також від 15 травня 2019 року у справі № 587/1428/18 (провадження № 14-628цс18) і підстав для відступу від нього не вбачається.
		 
		Оскільки ОСОБА_1 пред`явив позов до ТОВ «Вінницька ОМТС», стосовно якого порушено справу про банкрутство до 19 січня 2013 року, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
		 
		З огляду на викладене апеляційний суд обґрунтовано вказав, що цей спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Справа має розглядатися у порядку цивільного судочинства.
		 
		Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд апеляційної інстанцій прийняв постанову з додержанням норм процесуального права та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а тому відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		 
		Оскільки за результатами розгляду касаційної скарги Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу залишає без задоволення, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 258, 259, 400, 402, 406, 410, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                   О. М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                        Л. М. Лобойко
		Т. О. Анцупова                                       Н. П. Лященко
		Ю. Л. Власов                                           В. В. Пророк
		М. І. Гриців                                              Л. І. Рогач
		В. І. Данішевська                                  О. С. Ткачук
		Ж. М. Єленіна                                        В. Ю. Уркевич
		В. С. Князєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...