Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/2281/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2019. Зареєстровано: 13.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2019.
Дата набрання законної сили: 10.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/8293/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		10 жовтня 2019 року 
		Київ
		справа №824/2281/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/8293/18
		                                                                 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєва В.І. Пасічник С.С. розглянувши у попередньому судовому засіданні   касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_2на постановуЧернівецького окружного адміністративного суду від 05.10.2015 (суддя - Левицького В.К.) на ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 (колегія у складі суддів: Драчук Т. О., Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.)у справі                 № 824/2281/15-аза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2доКіцманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій областіпроскасування податкового повідомлення-рішення, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		          Фізична особа-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Кіцманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач, Кіцманська ОДПІ), у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2015 року № 0006231700, яким йому було збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати на 73726,65 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, визначаючи йому спірним податковим повідомленням-рішенням  суму грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку водного фонду, якою він користується не врахував, що вона визначалась із понижуючим коефіцієнтом в розмірі 0,2. 
		          Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.10.2015, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 у задоволені позову відмовлено, у зв`язку із тим, що розмір суми грошового зобов`язання з орендної плати не може бути меншим за розмір визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України).  
		          Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в більшій частині доводів якого повторює доводи, які викладені у позовній заяві, що не підлягають додатковому зазначенню.          
		У письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще  до Вищого адміністративного суду України поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень судів попередніх інстанції - без змін.
		          Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		          Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2005 між Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області та позивачем укладено договір оренди землі, на умовах якого позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для риборозведення загальною площею 15,5080 га, яка розташована на території Малятинської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становила 14728,28 грн.. Орендна дорівнює 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1472,82 грн. в рік з щорічною індексацією відповідно до чинного законодавства.
		У зв`язку із введенням в дію з 01.01.2014 нової нормативно-грошової оцінки земель с. Малятинці, 12.05.2014 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та Малятинською сільською радою укладено договір оренди в новій редакції. Згідно умов даного договору оренди позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб загальною площею 12,5596 га, яка знаходиться в с. Малятинці Кіцманського району Чернівецької області. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 3358975,00 грн. Орендна плата дорівнювала  3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 100769,25 грн. в рік з щорічною індексацією відповідно до чинного законодавства
		05.05.2014 позивач подав до ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014. Річна сума самостійно обчислена позивачем по декларації за 2014 склала 91866,50 грн., з розбивкою річної суми рівними частками за січень - листопад по 7655,54 грн. за місяць та 7655,56 грн. за грудень
		При цьому, 10.11.2014 та 29.01.2015  Малятинська сільська рада прийняла два рішення №349-33/14 і №385-35/15 «Про застосування понижуючого коефіцієнту для орендарів земельних ділянок водного фонду», якими вирішено, зокрема не застосовувати до орендованих позивачем земельних ділянок водного фонду (в межах села) при нарахуванні орендної плати локальні коефіцієнти та застосовувати для всіх орендарів земель водного фонду (в межах села) при нарахуванні орендної плати за землю на 2014-2015 роки додатковий понижуючий коефіцієнт - 0,2.
		На підставі чого, 19.02.2015 позивач подав до ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015, в якій самостійно нарахував орендної плати за 2015 у сумі 21329,05 грн., з розбивкою річної суми рівними частками за січень - листопад по 1777,42 грн. за місяць та 1777,43 грн. за грудень.
		Також, 18.07.2015 позивач подав до ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 р., в якій самостійно нарахував орендну плату на суму 21333,74 грн., з розбивкою річної суми рівними частками за січень - листопад по   1777,81 грн. за місяць, а за грудень - 1777,83 грн.
		В даному випадку, судовим розглядом установлено, що, орендна плата за січень - грудень 2015 року визначена позивачем на підставі договору оренди від 12.05.2015 з урахування понижуючого коефіцієнту - 0,2, встановленого рішення Малятинської сільської ради від 29.01.2015.
		20.07.2015 позивач подав до Кіцманської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014, якою самостійно нарахував орендну плату на суму 58972,81 грн. Зокрема, за грудень 2014 року орендна плата позивачем визначена на підставі договору оренди від 12.05.2015 з урахування понижуючого коефіцієнту - 0,2, встановленого рішення Малятинської сільської ради від 10.11.2014 та склала 1679,48 грн.
		          На підставі вказаного, старшим державним ревізором-інспектором відділу доходів та зборів з фізичних осіб Кіцманської об`єднаної податкової інспекції Головного Управління ДФС в Чернівецькій області Савчуком Р.І. проведено камеральну перевірку уточнюючих податкових декларацій по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності №1500008482 від 18.07.2015 та №1500008498 від 20.07.2015 за 2014 рік та 2015 рік поданих ОСОБА_2 , за результатами якої 31.07.2015 складено акт №000720848181700/ НОМЕР_1 .
		Проведеною перевіркою встановлено, що у податкових деклараціях (розрахунках) заниження податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб, чим порушено пункт 288.1 статті 288 та підпункту 288.51 пункту 288.5 статті 288 розділу XIII Податкового кодексу України. Зокрема в акті зафіксовано, що позивачем подано до Кіцманської об`єднаної податкової інспекції Головного Управління ДФС в Чернівецькій області уточнюючі декларації з плати за землю з заниженням суми орендної плати на 2014 роки -2015 роки  на 111244,70 грн.
		В акті зафіксовано, що річна сума орендної плати у 2014 р., згідно договору оренди № 12928313 від 08.05.2014, укладеного Малятинською сільською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 становить 100769,00 грн. на рік, у 2015 рік - 125860,48 грн. на рік (100769 грн. х 1,249). Відповідно до умов вищевказаного договору розмір орендної плати на 2014 рік повинен становити 65690,77 грн. на рік, 2015 рік - 125860,48 грн. на рік. ОСОБА_2 , подаючи до Кіцманської об`єднаної податкової інспекції Головного Управління ДФС в Чернівецькій області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2014 р. №1500008498 від 20.07.2015  нараховує орендної плати на суму 58972,81 грн. на рік, чим занижує суму орендної плати на 2014 рік в сумі 6717, грн. на рік, а подаючи уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2015 рік нараховує орендної плати на 2015 рік 21333,74 грн. на рік, чим занижує податкове зобов`язання з орендної плати за землю у 2015 рік на суму 104526,74 грн. на рік.
		Також в акті зазначено, що інформації, відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, про внесення змін до вищевказаного договору оренди станом на 30.07.2015  від Малятинської сільської ради не надходило.
		Посилаючись на положення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, ревізором в акті перевірки зроблено висновок, що станом на 30.07.2015 р. сума заниження (недоплати) узгодженого податкового зобов`язання по орендній платі за землю позивачем складає 58981,32 грн. (6717,96 грн. + (8710,56 грн. х 6)).
		На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.08.2015 № 0006231700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 73726,65 грн., в тому числі за основним платежем 58981,32 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 14745,33 грн.
		Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач, звернуся до суду, який визнав його законним, з чим погоджується Верховний Суд з огляду на наступне. 
		Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №161-XIV) убачається, що користування землею в Україні є платним.
		З 01.01.2011 набрав чинності ПК України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
		Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.
		Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.
		Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).
		Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
		          Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
		Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Проаналізувавши наведені норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
		При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.
		          Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм матеріального права у спорах цієї категорії, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 (справа № 21-274а14), 07.04.2015 (справа №21-117а15), 14.04.2015 (справа № 21-165а15), 24.04.2015 (справа № 21-131а15).
		          Такої ж позиції дотримується Верховний Суд, розглядаючи подібні правовідносини (постанова від 21.08.2018, справа №814/1622/16, провадження №К/9901/36012/18).
		          Позивач в касаційній скарзі доводить суду про встановлення пільг щодо орендної плати, а тому всі нарахування здійснено незаконно. Разом з тим, рішеннями Малятинецької сільської ради не встановлювались пільги, а скореговано в сторону зменшення розмір орендної плати, що суперечить вимогам податкового законодавства щодо законодавчо встановленого розміру орендної плати. З урахуванням чого, є необгрунтованими доводи позивача про те, що він визначав розмір орендної плати за 2014-2015 роки за користування землі, виходячи із понижуючого (пільгового) коефіцієнту, визначеного органом місцевого самоврядування. Окрім того, нормативно-правові акти зазвичай не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ст.58 Конституції України). Рішення Малятинецької сільської ради № 349-33/14 прийнято 10.11.2014, а відтак його застосування з 01.01.2014 є незаконним.
		          Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією  суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.
		          Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин. 
		          Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		          Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.10.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 - без змін.
		2.  Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.П. Юрченко
		І.А. Васильєва 
		С.С. Пасічник
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...