Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/28853/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2019. Зареєстровано: 16.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 15.10.2019
Номер судового провадження: К/9901/23620/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		15 жовтня 2019 року 
		Київ
		 
		справа №686/28853/18
		адміністративне провадження №К/9901/23620/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №686/28853/18
		за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області про скасування постанови
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, ухвалене суддею Тарновецьким І.І.
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Драчук Т.О., суддів Полотнянка Ю.П., Ватаманюка Р.В.
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
		В грудні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області (надалі - відповідач), в якому просило скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу від 21 листопада 2018 року ВП № 52417604 в розмірі 5100,00 гривень.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та безпідставною, оскільки позивачем виконано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2016 року у справі № 686/346/16-а в повному обсязі.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено. Скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області про накладення штрафу ВП № 52417604 від 21 листопада 2018 року.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець безпідставно, без проведення необхідної перевірки виконання боржником рішення суду та постанови про відкриття виконавчого провадження, без будь-яких належних та допустимих доказів невиконання рішення суду прийняв постанову про накладення штрафу від 21 листопада 2018 року ВП №52417604.
		Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що його не було залучено до розгляду даної справи, хоча він є стягувачем у даному виконавчому провадженню. 
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року без змін.
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2016 року у справі № 686/346/16-а виконана позивачем, а тому у посадової особи відповідача не було законних підстав для накладення на ГУ ПФУ в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 гривень. Даний факт підтверджується листами управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 05 жовтня 2016 року № 21354/09, від 16 грудня 2016 року №28265/09, листами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05 листопада 2018 року та від 30 листопада 2018 року № 2675/08. Стосовно посилання апелянта на те, що його не було залучено до розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що державним виконавцем порушено процедуру притягнення боржника до відповідальності, що відповідно не впливає на права, свободи, інтереси або обов`язки ОСОБА_1 .
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції.
		20 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №686/28853/18.
		У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, а справу направити на новий розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2016 року у справі №686/346/16-а позивач не виконав, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не проведено нарахування виплати індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, відповідного базового місяця для призначення індексації та встановленого прожиткового мінімуму доходів громадян для осіб, які витратили працездатність. 
		Скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено правила юрисдикції (підсудності), визначеної пунктом 4 частини 1 статті 20 КАС України, а також  проігноровано положення частини 5 статті 287 КАС України та частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, яким у даній справі є Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. 
		Більше того, скаржник зазначив, що оскаржувані рішення безпосередньо впливають на його права та обов`язки, адже останній являться стягувачем у виконавчому провадженні. Однак, на думку скаржника, суд першої інстанції протиправно не залучив його до участі у справі як третьої особи, у зв`язку з чим його позбавлено можливості приймати участь у справі та користуватися процесуальними правами учасника справи, що у підсумку призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі № 686/28853/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови.
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 11 жовтня 2019 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.
		Позиція інших учасників справи.
		16 вересня 2019 року засобами електронного зв`язку та 18 вересня 2019 року засобами поштового зв`язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судом першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
		20 вересня 2019 року від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, у який відповідач з посиланням на порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції.
		Установлені судами фактичні обставини справи.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому задоволено частково. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2014 року скасовано.
		Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому врахувати при розрахунку пенсії ОСОБА_1 , відомості в частині інших виплат, що викладені у довідці про складові заробітної плати (надбавки та премії), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому врахувати суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та суми індексації заробітної плати як невід`ємну частину складової заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії ОСОБА_1 , в тому числі при виникненні права на черговий перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства.
		Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 починаючи з 20 червня 2013 року з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові питання, суми індексації заробітної плати, та виплатити різницю в пенсії.
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2015 року по справі №686/492/15-а позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
		Визнано, що дійсним розміром надбавки за вислугу років для призначення пенсії ОСОБА_1 має бути 35% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому щодо нарахування пенсії з розрахунку 30% за вислугу років та відмови в перерахунку пенсії з урахуванням винагороди за вислугу років в сумі 35% та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , встановленої у розмірі 90% від його зарплати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання з 13 липня 2014 року.
		На виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2015 року у справі № 686/492/15-а розмір пенсії ОСОБА_1 починаючи з 13 липня 2014 року обчислено виходячи із розрахунку 90% сум заробітної плати державного службовця з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. При цьому, відповідно до довідки № 5209/к/22-01-05 від 29 грудня 2015 року "Про складові заробітної плати", що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі якої проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року.
		На виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі № 686/141/14-а розмір пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" в період з 20 червня 2013 року (з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та сум індексації заробітної плати) по 31 грудня 2015 року включно нараховано та виплачено із розрахунку 90 % сум заробітної плати державного службовця станом на 22 грудня 2010 року та з врахуванням отриманих за період з 01 грудня 2008 року по 30 листопада 2010 року надбавок та премій (довідка № 175/10/05-022 від 23 грудня 2010 року) та інших, виплат (довідка № 7882/10/22-01-05-14 від 20 листопада 2013 року врахована на підставі зазначеної постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду).
		25 листопада 2016 року відповідачем винесено вимогу № 3421, якою вимагалося в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Хмельницької області, протягом десяти робочих днів з моменту отримання вимоги державного виконавця направити на адресу відділу інформацію про розмір пенсії встановленої після проведення перерахунку помісячно з моменту перерахунку та з усіма її складовими, який застосовано базовий місяць під час перерахунку та про нарахування індексації з яким саме коефіцієнтом.
		16 грудня 2016 року Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Хмельницької області на виконання вимоги відповідача направив листа із розрахунком нарахування складових пенсії гр. ОСОБА_1 (основний розмір пенсії та індексація) до та після виконання постанови суду від 23 березня 2016 року (справа № 686/346/16-а). Додатково повідомив, що постанову Хмельницького міськрайонного суду від 23 березня 2016 року по справі № 686/346/16-а Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому виконано в повному обсязі.
		07 червня 2018 року Ухвалою Хмельницького міськррайонного суду Хмельницької області замінено сторону-боржника у виконавчому провадженні № 52417604 з виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду № 686/346/16-а від 27 вересня 2016 року, а саме Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Хмельницької області на Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області. 
		12 листопада 2018 року відповідачем винесено вимогу № 4872, якою вимагалося у Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, протягом п`яти робочих днів виконати рішення суду у спосіб і порядок встановлений рішенням Хмельницького міськрайонного суду по справі №686/346/16-а та надати підтверджуючі документи про його виконання.
		Вказану вимогу державного виконавця отримано 26 листопада 2018 року, що підтверджується відбитком штампу з датою отримання на вказаній вимогі.
		21 листопада 2018 року головним державним виконавцем винесено оскаржену постанову про накладення штрафу від 21 листопада 2018 року ВП №52417604 в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/346/16-а.
		30 листопада 2018 року на вимогу державного виконавця від 12 листопада 2018 року № 4872 (ВП № 52417604), яка надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 26 листопада 2018 року щодо виконання виконавчого листа № 686/346/16-а, що виданий 27 вересня 2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направило листа № 2675/08, яким повідомило відповідача, про те, що з урахуванням зобов`язань, встановлених постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі 686/141/14-а та постановою Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2015 року у справі № 686/492/15-а на підставі заяви ОСОБА_1 про добровільне виконання, розпорядженням начальника управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому № 138979 від 08 вересня 2016 року здійснено проведення індексації пенсії ОСОБА_1 наростаючим підсумком і залишивши без змін базовий місяць індексації пенсії. Сума згідно проведеного перерахунку у розмірі 4048,54 грн. за період з 20 червня 2013 року по 30 вересня 2016 року виплачена у жовтні 2016 року. З 01 жовтня 2016 року розмір пенсії ОСОБА_1 встановлено з урахуванням судового рішення.
		Не погодившись із постановою про накладення штрафу від 21 листопада 2018 року ВП №52417604, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		Позиція Верховного Суду.
		Релевантні джерела права й акти їх застосування.
		Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
		У відповідності до пункту 1, підпункту 1 пункту 2 статті 17 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
		Частиною 1 статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 1,16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII)
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону № 1404-VIII державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
		У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
		Статтею 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
		У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
		Частиною 2 статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
		Відповідно до частини 5 статті 49 КАС України      про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу (частина 2 статті 51 КАС України).
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
		Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
		З матеріалів справи слідує, що на примусовому виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області знаходиться виконавчий лист з виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23 березня 2016 року у справі № 686/346/16-а, яка носить зобов`язальний характер.
		Так, постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23 березня 2016 року у справі №686/346/16-а визнано протиправні дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо зміни базового місяця нарахування індексації наростаючим підсумком при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі №686/141/14-а та постанови Хмельницького міськрайонного суду від  04 березня 2015 року у справі №686/492/15-а. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести індексацію пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі № 686/141/14-а та постанови Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2015 року у справі № 686/492/15-а, здійснюючи нарахування індексації наростаючим підсумком і залишивши без зміни базовий місяць індексації пенсії, та виплатити ОСОБА_1 не отриману у зв`язку з цим суму пенсії.
		21 листопада 2018 року головним державним виконавцем винесено оскаржену постанову про накладення штрафу від 21 листопада 2018 року ВП № 52417604 в розмірі 5100,00 гривень за невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2016 року у справі № 686/346/16-а, стягувачем у якому є ОСОБА_1 .
		Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції, при розгляді справи щодо оскарження постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23 березня 2016 року, до участі в цій справі не було залучено ОСОБА_1 , за заявою якого відкрито відповідне виконавче провадження та на користь якого воно здійснюється.
		При цьому, суд дійшов висновків, що боржником в повному обсязі виконано судове рішення, а тому відсутні правові підстави для притягнення боржника до відповідальності у вигляді штрафу. Із висновками суду про виконання боржником рішення суду в означеному виконавчому провадженні категорично не згоден стягувач у цьому виконавчому провадженні - ОСОБА_1 .
		Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.
		При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
		Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
		На порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не залучено до участі у справі як третьої особи ОСОБА_1 , не зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у рамках виконавчого провадження, стягувачем у якому є ОСОБА_1 , а тому, результат розгляду даної справи безпосередньо вплине на права та інтереси ОСОБА_1 як учасника виконавчого провадження.
		За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме ОСОБА_1 .
		Отже, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.
		Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає. Вирішення спору по суті заявлених вимог без залучення осіб, рішення яке може мати вплив на їх права та обов`язки, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо належної реалізації належними особами своїх прав та обов`язків визначених положеннями КАС України.
		Також Верховний Суд погоджується із доводами скаржника у касаційній скарзі щодо розгляду даної справи судом першої інстанції з порушенням предметної підсудності, визначеної статтею 20 КАС України. 
		Частиною 1 статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам, як адміністративним підсудні справи: 1) з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) деякі адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) деякі адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
		Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (частина друга статті 20 КАС України).
		Відповідно до частини 5 статті 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
		Згідно до часини 1 статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
		Матеріалами справи підтверджується, що виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження ОСОБА_1 , видано Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області.
		Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що, з огляду на вимоги статті 287 КАС України та положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», справа №686/28853/18 підлягає розгляду судом, який видав виконавчий лист, тобто Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області.
		Пунктом 7 частини 3 статті 353 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.
		Однак, залишаючи рішення суду першої інстанції в силі, суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам скаржника про порушенням судом першої інстанції правил юрисдикції (підсудності), визначеної пунктом 4 частини 1 статті 20 КАС України. 
		Враховуючи вищенаведене Верховний Суд погоджується з доводами скаржника та вважає, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначененою статею 20 КАС України.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
		Згідно пункту 4 та пункту 7 частини 3 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, та якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення ОСОБА_1 до участі в справі в якості третьої особи.
		Висновки щодо розподілу судових витрат.
		З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. 
		Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2.Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі № 686/28853/18 скасувати та направити справу на новий розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Л.О. Єресько
		А.Г. Загороднюк 
		 В.М. Соколов 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...