Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1340/6162/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2019. Зареєстровано: 16.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2019.
Дата набрання законної сили: 07.10.2019
Номер судового провадження: 857/5113/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/5113/19
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		головуючий-суддя                                  Довга О.І.,
		суддя                                                       Глушко І.В., 
		суддя                                                     Матковська З.М. 
		 
		секретар судового засідання                     Гнатик А.З.
		 
		за участю:
		представника позивача - Цигинко В.Р.
		представника позивача - Кулик В.В. 
		представника відповідача - Поліщук О.С.
		третьої особи - ОСОБА_4
		третьої особи - ОСОБА_5
		третьої особи - ОСОБА_6 
		представника третьої особи - Піцикевич В.В.
		представника третьої особи - Марусяк В.Я.
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року (головуючий суддя Брильовський Р.М., м.Львів, проголошено 11:55:32) у справі № 1340/6162/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправною та скасування ухвали, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		21.12.2018 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправною та скасування ухвали від 21.06.2018 № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 ».
		Позов обґрунтовує тим, що відповідачем шляхом прийняття оскаржуваної ухвали, свавільно позбавлено позивача права на передачу йому в користування земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення якої було розроблено на підставі дозволу відповідача. При цьому, не дивлячись на існування судового рішення, яким відповідача зобов`язано розглянути питання про затвердження поданого позивачем проекту землеустрою, відповідач такий проект не затвердив. Вважає, що оскаржуваною ухвалою фактично відмінено попередні рішення відповідача згідно з якими у позивача виник охоронюваний законом інтерес щодо земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. О. Кульчицької, 18 .
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 21.06.2018 № 3615  «Про підтримку місцевої ініціативи  Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О . Кульчицької , 18 ».
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначив, що ухвалою Львівської міської ради від 27.12.2007 року №1478 «Про погодження ТзОВ «Спортивний клуб «СОКІЛ» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18 у м. Львові » Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «СОКІЛ» погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,18 га на вул.О. Кульчицької, 18 в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками за рахунок земель житлової та громадської забудови. 
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 року у справі №26592/11/9104 зобов`язано Львівську міську раду розглянути на своєму черговому засіданні сесії Львівської міської ради у 2012 році питання щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га на вул. О. Кульчицької, 18 у м. Львові ТзОВ « Спортивний клуб «Сокіл ». Вказана постанова була оскаржена, та була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2014 року №К/9991/18661/12. 
		26.12.2016 року на пленарному засіданні 5-ої сесії Львівської міської ради 7-го скликання Львівської міської ради було розглянуто проект ухвали «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18 », та не набравши необхідної кількості голосів на підтримку, проект ухвали був відхилений. 
		21.06.2018 Львівською міською радою та її виконавчими органами були вчинені усі необхідні дії на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 року у справі № 26592/11/9104. Львівською міською радою було прийнято ухвалу «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 ». Вважає, що позивач не обґрунтував порушення оскаржуваною ухвалою належного йому права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.
		Представники позивача заперечують доводи апеляційної скарги. Вважають, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення.
		Треті особи  та їх представники підтримують доводи апеляційної скарги відповідача.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступні підстави.
		Судом встановлені наступні обставини.
		Ухвалою Львівської міської ради від 27 грудня 2007 року  № 1478 погоджено ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,18 га на вулиці О.Кульчицької,18 у місті Львові в оренду для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками  за рахунок земель житлової та громадської забудови.
		У вересні 2010 року позивачем подано на ім`я міського голови м.Львова заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної ділянки. До заяви додано проект землеустрою з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації та витяг з ЄДРПОУ (вх.№ 5-9651).
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2014, постанову Галицького районного суду міста Львова від 04 лютого 2011 року у справі №2а-1051/10 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково; зобов`язано Львівську міську раду розглянути на своєму черговому засіданні сесії Львівської міської ради у 2012 році питання щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га на вулиці О . Кульчицької ,18 у місті Львові ТзОВ  « Спортивний клуб «Сокіл ».
		На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 року управління земельних ресурсів підготувало проект ухвали Львівської міської ради «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18 ».
		26.12.2016 року на пленарному засіданні 5-ої сесії Львівської міської ради 7-го скликання було розглянуто проект ухвали «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18 » та не набравши необхідної кількості голосів на підтримку, проект ухвали був відхилений.
		Ухвалою Львівської міської ради від 18.05.2017 № 1969 затверджено Тимчасове положення про місцеві ініціативи у м. Львові, яке відповідно до статті 9 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає механізм внесення та розгляду Львівською міською радою місцевих ініціатив.
		За результатами розгляду заяви членів ініціативної групи на ім`я секретаря ради, зареєстрованої у «Центрі надання адміністративних послуг м. Львова» 30.05.2018 року за № 3-Б-48216-Л-003 відповідно до ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  та Тимчасового положення про місцеві ініціативи у м. Львові управлінням «Секретаріат ради» було підготовлено проект ухвали міської ради «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 », який був розглянутий на пленарному засіданні Львівської міської ради 21.06.2018 року.
		21.06.2018 Львівською міською радою було прийнято ухвалу №3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул . О . Кульчицької,18».
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу відповідача слід визнати протиправною та скасувати, як таку, що порушує охоронювані інтереси позивача.
		Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України  юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Відповідно до  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  1950 року (Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…>Суд зазначає, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
		Юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення, віднесених до компетенції відповідного суду.
		Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.  
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
		Водночас, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.
		Згідно з частиною третьої статті 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
		Розглядаючи дану справу, суд першої інстанцій виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні статті 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом».
		Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
		Статтею 2 Господарського кодексу України (ГК) передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.
		Колегія суддів звертає увагу на оскаржуване рішення Львівської міської ради від 21.06.2018 № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької,18» та на ухвалу від 27.12.2007 року № 1478,  якою погоджено ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,18 га на вулиці О.Кульчицької,18 у місті Львові в оренду для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками  за рахунок земель житлової та громадської забудови.
		Згідно доводів позивача, оскаржуване рішення є незаконним та таким, що фактично відміняє попереднє рішення відповідача, згідно з яким у ТзОВ виник охоронюваний законом інтерес з приводу земельної ділянки за адресою: м. Львів , вул. О. Кульчицької , 18.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо порушення своїх прав позивач, як юридична особа, вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її майнових прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення, як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав, має відбуватись за правилами господарського судочинства.
		З огляду на встановлені у цій справі фактичні обставини, характер правовідносин, суб`єктний склад та заявлені позивачем вимоги, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами ГПК України.
		Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
		Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		З наведених норм слідує, що ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття.
		Наведені обставини в своїй сукупності під час прийняття рішення залишилися поза увагою суду першої інстанції, що має наслідком його скасування.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково розглянув даний спір в порядку адміністративного судочинства.
		Згідно із ч. 1 ст. 319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
		За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, тому оскаржуване рішення слід скасувати, а провадження у справі закрити.
		Керуючись статтями 238, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329, 331 КАС України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 1340/6162/18 - скасувати та провадження у справі закрити.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня  проголошення.
		У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко   З. М. Матковська      Повне судове рішення складено 15 жовтня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...