Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1810/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2019. Зареєстровано: 15.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 02.12.2019
Результат оскарження 06.12.2019 Центральний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 257/97/17-27/132/19-4/113/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  257/97/17-27/132/19-4/113/19
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		 
		09.10.2019                                                                              Справа №  908/1810/17
		м. Запоріжжя Запорізької області
		Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Федорова О.В., Мірошниченко М.В., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 за виключними обставинами у справі № 908/1810/17
		за позовом Національного антикорупційного бюро України, (03035 м. Київ, вул. Василя Сурикова, буд. 3)
		до відповідача 1 Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», (69035,                      м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11) 
		до відповідача 2 Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», (69035,                    м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
		третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство «Енергоринок», (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27)
		третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (03057 м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19)                                                             
		про визнання недійсною угоди у формі заяви про припинення зобов`язань зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача - не з`явився;     
		від відповідача 1 (заявника) - Маньчин О.О., довіреність № 18-155 від 20.12.2018, (адвокат);     
		від відповідача 1 (заявника) -    Земляний О.Ю., довіреність № 18-148 від 20.12.2018, (адвокат);
		від відповідача 2 - Білич Н.С., довіреність № 51 від 01.01.2019, (адвокат);
		від третьої особи 1- не з`явився;
		від третьої особи 2 - не з`явився;
		 
		Господарським судом Запорізької області розглядається заява Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами.
		Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2019 заяву про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі                            № 908/1810/17 за виключними обставинами передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді                 Федорова О.В., Мірошниченко М.В. 
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.09.2019 заяву про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами прийнято до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді                 Федорова О.В., Мірошниченко М.В., ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.10.2019. 
		Судове засідання з розгляду заяви про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі             № 908/1810/17 за виключними обставинами відкладалося до 09.10.2019, про що винесено відповідну ухвалу суду по справі від 02.10.2019. 
		В судовому засіданні 09.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
		Представник Національного антикорупційного бюро України в судове засідання 09.10.2019 не з`явився. 07.10.2019 на адресу господарського суду Запорізької області від Національного антикорупційного бюро України надійшли Додаткові пояснення                        вих. № 102-230/22577 від 03.10.2019, за текстом яких Національне антикорупційне бюро України просить суд розглядати заяву про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі             № 908/1810/17 за виключними обставинами без участі представника Національного антикорупційного бюро України з урахуванням цих та раніше поданих Бюро пояснень.    
		Присутні в судовому засіданні 09.10.2019 представники відповідача 1 (заявника) проти клопотання Національного антикорупційного бюро України про розгляд заяви про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами без участі представника Бюро заперечили, вважають, що розгляд вказаної заяви без участі Національного антикорупційного бюро України є недоцільним.
		Присутній в судовому засіданні 09.10.2019 представник відповідача 2 клопотання Національного антикорупційного бюро України про розгляд заяви про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами без участі представника Бюро вважає за необхідне вирішити на розсуд суду. 
		Розглянувши клопотання Національного антикорупційного бюро України про розгляд заяви про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами без участі представника Бюро, заслухавши думку інших учасників справи з цього приводу, дослідивши матеріали справи № 908/1810/17, колегія суддів вважає за можливе клопотання Національного антикорупційного бюро України задовольнити, розгляд заяви про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами здійснювати без участі представника Бюро, оскільки правова позиція Національного антикорупційного бюро України по суті заяви про перегляд рішення суду у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами повністю викладена в наявних в матеріалах справи № 908/1810/17 письмових пояснення Бюро по суті цієї заяви, а тому участь представника Бюро для повного, об`єктивного та всебічного вирішення заяви не є обов`язковою. Крім того, колегією суддів враховано, що 09.10.2019 є останнім днем процесуального строку, встановленого ч. 1ст. 325 ГПК України для розгляду заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами. 
		Представники третіх осіб 1 і 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судове засідання 09.10.2019 не з`явилися без повідомлення суду про поважність причин неявки. 
		Колегія суддів вирішила за можливе розгляд заяви про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами здійснювати без участі представників третіх осіб 1 і 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
		Представники заявника АТ «Запорізький завод феросплавів», присутні у судовому засіданні 09.10.2019, підтримали вимоги заяви про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами в повному обсязі. Просять суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 та прийняти нове, яким залишити позов Національного антикорупційного бюро України до ПАТ «Запорізький завод феросплавів» та до ПАТ «Запоріжжяобленерго», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП «Енергоринок» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання недійсною угоди у формі заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 без розгляду. Заяву про перегляд за виключними обставинами рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 АТ «Запорізький завод феросплавів» подано у зв`язку із прийняттям Другим сенатом Конституційного Суду України 05.06.2019 Рішення № 4-р(ІІ)/2019, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII, відповідно до якого Національному антикорупційному бюро України надається право «за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України». Таким чином, заявник вважає, що встановлена Конституційним Судом України в Рішенні № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 неконституційність пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 № 1698-VII, який було застосовано судами при розгляді справи № 908/1810/17, є виключною обставиною та підставою для перегляду рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами.      
		Національне антикорупційне бюро України проти заяви про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами заперечило з підстав, викладених у     Відзиві за вих № 102-230/22889 від 12.07.2019 та Додаткових поясненнях                  вих. № 102-230/22577 від 03.10.2019. Просить суд відмовити у задоволенні заяви АТ «Запорізький завод феросплавів» та залишити рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 без змін. В обґрунтування заперечень Бюро зазначає, що пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про антикорупційне бюро України», встановлену неконституційність якого заявник вважає виключною обставиною для скасування судового рішення від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17, втратив чинність з 05.06.2019, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 про його неконституційність. Разом з тим, позов у справі № 908/1810/17 Національним антикорупційним бюро України подано 04.09.2017 на підставі діючого пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про антикорупційне бюро України», тобто в межах компетенції та у порядку встановленому чинним законодавством. Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1810/17 ухвалено 06.12.2017, тобто також до моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019. Крім того, Національне бюро є юридичною особою публічного права, і як на момент подання позову, так і на момент винесення рішення у дані справі було наділено процесуальною дієздатністю. За таких обставин, Національне бюро вважає, що підстави для застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, на чому наполягає заявник, у суду відсутні. 
		Представник відповідача 2 ПАТ «Запоріжжяобленерго», присутній в судовому засіданні 09.10.2019, проти заяви про перегляд рішення суду за виключними обставинами заперечив з підстав, викладених у письмових Запереченнях вих. № 001-33/13071 від 02.08.2019. В обґрунтування заперечень зазначив, що визнання неконституційним положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» з 05.06.2019 не є виключною обставино, оскільки дана норма закону та рішення Конституційного Суду не мають зворотної дії в часі, а тому на дату звернення до суду з позовом у справі № 908/1810/17 Національне антикорупційне     бюро мало такі повноваження. Просить суд у задоволенні заяви АТ «Запорізький завод феросплавів» про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами відмовити. 
		ДП «Енергоринок» проти заяви про перегляд рішення суду за виключними обставинами у справі № 908/1810/17 заперечив з підстав, наведених в Письмових поясненнях вих. № 01/44-14612 від 10.07.2019 . В обґрунтування заперечень зазначив, що пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про антикорупційне бюро України» втратив чинність з 05.06.2019. Позовне провадження у справі 908/1810/17 за позовною заявою Національного антикорупційного бюро України було порушено 11.09.2017. Таким чином, заява АТ «Запорізький завод феросплавів» про перегляд за виключними обставинами не спростовує правильно встановлених у справі № 908/1810/17 обставин і висновків рішення суду у даній справі та не має жодних підстав для його скасування. Просить суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення суду від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами.
		Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проти заяви про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами заперечила з підстав викладених у письмових Поясненнях вих. № 842/15-19 від 15.07.2019, зазначивши, що пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 по справі № 3-234/2018 (3058/18) встановлено: «Положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 1695-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.». Таким чином, положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про антикорупційне бюро України» визнано неконституційним з 05.06.2019, тобто з моменту прийняття Конституційним Судом України такого рішення. Таким чином, прийняте господарським судом Запорізької області рішення від 06.12.2017, залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2018, задоволено ще до визнання Конституційним Судом України неконституційним положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про антикорупційне бюро України». Просить суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за виключними обставинами та залишити рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі                  № 908/18101/17 в силі.
		Також в матеріалах справи знаходиться клопотання АТ «Запорізький завод феросплавів» від 02.08.2019 вих. № 18-026/0208/1 про зупинення провадження з розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 за виключними обставинами, яке залишається судом без розгляду, оскільки станом на 09.10.2019 Верховним Судом у справі № 910/24263/16 прийнято ухвалу від 27.08.2019, якою відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд за виключними обставинами постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2017 у справі № 910/24263/16.
		Розглянувши подані документи і матеріали у справі № 908/1810/17, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви по суті, суд встановив наступне.
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2018, позов Національного антикорупційного бюро України задоволено, визнано недійсною угоду у формі заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015.
		Предметом розгляду справи № 908/1810/17 була угода у формі заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 між Пат «Запоріжжяобленерго» та ПАТ «Запорізький завод феросплавів», яку укладено з порушенням статей 15, 15-1, частини восьмої ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, що було встановлено та підтверджено судами першої, апеляційної і касаційної інстанції.
		05 червня 2019 року Другий сенат Конституційного Суду України розглянувши справу № 3-234/2018(3058/18) за конституційною скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» прийняв Рішення № 4-р(ІІ)/2019, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII, відповідно до якого Національному антикорупційному бюро України надається право «за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України».
		Як вбачається з пункту 2 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019, положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014                        № 1698-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
		Частиною 3 ст. 320 ГПК України визначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами, зокрема, є:
		1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
		Згідно статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:
		4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
		З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:
		2) з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
		Суд зазначає, що перегляд судового рішення за виключними обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
		Згідно із частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Абзацом 2 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 24.12.1997 № 8-зп/1997 Конституційним Судом України розтлумачено, що «ч. 2 ст. 152 Конституції України закріплю принцип за яким закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.».
		Відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Згідно із ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
		З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2017 вбачається, що позов Національного антикорупційного бюро України у справі № 908/1810/17 про визнання недійсною угоди у формі заяви ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 подано до господарського суду Запорізької області 08.09.2017.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2017 заяву Національного антикорупційного бюро України прийнято до розгляду та порушено провадження у справі             № 908/1810/17. 
		Пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 № 1698-VII втратив чинність лише з 05.06.2019.
		Таким чином, рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2018, позов Національного антикорупційного бюро України було задоволено до прийняття Конституційним Судом України рішення від 05.06.2019 № 4-р(ІІ/2019) у справі № 3-294/2018 (3058/18) щодо неконституційності положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
		Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 № 8-зп у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій), № 3/690-97 частина 2 статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
		Відповідно до пункту 2 резолютивної частини 2 рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 у справі № 3-294/2018 (3058/18) положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 № 1698-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Таким чином, положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 № 1698-VII втратило чинність з 05.06.2019 та зворотної сили не має.
		Крім того, необхідно зазначити, що рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2018, у зв`язку з чим набрало законної сили. 
		Згідно зі статтями 129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
		За змістом статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. 
		Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії»). Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.
		Відповідно до статті 85 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017 і на дату ухвалення судового рішення від 06.12.2017 у цій справі), рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		15.12.2017 набув чинності  Господарський процесуальний кодекс України  в новій редакції відповідно до  Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-19 від 03.10.2017.
		Згідно ч. 3    ст. 3 ГПК України в чинній редакції судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Таким чином, перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17 в апеляційному та касаційному порядку здійснювався в порядку    ГПК України    в редакції, що діє з 15.12.2017.
		Відповідно до статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. 
		Статтею 317 ГПК України визначено, що постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Набрання законної сили рішення суду виражає правову визначеність акта правосуддя та свідчить про його остаточність, обов`язковість та преюдиційність. 
		Слід зауважити, що частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		За змістом статті 236 цього Кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
		Згідно з частиною 3 статті 207 ГК України виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.
		Із викладеного убачається, що прийнявши рішення у цій справі шляхом задоволення позову господарські суди встановили факт відсутності прав і обов`язків та юридичних наслідків у певного кола осіб, а також припинення зобов`язання сторін із моменту укладення договору, який визнано недійсним. При цьому наказу на виконання такого рішення господарський суд не видає і виконавче провадження за цим рішенням не здійснюється (за винятком рішення у частині розподілу судових витрат), тому рішення про визнання договору недійсним є виконаним із моменту набрання ним законної сили.
		За наявності факту виконання судового рішення, виключається можливість його перегляду на підставі пункту 1 частини 3 статті 320 ГПК України. 
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2019 у справі № 910/24263/16, якою відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2017 у справі № 910/24263/16 за виключними обставинами у зв`язку з визнанням неконституційними п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України». Постанову Вищого господарського суду України від 22.08.2017 у справі № 910/24263/16 залишено в силі.     
		Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/1810/17, оскільки за наявності факту виконання рішення суду відсутні правові підстави для розгляду заяви, тому вищезазначене рішення суд залишає в силі.
		У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні зазначеної заяви, а також ураховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з поданням такої заяви, суд покладає витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами на заявника.
		Керуючись ст., ст. 86, 233, 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд  
		УХВАЛИВ
		 
		Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 за виключними обставинами у справі № 908/1810/17.
		Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі                             № 908/1810/17 залишити в силі.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
		Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2019.
		 
		 
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
		Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
		Головуючийсуддя                                                                 Н.Г.Зінченко      
		           
		Суддя                                                                                            О.В.Федорова
		 
		 
		Суддя                                                                           В.Мірошниченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...