Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/1557/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу; нерухомого майна; у т. ч. об’єктів приватизації.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2019. Зареєстровано: 15.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 02.10.2019
Результат оскарження 23.12.2019 Верховний Суд: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" жовтня 2019 р.                                                              Справа №926/1557/18
		 
		м. Львів
		Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
		Головуючий суддя:                                                                       Бойко С.М.,
		суддів:                                                                                          Матущака О.І.,
		                                                                                          Якімець Г.Г.,
		секретар судового засідання Федорів Н.В.
		явка учасників справи:          
		від позивача: Сопко С.П. 
		від відповідача: Кирилюк Т.А.
		 
		розглянув апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях за № 10-08-02115 від 18.06.2019
		на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2019, суддя Гурина М.О., м. Чернівці, повний текст рішення складено - 04.06.2019
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано-Франківськ 
		до відповідача ОСОБА_1, США, Ванкувер (USA, Vancouver)
		про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та повернення об`єкта приватизації у державну власність
		 
		та за зустрічним позовом ОСОБА_1, США , Ванкувер (USA, Vancouver)
		до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано-Франківськ
		про внесення змін до Договору купівлі-продажу № КП-378-НБ об`єкта незавершеного будівництва
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Короткий зміст позовних вимог.
		У вересні 2018 року Регіональне відділення фонду державного майна України по Чернівецькій області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях) звернулося в Господарський суд Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та повернення об`єкта приватизації у державну власність.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами договору із змінами від 26.02.2009 та від 25.06.2012 відповідач зобов`язався завершити будівництво об`єкта та ввести його в експлуатацію в термін до 01.06.2018. Проте, відповідач дану умову договору не виконав.
		31.05.2018 відповідач звернувся до позивача з пропозицією внести зміни до договору та продовження строку для здачі в експлуатацію об`єкта приватизації. 
		Новодністровська міська рада відмовила ОСОБА_1 у продовженні до 31.12.2018 завершення будівництва. 
		Позивач прийняв рішення,яким відмовив у  внесенні відповідних змін до договору, мотивуючи своє рішення актом перевірки №7 від 13.07.2018, яким, на його думку, встановлено невиконання умов договору відповідачем.
		Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 526, 612, 638 ЦК України, ст.193 ГК України, п.п. 5.3, 12.2 договору купівлі-продажу, ст.ст. 7, 26, 27, 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядок повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання та визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів.
		 
		У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з зустрічним позовом до Регіонального відділення фонду державного майна України по Чернівецькій області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях) про внесення змін до Договору купівлі-продажу № КП-378-НБ об`єкта незавершеного будівництва.
		Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що у не виконанні умов спірного договору щодо добудови придбаного об`єкта відсутня вина відповідача, що є необхідною умовою для настання правових наслідків у вигляді розірвання договору згідно з ст. 614 ЦК України, оскільки процес відведення земельної ділянки для будівництва, розроблення проекту та одержання дозволів не залежить від дій відповідача, а з огляду на наведені обставини у відповідача є підстави вимагати внесення відповідних змін до договору на підставі ст. 651 ЦК України, ст. ст. 187, 188 ГК України.
		Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 3, 8, 15, 651, 652 ЦК України, ст.188 ГК України та Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2019 в задоволені первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Вирішено внести зміни до Договору купівлі-продажу №КП-378-НБ об`єкта незавершеного будівництва державної власності - адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 01.02.2006 між громадянином США ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області, шляхом викладення пункту 5.3 розділу 5 Договору в наступній редакції: "5.3. Завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію в термін до 31.12.2019". Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1921,00 грн.
		Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову мотивовано тим, що вимога п. 5.3. договору щодо завершення будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію можлива лише після укладення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться під об`єктом незавершеного будівництва. Такий висновок ґрунтується на пункті 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011 № 466.  До завершення належного оформлення права користування земельною ділянкою позивач за зустрічним позовом не з своєї вини був позбавлений можливості здійснити будівельно-монтажні роботи на виконання умов договору, що потребувало отримання відповідної декларації . 
		Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача санкції за порушення зобов`язання у вигляді розірвання договору в силу ст. 614 ЦК України.
		Щодо задоволення зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом підтверджено відсутність його вини у невиконанні визначеного договором строку завершення будівництва. 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задоволити первісний позом та відмовити в задоволенні зустрічного позову, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		Позивач вважає помилковим твердження місцевого господарського суду стосовно відсутності вини відповідача щодо неможливості виконання умов договру, оскільки відповідач за первісним позовом своєчасно не вжив заходів з метою отримання дозволу органу місцевого самоврядування щодо продовження строку завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію. При цьому, відповідачем не було надано повного переліку документів, необхідних для внесення змін в договір купівлі продажу, а тому РВ ФДМУ по Чернівецькій області залишило зазначене звернення покупця без розгляду.
		Апелянт вказує також на те, що будь яких звернень з боку покупця щодо необхідності сприяння у вирішенні питань із оформлення документів на право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт приватизації, до органу приватизації не надходило.
		Крім того, апелянт зазначає про те, що факт невиконання ОСОБА_1 п.5.3 договору купівлі-продажу, встановлений перевіркою від 13.07.2018, за наслідками якої працівниками РВ ФДМУ по Чернівецькій області складено відповідний акт.
		 
		Узагальнені доводи та заперечення відповідача.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач погодився з висновками місцевого господарського суду та навів мотиви, аналогічні викладеним в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.
		 
		В судове засідання з`явились представник позивача (апелянта) та відповідача.
		У судовому засіданні представник апелянта (позивача) підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити, а в задоволенні зустрічного відмовити.
		Представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		 
		Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи і заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що 01.02.2006 між громадянином США ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях) укладено договір купівлі-продажу №КП-378-НБ об`єкта незавершеного будівництва державної власності - адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район , м. Новодністровськ.
		Пунктом 1.2 договору визначено, що право власності на об`єкт незавершеного будівництва виникає в покупця з моменту підписання акта приймання - передачі.
		Відповідно до п. 1.5 договору об`єкт продано за 236 000,00 грн. з урахуванням 39333,33 грн. податку на додану вартість.
		Після оплати за придбаний об`єкт приватизації, відповідно до п. 3.2 договору підписаний акт приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва від 27.02.2006.
		Згідно п.5.3 договору, з урахуванням рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2017 по справі №926/1779/15, передбачений обов`язок покупця ОСОБА_1 завершити будівництво об`єкта та ввести його в експлуатацію в термін до 01.06.2018.
		Відповідно до п.5.6 даного договору, на вимогу Продавця Покупець зобов`язаний протягом добудови до моменту введення об`єкта незавершеного будівництва в експлуатацію та підписання акта підсумкової перевірки виконання умов цього договору надавати продавцю для ознайомлення необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору.
		Згідно п.12.2 договору у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду, а об`єкт незавершеного будівництва повернутий у державну власність.
		На виконання своїх обов`язків за договором купівлі-продажу від 01.02.2006, Покупець в період з дня, коли рішення суду про внесення змін до договору набрало законної сили постановою Львівського апеляційного господарського суду з 01.06.2017 по 01.06.2018 (один календарний рік), вчинив наступні дії:
		- 14.06.2017 ОСОБА_1 через представника по довіреності Охрімовського В.Б. звернувся до із заявою до Новодністровської міської ради про передачу йому в оренду земельної ділянки площею 0,5636 га для обслуговування належної йому будівлі адміністративно-побутового корпусу "Швейно-трикотажної фабрики". Вказував, що без цього не може здати будівлю в експлуатацію. Як вбачається із даної заяви, до неї було додано свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
		- 31.08.2017 рішенням тридцять сьомої сесії VII скликання Новодністровської міської ради №210, було вирішено передати в оренду громадянину США ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,5636 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: мікрорайон  Дністер  міста Новодністровська Чернівецької області кадастровий №7310600000:01:022:0015 терміном на один рік;
		- 29.09.2017 за №304 був укладений договір оренди землі та відбулося підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, що вбачається із копій даних документів, наданих відповідачем;
		- 04.10.2017 представник ОСОБА_1 звернувся до виконкому Новодністровської міської ради із заявою про надання йому містобудівних умов та обмежень для виготовлення робочого проекту реконструкції нежитлової будівлі і отримав відповідь від 05.10.2017р.;
		- у жовтні 2017 року Покупець замовив робочий проект на реконструкцію та експертизу проекту;
		- 31.01.2018 представником Покупця було подано заяву в інтересах ОСОБА_1 про приєднання будівлі до електроустановки, яка досліджувалась судом;
		- 26.02.2018 було отримано технічні умови на таке приєднання та підписано відповідний договір, що був досліджений у судовому засіданні;
		- 07.03.2018 Покупець звернувся із заявою про проведення робочої експертизи проекту реконструкції будівлі; 
		- 22.03.2018 отримав технічні умови на підключення водопостачання та водовідведення, погодив документи на реконструкцію в Управлінні ДСНС України у Чернівецькій області;
		- провів внутрішні будівельні та внутрішні оздоблювальні роботи (придбано та встановлено двері, встановлено освітлення та покриття та ін.).
		Вищезазначене позивачем не заперечується. 
		31.05.2018 при подачі ОСОБА_1 заяви до РВ ФДМУ по Чернівецькій області про внесення змін до п.5.3 договору купівлі-продажу долучено звіт про стан виконання договірних зобов`язань.
		Судом з`ясовано, що для завершення будівництва покупцем був виготовлений проект реконструкції адміністративно-побутового корпусу швейно-трикотажної фабрики під складські приміщення без зміни зовнішньої конфігурації об`єкту в АДРЕСА_1. По цій проектно-кошторисній документації і проводились будівельні роботи по реконструкції будівлі під складські приміщення.
		Позивач за первісним позовом не заперечував проти реконструкції проданого ним об`єкта незавершеного будівництва - адміністративно-побутового корпусу під складські приміщення, що підтверджується протоколом №49 від 10 липня 2018 року засідання комісії з прийняття в окремих випадках рішення щодо внесення змін до договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, доданим позивачем до первісного позову, де зазначено про виготовлення проектно-кошторисної документації і про виконання робіт по реконструкції без жодних застережень.
		Після завершення всіх робіт 28 серпня 2018 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області було видано сертифікат серії ЧВ №162182401320, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі (адміністративно-побутового корпусу «Швейно-трикотажна фабрика» під складські приміщення без зміни зовнішньої конфігурації» в АДРЕСА_1 , загальна площа 7378,10, проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Цей сертифікат був виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 10 серпня 2018 року та в серпні 2018 року він зареєстрований в Держархбудінспекції України.
		Таким чином, відповідно до сертифікату серії ЧВ №162182401320 від 28.08.2018 про відповідність завершеного будівництвом об`єкта проектній документації та готовності до експлуатації - 28.08.2018, який також містить посилання на акт готовності об`єкта до експлуатації від 10.08.2018, спірний об`єкт був завершений будівництвом та зданий в експлуатацію 28.08.2019.
		Даний сертифікат виданий Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області та зареєстрований в Держархбудінспрекції України. Крім того, даний сертифікат ДАБІ значиться як підстава виникнення права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вбачається із наданих сторонами витягів.
		За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Покупець виконав свій обов`язок завершити будівництво об`єкта та ввести його в експлуатацію 28.08.2018.
		Відповідно до п.4 Рішення Конституційного Суду України від 01.07.1998 року справа №9-рп "угоди приватизації" (стаття 27 Закону України "Про приватизацію державного майна") є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. Нормами зобов`язального права регулюється питання невиконання або часткового невиконання умов договору купівлі-продажу державного майна.
		Згідно ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації. До виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, відноситься невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.
		Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статті 193 Господарського кодексу України.
		Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Разом з цим, згідно з ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Мета приватизації державою належного їй майна полягала у тому аби залучити платоспроможного інвестора та надати йому можливість, у даному випадку, добудувати об`єкт приватизації для розвитку підприємництва в Україні, створення нових робочих місць тощо. Після оплати інвестором набутого ним у власність об`єкту інвестицій на державі Україна лежить обов`язок забезпечити режим максимального сприяння інвестору, у даному випадку, у добудові об`єкта незавершеного будівництва.
		Пунктом 5.3. договору купівлі-продажу №КП-378-НБ від 01.02.2006 об`єкта незавершеного будівництва державної власності було визначено, що відповідач зобов`язаний був закінчити будівництво об`єкту та ввести його в експлуатацію в термін до 01.06.2018, однак виконання цього обов`язку мало місце лише 28.08.2018.
		Між тим, згідно з вимогами чинного законодавства України виконання п.5.3. Договору є можливим при здійсненні наступних дій: укладення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться під об`єктом нерухомості або отримання земельної ділянки у власність; розробка проекту на будівництво та здійснення його технічної експертизи; будівництво об`єкта; завершення внутрішніх опоряджувальних та оздоблюваньних робіт; підключення всіх мереж; введення в об`єкта експлуатацію.
		Як вбачається із листа Новодністровської міської ради №1745 від 05.10.2016 заява представника відповідача про передачу йому земельної ділянки в оренду не була підтримана депутатами по причині направлення РВ ФДМУ по Чернівецькій області листа про розгляд в Господарському суді Чернівецької області справи за позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору, а тому повторно така заява не може бути розглянута до набрання законної сили рішенням суду. 
		У зв`язку із наведеним, ОСОБА_1 зміг виконувати п.5.3 Договору лише з моменту укладення договору оренди земельної ділянки під спірним нерухомим майном, що мало місце 29.09.2017. Наданими відповідачем документами підтверджується здійснення ним поступових систематичних дій по виконанню своїх обов`язків за договором.
		Крім того, покупець вжив усіх залежних від себе заходів для внесення змін до п.5.3 договору відповідно до Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комнального) майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 №1328.
		З огляду на наведені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що вини ОСОБА_1 у невиконанні умов договору щодо закінчення будівництва у строк передбачений п.5.3. Договору - немає, що виключає можливість застосування до відповідача санкції за порушення зобов`язання у вигляді розірвання договору в силу ст. 614 Цивільного кодексу України.
		 
		Щодо заявлених зустрічних позовних вимог.
		Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
		Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
		Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
		У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням законної сили, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Так, в силу ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
		Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
		Зі змісту ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» вбачається, що головною передумовою продовження строку завершення будівництва є саме відповідне обґрунтування неможливості його завершення у строк, визначений первісною редакцією договору купівлі-продажу.
		Процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених державними органами приватизації визначає Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 №605 (порядок).
		Відповідно до п.1.2. Порядку № 605, внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна здійснюється шляхом укладання між державним органом приватизації та власником об`єкта приватизації договору про внесення змін до договору купівлі-продажу.
		Порядок підготовки проекту договору про внесення змін визначений у главі IV Порядку. 
		Відповідачем дотримано зазначений порядок, зокрема, Процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу, зокрема, 31.05.2018 ОСОБА_1 подано до позивача заяву про внесення змін до п.5.3 договору купівлі-продажу, до якої був також долучений звіт про стан виконання договірних зобов`язань.
		Закон пов`язує можливість зміни договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх умов у сукупності, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільним кодексом України. 
		Метою зміни договору у зв`язку з істотною зміною обставин є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни обставин, що не залежать від волі сторін. Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що якщо сторони могли це передбачити, вони не уклали договір або уклали б його на інших умовах.
		Як правильно зазначено місцевим господарським судом, при укладенні договору сторони розраховували на взаємну співпрацю, позивач за зустрічним позовом не розраховував на те, що перед початком виконання будівельних робот він майже 11 років буде оформлювати право землекористування та що йому протидіятимуть місцеві органи самоврядування та сам контрагент, який повинен сприяти реалізації його прав та обов`язків за договором.
		Отже сторони виходили з того, що істотна зміна обставин не настане.
		При цьому, причини, які стали підставою для відстрочення будівельних робіт ОСОБА_1 не міг усунути, оскільки будь-якого впливу на рішення Новодністровської міської ради та компетентних органів у сфері містобудування не має. 
		З огляду на наведене, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що під час дії спірного договору істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися під час його укладення. Розірвання договору суперечить суспільним інтересам, потягне заподіяння збитків державі та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на змінених умовах, отже мають місце умови, які є достатньою підставою для зміни умов договору в розумінні ст. 652 ЦК України, а тому наявні підстави для внесення змін у спірний договір купівлі продажу в частині продовження терміну виконання робіт.
		Разом з тим, апеляційний суд враховує долучені позивачем за зустрічним позовом документи, які підтверджують проведення ОСОБА_1 повного об`єму робіт та здачу в експлуатацію об`єкту, а з огляду на вартість майна станом на час укладання договору купівлі-продажу від 01.02.2006, а також інші обставини, що є свідченням наявності належного обґрунтування необхідності продовження строку завершення будівництва, як станом на час звернення ОСОБА_1 до РВ ФДМУ по Чернівецькій області із відповідною пропозицією, так і станом на час розгляду цієї справи в суді. 
		Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набула чинності для України 11.09.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що право позивача за зустрічним позовом підлягає захисту та має бути захищено із застосуванням ефективного механізму, який полягає у зміні правовідносин, що існують між сторонами, шляхом прийняття судом рішення про зміну таких правовідносин, а саме, про укладення договору про внесення змін, який з огляду на достатню обґрунтованість необхідності його укладення ще на час первісного звернення позивача з відповідною пропозицією до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.
		Розірвання договору потягне значне порушення прав інвестора, в той час, як для позивача за первісним позовом така потреба відпала через те, що об`єкт був зданий в експлуатацію і Продавець досяг мети договору.  
		 
		 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		З огляду на наведене, аргументи, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі. 
		Апелянтом не спростовано наведених висновків суду першої інстанції, які тягли б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення та не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2019 - без змін. 
		Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала предявлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 10 834,50 грн., який сплачений згідно з платіжним дорученням за № 16 від 14.06.2019 (на суму 6 079,00 грн.), квитанцією за № 0.0.1400699006.1 від 05.07.2019 (на суму 0,50 грн.), квитанцією за № 0.0.1400652988.1 від 05.07.2019 (на суму 2881,00 грн.) та квитанцією за № 0.0.1400644585.1 від 05.07.2019 (на суму 1874,00 грн.).
		Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях за № 10-08-02115 від 18.06.2019 - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2019 в справі №926/1557/18 залишити без змін.
		Судовий збір в розмірі 10 834,50 грн. залишити за апелянтом.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
		Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
		 
		Головуючий-суддя:                                                               Бойко С.М.
		 
		Судді:                                                                                       Матущак О.І.
		                                                                                              
		                                                                                                       Якімець Г.Г.
		Повний текст постанови підписано 08.10.2019

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...