Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/10435/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2019. Зареєстровано: 16.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2019.
Дата набрання законної сили: 21.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 жовтня 2019 р. Справа№200/10435/19-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Хохленкова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		22.08.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. 
		В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, зокрема, що ОСОБА_2 , її чоловік, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 про що свідчить посвідчення дружини померлого громадянина із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1,смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою за № 002113, виданого Донецькою обласною державною адміністрацією 13 червня 2019 року.
		Її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_1 після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
		20 березня 2019 року вона звернулася з письмовою заявою встановленого зразка до відповідача - Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області про призначення дострокової пенсії за віком мені як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який приймав участь у її ліквідації в військовій частині НОМЕР_1 в період з 26 лютого 1987 року по 5 травня 1987 року оскільки їй виповнилось 56 роки, вона не взяла повторний шлюб і її страховий стаж складає значно більше чим 20 років на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області за вих. № 8846/34-2/07 направило позивачці рішення № 20 від 19.06.2019 року про відмову в призначенні пенсії.
		Просить визнати противними та незаконними дії та бездіяльність Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо відмови їй в призначенні дострокової пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який приймав участь у її ліквідації в військовій частині НОМЕР_1 в період з 26 лютого 1987 року по 5 травня 1987 року, захворювання, що призвело до смерті пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка не взяла повторний шлюб, та яка мала станом на 20 березня 2019 року страховий стаж 34 роки 1 місяць 19 днів та досягла 56 років.
		Також просить скасувати рішення Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 20 від 19 червня 2019 року про відмову в призначенні пенсії та зобов`язати Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 20 березня 2019 року дострокову пенсію за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який приймав участь у її ліквідації в військовій частині НОМЕР_1 в період з 26 лютого 1987 року по 5 травня 1987 року, захворювання, що призвело до смерті пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка не взяла повторний шлюб, та яка мала станом на 20 березня 2019 року страховий стаж 34 роки 1 місяць 19 днів та досягла 56 років.
		18.09.2019 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на адміністративний позов в якому вказав, що згідно ст..29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 3597, військовозобов`язані можуть бути призвані на збори, але в цій час вони не набувають статусу військовослужбовців, а залишаються військовозобов`язаними.
		Оскільки ОСОБА_2 не був військовослужбовцем, то позивачці було правомірно відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком.
		На цих підставах в позовних вимогах просить відмовити.
		19.09.2019 року позивачем через канцелярію суду була надана відповідь на відзив відповідача, в якій позивачка не погоджується з позицією відповідача та вважає, що оскільки її чоловік помер внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильскої АЕС,то можливість отримання пільг для неї як дружини військовослужбовця, законодавець не пов`язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням, а також часом, що сплинув після звільнення з військової служби.
		Просить задовольнити позовні вимоги.
		01.10.2019 року відповідач через канцелярію суду надав заперечення на відповідь на відзив на адміністративний позов в якому знову ж такі послався на ст..29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 3597, та вказав що військовозобов`язані можуть бути призвані на збори, але в цій час вони не набувають статусу військовослужбовців, а залишаються військовозобов`язаними.
		В позові просив відмовити.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначив розгляд справи на 18 вересня 2019 року.
		18 вересня 2019 року судом було відкладено судове засіданні по справи на 15 жовтня 2019 року.
		15 жовтня в судове засідання сторони не прибули. Були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
		Позивачка надала заяву про розгляд справи в її відсутність в письмовому провадженні. 
		Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
		Позивачкою є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є громадянкою України про що свідчить паспорт серія НОМЕР_2 виданий Орджонікідзевським РО Маріупольського ГУ УМВС України в Донецькій області 05.02.2000 року (а.с.48-52)
		Відповідачем є Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 42171861 та суб`єктом владних повноважень.
		Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 27 листопада 1982 року. Шлюб зареєстровано виконкомом Комінтерновської с/ради Новоазовського району Донецької області, актовий запис № 9 (а.с.65).
		Згідно з довідкою галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/9450 від 04.12.1998 року ОСОБА_2 у складі в/ч 34003 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 26.02.1987 року по 05.05.1987 року (а.с.101).
		Відповідно до довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/11904 від 29.10.2015 року ОСОБА_2 у складі в/ч НОМЕР_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 26.02.1987 року по 05.05.1987 року (а.с.102).
		Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 виданого 19.12.2007 року ОСОБА_2 є особою яка постраждала внаслідок Чернобильської катастрофи категорія 1 (а.с.61).
		Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 виданого 12.04.2018 року ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи з 23.03.2018 року (а.с.88).
		Згідно із свідоцтвом про смерть серії  НОМЕР_5 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.62).
		Відповідно до експертного висновку № 1375 від 21.12.2018 року виданого Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, захворювання що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.66).
		Згідно із довідкою № 13-В, виданої Донецькою обласною державною адміністрацією 13.02.2019 року, ОСОБА_1 надано статус дружини померлого учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с.58).
		20 березня 2019 року позивачка звернулася з письмовою заявою встановленого зразка до відповідача - Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області про призначення дострокової пенсії за віком мені як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1,який приймав участь у її ліквідації в військовій частині НОМЕР_1 в період з 26 лютого 1987 року по 5 травня 1987 року оскільки їй виповнилось 56 роки, вона не взяла повторний шлюб і її страховий стаж складає значно більше чим 20 років на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.54-55).
		Рішенням № 20 від 19.06.2019 року Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області відмовило їй в призначенні пенсії (а.с.56).
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
		За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
		Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на призначення дострокової пенсії за віком маютьвійськовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
		Відповідачем не заперечуються факти: укладення шлюбу між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 ; смерті ОСОБА_2 ; наявності страхового стажу у позивачки понад 20 років; досягнення нею 56 років.
		Спірним питанням в даному випадку є та обставина чи був померлий чоловік позивачки ОСОБА_3 на момент участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС військовослужбовцем або військовозобов`язаним. 
		Положеннями статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
		При цьому, згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 3597.
		Згідно з частиною дев`ятою статті 1 цього Закону щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. 
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України", держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
		Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону).
		Аналізуючи вищенаведені правові норми, суд доходить висновку, що громадяни із числа військовозобов`язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
		Зазначене вище кореспондується зі статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.
		Верховний Суд у рішенні від 17 квітня 2018 року у справі №257/1063/17 та Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 03 серпня 2017 року у справі №344/12006/16-а, зазначив можливість отримання пільги, передбаченої абзацом 6 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов`язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.
		Положення наведених норм та правовий висновок Верховного Суду дають підстави стверджувати, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають у тому числі і дружини померлих військовозобов`язаних осіб, які належать до категорії військовослужбовців.
		Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що позивачка має право на призначення дострокової пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як дружина померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що помер внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.
		Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У даному випадку відповідачем не доведено правомірність рішення № 20 від 19.06.2019 року, яким відмовлено позивачу в призначені дострокової пенсії згідно підпункту 4 пункту 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Згідно ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2ст.77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Приписамистатті 90 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		За таких підстав, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню.
		Щодо позовної вимоги про визнання противними та незаконними дії та бездіяльність Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо відмови їй в призначенні дострокової пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який приймав участь у її ліквідації в військовій частині НОМЕР_1 в період з 26 лютого 1987 року по 5 травня 1987 року, захворювання, що призвело до смерті пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка не взяла повторний шлюб, та яка мала станом на 20 березня 2019 року страховий стаж 34 роки 1 місяць 19 днів та досягла 56 років.
		Способи судового захисту закріплені в статті 5 КАС України.
		В рамках адміністративного судочинства:
		дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
		бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків згідно із законодавством України.
		В даному випадку присутні дії суб`єкта владних повноважень пов`язані з прийняттям оскаржуваного рішення № 20 від 19.06.2019 року.
		Оскільки судом не встановлена бездіяльність з боку Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
		Щодо позовної вимоги позивача - зобов`язати Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області призначити та виплачувати з 20.03.2019 року достроково пенсію за віком, як вдові померлого інваліда І групи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
		Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Частиною першою статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
		Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії /частина п`ята статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Судом встановлено та не оспорюється відповідачем, що позивач з дотриманням процедури звернення з належно оформленою заявою про призначення пенсії та надання пенсійному органу всіх документів на підтвердження такого права, звернулася до відповідача про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Суд встановив, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
		Враховуючи наведене, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, як дружина військовослужбовця, померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а право позивача на призначення пенсії підлягає відновленню з дати звернення до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії, тобто з 20.03.2019 року.
		Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується відповідно до ст..139 КАС України, оскільки ухвалою суду від 27 серпня 2019 року позивачка була звільнена від сплати судового збору.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
		Визнати противними та незаконними дії Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який приймав участь у її ліквідації в військовій частині НОМЕР_1 в період з 26 лютого 1987 року по 5 травня 1987 року, захворювання, що призвело до смерті пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка не взяла повторний шлюб, та яка мала станом на 20 березня 2019 року страховий стаж 34 роки 1 місяць 19 днів та досягла 56 років.
		Скасувати рішення Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 20 від 19 червня 2019 року про відмову в призначенні пенсії  ОСОБА_1 з 20 березня 2019 року.
		Зобов`язати Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 20 березня 2019 року дострокову пенсію за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, який приймав участь у її ліквідації в військовій частині НОМЕР_1 в період з 26 лютого 1987 року по 5 травня 1987 року, захворювання, що призвело до смерті пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка не взяла повторний шлюб, та яка мала станом на 20 березня 2019 року страховий стаж 34 роки 1 місяць 19 днів та досягла 56 років.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Рішення прийнято в нарадчій кімнаті 15 жовтня 2019 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд. 
		 
		 
		Суддя О.В. Хохленков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...